Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук робоча прог - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 329.33kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 3 426.3kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 301.02kb.
Драмарецька Лариса Борисівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 199.34kb.
Хома Наталія Михайлівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри... 1 270.38kb.
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять для студентів... 2 452.94kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: І обсяг модуля 1 27.03kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 27.12kb.
М. С. Поліщук, канд юрид наук, старший викладач кафедри державно-правових... 1 103.78kb.
Робоча програма навчальної дисципліни пенітенціарна кримінологія... 1 286.28kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 23.2kb.
Закон України "Про охорону праці", введений Постановою Верховної... 1 164.17kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін - сторінка №1/1


Форма № Н - 3.04
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Інституту

кримінально-виконавчої служби,

полковник внутрішньої служби

________________І.М.Копотун

«___»____________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

напрям підготовки: 6.030401 Правознавство



6.030102 Психологія

освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

факультет: Правознавство

Психологічний

Київ – 2012 рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Релігієзнавство» для курсантів Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

«___» ________, 20__ року - __ с.

Розробники: Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук

Робоча програма навчальної дисципліни «Релігієзнавство» затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

Протокол від «01» вересня 2012 року № 1

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ______ (Л.В.Кнодель)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 20___ року

Схвалено Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

Протокол від «____»________________20___ року № ___


«_____»________________20__ року Голова _______ (І.В.Тхоржевський)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік



  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів - 1

Галузь знань

0304 Право

(шифр і назва)


Нормативна

-

Напрям підготовки

6.030401 Правознавство

(шифр і назва)


Модулів - 1

Спеціальність: 7.03040101 Правознавство

Рік підготовки:

Змістових модулів - 1

перший



Індивідуальне науково-дослідне завдання: опрацювання наукових статей з винесених тем(за визначенням викладача)


Семестр:


другий

-

Загальна кількість

годин - 108



Лекції:

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 2

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

8 годин

-

Семінарські заняття:

8 години

-

Практичні заняття:

2

-

Самостійна робота:

10 годин

-

Індивідуальні завдання:

8 години

-

Вид контролю:

залік

-


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 18/18


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» вивчається на ІІ семестрі (ІІ семестрі І року навчання) для курсантів спеціальності «Правознавство» в обсязі одного кредиту, в тому числі 18 годин занять з викладачем з них 8 годин лекцій, 8 години – семінарські заняття, 2 години – практичне заняття. Формою підсумкового контролю є залік. Даний курс тісно пов’язаний з такими дисциплінами як «Філософія», «Соціологія», «Етика та естетика», «Логіка», «Історія української культури», «Історія України».

Метою і завданнями навчальної дисципліни «Релігієзнавство» є вироблення у курсантів наукового уявлення про феномен релігії, закономірності її виникнення, еволюції, з’ясування сутності релігії як соціального явища та розгляд основних положень міжнародних документів та законодавства України про свободу совісті (світогляду) та релігійні організації.

Структура курсу «Релігієзнавство» містить два модулі. У першому розглядається предмет та метод релігієзнавства, релігія як соціальне явище, первісні вірування, також вивчаються національні релігії (індуїзм, синтоїзм, іудаїзм) та такі світові релігії як буддизм та іслам. Другий модуль спрямований на вивчення християнства: його виникнення та еволюцію, особливості віровчення та культу православ’я, католицизму та протестантизму. Також у даній частині курсу аналізується поняття свободи совісті та його нормативно-правове закріплення. На самостійну роботу виноситься розгляд сучасних нетрадиційних культів та неорелігій.

Після вивчення даної дисципліни курсанти повинні знати:



- основні етапи розвитку сучасних рeлiгій свiту, їх класифікації та історію виникнення;

- структуру основних рeлiгій світу;

- основні віхи життя і діяльність засновників релігійних систем;

- сутнісний зміст священних писань і особливості віровчення та культу найбільш поширених релiгiй на теренах України;

- основні положення міжнародних документів та законодавства України про свободу совісті (світогляду) та релігійні організації.

Також курсанти повинні вміти:



  • формувати власну позицiю щодо сакральної та секулярної духовностi;

  • розрiзняти догматичнi та культовi особливостi основних релiгiйних конфесiй, що функціонують в Україні;

  • реалізувати як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності вимоги законодавства України щодо свободи совiстi (світогляду);

  • аналізувати вплив норм релігійної моралі різних конфесій на сучасні проблеми соціального, політичного, культурного та економічного, життя суспільства.




