Методичні рекомендації Чернігів 2011 Матеріали підготувала вчитель музичного мистецтва зош №28 Левусенкова Ірина Володимирівна - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Заплановані учасники семінару 1 10.03kb.
Наказ №485 Про підсумки вивчення стану викладання образотворчого... 1 147.19kb.
Позакласний захід: «Український Моцарт» До 260-річчя від дня народження 1 136.06kb.
Методичні рекомендації Райгородок 2011-2012 нав рік 2 496.83kb.
Історія України 11 класи 1 54.82kb.
Урок музичного мистецтва з ігровими елементами в 4 класі Вчитель... 1 68.06kb.
Сценарій виховного заходу, присвяченого Всесвітньому Дню музики 1 143.72kb.
Відкритий урок музичного мистецтва в 6 класі Тема «Моцарт» Вчитель... 1 84.88kb.
Остенко Світлана Володимирівна, вчитель образотворчого мистецтва... 1 12.57kb.
Завдання для шкільної олімпіади з природознавства Підготувала вчитель... 1 66.88kb.
Наказ №72 м. Герца Про стан викладання музики й музичного мистецтва... 1 46.68kb.
Національний аграрний університет на правах рукопису 2 541.26kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Методичні рекомендації Чернігів 2011 Матеріали підготувала вчитель музичного мистецтва - сторінка №1/1


Управління освіти Чернігівської міської ради

Науково-методичний центр

ЗОШ № 28

ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Методичні рекомендації



Чернігів 2011

Матеріали підготувала вчитель музичного мистецтва ЗОШ № 28

Левусенкова Ірина Володимирівна

Рецензенти:


О.М.Грисюк кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри естетичного

виховання ЧДПУ ім.Т.Г.Шевченка

Т.Г.Капліна методист відділу виховної роботи і

здорового способу життя ЧОІППО

Відповідальний за випуск:


І.М.Хмельов заступник директора науково-

методичного центру управління

освіти Чернігівської міської ради

Друкується за рішенням методичної ради науково-методичного центру управління освіти

Чернігівської міської ради, протокол №…. від ……………
Зміст

Вступ………………………………………………………....….4



  1. Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні новітніх педагогічних технологій………………………………… ..5

  2. Принципи та вимоги до інноваційної діяльності вчителя……………..………………………………………..6

  3. Діти та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя………………………………………………..…….…9

  4. Використання інформаційних технологій на уроках музики……………………………………………………...14

  5. Інноваційні художньо-педагогічні технології, які найчастіше використовуються на уроках музичного мистецтва……………………........................................…..18

  6. Розробка уроку музики з використанням інтерактивних технологій……………………………………………...…..27

Висновок...………………………………………………….….22

  1. Список використаної літератури……………...………….23



Вступ
Головною метою освіти у XXI столітті є всебічний розвиток людської особистості. Демократичне спрямування навчання має дати людині можливість підготуватися до існування в швидкоплинно змінюваних умовах соціокультурного життя і професійної діяльності.

Розвиток нашого суспільства вимагає формування покоління людей, які мислять і діють по-інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей: засвоєння знань, самостійності у прийняття рішень, критичності та культури мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Новітні технології допомагають вчителю і учню вирішувати завдання: як творити нові ідеї в школі і житті, як виявити свій власний стиль навчання, мислення і праці, як заповнити прогалини у знаннях за короткий термін, як змінити навчання так, щоб воно приносило радість.

Музичне мистецтво стає одним із найважливіших інструментів визначення художньо-творчої і духовно-ціннісної спрямованості особистості.

Музика є універсальною динамічною моделлю життя і загальнолюдського духовного досвіду. В музичній діяльності – композиторській, виконавській, слухацькій – ми знаходимо своєрідні канали залучення до духовного над особистісного буття через розчинення індивідуального у всезагальному.

Це дозволяє реалізувати сучасні принципи навчання: «від знань – до творчості й від творчості – до знань».

1. Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій
Стратегія сучасної школи в Україні визначається у розвитку і саморозвитку особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати наявні педагогічні і соціальні технології, але й виходити за межі нормативної діяльності. Ця стратегія втілюється у спрямованості змісту і форм освітнього процесу школи на пріоритет особистісно-зорієнтованих технологій педагогічної освіти.

Перспективним шляхом реформування педагогічної освіти є впровадження інтерактивних, інноваційних, ігрових сучасних технологій, що обумовлені:

- необхідністю застосування системно-діяльнісного підходу;

- потребами здійснення особистісно-зорієнтованого навчання у всіх ланках освітньої систем, заміни малоефективних вербальних способів передачі знань розвивальним навчанням;

- можливістю проектування технологічного ланцюга методів, організаційних форм взаємодії учителя й учня, що забезпечує гарантовані результати навчання.

Ефективність особистісно-зорієнтованих педагогічних технологій суттєво залежить від того, наскільки повно реалізовані інтереси особистості, як враховані її професійно психологічні особливості, які перспективи їх розвитку. Звідси пріоритет розвивального навчання на противагу інформаційному, спрямованість на розвиток школярів в сучасній школі множинності суб’єктивних картин світу на відміну від однозначних «програмних» уявлень, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне проектування, змістовно-пошуковий діалог, включення навчальних задач у контекст життєвих проблем.

