Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук робоча прог - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 263.37kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 329.33kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 301.02kb.
Драмарецька Лариса Борисівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 199.34kb.
Хома Наталія Михайлівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри... 1 270.38kb.
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять для студентів... 2 452.94kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: І обсяг модуля 1 27.03kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 27.12kb.
М. С. Поліщук, канд юрид наук, старший викладач кафедри державно-правових... 1 103.78kb.
Робоча програма навчальної дисципліни пенітенціарна кримінологія... 1 286.28kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 23.2kb.
Плани семінарських і практичних занять для слухачів магістратури... 5 594.93kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін - сторінка №1/3


Форма № Н - 3.04
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Інституту

кримінально-виконавчої служби,

полковник внутрішньої служби

________________І.М.Копотун

«___»____________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



«ПОЛІТОЛОГІЯ»

напрям підготовки: 6.030401 Правознавство



6.030102 Психологія

освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

факультет: Правознавство

Психологічний

Київ – 2012 рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» для курсантів Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

«___» ________, 20__ року - __ с.

Розробники: Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук

Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

Протокол від «01» вересня 2012 року № 1

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ______ (Л.В.Кнодель)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 20___ року

Схвалено Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

Протокол від «____»________________20___ року № ___


«_____»________________20__ року Голова _______ (І.В.Тхоржевський)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік


  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів - 2

Галузь знань

0304 Право

(шифр і назва)


Нормативна

-

Напрям підготовки

6.030401 Правознавство

(шифр і назва)


Модулів - 2

Спеціальність: 7.03040101 Правознавство

Рік підготовки:

Змістових модулів - 2

другий



Індивідуальне науково-дослідне завдання: опрацювання наукових статей з винесених тем(за визначенням викладача)


Семестр:


другий

-

Загальна кількість

годин - 72



Лекції:

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 2

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

12 годин

-

Семінарські заняття:

24 години

-

Практичні заняття:

-

-

Самостійна робота:

18 годин

-

Індивідуальні завдання:

18 години

-

Вид контролю:

екзамен

-


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 36/36


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Політологія» читається на ІV семестрі (ІІ семестрі ІІ року навчання) для курсантів спеціальності «Правознавство» в обсязі 2 кредитів, в тому числі 36 годин занять з викладачем з них 12 годин лекцій та 24 години – семінарські заняття. Формою підсумкового контролю є екзамен. Даний курс тісно пов’язаний з такими гуманітарними та юридичними дисциплінами як «Філософія», «Соціологія», «Основи економічної теорії», «Конституційне право України», «Адміністративне право», «Цивільне право».

Метою і завданнями навчальної дисципліни «Політологія» є оволодіння курсантами знань про основоположні у політології категорії, поняття, концепції, отримання цілісної системи знань про політичні явища та процеси, вироблення навичок до самостійного аналізу актуальних питань суспільно - політичного розвитку сучасного світу та України.

Структура курсу «Політологія» містить два модулі. У першому розглядається предмет та метод політології, історія та розвиток політичної думки, розкривається явище політичної влади, політичної системи та держави як політичного інституту. Другий модуль спрямований на вивчення сутності громадянського суспільства, виборчої та партійної систем, груп інтересів, політичних еліт та лідерства. Особливе місце у другому модулі посідає дослідження світових ідейно-політичних доктрин та міжнародних політичних відносин.

Після вивчення даної дисципліни курсанти повинні знати



  • об’єкт, предмет і методи політичної науки, її понятійно-категоріальним апаратом;

  • сутність політичної влади, політичних процесів і відносин, роль політичних систем і режимів в житті держави, сутність громадянського суспільства та правової держави, значення міжнародної політики та міжнародних відносин для національної безпеки;

  • основні джерела світової та вітчизняної політичної думки, основними сучасними політологічними школами, напрямами, концепціями.