  1. Програма навчальної дисципліни

Програма навчального курсу «Релігієзнавство» складена з урахуванням сучасних розвідок в релігійній сфері, а також у тісному взаємозв’язку з юридичними дисциплінами. Релігієзнавство виступає однією з базових наукових дисциплін, що формує світогляд, систему цінностей та допомагає орієнтуватись людині у світі. Дана дисципліна покликана дати ґрунтовні знання про релігію як соціальне явище, а також основи віровчення та культу основних світових та національних релігій, пояснити роль релігійних організацій у житті суспільства.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Релігієзнавство як наука. Релігія як суспільне явище
Релігієзнавство, як наука, його предмет, метод та цілі. Концепції осмислення релігії Дж.Фрезера, М.Мюллера, З.Фрейда, К.-Г.Юнга, П.Флоренського, В.Джемса, О.Ярославського, М.Еліаде, К.Леві-Брюль, К.Леві-Строса.

Зміст поняття: “релігія”. Релігійний світогляду. Феномен релігійної віри. Релігія як об’єкт наукового аналізу. Основні підходи до пояснення релігії: богословсько-теологічний, філософський (пантеїстичний, деїстистичний, атеїстичний та ін.), науковий. Відмінність між філософським і науковим підходами до релігії. Структура наукового релігієзнавства: соціологія релігії, психологія релігії, історія, географія, феноменологія релігії, лінгвістичне релігієзнавство та ін.

Елементи і структура релігії. Релігійна свідомість, її специфіка. Особливості релігійної віри. Релігійні відносини. Релігійна діяльність. Релігійні організації та релігійний культ. Функції і роль релігії у житті людини.

Релігія як соціальний інститут. Взаємодія релігії з іншими суспільними явищами. Вплив релігії на економічні, політичні, правові, державні, класові, національні та інші відносини. Зміна місця та функції релігії в суспільстві в процесі секуляризації. Основні види сучасних релігійних організацій: церква, секта, деномінація. Місце релігії у суспільстві. Основні функції релігії.

Релігії первісного суспільства (родоплемінні). Анімізм. Анімалізм, зоолатрія. Аніматизм. Фетишизм. Тотемізм. Табу. Шаманізм. Культи предків. Культ природи. Язичництво. Політеїзм. Магія. Види магії.
Тема 2. Національні релігії: індуїзм, синтоїзм, іудаїзм

Індуїзм. Основні витоки формування індуїзму, літературні джерела. Історичний розвиток індуїзму, його основні етапи. Особливості віровчення. Релігії Китаю: конфуціанство і даосизм. Причина та умови формування конфуціанства, основні принципи і соціальна доктрина. Особливості вчення даосизму. Еволюція даосизму.

Синтоїзм. Особливості віровчення і сучасне становище синтоїзму у Японії. Іудаїзм.

Формування і розвиток. Особливості догматики, культу, організації. Історія виникнення і розвитку іудаїзму. Священні тексти Тора, Танах і Талмуд. Поняття праведності від Закону. Талмуд і віровчення, яке він містить. Основні релігійні обряди і свята. Іудейське богослужіння. Напрямки в іудаїзмі (каббала, хасидизм). Сучасний стан іудаїзму.



Тема 3. Світові релігії: буддизм та іслам

Умови виникнення, та розвитку буддизму - теологічна та науково - релігієзнавча трактовка. Життя та вчення Сідхартхи Гаутами (Будди Шак’ямуні).

Світоглядні основи буддизму. Віровчення і культ буддизму. Картина світу в буддизмі та її в віровченні. Чотири шляхетні істини. Поняття карми і дхарм, колесо сансари, священні буддистські тексти. Релігійний культ, організація і свята буддизму. Основні напрями буддизму, їх відмінності і географія. Священні книги, напрямки буддизму. Міжнародні організації буддизму

Спільно-історичні умови виникнення ісламу, його ідейні джерела. Життя пророка Мухаммеда. Коран та його зв'язок з Біблією. Основні положення мусульманського віровчення. Стовпи культової практики ісламу. Великий та малий джихад. Свята, обряди та священні міста ісламу. Специфіка мусульманського права, фікх та шаріат. Соціально-виражений характер ісламу. Основні напрямки ісламу: сунізм, шиїзм, хариджизм. Політизація сучасного ісламу, ісламський фундаменталізм.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 4. Виникнення та еволюція християнства

Історичні умови виникнення християнства: соціально-економічні та політичні обставини, духовна атмосфера. Кумранська община (Євсеї). Біблія – священна книга християнства. Триєдність Бога та особистість Ісуса Христа. Образ Ісуса Христа в Євангеліях. Релігійне вчення раннього християнства. Есхатологічний та соціальний вимір християнства у часи його виникнення.