Вивчення досвіду загальноосвітніх шкіл в Україні дозволяє виділити ряд тенденцій розвитку педагогічних технологій і зростання діагностичності, соціально-ігрової контексності, моделювання професійних ситуацій, суб’єктності, підвищення ролі творчої індивідуальності педагога. У навчально-виховному процесі повинні ефективно використовуватися:

- технології розвивального навчання;

- технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань й умінь з різних видів діяльності;

- ігрові технології, що формують уміння розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

- тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативності, психологічної компетентності;

- інформаційні технології тощо.

У результаті вивчення особливостей творчого використання технологій у навчальних закладах викристалізувалися ключові ідеї підготовки учнів:

1. Навчання є ефективним, якщо учні розв’язують реальні практичні завдання і з цією метою освоюють нові технології.

2. Підхід до розвивального навчання сприяє мотивації й підвищує якість засвоєння нових знань.

3. Розвивальне навчання – це завжди розвиток учня, зміна його поглядів, установок, цінностей, норм. У системі сучасного навчання на перший план виходить особистісний потенціал учня, його здатність бути суб’єктом діяльності.


2. Принципи та вимоги до інноваційної діяльності вчителя
Інноваційна діяльність вчителя передбачає дотримання таких принципів:

1. Принцип інтеграції освіти. Вимагає уваги до кожного учня як особистості, орієнтації на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, фізичними якостями.

2. Принцип диференціації та індивідуалізації освіти. Потребує забезпечення умов для розвитку здібностей кожного вихованця. максимальний розвиток здібностей дитини, незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім'ї, статі, національності, віросповідання.

3. Принцип демократизації освіти. Передбачає створення передумов розвитку активності, ініціативи, творчості учнів і вчителів, залучення громадськості в управлінні школою.

Здійснення цих принципів передбачає зміну характеру освітньої системи, змісту, методів, форм, технологій навчання й виховання. Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей, мотивів, особистісних цінностей різнобічної, творчої особистості.

Отже, у структурі професійно спрямованої особистості вчителя готовність до інноваційної діяльності є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для особистісно-орієнтованої освіти проблеми.


Вимоги до вчителя інноваційного спрямування

Вчитель інноваційного спрямування повинен вміти реалізовувати:

– педагогічний гуманізм (довіра до вихованців, повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях; відчуття змін в цінностях освіти: не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, культивація індивідуальності, творча самореалізація особистості).

– емпатійне розуміння учнів (прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції);

– співробітництво (поступове перетворення учнів на співтворців педагогічного процесу; володіння культурою спілкування);

– діалогізм (уміння слухати учня, цікавитися його думкою, розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості);

– особистісна позиція (творче самовираження, за якого вчитель постає перед учнями не як позбавлений індивідуальності функціонер, а як особистість, котра має свою думку, відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій; удосконалення у своїй професії – набуття компетентності, яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями).

Десять професійних і особистісних якостей вчителя

підготовленого до інноваційної діяльності

Підготовлений до інноваційної професійної діяльності вчитель має такі професійні й особистісні якості:

1. Усвідомлення цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи. Врахування та розвиток індивідуальних здібностей учнів їх інтересів і потреб, потреб окремого учня та суспільства в цілому.

2. Усвідомлена в контексті сучасності педагогічна позиція. Уміння відповідно до нововведень у науці і практиці по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання.

3. Здатність вибудовувати цілісну освітню програму навчання і виховання, яка враховувала б індивідуальний підхід до учнів, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири.

4. Вміле поєднання вчителем сучасної реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності.

5. Здатність бачити індивідуальні здібності учнів і навчати відповідно до їх особливостей.

6. Вміння продуктивно, нестандартно організувати і реалізовувати навчання й виховання, забезпечуючи розвиток творчості дітей через використання сучасних технологій.

7. Застосування форм і методів інноваційного навчання, яке передбачає врахування особистого досвіду і мотивів вихованців, використання доступних для учнів форм рефлексії та самооцінки.

8. Адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців, здатність бачити позитивний розвиток учнів.

9. Уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, в розвитку особистісних якостей вихованців.

10. Здатність і прагнення до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.


3. Ді­ти та но­ві ін­фор­ма­цій­ні тех­но­ло­гії:
по­зи­тив­ні та не­ґа­тив­ні нас­лід­ки но­вої куль­ту­ри людсь­ко­го жит­тя
Новi iнформацiйнi технологiї наприкiнцi ХХ столiття стають не тiльки головною рушiйною силою прогресу, засобом спiлкування мiж державами, компанiями, унiверситетами, новою формою торгiвлi, але й потужним засобом навчання, улюбленою iграшкою. Чимало дiтей, навiть у мало розвинених країнах захоплюються комп'ютерними та телевiзiйними iграми, якi приваблюють їх динамiчними сюжетами, викликають гострi почуття. Iснує безлiч можливостей використання нових iнформацiйних технологiй - вiд самостiйного складання досить досконалих програм, створення своїх сторiнок у просторi Internet, дистанцiйного навчання до поринання в свiт найкращих музейних колекцiй, бібліотек. Виникають питання - як впливає цей дивовижний штучний iнформацiйний свiт на психiку людини i, зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської дiяльностi сприяє розвитку особистостi, а за яких заважає? Чи стосується ця нова культура бiльшостi населення України чи це забава для розвинутих країн? зараз майже всi школярi України проходять у школi ази iнформацiйно-технологiчної культури. В рамках дослiдження «Ставлення населення України до використання iнформацiйних технологiй» було проведено опитування учнiв 10-11 класiв шкiл мiста Чернігова та Чернігівської областi. На питання «Де Ви стикається з комп'ютером?» 42,8% опитаних вiдповiли «Маю комп'ютер вдома», а 19,3% вказали, що вони користуються комп'ютерами вдома у своїх товаришiв. Отже дiти i пiдлiтки, їх батьки в нашiй країнi мають доступ до компьютерiв, i не лише в школi чи в офiсi, а й вдома.