Також курсанти повинні вміти:

  • орієнтуватися в політиці як соціальній реальності, характеризувати різні аспекти політичного розвитку суспільства, порівнювати програми і платформи основних політичних партій та рухів, які впливають на політичне життя України;

  • самостійно оцінювати політичні проблеми сучасності, визначати ціннісно-нормативні орієнтири та принципи політичних платформ, ідеологій та окремих концепцій;

  • аналізувати сучасну політичну ситуацію в Україні та світі;




  1. Програма навчальної дисципліни

Програма навчального курсу «Політологія» складена з урахуванням сучасних розвідок у галузі філософського знання, а також у тісному взаємозв’язку з юридичними дисциплінами. «Політологія» виступає однією з базових наукових дисциплін, що формує світогляд, систему цінностей та допомагає орієнтуватись людині у світі.

Предметом «Політології» виступає політична влада і управління, закономірності розвитку політичних відносин і процесів, функціонування політичних систем та інститутів, політичної поведінки і діяльності людей.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Політологія як наука та навчальна дисципліна

Політологія як наука. Теоретичні передумови виникнення та основні етапи розвитку науки про політику. Об’єкт і предмет політології.

Закономірності та категорії політології як науки. Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології.

Політика як соціокультурний феномен. Економічні, соціальні та духовні детермінанти політики як форми соціальної практики. Основні підходи до визначення політики. Політика як система взаємодій. Політика і держава. Структура та функції політики. Ознаки та засоби політики. Взаємозв’язок політики та економіки, політики та моралі, політики та права. Місце політики в суспільному житті. Основні тенденції розвитку політики в сучасній Україні

Система політичних наук. Сучасні центри і школи політичних знань у світі. Співвідношення політології з іншими соціальними та гуманітарними науками. Політологія і юридичні дисципліни. Роль політології у формуванні політичного світогляду та політичної культури працівника пенітенціарної служби. Значення політології на сучасному етапі розвитку України.

Зростання ролі політичних знань у житті сучасного суспільства. Формування нової системи політичної освіти в Україні.


Тема 2. Історія та розвиток політичної думки

Історія політичної думки і історія політичної науки, розвиток європейської і світової політичної думки, етапи історії політичної думки. Перші спроби пояснення суспільно-політичних порядків у період розкладу общинного устрою та виникнення класового суспільства. Патріархально-патерналістська концепція держави у Стародавньому Китаї. Політичні ідеї Сократа, Платона й Арістотеля. Політична думка Середньовіччя та Відродження. Християнська доктрина держави. Ф. Аквінський про суспільство, державу і право. Політична думка епохи Відродження. Н. Макіавеллі про суть політичної влади, цілі й засоби політичної діяльності, мистецтво державного управління. Політичні вчення в епоху становлення буржуазних відносин: про суспільство, державу, право, про сутність та цілі політичної діяльності, мистецтво управління, про правову державу і громадянське суспільство. Т. Гоббс про походження і завдання державної влади. Д. Локк і зародження політичної ідеології лібералізму. Ідея суспільного договору та народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Ш. Монтеск’є про розподіл влади. І. Кант і Г. Гегель про громадянське суспільство та правову державу. Політичні теорії ХХ ст. М. Вебер про три типи влади у суспільстві. «Теорія еліт» В. Парето і Г. Моска. Ідеї класика політичного біхевіорізму Г. Лассуела. Теорія плюралістичної демократії. Концепція плюралістичної еліти Р. Даля.

Періодизація розвитку української політичної думки. Зародження політичних ідей у прадавніх та ранньослов’янських спільностях. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Перші історико-політичні пам’ятки писемності «Слово про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона, літопис Нестора «Повість врем’яних літ»: ідеї об’єднання, самостійності і незалежності. Суспільно-політичні ідеї в «Русскій Правді». Суспільно-політичні погляди Я. Мудрого. Розвиток політично-державної думки в «Слові о полку Ігореві». Політична програма В. Мономаха. «Повчання Володимира Мономаха».