Первісні християнські громади. Формування церковної організації, віровчення і культу. Розповсюдження християнства. Відносини помісних церков. Собори ІІ –ІІІ ст. Боротьба з єресями. Християнські богослови перших століть. Християнська теологія. Старозавітні та християнські заповіді. Символ віри. Християнське богослужіння та церковний устрій.

Поняття особистість, спасіння, святість у християнському віровченні. Сенс і значення вчення про Боговтілення і спокуту. Християнське вчення про любов, як основу людського життя. Історія та географія християнства. Вплив християнства на становлення європейського права.


Тема 5. Православ’я

Суперництво Риму і Константинополя у церковних справах. Поділ 1054 р., його передумови, чинники та наслідки.Православне вчення про Церкву і її Таїнства. Православний Символ Віри. Заповіді Закону Божого і Заповіді блаженства – основа морального вчення Православія. Поняття про богослужіння, християнський піст, вшанування святих, св. ікон та св. мощей. Двонадесяті православні свята. Православний храм та його устрій. Православне духовенство і чернецтво. Устрій Православної Церкви у світі.



Тема 6. Католицизм та протестантизм

Католицизм у контексті історії. Догматичні особливості віровчення та культу католицизму. Система організації та управління. Інститут папства як суспільно-політичний чинник. Західне чернецтво. Світські католицькі організації. Католицька церква в Новій та Новітній історії. Католицизм на Україні. ІІ Ватиканський собор. Політика Аджорнаменто. Соціальна доктрина Католицької церкви. Понтифікат Івана Павла ІІ. Догматичні та обрядово-культові розбіжності між православ’ям і католицизмом. «Філіокве», вчення про чистилище. Догмат про верховенство Папи Римського. Організаційна структура Католицької Церкви. Католицькі чернечі ордени.

Причини виникнення та історичні умови Руху Реформації. Реформація та її ідеологи. Німецька „Бюргерська” Реформація. Мартін Лютер. „Цюріхська Реформація”. Ульріх Цвінглі. „Женевська реформація”. Жан Кальвін. Доктрина божественного перед визначення. Офіційна реформація у Британії. Англіканство (Єпископальна Церква). Лютеранство (Аугсбурзьке віросповідання). Кальвінізм. Своєрідність віросповідних засад протестантизму. Особливості культової практики. Догмат про виправдання однією вірою та абсолютний авторитет Святого Письма у протестантизмі. Принцип загального священства. Лютеранство. Кальвінізм. Англіканство. Баптисти, п’ятидесятники, адвентисти та інші протестантські течії.
Тема 7. Сучасні нетрадиційні культи і неорелігії

Визначення понять «секта», «деномінація». Причини виникнення та широкого розповсюдження нетрадиційних релігій. Загальна характеристика і класифікація нетрадиційних релігій. Поняття тоталітарної секти. Небезпека тоталітарних культів.

Неохристиянські об'єднання: Церков Христа, Міжнародна християнська місія, Християнська місія „Емануїл”, Діти Бога, Церква перемоги, Церква Скелі, Слово життя, Слово віри, Чиста Церква, Християнська Надія, Церква Апокаліпсису, Церква Віссаріона, Богородицький центр. Неоязичництво: РУНВіра, Ладовірство, Собор рідної віри, Великий огонь.

Синтетичні неорелігії: Церква об'єднання (Асоціація Святого Духа), Віра багаї, Церква уніфікації. Неоорієнталістські культи: „АУМ Сенрікьо”, Міжнародне товариство свідомості Кришни, Товариство Шрі Ауробіндо, Товариство ведичної культури. Езотеричні обєднання: Реріхівське товариство, Асоціація „Живої етики”, Теософія, Братство Грааль. Сайєнтологічні рухи: Діанетика, АСТІКА, Наука розуму, Християнська наука, Церка саєнтології Р.Хаббарда. Психотехнічні культи: Трансцендентальна медитація, Біле братство, Вогняна квітка. Сатанізм, демонологія.