За даними дослiдження, для 68% пiдлiткiв комп'ютер є робочим iнструментом, 44,2% використовують комп'ютер для розваг, для 23,2% - це можливiсть спiлкуватись з друзями, а для 15,8% можливiсть «вiдключитись» вiд дiйсностi.

Як впливає використання комп'ютера на життя людини, зокрема дитини та її сiм»ї? Як впливає цей дивовижний штучний iнформацiйний свiт на психiку людини, i зокрема, дитини? Чи сприяє розвитку здiбностей дитини перебування у цьому свiтi? За яких умов цей новий вид  людської дiяльностi сприяє розвитку особистостi, а за яких заважає?

У цьому контекстi можна говорити що найменше про три аспекти проблеми: 1) розвиток загальних здiбностей дитини за допомогою iнформацiйно-технологiчної пiдтримки iнтелектуальної дiяльностi людини; 2) розвиток спецiальних здiбностей, якi є специфiчними для дiяльностi фахiвцiв в галузi iнформацiйних технологiй; 3) запобiгання негативному впливу iнформацiйних технологiй на психiку i взагалi на здоров»я дитини. Створення особливої культури виживання в умовах широкого застосування новiтнiх iнформацiйних технологiй.

Як відомо, здібності дитини розвиваються тим краще, чим більше її можливості отримання різноманітного сенсорного досвіду, знайомства з кращими досягненнями світової культури, моделювання наслідків реалізації своїх ідей,тощо. Всі добре знають, скільки втрачають обдаровані діти, коли вони не мають можливості користуватися бібліотеками, не ходять до музеїв, не бувають в опері, не навчаються за такими технологіями, які є кращим надбанням людства. І коли дитина нарешті, наприклад, вступаючи до університету, потрапляє до великого міста, в культурне середовище, їй треба надолужувати ці втрати, іноді на це витрачається ціле життя. Втрачає не тільки конкретна обдарована людина, а й все людство.      

Отже, найбільшим надбанням людства від застосування інформаційних технологій є наближення найкращих досягнень світової культури до кожної пересічної людини. Завдяки співробітництву кращих фахівців в галузі інформаційних технологій з кращими фахівцями в галузі психології та ергономіки знято труднощі у застосуванні компьютерів на рівні користувача. Сьогодні користувачем системи Internet може бути і старий, і малий.

Загальні здібності – пам’ять, уяву, увагу, сприймання, оперативні реакції, комунікабельність, тощо, треба розвивати разом з формуванням таких інтелектуальних вмінь, як вміння планувати на годину, день, тиждень, рік; вміння висловлювати свою думку(коротко чи не дуже коротко, але з необхідними аргументами), вміння спроектувати якусь діяльність і т.п. Сюди треба додати розвиток загальної ерудиції дитини. Нові інформаційні технології надають фантастичні можливості вчителям та батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням всього арсеналу досягнень світової культури. Мається на увазі, що є багато комп'ютерних енциклопедій, досконалих учбових програм, ілюстрованих комп'ютерних книжок, учбових ігор, що розвивають здібності дитини. Але «саме по собі» без участі дорослих, без праці дорослої людини, вкладеної в процес виховання дитини, без консультацій з фахівцями все це багатство не навчить дитину.     

Пригадаємо, скільки разів ми з вами дивувалися: дитина начебто з хорошої забезпеченої сім’ї, а чомусь не розвинена ані розумово, ані морально. І навпаки, дитина з бідної і, як ми часто говоримо, простої родини чомусь має дуже розвинені здібності. Одна з відповідей на  це запитання така: дорослі в цій, так званій простій сім'ї знайшли час і подумали про те, як розвивати здібності дитини: підбирали цікаві і корисні книжки, вправи та ігри для дитини, давали їй складні, але доступні завдання, обговорювали те, що дитина прочитала, допомагали спланувати свою діяльність.   