Моральний ідеал, етичні основи князівської влади і їх утілення. Політична доктрина в Гальцько-Волинській державі: вплив Візантії і Риму. Суспільно-політичні погляди князів Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Вплив християнської церкви на політичну думку періоду Київської Русі.

Розвиток української національної політичної думки періоду литовсько-польського панування та козацько-гетьманської держави. Соціально-політичні погляди Х. Філарета в його трактаті «Апокрисис». Теологічні погляди і суспільно-політичний ідеал І. Вишенського: соціальна рівність всіх людей, демократизм, гуманізм, любов до рідної землі, до простої людини. Соборність управління як вияв демократизму раннього християнства. Політичні погляди С. Оріховського. Розвиток політичної думки в Києво-Могилянській Академії. Ідеї української державності в фундаторів цього навчального закладу: І. Борецького, М. Смотрицького, З. Копистенського.

Політичні погляди і соціально-політичні реформи Б. Хмельницького. Зародження теорії освіченого абсолютизму в працях Ф.Прокоповича.

Українська політична думка ХІХ ст. Руська Трійця. Політичні та правові погляди учасників Кирило-Мефодіївського товариства. Особливості політичних поглядів М. Драгоманова.

Вплив політико-правових поглядів Б. Антоновича, В. Винниченка, Б. Грінченка, М. Грушевського, О. Кістяківського, М. Костомарова, П. Куліша, Д. Яворницького на розвиток громадських рухів в Україні. Ліберально-опозиційна думка ХІХ – початку ХХ ст. Політичні погляди І. Франка, В.Липинського, Д. Донцова. Специфіка українських ліберально-монархічних, ліберально-земських і ліберально-народницьких ідей.

Політичні погляди М. Грушевського. «Українське питання» в трактовці М. Грушевського. Ідеї національно-територіальної автономії. Ідеї представників українського консерватизму в еміграції В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського. Головні політичні ідеї національно-державницького напряму. С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський про безумовне визнання права кожної нації на автономію і державну незалежність. Соціально-політичні вчення українських гуманістів у першій половині ХХ ст.
Тема 3. Політична влада. Політика та мораль.

Поняття влади як соціального феномена. Основні сфери прояву влади: економічна, соціальна, політична, ідеологічна. Трансформація патріархальних структур влади. Різноманітність визначень влади, основні підходи до тлумачення цього поняття. Концепції походження влади (теологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна). Широке й вузьке уявлення про владу. Типи, роди й види влади у суспільстві. Суспільна зумовленість та ефективність функціонування державної влади. Елементи системи влади.

Процес формування державної влади у період розпаду первіснообщинного ладу. Політична влада як найбільш важлива сфера влади у суспільстві. Ознаки влади. Об’єкти й суб’єкти влади. Види влади. Три типи влади М. Вебера. Поняття «сильної влади» у суспільстві. Основні рівні влади, їх взаємозв’язок і взаємодія. Формування механізму прямого й зворотнього зв’язку між владними структурами суспільства і населенням.

Легітимність влади: традиційна, харизматична, легальна або раціонально-правова, ідеологічна, етнічна. Делегітимація. Риси політичної влади. Ресурси політичної влади.

Особливості влади і Україні в різні історичні періоди. Основні етапи формування української державності. Взаємовідносини виконавчої, законодавчої і судової влади. Особливості організації політичної влади в Україні.

Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі. Н. Мак'явеллі про проблеми співвідношення моралі та політики. Ф.Ніцше про взаємозв’язок політики і моралі.

«Моралізація влади». Моральне регулювання. Політична етика. Етика парламентської поведінки. Електоральна етика.

Політика і мораль як система. . Моральна і аморальна політика. Політичний цинізм. Політична доцільність. Макіавеллізм. Позиції на політику і мораль представників політичної думки: Аристотель, І. Кант, Е. Фромм, Дж. Хакслі, Г. Гегель, Л. Гумильович, Шан Ян.