Тема 8. Поняття свободи совісті та його нормативно-правове закріплення

Свобода совісті в релігієзнавчому і релігійному аспектах. Свобода релігійної совісті. Свобода релігії. Свобода віросповідання. Віротерпимість. Поняття релігійного фанатизму і екстремізму. Закономірний характер виникнення вільнодумства, його світоглядна сила концептуальні типи вільнодумства - філософсько-світоглядна та науково-природнича . основні форми вільнодумства: скептицизм, атеїзм, та інші. Сучасне вільнодумство.

Свобода совісті як моральна та юридична проблема Наукове розуміння свободи совісті. Елементи свободи совісті. Відокремлення церкви від держави та школи від церкви. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації діяльності.

Міжнародне законодавство про свободу совісті та релігійні організації. Умови реалізації релігійних свобод та шляхи їх досягнення в Україні. Морально-етичні та юридичні засади свободи совісті в сучасній Україні.

Правове забезпечення свободи совісті в Україні. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» - основні положення. Відповідальність за порушення законодавства про свободу совісті. Контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті. Актуальні проблеми українського законодавства про свободу совісті.



  1. Структура навчальної дисципліни

з/п

Назва теми

Нормативний обсяг годин

З них

Всього з викладачем

З них

Самостійна та

індивідуальна робота

З них

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульна контрольна робота

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Змістовий модуль 1

1.

Релігієзнавство як наука.

Релігія як суспільне явище



4

2

2










2

2




2.

Національні релігії: індуїзм, синтоїзм, іудаїзм

6

2




2







4

2

2

3.

Світові релігії: буддизм та іслам

8

4

2

2




+

4

2

2

Змістовий модуль 2

4.

Виникнення та еволюція християнства

2

2

2



















5.

Православ’я

4

2




2







2




2

6.

Католицизм та протестантизм

4

2




2







2




2

7.

Сучасні нетрадиційні культи і неорелігії

4
















4

4




8.

Поняття свободи совісті та його нормативно-правове закріплення

4

4

2




2

+










Модульний контроль




Всього годин

36

18

8

8

2




18

10

8

5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

1

Національні релігії: індуїзм, синтоїзм, іудаїзм

2

2

Світові релігії: буддизм та іслам

2

3

Православ’я

2

4

Католицизм та протестантизм

2

РАЗОМ

8


  1. Теми практичних занять:



з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

1

Поняття свободи совісті та його нормативно-правове закріплення

2




  1. Теми лабораторних занять:

Не непередбачено навчальним планом.


  1. Самостійна робота






з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

1

Релігієзнавство як наука. Релігія як суспільне явище

2

2

Національні релігії: індуїзм, синтоїзм, іудаїзм

2

3

Світові релігії: буддизм та іслам

2

4

Суспільне виробництво на макрорівні

6

РАЗОМ

10


9. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни (доповіді, повідомлення, есе, аналіз наукової літератури з використанням інтерактивних методів та сучасних технологій презентації результатів) сприяють поглибленому вивченню курсантом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни «Релігієзнавство» визначаються робочим навчальним планом. Терміни подачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, який розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються курсантами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.

10. Методи навчання

Методи навчання дисципліни «Релігієзнавство» значною мірою обумовлені методами її вивчення (пізнання). Оскільки методичний арсенал, що застосовуються сьогодні в системі вищої професійної освіти постійно розвивається, особливо в умовах активної інформатизації та віртуалізація змісту, форм і методів, необхідно наголосити на тому, що методи навчання і методи вивчення предмету повинні розвиватися у нерозривному і гармонійному зв’язку.

Основними методами вивчення є: системний, структурно-функціональний, метод наукової абстракції, економічного прогнозування та моделювання.

Виходячи із призначення, спрямованості та технологічності їх застосування буде доцільним використовувати такі методи навчання як: словесні; наочні; практичні; евристичні; частково-пошукові; дослідницькі; експериментальні; методи проблемного викладання; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи тощо.

Під час вивчення даного предмету значна увага приділяється активним методам навчання, які максимально наближені до практичних проблем і активізують пізнавальну діяльність курсантів.

В організації навчального процесу передбачені лекційні та семінарські заняття. Лекція призначена для засвоєння теоретичного матеріалу і виконує наукові, гуманістичні, виховні, методологічні функції. Всі лекції з даної дисципліни проводяться з використанням мультимедійних технологій, що дозволяє не витрачати час на задиктовування основних визначень та понять, а також для візуалізації статистичних даних і решти теоретичного матеріалу. Також передбачено перегляд кінофільмів з відповідних тем.



