Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра новітньої історії України «затверджую» - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра новітньої... 4 665.46kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра новітньої... 3 572.86kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра психології... 1 297.88kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра економічної... 1 20.61kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка сучасний європейський... 1 79.63kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра теорії... 1 373.38kb.
Львівський національний університет імені івана франка сивий роман... 1 290.88kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра ґрунтознавства... 1 294.86kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра ґрунтознавства... 1 278.56kb.
Львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної... 1 193.4kb.
Львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної... 1 268.76kb.
Карловачка жупанія (Республіка Хорватія) 1 67.36kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра новітньої історії - сторінка №1/3



Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра новітньої історії України

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор

з науково-педагогічної роботи


________________________

«____» ___________ 20__ р.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Історія України кінця XVIII — початку ХХ століття

напряму підготовки 6.030101 Соціологія


факультет Історичний

Форма


навчання

Курс

Семестр

Загал.


обсяг

(год.)

Всього

аудит.


(год.)

У тому числі (год.):

Самос-


тійна

робота


(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)


Розрахунково-графічні роботи

(шт)


Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік


(сем.)

Екзамен


(сем.)

Лекції


Лабораторні



Прак-тичні



Денна

1

2

108

50

34




16

58










2





Навчальна програма складена на основі:

Варіативної частини освітньо-професійної програми СВО Львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

напряму 6.030101 «Соціологія»
Програму склав доцент, канд. іст. наук Мудрий М. М.
Програма затверджена на засіданні кафедри новітньої історії України

Протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.


Завідувач кафедрою _______________________________ (проф., д-р іст. наук Сухий О. М.)

«_____» ___________________ 20___ р.


Схвалено Вченою радою історичного факультету.

Протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.


Голова Ради ________________________ (проф. Шуст Р. М.)

“_____” ___________________ 20___ р.


1. РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ


Шифр умінь

та змістових модулів


Зміст умінь, що забезпечується

ІУ19-В1

Визначати хронологічну послідовність історичних подій; хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.

ІУ19-В2

Показувати на історичній карті території розселення українців, територіальні зміни, що відбувалися, і співставляти їх із сучасними кордонами України.

ІУ19-В3

Характеризувати політико-адміністративний устрій України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

ІУ19-В4

Визначати сутність української національної ідеї, причини розвитку та особливості українського національного та суспільно-політичного рухів у контексті націєтворчих процесів у Центрально-Східній Європі.

ІУ19-В5

Пояснювати економічні та соціальні процеси на території України, сутність переходу від традиційного до індустріального суспільства; називати основні риси модерного суспільства.

ІУ19-В6

Описувати та порівнювати становище українського населення та риси повсякденного життя українців на різних етапах історичного розвитку та у складі різних державних утворень.

ІУ19-В7

Описувати явища культурного та духовного життя; порівнювати ідеї та цінності минулого з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців.

ІУ19-В8

Аналізувати економічну, політичну та культурну активність інших етносів/націй на території України; характеризувати міжнаціональні відносини та наводити приклади взаємодії між українським та іншими національними рухами на території України.

ІУ19-В9

Визначати місце та роль українців у складі Російської імперії та Австрійської (Австро-Угорської) монархії, наводити приклади українського вкладу в буття цих держав.

ІУ19-В10

Визначати суспільну значущість історичних подій, тенденції розвитку українського суспільства, які домінували на різних історичних етапах, та причинно-наслідкові зв’язки.

ІУ19-В11

Шукати історичну інформацію та користуватися різними джерелами інформації (науковими монографіями, науково-популярними працями, енциклопедіями, періодичними виданнями та ін.).

ІУ19-В12

Критично оцінювати історичну інформацію та інтерпретувати її з урахуванням множинності підходів; формувати власну точку зору та представляти її в усній та писемній формі.



2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС


Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

К-ть аудит. год.

ІУ19-Л1

Структура української історії в ХІХ столітті.

Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Історіографічна традиція та методологічні дискусії. «Етнічна» і «політична» концепції нації. Примордіалістська та модерністська версії генези української нації. Поняття «національна свідомість (ідентичність)». «Стадіальна» схема (періодизація) українського ХІХ століття. Джерельна база: актові та діловодні документи російських і австрійських органів державного управління, політичні твори і публіцистика, описові твори, документи політичних партій і організацій, статистичні джерела, періодика, мемуари. Перспективи досліджень історії України ХІХ століття.



2

ІУ19-Л2

Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії.

Адміністративно-територіальний устрій. Самодержавство як політична система. Завершальна фаза інтегрування українських земель: ліквідація Гетьманщини, автономісти і традиціоналісти. Включення Південної України та Криму до імперії. Правобережна Україна: річпосполитський спадок і нові російські порядки. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Українські суспільні інститути у взаєминах із російським самодержавством. Модернізація політичної влади на початку ХХ століття. Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням. Наддніпрянська Україна як об’єкт міжнародної політики.



4

ІУ19-Л3

Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів.

Адміністративно-територіальний поділ. Реформи «освіченого абсолютизму». Організація державної влади. Формування австрійського бюрократичного централізму. Конституційні реформи 1860-х років. Утвердження принципу автономії «коронних країв». Парламентсько-представницькі практики. Організація місцевого самоуправління. Образ австрійської влади в українській громадській думці.



4

ІУ19-Л4

Соціальна структура населення й економічний розвиток України.

Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 року. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян. Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України як промислові, торговельні та фінансові центри. Залізничний транспорт. Цукрова промисловість. Україна в міжнародній торгівлі зерном.

Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті: шляхта, селяни, міщани. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 року). Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 року. Індемнізація, пропінація, сервітути. Повсякденне життя села. Міста й містечка. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації.


4

ІУ19-Л5

Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності.

Національний склад населення Наддніпрянської України. Російські військові офіцери та солдати. Російське дворянство та чиновники. Старообрядці (старовіри). Російське «відкриття України» в ХІХ столітті (Україна в описах російських мандрівників). Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону. Російська інтелігенція на Україні. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини. «Українське питання» у політиці влади і російській громадській думці.



2

ІУ19-Л6

Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 року) і Січневе (1863 року) повстання. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ століття.

Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Польські політичні сили («подоляки», краківські консерватори, ліберальні демократи, національні демократи, людовці, соціалісти). Еволюція «української програми» в ідеології та діяльності польських політичних сил. Спроби польсько-українського порозуміння. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.


2

ІУ19-Л7

Неслов’янське населення України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.

Розселення євреїв у Російській імперії. Формування «смуги осілості». Правове становище і демографічні процеси. Сфера зайнятості єврейського населення. Громадсько-політичне, культурне життя. Єврейські політичні партії та організації. Антисемітизм. Єврейські погроми.

Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Вплив революційних подій 1848—1849 років на єврейське життя в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Єврейське національне відродження, політичне життя. Українсько-єврейські відносини.

Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ століття (Ісмаїл Гаспринський).



2

ІУ19-Л8

Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть.

Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. «Винайдення Східної Європи». Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Феномен множинних лояльностей і формування взаємовиключних ідентичностей. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 року. Українське масонство. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство. Ідейні передумови революції 1848 року. «Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.



2

ІУ19-Л9

Інституційний розвиток українського руху в середині та другій половині ХІХ століття.

Інтелектуальне співтовариство як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії. Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани. Стара Київська громада. Редакційні гуртки «Основи» та «Киевской старины». Одеське товариство історії та старожитностей. Київська археографічна комісія. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Археологічні з’їзди. Братство тарасівців. Загальна українська безпартійна демократична організація. Утворення Революційної української партії. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху (Валуєвський циркуляр, Емський указ та ін.).

Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії. Ставропігійський інститут у Львові. Головна Руська Рада. Народовецькі громади. Товариство «Просвіта». Товариство ім. М. Качковського. Наукове товариство імені Шевченка. Українське представництво («Руський клуб») у Галицькому крайовому сеймі. Редакційні гуртки «Слова» та «Діла». Політичні товариства: «Руська рада» і «Народна рада». Утворення українських політичних партій у Галичині: Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська соціал-демократична партія. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.


4

ІУ19-Л10

Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття.

Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії: історіософія М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців. Протистояння та взаємодія «соціального» та «національного» світоглядів на Україні.

Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Ідея всеруської спільності. Національна свідомість і політична програма народовців у Галичині (Галицьке українофільство). Концепція «органічної праці». Мовне питання як фактор національного руху (Мовно-правописні дискусії). «Соціалізація» національної ідеї в Галичині. Філософський світогляд Івана Франка. «Націоналізація» селянства. Національний дискурс у науково-історичній думці Галичини.


2

ІУ19-Л11

Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття.

Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю. Вплив революції 1905—1907 років на український рух. Українська громада в Державній Думі. Українська інтелігенція та селянство: проблеми взаємодії. Розгортання масового українського національного руху в Галичині. Утвердження в Галичині ідеї національної єдності та державного суверенітету України (Поняття «українського П’ємонту»). Українсько-польський конфлікт. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права. Еміграція. «Українське питання» в політиці російського та австрійського імперських урядів.



2

ІУ19-Л12

Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття.

Модель світу ХІХ століття: українська перспектива. Поняття «національної культури». Ментальні риси української культури. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення. Новочасні світоглядні та культурно-мистецькі течії (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн». Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.



2

ІУ19-Л13

Від Малоросії та Галицької Русі до України. (Підсумково-узагальнююче заняття).

Історія України ХІХ століття у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму». «Національне відродження» чи націотворення? Історична генеза українського націоналізму. Дилеми української модернізації: між аграрно-патріархальним та індустріально-урбаністичним світами, між ідеєю автономії та ідеєю незалежності, між цивілізаційно-культурними розламами та концепцією національної єдності.



2



2.2. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ


Шифр змістового

модуля


Назва змістового модуля

К-ть аудит. год.

ІУ19-С1

Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії

1) Адміністративно-територіальний устрій. Російське самодержавство як політична система.

2) Завершальна фаза інтегрування українських земель: ліквідація Гетьманщини, автономісти і традиціоналісти. Включення Південної України та Криму до Російської імперії. Правобережна Україна: річпосполитський спадок і нові російські порядки.

3) Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської політики на території України.

4) Модернізація політичної влади на початку ХХ століття: приклад підросійської України.

5) Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням.

2

ІУ19-С2

Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів

1) Адміністративно-територіальний поділ. Організація австрійської державної влади на території Галичини, Буковини і Закарпаття.

2) Реформи «освіченого абсолютизму». Українське австрофільство.

3) Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії на становище українців.

4) Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.

2

ІУ19-С3

Соціальна структура населення й економічний розвиток України

1) Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 року. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян.

2) Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України як промислові, торговельні та фінансові центри. Залізничний транспорт. Цукрова промисловість. Україна в міжнародній торгівлі зерном.

3) Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті: шляхта, селяни, міщани. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 року).

4) Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 року. Індемнізація, пропінація, сервітути.

5) Повсякденне життя галицького, буковинського та закарпатського села. Міста й містечка. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації.

2

ІУ19-С4

Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності

1) Етнічний склад населення Наддніпрянської України.

2) Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.

3) Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.

4)  Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини.

5) «Українське питання» у політиці влади і російській громадській думці.

2

ІУ19-С5

Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій

1) Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність.

2) Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 року) і Січневе (1863 року) повстання.

3) Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ століття.

4) Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди.

5) Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Еволюція «української програми» в ідеології та діяльності польських політичних сил. Спроби польсько-українського порозуміння.

6) Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.

2

ІУ19-С6

Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть

1) Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.

2) Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 року. Українське масонство.

3) Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка.

4) Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство. Ідейні передумови революції 1848 року.

5) «Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.

2

ІУ19-С7

Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття

1) Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії: історіософія М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша.

2) Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців.

3) Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті: русофільство («москвофільство»), полонофільство, українофільство.

4) «Соціалізація» національної ідеї в Галичині. Філософський світогляд Івана Франка. «Націоналізація» селянства.

2

ІУ19-С8

Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття

1) Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю.

2) Вплив революції 1905—1907 років на український рух. Українська громада в Державній Думі. Українська інтелігенція та селянство: проблеми взаємодії.

3)  Розгортання масового українського національного руху в Галичині. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України (Поняття «українського П’ємонту»).

4) Українсько-польський конфлікт у Галичині. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.

2


наступна сторінка >>