Варто зазначити, що в Україні є досить багато сімей, що мають комп'ютери вдома. Є сім'ї, в яких батьки дарують дітям комп'ютери. На жаль, існує ситуація: на тобі, дитина, дорогу іграшку, роби, що хочеш, тільки мене не турбуй. Заздалегідь треба проаналізувати свідомо загальні здібності дитини. На рівні сім'ї у будь якому випадку – і тоді, коли дитина добре вчиться, і тоді,коли в неї є проблеми з якимось навчальним предметом, корисно порадитись з психологом, проаналізувати свої спостереження за дитиною, обговорити з нею, що її цікавить, що їй легше дається. А потім підібрати такі комп'ютерні ігри, учбові програми, енциклопедії, які дозволяють розвивати здібності цієї конкретної дитини. Скажімо, виявляється, що треба розвивати зорову чи моторну пам'ять, чи увагу. Поряд з індустрією комп'ютерних ігор існує індустрія розвиваючих навчальних програм. Джуді Солпітер, авторка книги «Діти та комп'ютери», наводить такі особливості розвиваючих учбових програм:

-дослідницький характер. Програма ініціює участь дитини робити для себе відкриття;

-легкість для самостійних занять дитини. Наприклад, коли йдеться про дошкільнят, використання учбової програми не вимагає від дитини вміння читати, дає дитині прості для розуміння вказівки,що пов'язані з використанням невеликої кількості засобів керування зображенням на екрані;

-розвиток широкого спектру навичок та уявлень. Окрім оперування з буквами, цифрами та фігурами діти займаються класифікаціїю, приймають рішення, експерементують;

-високий технічний рівень. Програми сприяють розитку органів відчуття дитини за рахунок того, що пропонують дитині привабливу графіку, анімаційні ефекти та привабливі звукові ефекти. Дитина не нудиться від очікування - сучасні комп'ютери працюють дуже швидко;

-відповідність віковим особливостям. Такі програми не підштовхують дитину до формування навичок, до яких дитина ще не готова. Учбовий матеріал містить приклади з реального життя дитини, зрозумілі їй;

-цікавість. Стимулюється уява дитини. Вона потрапляє у фантастичні обставини, отримує не аби яке задоволення;

-стимулюючий характер. Дитина, коли вона користується такою програмою, відчуває задоволення від досягнутого успіху. Це підвищує її самооцінку, розвиває почуття власної гідності.

Здавалось би все просто -  будемо купувати гарні учбові програми, і наші діти будуть ставати розумними, їх здібності автоматично будуть розвиватися. Але повторюємо - недостатньо мати досконалі засоби навчання, треба  ще докласти дидактичних зусиль як вчителям, так і батькам.

Як показує досвід, найбільш ефективними є такі учбові програми, для яких є характерним створення учбового середовища, що дозволяє дорослим та дітям використовувати комп'ютер як живий елемент моделювання та  експерементування, одержання необхідної інформації. Такі програми розкривають дитині світ пізнання, допомагають їй удосконалити свої вміння та навички, розвинути здібності. Також виникають і сучасні проблеми, наприклад такі, як: чи однаково доступні комп'ютери хлопчикам та дівчатам? Що робити, коли в моєї дитини є страх перед комп'ютером?  

Декілька рекомендацій для дорослих, як допомогти дітям у використанні комп'ютера:

-демонструйте оптимізм у відношенні до майбутнього. Не думайте, що ваші діти чи учні обов'язково будуть вважати математику, програмування чи природничі науки важкими для себе;

-хай комп'ютер буде однаково доступний всім дітям. Переконайтеся, що дівчата мають рівні можливості з хлопчиками у використуванні комп'ютера;

-цікавтеся тим, як ваші діти користуються комп'ютером. Хай вони відчувають, що вам не байдужі їх навички та інтереси у цій галузі;

-пропонуйте своїм дітям(учням) нестандартні завдання;

-заплануйте з своїми учнями відвідування світових театрів, музеїв в системі Internet. Дуже корисно відвідати оперний театр, де можна  подивитись і послухати картини майстрів цього жанру, про яких учні довідались на уроках.

-обговорюйте з дітьми комп'ютерну рекламу та агресивні ігри. По-перше, треба формувати у дітей розуміння того, що є для них корисне та шкідливе. А по-друге, фахівці довели, що таке обговорення допомагає дітям долати негативний вплив агресивних комп'ютерних ігор та телевізійних програм;

4. Використання інформаційних технологій на уроках музики

Вчитель в класі може проводити уроки, що розвивають загальні здібності дитини. Не секрет, що як раз через брак уваги багато дітей не засвоюють учбовий матеріал, їх здібності не розвиваються.   Великі можливості надають завдання з використанням сучасного програмового забезпечення «Мій комп'ютер».

Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального стану розвитку до постіндустріального, а нині – до інформаційного.

Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання (Таблиця 1).

Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Таблиця 1

Діяльність учнів та учителя на уроці з інформаційними технологіями


На уроці учні мають:

Діяльність учителя повинна бути спрямована на:

- вирішувати проблеми, застосовувати власний досвід;

- займатися самонавчанням;

- працювати з різноманітними базами даних, документацією;

- здобувати інформацію;

-мати власну думку;

- розуміти думку інших;

- оцінювати життєву ситуацію;

- раціонально застосовувати знання та навички;

- оцінювати вчинки;

- співпрацювати з учнями та дорослими;

- приймати рішення;

- вміти дійти загальної згоди;

- працювати в групах;

- вміти організувати власну працю;

- нести відповідальність за вчинки;

- встояти перед труднощами тощо.