Інтерактивні технології застосовуються як під час лекційних занять, так і семінарських. Полягають у взаємодії учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань та здобування знань шляхом логічного мислення, а не їх отримання у готовому вигляді від викладача.

Мережеві технології використовуються курсантами як при підготовці до семінарських занять, так і для виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, доповідей та наукових робіт) з метою пошуку необхідної інформації та комунікації з викладачем за допомогою електронної пошти.
12. Методи контролю

Контроль за рівнем та повнотою засвоєння матеріалу з навчальної дисципліни здійснюється через поточний та підсумковий контролі. Для підсумкового контролю з дисципліни «Релігієзнавство» навчальним планом передбачено проведення заліку, під час якого визначається обсяг засвоєних курсантами знань, а також здатність орієнтуватись у релігійній проблематиці. Отримана за результатами заліку оцінка є підсумковою за курс і включається в додаток до диплому.

Крім підсумкового контролю для перевірки знань курсантів використовуються також різні форми поточного контролю. Протягом семестру курсанти виконують різноманітні навчальні завдання, проходять поточне тестування з навчальної дисципліни.
12. Розподіл балів, які отримують курсанти


Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовний модуль

Поточне оцінювання

Модульний контроль

Наукова робота

30

60

10

100

Результати всіх видів виконаних курсантами (слухачами) робіт оцінюються за 100-бальною шкалою. Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських занять за національною шкалою. Результати поточного оцінювання при проведенні модульного контролю конвертуються в бали за 100-бальною шкалою і враховуються при виставленні підсумкової оцінки.



Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


14. Методичне забезпечення

Основу комплексу методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни «Релігієзнавство» складають: робоча програма навчальної дисципліни; конспекти лекцій; плани семінарських занять та методичні рекомендації до них; завдання для самостійної роботи; індивідуальні завдання; модульні контрольні роботи; тестові завдання; підручники та посібники.




Рекомендована література

БАЗОВА:

  1. Академічне релігієзнавство / За ред А. Колодного.– К., 2000.

  2. Васильев Л.С. История религий Востока. – М.,1983; Рн/Д, – 1999.

  3. Гараджа В.И. Религиоведение.– М.,Аспект Пресс, 1995.

  4. Дулуман Е.К. Релігієзнавство як навчальна дисципліна.// Людина і світ.– 1992.-№910.

  5. Ерышев А.А. Религиоведение. – К. 1999, 2000.

  6. Історія релігії в Україні: Навч.пос. / За ред. А.М.Колодного; П.Л. Яроцького.– К., 1999.

  7. История религии: учебн. пос. в 2-х т. / под ред. И.Н.Яблокова. – М., 2002.

  8. Історія християнської церкви на Україні.– К., 1992.

  9. Калінін Ю.А., Харковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник.– К., 1998, 2000.

  10. Лобазова О.Ф. Религиоведение. – М., 2002.

  11. Лобовик Б.А. Религиозное сознание и его особенности.– К., 1996.

  12. Лубський В.І. Релігієзнавство.– К., 1997.

  13. Моця О., Річка В. Київська Русь від язичництва до християнсва.– К., 1996.

  14. Радугин А.А. Введение в религиоведение.– М., 1996.

  15. Релігієзнавство. Підручник.– К., Академія, 2000.

  16. Релігієзнавство. Навчальний посібник./ за ред. С.А. Бублика.– К., 1999, 2000.

  17. Релігієзнавство./за ред. проф. М.М. Заковича.– К., 2000.

  18. Релігієзнавство/ за ред. Лубського В.І., Теремка В.І. – К., 2000.

  19. Рибачук М.Ф. Релігієзнавство.– К., 1997.

  20. Релігієзнавчий словник.– К., 1996.

  21. Религия в истории и культуре.– Пермь, 1995.

  22. Угринович Д.М. Введение в религиоведение.– М., 1995.

  23. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: навч. пос. – Львів, 2000.

  24. Черній А.М. Релігієзнавство. – К., 2003.

  25. Шлейермахер Ф. Речи о религии.– М.,1994.

ДОПОМІЖНА:

  1. Алпатов М.В. Древнерусская иконопись.– М.,1984.

  2. Апокрифы древних христиан.– М.,1989.

  3. Арсеньев В.Ф. Звери. Боги. Люди.– М.,1991.