Тема 4. Політична система суспільства. Держава як політичний інститут

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Структурні компоненти політичної системи: політичні відносини, політичні інститути, політична свідомість, політична культура. Лінійна типологізація політичних систем. Багатоманітні лінійні типології політичних систем. Марксистська типологія за формаційним критерієм. Веберівська типологія за характером панування та легітимності. Типологія за соціально-культурним середовищем (Г. Алмонд). Поділ політичних систем на представницькі, модерністські та постмодерністські. Типологія Ч. Ендрейна – народні (племінні), бюрократичні авторитарні, узгоджувальні та мобілізаційні системи. Адмініст ративно-командна, змагальна та соціопримирлива політичні системи. Типологія за системою державного правління та устрою, партійними та виборчими системами тощо. Біполярні, лінійні типології політичних систем: за характером взаємодії з оточенням, за орієнтацією до незмінності або змін. Типологія “демократичні-деспотичні” політичні системи (Г. Ласуел та А. Каплан). Біполярна типологія “демократичні-авторитарні” системи (Г. Алмонд та Б. Пауел). Поділ політичних систем на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Парна координатна типологізація політичних систем: типології Р. Даля, А. Лейпхарта, С. Ліпсета.

Множинна координатна типологізація політичних систем. Типологія Ж. Блонделя. Типологія «базис влади – спосіб володарювання – реалізація інтересів». Типологія перехідних політичних систем.

Поняття й суть політичної системи. Ознаки політичної системи. Елементи політичної системи. Політичні відносини, політична ідеологія, політичні й правові норми. Функції політичних систем. Типологія політичних систем. Англо-американський тип політичної системи. Континентально-європейський тип політичної системи. Політичні режими як характеристики функціонування політичної системи. Тоталітарний тип політичної системи. Демократичний тип політичної системи. Авторитарний тип політичної системи. Основні тенденції розвитку політичних систем.

Структура політичної системи: держава, партії, громадські організації та рухи. Держава як основний елемент політичної системи. Генезис держави, її сутність. Форми державного правління: монархія і республіка, парламентська монархія, президентська і парламентська республіки.
Тема 5. Політичні режими та політична культура суспільства

Сутність політичного режиму та його типи. Політичний режим як метод здійснення державної влади. Демократичні і антидемократичні політичні режими, їх різновиди, Демократичні принципи і процедури, характерні для сучасного світу. Системні та фрагментарні підходи до типологізації політичних режимів. Чинники диференціації та основні критерії виділення політичних режимів. Багатокомпонентна лінійна класифікація політичних режимів за В. Якушеком із доданням мобілізаційно-конфронтаційного та узгоджувально-консенсусного типів політичного режиму. Поділ політичних режимів на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів. Типологія за схемою: авторитарні, автократичні, диктаторські, тоталітарні, анархістські, охлократичні тощо. Поділ політичних режимів на традиційні, мобілізаційні та автономні. Клієнтистський, конституційний, силовий, узгоджувальний, електоральний та інші типи політичних режимів багатокомпонентної лінійної класифікації (за В. Якушеком, за В. Моргуновим і т.д.). Біполярні лінійні типології політичних режимів: «ліберальні-терористичні», «світські-теократичні», «реформістські-контрреформістські». Біполярні уявлення демократичного політичного режиму: деспотична (тоталітарна) демократія та конституційна демократія. Перехідні (гібридні) політичні режими: демократура, диктократія, іммобілізм.