- використання в роботі інтерактивних технологій;

- проведення нестандартних уроків;

- організацію дослідницької праці;

- стимулювання самонавчальної діяльності учнів;

- відслідковування динаміки розвитку учнів;

- пропаганду науки і культури;

- добір завдань, які потребують застосування додаткових джерел інформації;

- проведення консультацій з пошуку необхідної інформації;

- навчання засобам складання плані, написанню конспектів, вмінню виділяти головне;

- підготовку завдань творчого характеру;

- стимулювання висловлення власної думки;

- застосування діалогічних методів праці;

- розробку завдань різного рівня;

- створення проблемних ситуацій;

-введення методів самооцінювання та взаємоперевірки;

- організацію роботи в парах та групах змінного складу тощо.


Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп’ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).

Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Запровадження інформаційних технологій на уроках музики забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

- фантазії і художньої уяви;

- асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

- розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

- відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп’ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики.

Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:


  • створення творчих робіт;

  • пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;

  • оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу проектів за певними темами.

У сучасній методиці вже наявні різні види розроблень, які рекомендовано до впровадження у процесі вивчення музики у школі.

Таблиця 2

Структура комп’ютерних засобів, рекомендованих для використання на уроках музики

 

 Найбільш зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point, особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. Наприклад, у процесі вивчення теми «Образний зміст музики» значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку. Зацікавлення у дітей викликає можливість взяти участь у зазначеному процесі.  Одержання та опрацювання учнями різноманітної музичної інформації через Інтернет стає поширеним напрямом розвитку їх пізнавального інтересу  до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку в Інтернеті  є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: прослідкувати, в який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, і захопити школярів бажанням знаходити, працювати і насолоджуватися музичними творами. Використання  інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики,  які надихають на створення   власного   творчого   доробку,  дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня,  формувати   спеціалізовані  знання   у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.
5. Художньо-педагогічні технології, які найчастіше використовуються на уроках музичного мистецтва

Важливу роль у формуванні особистості та творчої пізнавальної активності учня відіграє предмет «музичне мистецтво» в загальноосвітніх навчальних закладах, під час вивчення якого розвивається особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва, здатність до сприймання та розуміння художніх образів, забезпечуються умови для творчої самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення. Особистісно орієнтований підхід передбачає посилення ролі учня в навчанні, активізацію його діяльнісно-творчої спрямованості. Учень стає активним учасником навчального процесу, у нього розвиваються особистісні якості, підвищується відповідальність за хід навчання. Така орієнтація сучасної школи змушує вчителів музики переглянути пріоритети в системі методів і засобів навчання. Потрібно використовувати такі технології, які б забезпечували можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу формування особистості учня.

Теоретичні і прикладні проблеми інноваційних процесів в освіті розробляли О.Козлова, І.Дичківська, Л.Даниленко, Н.Клокар та інші. Педагогічні технології в різних аспектах розглядають сучасні представники педагогічної науки І.Бех, О.Пометун, Л.Пироженко, О.Савченко, С.Подмазін, І.Прокопенко. До складових педагогічної технології як системного інтегрованого способу організації навчально-виховного процесу дослідники відносять:


  • планування цілей і завдань, прогнозування результатів педагогічної взаємодії;

  • реалізація цілей через систему засобів, інструментальних дій і операцій в процесі організації педагогічної взаємодії;

  • оцінювання і корекція результатів педагогічної взаємодії.

У процесі викладання музичного мистецтва в школі доцільним є впровадження художньо-педагогічних технологій, тобто предметно адаптованих до мистецьких дисциплін.

Розрізняють наступні види художньо-педагогічних технологій:



  • інтегративні;

  • проблемно-евристичні;

  • ігрові;

  • інтерактивні – діалогічні і проектні;

  • комп’ютерні або масмедійні;

  • модульні;

  • сугестивні;

  • технології педагогічної підтримки і супроводу.

Розглянемо технології, які найчастіше використовуються на уроках музики.

Інтерактивні технології, на думку О.Пометун і Л.Пироженко сприяють організації пізнавальної діяльності, яка має конкретно передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи створюють умови для міжособистісної взаємодії учнів.

Метою інтерактивних технологій навчання є набуття учнями інтеркультурної компетентності – здатності до комунікативної і кооперативної діяльності, оволодіння комплексом відповідних умінь. О.Пометун і Л.Пироженко класифікують їх у такі основні групи:


  • вміння слухати партнерів і виявляти до них прихильність, доброзичливість, толерантність;

  • вміння переконувати, аргументувати власну думку, керувати емоційним станом;

  • вміння дискутувати, підтримувати зворотній зв'язок, ініціювати спілкування, доходити компромісу;

  • вміння взаємодіяти, співпрацювати, встановлювати ділові контакти, працювати в парі, малих групах, колективно.

Отже, спілкування – це основа інтерактивних технологій, це форма діяльності, яка вчить партнерству, взаємоповазі, взаєморозумінню.

Інтерактивні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності:



  • роботу в парах;

  • роботу в трійках;

  • роботу в малих і великих групах.

Робота в групах виховує в учнях толерантність, взаємодопомогу, почуття колективізму, вчить спілкуванню та співробітництву.