  4. Балаев М.А. Ислам: происхождение и эволюция.– М.,1992.

  5. Белецкий А. Новая идеология для новой Украины.–К., 1995.

  6. Белицкий М. Забытые мифы шумеров. – М., 1980.

  7. Бидерман Г. Энциклопедия символов.– М.,1997.

  8. Боги, брахманы, люди. Четыре тысячи лет индуизма. – М., 1969.

  9. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация: философия, наука, религия. – М., 1980.

  10. Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси.– К.,1989.

  11. Буддизм и культурно-психологические традици народов Востока.– М.,1990.

  12. Будда. Конфуций. Магомет. Франциск Ассизский. Савонарола. Библиографическая библиотека Ф. Павленкова.– М.,Республика,1995.

  13. Буддизм, история и культура.– М.,1988.

  14. Буддизм.Словарь.– М.,1992.

  15. Буддизм. Проблемы идеологии./ под ред. Г.Ф. Ким.– К.,1985.

  16. Булгаков С. Православие.– М.,1991.

  17. Васильев Л.С. Иллюстрированная история религий.– М.,1995.

  18. Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.

  19. Вебер М. Наука как призвание и профессия./ Вебер М. Избр. Произведения.– М., Прогресс, 1990.

  20. Горський В.Л. Адвентизм: історія і сучасність.– К.,1987.

  21. Григоренко А.Ю. Разноликая магия.– М.,1987.

  22. Григулевич Г. Інквізиція.– М., 1985.

  23. Грюнбаум Г. Классический ислам.– М.,1988.

  24. Гуревич П.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы.– М.,1985.

  25. Гусева Н.Р. Индуизм: история формирования. Культовая практика. – М., 1977.

  26. Дані державного комітету у спарвах релігії в Україні на 2000 рік.

  27. Девятова С.В. Религия и наука: шаг к примирению? – М., 1993.

  28. Джемс В. Многообразие религиозного опыта.– С-Пб.,1992.

  29. Донин А.Т. У истоков хритстианства.– М.,1989.

  30. Дулумай Е.К. Релігієзнавство як навчальна диципліна/ Людина і сівт.–1992.-№9-10.

  31. Дюркгейм Е. Первісні форми релігійного життя: тотемічна система в Австралії. – К., 2002.

  32. Єленський В.Є. Іудаїзм// Людина і світ.–1993.-№6-7.

  33. Задверный В.Б. История римских пап : в 2-х т. – М.,1995.

  34. Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия. – К., 1993.

  35. Иллюстрированная история религий в 2-х т. – М.,1992.

  36. Ислам. Проблемы идеологии, права, политики и экономики./под ред. Г.Ф. Ким.–М.,Наука,1985.

  37. Ислам. Энциклопедический словарь.– М.,1991.

  38. Ислам. Краткий справочник.– М.,Наука,1982.

  39. Ислам в станах ближнего и Среднего востока.– М..1982.

  40. Ислам и проблемы национализма в странах Ближнего и Среднего Востока (конец 70-х начало 80-х годов XX в.).– М., 1986.

  41. История религий мира. Энциклопедия в 2-х т.– М.,1992.

  42. Історія христианської церкви в Україні.– К.,1992.

  43. Как была крещена Русь.– Политиздат.М.,1988.

  44. Католицизм: словарь атеиста.– М.,1991.

  45. Каутский К. происхождение хритсиванства.– М..ИПЛ,1990.

  46. Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии.– М.,1989.

  47. Климович Л. Книга о коране.– М.,1986.

  48. Князь Евг. Трубецкой. Три очерка о русской иконе.– Новосибирск,1991.

  49. Колдний А.М. Релігія в духовному житті українського народу.– К.,1994.

  50. Коран.– М.,1990.

  51. Коростовцев М.А. Религия древнего Египта.–Рига,1996.

  52. Корнеев В.И. Буддизм-религия Востока.– М.,1990.

  53. Косидовский З. Библейские сказания.– М.,1969.

  54. Косидовский З. Когда солнце было богом. – М., 1991.

  55. Кочетов А.Н. Буддизм и ламаизм.– М.,1979.

  56. Кочетов А.Н. Критика мировозренческих основ буддизма.– М.,1990.

  57. Крывелев И.А. История религии.– М.,1991.

  58. Кулаков В.А. Религии мира.– М.,1996.

  59. Ламонт К. Иллюзия бессмертия.– М.,Политиздат,1984.