Універсальні характеристики авторитаризму. Різновиди авторитарного режиму. Поділ авторитарних політичних режимів на однопартійні режими, військові режими, режими особистої влади (абсолютистські династичні режими), бюрократично-олігархічні (бюрократично-авторитарні), популістські режими. Характерні особливості реформаційного, стабілізаційного, деструктивного авторитаризму, «авторитаризму розвитку» та «нового авторитаризму». Поділ авторитарних режимів на автократичні, диктаторські, анархічні, охлократичні, тоталітарні. Влада де Голля як приклад поєднання авторитаризму з демократією. Чинники ослаблення авторитаризму. Витоки тоталітарних поглядів та виникнення канонічної теорії тоталітаризму. Основні типи тоталітаризму. Релігійний тоталітаризм. Різновиди політичного тоталітаризму. Передумови та причини виникнення тоталітаризму: тенденція до зростання раціоналізму та суспільної організації, розвиток засобів та методів контролю, мобілізаційний потенціал тощо. Питання про сучасні прояви тоталітаризму та неототалітаризм. Програмування свідомості та «інформаційний» тоталітаризм. Економічна та політична влада в неототалітарній системі. Ілюзорна демократія. «Кастовість» неототалітарного суспільства. Анархічний режим. Фашизм. Комунізм. Теократія. Персональні тиранії. Охлократичний режим. Класократичний режим. Націонал-соціалізм. «змішаний» політичний режим. Султанізм. Абсолютні монархії. Поняття та основні концепції демократії. Історичні типи та форми демократії. Теорії демократії: колективістські концепції безпосередньої демократії та репрезентативної, елітарної. Характеристика політичного режиму сучасної України.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 6. Громадянське суспільство

Поняття та історична еволюція громадянського суспільства. Верховенство права. Громадянські права. Сучасні концепції, його місця у політичній системі. Громадянське суспільство як сфера самоврядування вільних індивідів та добровільно організованих громадян. Головні інститути громадянського суспільства. Політичні структури громадянського суспільства.

Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства. Трактування громадянського суспільства античними мислителями та вченими Нового часу, марксистами. Інститути громадянського суспільства. Виборчі системи. Референдум. Плебісцит. Громадянські інтереси. Плюралізм інтересів. Відмінність масового суспільства від громадянського. Етатизм. Деетатизація. «Закрите суспільство». «Відкрите суспільство». люмпенізація, тоталітарне суспільство. Сутність та призначення правової держави. Соціальна держава. Соціальна стратифікація. Соціальна мобільність. Характерні риси правової держави. Формування громадянського суспільства. Демократія і свобода як загальнолюдські цінності сучасної цивілізації. Проблеми демократизації у різних країнах світу.

Тенденції розвитку громадянського суспільства, правової, соціальної держави у суверенній Україні. Україна в умовах демократизації всіх сфер життя. Диференціація інтересів і розмежування політичних сил.


Тема 7. Виборча та партійна системи

Поняття виборчої системи. Види виборчих систем. Мажоритарна система. Види мажоритарних систем. Мажоритарна система абсолютної більшості: система двох турів, альтернативного голосування. Мажоритарна система відносної більшості. Мажоритарна система кваліфікованої більшості. Пропорційна система. Пропорційна система передбачає голосування за списками партій, що означає виділення багатомандатного округу (округом є вся територія країни) або кілька округів. Різновиди пропорційної системи: система із загальнонаціональним партійним списком (голосування відбувається у масштабі всієї країни в межах єдиного загальнонаціонального округу); система з регіональними партійними списками (формування кількох округів); система з закритим списком (виборець голосує за партію і не може виразити свою перевагу окремим кандидатом, занесеним у партійний список); система з відкритим списком (дозволяє голосувати за партію і виражати перевагу комусь з її кандидатів - преференційоване голосування). Переваги та недоліки кожної виборчої системи. Трансформація виборчої системи України.

Поняття партійної системи. Види партійних систем. Однопартійні системи виключають як приклад злиття партійного і державного керівництва. Квазібагатопартійність. Біпартизм. Система "двох з половиною партій". Багатопартійні системи з обсягом чотирьох і більше партій. Залежно від характеру суперництва між партіями багатопартійні системи поділяються на : помірно багатопартійні системи; поляризовані багатопартійні системи, атомізовані системи. Залежно від характеру союзів, що укладаються між партіями розрізняють багатопартійність: блокову, коаліційну. Взаємозв’язок виборчої та партійної систем. Специфіка та перспективи формування партійної системи в Україні.
Тема 8. Групи інтересів, політичні еліти та політичне лідерство

Характер взаємовідносин між державою та групами інтересів. Сутність груп інтересів, їх різноманітність та поліфункціональність. Політичний торг. Плюралістична модель та її представники. Корпораційна модель відносин між державою та групами інтересу. Чинники, що вплинули на формуванні даної моделі взаємовідносин. Сутність «спільної відповідальності». Сутність поняття «лобізм».

Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс). Обгрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепціїїї плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні та ін. Соціальне представництво еліти.

Політична еліта в структурі влади. Система рекрутування еліт. Номенклатура системи та її наслідки. Державна бюрократія як складова політичної еліти. Політична еліта і демократія: дилема поєднання. Еліта і контреліта. Функції політичної еліти. Класифікація еліт. «Відкрита» і «закрита» еліта. Джерела формування еліти. Правляча еліта. «Національна аристократія». Істеблішмент. Система гільдії. Антрепренерська система. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Легітимна та нелегітимна еліти. Шляхи та ресурси формування та змін політичних еліт.

Історія становлення української політичної еліти. Характеристика основних рис сучасної політичної еліти України. Специфіка політичних еліт періоду демократичної трансформації в Україні.

Поняття й сутність політичного лідерства. Теорії політичного лідерства. Античні уявлення про політичне лідерство, середньовічні уявлення про політичне лідерство. Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, З. Фрейд, Г. Гард, Г. Гегель, марксисти про політичне лідерство. Сучасні уявлення про політичне лідерство.

Класифікація політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.. Політичний лідер, сфери його діяльності: теоретична, аналітична, ідеологічна, організаторська, виконавча, стратегічна, тактична. Вимоги до політичного лідера: професійна придатність, компетентність, популярність, демократизм, відповідальність, висока політична культура і моральність. Ознаки політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства (традиційне, раціонально-легальне, харизматичне лідерство)та її критерії: суспільно-історичні умови, вид регулювання суспільних відносин; об’єкт лідерства, форма лідерства, стиль лідерства (лідер-адміністратор, лідер-агітатор, лідер-теоретик, лідер-опозиціонер, лідер-плутократ, лідер-популіст, лідер-«прапороносець», лідер-«торговець», лідер-«пожежник»).

Функціональні особливості політичного лідера: здійснення функції оцінки, вироблення лінії поведінки, виконання мобілізуючих функцій, здійснення прогнозуючих функцій. Політичний імідж.

Соціальна роль політичного лідерства, його формального й неформального авторитету, масштабів та рівня впливу, вміння прогнозувати і контролювати події. Політичні лідери України. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера в Україні.


Тема 9. Світові ідейно - політичні доктрини

Сутність поняття «ідеологія» та її цінності. Функції ідеології. Види ідеологій Анархізм. Консерватизм і неконсерватизм. Е. Берк про консервативну ідеологію. Лібералізм і неолібералізм. Політичні концепції соціалізму (марксизм, соціал-націоналізм, соціал-демократія).

Лібералізм. Історичні витоки лібералізму, характерні риси його політики. Неолібералізм і його роль у сучасному суспільстві. Консерватизм. Генезис і основні риси консерватизму як політичної течії. Неоконсерватизм і його місце у сучасному політичному житті. Соціалізм. Еволюція соціалістичної ідеї та соціалістичного руху. Теорія «наукового соціалізму» й суспільна практика. Сучасні концепції соціалізму й суспільно-політична практика. Сучасний соціал-демократизм, його роль у політичному житті. Екстремізм. Особливості політики екстремізму. Правий і лівий екстремізм. Тероризм – крайня форма політики екстремізму. Анархізм і нацизм як різновид правого екстремізму. Сталінізм і маоїзм як прояви екстремізму. Негативна роль у політиці сучасного екстремізму.

Проблеми ідеології в Україні.





наступна сторінка >>