На сьогоднішній день проблема розвитку комунікативних здібностей особистості стоїть дуже гостро. Важливо навчити учнів уважно слухати та активно обговорювати проблеми, коментувати висловлювання співбесідників і давати їм критичну оцінку, аргументуючи власну думку. Урок музики націлений на активізацію потреби спілкуватися з музичними творами, розмовляти про музику. Водночас, учні вчаться дослухатися до власних почуттів, висловлювати їх і слухати інших. Завдяки співробітництву вони почуваються більш упевненими у собі, активізується взаємна відповідальність за результати спільної праці.



Робота в парах особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись, обмінюватись ідеями з партнером і лише потім озвучувати їх перед класом. Робота в парах розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію.

Приклади вправ:



  • обговорити короткий текст, завдання;

  • розробити разом питання до вчителя чи інших учнів;

  • проаналізувати разом проблему, вправу;

  • дати відповіді на запитання вчителя;

  • зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного;

  • порівняти записи, зроблені в класі;

  • взяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до переглянутого відео чи іншої навчальної діяльності;

  • протестувати та оцінити один одного;

  • сформулювати підсумок уроку.

О.Пометун, Л.Пироженко пропонують таку послідовність організації роботи:

1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.



Робота в трійках є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Робота в малих групах доречна для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Малі групи слід використовувати в тих випадках, коли завдання вимагає спільної , а не індивідуальної роботи. Учням пропонуються наступні ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи:

Спікер, головуючий (керівник групи):



  • зачитує завдання групі;

  • організовує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • підбиває підсумки роботи;

  • визначає доповідача.

Секретар:

  • веде записи результатів роботи групи;

  • записи веде коротко і розбірливо;

  • як член групи, повинен бути готовим висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.

Посередник:

  • стежить за часом;

  • заохочує групу до роботи.

Доповідач:

  • чітко висловлює думку групи;

  • доповідає про результати роботи групи.

Варіанти організації роботи груп:

  1. «Діалог».

  2. «Синтез думок».

  3. «Спільний проект».

  4. «Пошук інформації».

  5. «Коло ідей».

До технологій колективно-групового навчання належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу: обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, навчаючи – вчусь, ажурна пилка, аналіз ситуації (Case-метод), вирішення проблем, дерево рішень. На уроках музики найчастіше використовую технології «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм».

Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному висловитись лаконічно й швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Організація роботи:


  1. Поставити запитання класу.

  2. Запропонувати класу предмет (ручку, олівець), який виконуватиме роль уявного мікрофона, або застосувати справжній мікрофон. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

  3. Надавати слово тільки тому, хто отримує мікрофон.

  4. Запропонувати учням говорити лаконічно і швидко (не більше ніж 0,5 – 1 хвилину).

  5. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

Прийом «Незакінчені речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Організація роботи:

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що…» тощо.

Технологія «Мозковий штурм» використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Ця технологія спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» або «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Організація роботи:

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

Запишіть усі пропозиції на дошці або на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

Звернути увагу на такі моменти:


  1. Під час висування ідей не пропускати жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.

  2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї.

  3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість.

  4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

  5. На закінчення обговоріть та оцініть запропоновані ідеї.

Метод проектів набув поширення завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування, розв’язуванню різноманітних проблем та завдань шляхом спільної діяльності.

Основні типи художніх проектів: інформаційний, дослідницький, творчий, ігровий.

Проектна діяльність передбачає вирішення таких завдань:


  • навчити учнів самостійно здобувати знання;

  • розвивати вміння застосовувати здобуті знання в практичній діяльності;

  • формувати навички дослідницької діяльності (пошук і відбір матеріалу, аналіз, узагальнення, оформлення), спілкування і співпраці;

  • сприяти соціалізації особистості учня (робота в колективі, виконання різноманітних соціальних ролей);

  • інтеграція знань і умінь з різних галузей у практичний досвід учня.

Проекти можуть бути зорієнтовані на набуття предметних компетентностей, а також використовуватися вчителями як форма тематичного або підсумкового контролю.

Мета проекту – навчити учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці, розвивати критичне мислення, формувати навички співпраці в групі.

Метод проектів доречно застосовувати на таких етапах уроку:


  • введення в тему (переважно інформаційний тип);

  • розкриття змісту теми (дослідницький та інформаційний типи);

  • узагальнення теми (ігровий або творчий).

Повноцінна реалізація методу проектів вимагає цілого комплексу соціокультурних компетентностей, тому слід якомога раніше починати з елементів цього методу, розвиваючи й ускладнюючи їх послідовно, від класу до класу.

Орієнтовний план роботи над проектом:



  • попередня підготовка (мозкова атака, обговорення й усвідомлення мети, розробка організаційного плану);

  • робота за планом:

1) дослідницька (у бібліотеках, музеях, вивчення джерел з Інтернету);

практична робота на уроках;



  1. розробка учнівських презентацій;

  • підбиття підсумків у вигляді захисту проекту.

На підготовчому етапі вчитель повинен чітко сформулювати мету і план дій для себе і навчальні завдання для учнів, передбачити конкретно-практичні ситуації в процесі навчання, які б сприяли розвитку індивідуального досвіду школярів. Учні обговорюють завдання і пропонують різноманітні ідеї. Вчитель коректно допомагає обговорити кожну ідею і вибрати найкращу. Після цього разом з дітьми розробляє план дій. Доцільно реалізовувати проекти, використовуючи міжпредметні зв’язки. Слід повідомити критерії оцінювання.