  60. Лекции по истории религии: Учебное пособие для вузов.– С-Пб.,1997.

  61. Любащенко В. Історія протестантизму в Україні.– Львів,1995.

  62. Малерб М. Религии человечества.– М.,С-Пб..1997.

  63. Марченков В.Г. начала православия.– М.,1991.

  64. Мень А. История религии.Т.1.– М.,Слово,1991.

  65. Мещеряков А.Н. Древняя Япония. Буддизм и синтоизм.– М.,1987.

  66. Митрохин Н. Некоторые аспекты религиозной ситуации в Украине.– Париж, Русская мысль,1999.

  67. Мифы народов мира: энциклопедия в 2-х томах./ под ред. С.А. Токарева.– М.,1998.

  68. Мюллер М. Введение в науку о религии // Классики мирового религиоведения.–М.,1996.

  69. Немировский А.И. Мифы и легенды Древнего Востока.– М.,Просвещение,1994.

  70. Никонов К.И. Религиозен ли человек по природе?– М.,1990.

  71. Оля Б. Боги тропической Африки. – М., 1976.

  72. Основы религиоведения /под ред. И.Н. Яблокова.– М.,1994.

  73. Панов В.Ф., Вахтин Ю.Б. Жизнь Мухаммеда.– М.,1991.

  74. Паславський І. Між сходом і Заходом.– Львів,1994.

  75. Печников Б.А. Рыцари церкви. Кто они?– М.,1991.

  76. Подихудоев Х.А. Очерки философии исламизма.– М.,1991.

  77. Поликарпов В.С. История религий. Лекции и хрестоматия.– М., Гардарика,1997.

  78. Поснов М.Є. Історія християнської церкви.– К.,1991.

  79. Прозоров М.С. Іслам.– К.,1989.

  80. Психологические аспекты буддизма.– М.,Наука.1991.

  81. Рассел Б. Почему я не христианин.– М.,1987.

  82. Редер Д.Г. Мифы и легенды двуречья. – М., 1965.

  83. Религия в истории и культуре./ под ред. проф. М.Г. Писманика.–М.,1997.

  84. Религии мира: Учебное пособие.– М., Дрофа,1997.

  85. Религии мира. Справочно-методическое пособие/ под ред.Г.В.Щёкина.-К.,МАУП,1997.

  86. Религии мира.– М.,Просвещение,1994.

  87. Религии мира. Энциклопедия. Т.6.– М.,Аванта+,1996.

  88. Религиоведение./под ред. М.Ю. Тихомирова.– М.,1997.

  89. Розанов В.В. Религия. Философия. Культура.– М..Республика,1992.

  90. Розенберг О.О. Труды по буддизму.– М.,1990.

  91. Рубинштейн Р.И. Мифы Древнего Египта. – Л., 1959.

  92. СамыгинС.И., Нечипуренко В.Н., Полонская И.Н. Религиоведение: социология и психология религии. – Ростов н/Д., 1996.

  93. Степанова И.И. Большая книга магии.– М..1999.

  94. Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, прогнози.– К.,1994.

  95. Токарев С.А. Религия в истории народов мира.– М.,1986.

  96. Токарев С.А. Ранние формы религии.– М.,1990.

  97. Традиционные и синкретические религии Африки. – М., 1986.

  98. Три таинства магии. Энциклопедия.– М.,2000.

  99. Тэйлор Э. Первобытная культура.– М..1989.

  100. Тэнасе Э. Культура и религия.– М.,1989.

  101. Угринович Д.М. Искусство и религия.– М.,1983.

  102. Угринович Д.М. Психология религии.– М.,1986.

  103. Українське релігієзнавство.№2,3,4.6.– К.,1996.

  104. Фрезер Дж. Золотая ветвь.– М.,1986.

  105. Фромм Э. Психоанализ и религия.– М..1989.

  106. Хаксли Дж. Религия без откровения.– М.,1992.

  107. Христианство.– М., Гранд.1998.

  108. Черняк Е.Б. Невидимые империи.– М.,1987.

  109. Швейцер А. Благоговение перед жизнью.– М.,1992.

  110. Шевченко А.Н. Ннаука и религия – два способа познания мира.– Донецк,1997.

  111. Штаерман Е.М. Социальные основы религии Древнего Рима. – М., 1987.

  112. Шюре Э. Великие посвящённые: очерк эзотеризма религии. – М., 1990.

  113. Яблоков И.Н. Социология религии.– М.1979.