Розподіл обов’язків відбувається за уподобанням та бажанням учнів (проектна методика передбачає диференціацію, що дозволяє залучити весь клас).

Формуються мікрогрупи за інтересами, розподіляються завдання відповідно до рівня знань, бажаної участі й практичної діяльності в рамках проекту.

На наступному етапі відбувається пошук інформації з теми, аналіз, синтез і оцінювання зібраних даних, що вимагає від учнів навичок «мислення високого рівня». Під час цієї діяльності учень повторює та поглиблює вивчений матеріал з музики, літератури, історії та інших видів мистецтв і тим самим включає його в загальну систему своїх компетенцій.

На заключному етапі здійснюється узагальнення матеріалу та підготовка до захисту проекту. Це може бути виставка робіт, мультимедійна презентація, майстер-клас, театральна вистава.

В результаті впровадження методу проектів підвищується мотивація навчально-пізнавальної діяльності; збагачується емоційна сфера; відбувається систематизація та інтеграція знань; виховується толерантність у перебігу дискусій, обговорення різних інтерпретацій, версій; розвивається поліфонічність «бачення» неоднозначних мистецьких явищ; формуються комунікативні навички, досвід діалогового спілкування, вміння працювати у команді в умовах співробітництва і взаємодопомоги, глибше усвідомлюється результат – власний і колективний.


6. Розробка уроку музики з використанням інноваційних технологій

Урок музики для 2 класу


Тема: Проводи зими

Тип уроку: Урок-подорож з елементами інноваційних технологій

Мета уроку: Відтворити різні методи навчання учнів, повторення вивченого через уяву музичних образів, музичних звуків.

Обладнання: Музичний центр, мультимедійний проектор, комп’ютер, плакат із зображенням крижаного палацу, музичні диски, касети, картки з ритмічними рисунками, 2 мікрофони, портрети композиторів, плакати з музичними інструментами, симфонічним оркестром, фотографії виконавців соло, дуету, хору.


План уроку

  1. Організація учнів: привітання.

  2. Оголошення вчителем теми уроку, що буде відбуватися на уроці.

  3. Бесіда про зиму.

  4. Подорож по залах крижаного палацу.

  5. Фізкульт. хвилинка.

  6. Продовження подорожі.

  7. Підведення підсумків уроку.

  8. Виступ дівчини-весни.

Хід уроку

Діти заходять до зали під музику (М.Глінка «Вальс-фантазія»).

Музичне вітання «Добрий день».

Вчитель: Сьогодні у нас незвичайний урок – будемо проводжати зиму. (Звернути увагу на дошку, де написана тема уроку. Читаємо вислів-епіграф «У царстві крижаної королеви є лабіринт завдань зими, який знанням повинні розтопить ми, щоби прискорити прихід весни».

Будемо проводжати зиму незвичним способом – виганяти її з крижаного палацу. Але вона не залишить його легко.

У кожній залі палацу зима залишила завдання. Наша мета: вирішуючи завдання «певної» зали, переходити до іншої. Як тільки виконаємо всі завдання, палац розтане.

Сіли зручно, заплющили очі, переносимось у царство зими (Г.Свиридов «Заметіль»).

І ось ми з вами опинились в царстві зими, в її крижаному палаці.

Під музику Г.Свиридова «Заметіль» відкриваються куліси, з’являється крижаний палац. І так ми у володіннях зими.

Вчитель показує на комп’ютері через мультимедійний проектор картини з видами зими.
Гра «Мікрофон»:


  1. які ознаки зими ви знаєте? (відповіді учнів).

  2. що подобається у цю пору? (відповіді учнів).

  3. які прислів’я, приказки, вірші знаєте? (відповіді учнів).

Відкриваємо дверцята до І зали.

Зала І. Зима дала таке завдання – виконати поспівки про неї. Зима хоче перевірити, чи вмієте ви відтворювати музичні звуки.

  1. Виконуємо по співку на слоги «мі», «ме», «ма»; «холодно, мі, ме, ма – вже зима» (на одному звуці).

  2. «Морозець, морозець пощіпав нам щічки».

Молодці, завдання виконали правильно, переходимо до ІІ зали.

Зала ІІ.

Виконання по співок з ритмічним супроводом, ритмічні вправи.

Виконання поспівки «Морозець»:


  • з пульсом на 2

  • з ритмічним рисунком

Робота у групах. Об’єдналися у 2 групи (у групах треба бути уважними, працювати злагоджено, ритмічно):

1 група – ритмічний рисунок

2 група – пульс

Молодці, ритмічна вправа «Луна»:

Вчитель: І П П І

Учні: І П П І

Вправа «Телевізор»:

Вчитель показує картки з ритмічними рисунками. Наприклад: П П І І. Учні відтворюють П П І І.

Ритмічна гра «День і ніч»:


  1. І П П І

  2. П І П І

  3. П П І І

а) виконання на склади

б) плескаємо і промовляємо склади

в) тільки плескаємо

г) виконуємо по групах

Коли вчитель каже «ніч», діти заплющують очі, а вчитель відтворює один з ритмічних рисунків.

Коли вчитель каже «день», діти розплющують очі і говорять, який був номер ритмічного малюнку.

Молодці, завдання виконали правильно, переходимо до ІІІ зали.

Зала ІІІ «Розважальна». Зима просить розважити її, заспівати пісень.

Виконання пісні «Ой метелиця-зима»:



  1. аналіз пісні «Мозковий штурм»

  2. повторення мелодії

  3. веселіше і з рухами

Гра «Чарівний мішечок». Робота у парах.

На сцені 5 мішечків із уривками пісень. Об’єдналися у пари (5 пар). Скласти з уривків пісню, впізнати її, пригадати назву і виконати:



  • 1 пара «Немає України без калини»

  • 2 пара «Навіть неприємність не засмутить нас»

  • 3 пара «Гра»

  • 4 пара «Ой єсть в лісі калина»

  • 5 пара «Пісня про гаму»

Зима хоче, щоб діти, які так гарно працюють, виконали ритмічний танець під музику. Фізкультхвилинка «Зарядка».

Молодці, завдання виконали правильно, переходимо до ІV зали.



Зала ІV. Всезнайко.

Зима хоче довідатись, що ви знаєте про музику:



  • з чого складається музика?

  • звідки виходять музичні звуки?

  • які види музики знаємо?

  • що таке пісня?

  • які ознаки пісні?

  • хто створює пісні або музику?

  • коли співає клас, колектив співаків, це що? (хор)

  • коли музику виконує 1 виконавець/співак, це що? (соло)

  • коли музику виконують 2 виконавця/співаків, це що? (дует)

  • коли музику виконують музичні інструменти, це що? (оркестр)

Молодці, завдання виконали правильно, переходимо до V зали.

Зала V.

Зима хоче побачити, як вміють наші учні слухати музику.

Сьогодні ми послухаємо музичний твір російського композитора М.А.Римського-Корсакова «Політ джмеля» із опери «Казка про царя Салтана». Вчитель показує на комп’ютері через мультимедійний проектор уривок з кінофільму «Казка про царя Салтана».

Під час слухання музики думаємо над питанням: який характер музики?

Відповіді даємо тоді, коли музика закінчиться.

Всі ваші думки записую у Сонечко (мозковий штурм).

Вчитель: Дуже хочу, щоб яскравіше воно світило та швидше приходила весна.

Перевіряємо правильність написаного. Підсумок уроку.

Всі завдання ви виконали, і головне – правильно.

Всі завдання ви виконали, і головне – правильно.

Діти, прислухайтесь, (накрапання води) палац зими тане! Зима зникає.

Кличемо весну: весно! весно!

До зали заходить дівчина-весна, вдягнена в український костюм, на голові вінок з квітів. Співає пісню «Веснянка», роздає подарунки дітям. Запрошує дітей до танцю «Хоровод».

Під музику всі виходять із залу.


Висновок

У школі не вчать найважливішого в житті предмету – як творити нові ідеї, а отже, формувати власне майбутнє. Для цього треба змінити спосіб мислення, навчання, праці й життя, полюбити себе і творити!

Усі найбільші в історії ідеї та винаходи, очевидно, мають одну спільну рису – усіх їх породив людський мозок. І якщо мозок має фантастичний потенціал зберігати інформацію, то він так самоздатний перегруповувати інформацію в новий спосіб – творити нові ідеї. Отож, усе просто, бо ідея – це комбінація нових елементів. В цьому вислові міститься ключ до творення нових ідей. Немає нових елементів. Існують тільки нові комбінації!

Без дійсних знань практично неможливо жити щасливо.


Я - прихильник того, що кожна людина повинна стати гармонійною особистістю, бути фізично здоровою, соціально реалізованою, з сильною волею, одухотвореним інтелектом, знати чітко мету в житті.



Головна мета - допомогти кожній окремій людині і суспільству в цілому піднятися на новий рівень розвитку, разом стати більш безкорисливими і гармонійними людьми!

Список використаної літератури

  1. Баханов К.О. Що ж таке технологія навчання/К. О. Баханов //Шлях освіти.— 1999. — №3. - 24 с.

  2. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія./К.О.Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. — 160 с.

  3. ГумінськаО.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. Методичний посібник./О.О. Гумінська. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 104 с.

  4. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.

  5. Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Матюх. – К.: Либідь, 2006. – 112 с.

  6. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності/Л.О.Макрідіна// Початкова школа. – 1995. – № 7. – с. 26-30.

  7. Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення//Інфонматизації середньої освіти. Програмні засоби, технології, досвід перспективи/За ред. М.В.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – с. 156-165

  8. Освітні технологи: Навч.-метод, посіб. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. —К: А.С.К., 2001.— 256 с.

  9. Основи нових інформаційних технологій навчання: посібник для вчителя/Авт.кол. за ред.. Ю.І.Машбиця. – К.: ІЗМН, 1997.

  10. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах./ Е.П.Печерська. – Київ: Либідь, 2001. – 270 с.

  11. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А. С. К. , 2004. — 192 с.

  12. Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 112 с. - (Б-ка "Шкільного світу").