Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх закладах району - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Методичні рекомендації щодо організації діяльності кімнати виховної... 1 55.09kb.
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення свята гри та... 1 194.08kb.
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... 1 236.43kb.
Для практичного використання методичні рекомендації з питань організації... 1 194.42kb.
Методичні рекомендації щодо організації роботи у навчальних закладах... 4 1080.74kb.
Методичні рекомендації щодо організації оздоровлення дітей та проведення... 1 114.07kb.
Про утворення фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих... 7 1545.23kb.
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку в 2012-2013 навчальному... 4 835.61kb.
Методичні рекомендації до підготовки та проведення Першого уроку... 3 800.19kb.
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... 12 3382.69kb.
Методичні рекомендації щодо складання та оформлення річного плану... 3 734.06kb.
Додаток до рішення восьмої сесії обласної ради п’ятого скликання... 1 172.07kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх закладах - сторінка №1/1
Відділ освіти Кам’янської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет


Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх закладах району

Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі гуманізації життєдіяльності учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності. Головною метою виховання особистості є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша.

Наукові дослідження доводять, що виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом, характером. “Національне виховання, — як зазначала українська громадська, культурно-освітня діячка, педагог Софія Русова (1856—1940), — забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а, значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів...”.

     Основні завдання виховної діяльності сучасних закладів освіти зумовлені пріоритетними напрямами реформування школи, визначеними Державною національною програмою “Освіта” (“Україна XXI століття”),   “Концепції розвитку загальної середньої освіти”, «Основних орієнтирах виховання учнів». Завдання сучасної системи виховання, які випливають із суспільних потреб сьогодення, полягають у реальному переході до педагогічної творчості та індивідуального впливу, у переорієнтації учнівських і вчительських колективів на гуманізацію виховання, створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку особистості школяра.

Протягом минулого навчального року пріоритетними напрямами виховної діяльності навчальних закладів стали:


  • підвищення ефективності виховної роботи, завдяки активному впровадженню у виховний процес нових форм і методів роботи;

  • актуалізація педагогічних зусиль на впровадження основних ідей, зазначених у «Основних орієнтирах виховання» та створення методичного супроводу цієї діяльності;

  • урізноманітнення виховного простору через впровадження нових ідей у сфері організації змістовного проведення вільного часу школярів;

  • узагальнення кращих педагогічних ідей підвищення педагогічної майстерності керівників виховного процесу тощо.

Перелік можливих моделей виховних систем навчальних закладів:

«Я – школяр, я – громадянин», «Життєтворчий потенціал учнівського самоврядування», «Учень, як особистість», «Школа життєтворчості», «Школа духовності і доброчинності», «Від ідеї – до успіху», «Школа як центр розвитку громади», «Проектуємо особистість разом», «Соціально адаптована громадсько-активна школа», «Модель особистості випускника», «Школа творчості», «Школа родинного виховання», «Виховуємо разом» тощо.

Досвід роботи кращих моделей виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів нашого району говорить про те, що в окремих школах успішно функціонують дитячо-юнацькі організації, об’єднання, реалізується комплекс заходів для розширення мережі гуртків, клубів та секцій за уподобанням учнів. Кожний навчальний заклад має свої творчі знахідки та характерні особливості організації навчально-виховного процесу, але всіх їх об’єднує прагнення створити виховний простір для дітей у навчальному закладі.

Концептуальні засади систем передбачають відродження національної культури через реалізацію інваріантної складової навчального плану та варіантної складової, а саме «Християнська етика», «Ритміка», «Риторика», «Етнографія і фольклор», «Художня культура».

Сьогодні можна стверджувати, що навчальні заклади району перебувають на стадії розвитку структурування, моделювання, пошуку оптимальних шляхів методичного забезпечення та ефективного впровадження інновацій. При створенні моделі навчального закладу варто врахувати роль навчального процесу та формування особистості, створити графічні моделі (схеми, діаграми, таблиці тощо) для наступної діяльності закладу.

Разом з тим потрібно звернути увагу органів учнівського врядування та педагогічних колективів навчальних закладів на профілактику правопорушень та злочинів серед школярів. У порівняні з минулим навчальним роком кількість правопорушень та злочинів серед неповнолітніх в районі зросла. Домінують дрібні крадіжки.


Рекомендації щодо організації виховної роботи

Організовуючи виховну роботу в новому навчальному році, керівникам організації виховного процесу в загальноосвітніх закладах освіти рекомендуємо:


1. Користуватися такою нормативно-правовою базою:

– Закон України від 5 березня 2009 року № 1065-VI «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»;

Наказ МОН N59 від 01.02.2010 р. "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми";

Наказ МОН N 58 від 01.02.2010 р. "Про затвердження заходів щодо виконання Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року";

Наказ МОН N1243 від 31.10.2011 р. "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";

Наказ МОН N 3754/981/538/49 від 27.10.2009 р. "Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді";

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. N1494-р "Про затвердження плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об'єктів культурної спадщини";

– Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-520 від 14.08.2008 р. «Щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти».


– Лист Міністерства освіти і науки України № 1.4/18-3127 від 30.07.2010. Методичні рекомендації на допомогу класним керівникам «Виховання культури поведінки учнів»

– Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України № 1.4/18-3126 від 30.07.2010 «Про формування відповідального ставлення до здоров'я дітей та учнівської молоді, протидії ВІЛ/СНІДу та наркоманії».


2. Звернути увагу на наступні важливі аспекти виховної роботи:

Усунення багатьох проблем в роботі з важкими підлітками, яке може відбутися завдяки ґрунтовній роботі керівників виховного процесу щодо надання методичного супроводу для класних керівників. Слід звернути увагу на той факт, що спостереження розбіжності між високим рівнем освіти і культури дорослих і низьким матеріальним рівнем їхнього життя стає головною причиною появи негативних явищ у середовищі підлітків та єдиною метою життя стає досягнення високого матеріального достатку. Профілактичну роботу по попередженню шкідливих звичок та правопорушень серед учнів потрібно проводити з 6-12 років.

Звертаємо увагу на формування відповідальної поведінки, включення учнів у активне трудове і громадське життя, розширення їх соціальних зв’язків, усвідомлення їх місця і значення у громадському та шкільному житті.

Наступним педагогічним завданням сьогодення для класних керівників – розвивати у підлітків вольову поведінку, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримувати їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань. У підлітків у вольовому акті слабо ще представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності в школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Підлітків характеризує легкість виникнення переживань, емоційної напруги. Їм важко стримувати свої й радість, й горе, й образу, й гнів. Їх емоції відрізняються ригідністю – інертністю, негнучкістю. Підлітки “купаються ” у власному горі, або в почутті провини. Вони відчувають задоволення від будь – яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Суперечливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, і це веде до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти в культурних формах.

Оновлення форм і методів морально-духовного виховання школярів та формування системи життєвих цінностей, яке стає основою для формування особистості дитини, її духовної культури. Формуванню моральних вчинків учнів приділяється недостатньо уваги, що призводить до випадків безвідповідальності в поведінці, його ізоляцію. Вчителі дуже часто використовують авторитарний стиль відносин з учнями, що призводить до погіршання ставлення до навчання, збільшення критичності відносно школи. Для того, щоб змінити ситуацію необхідно, перейти до дружньо-ділових відносин, коли поряд з вимогами і поданням прикладу власною поведінкою учням надається можливість висловлювати власну думку, відмінну від думки вчителя, і відповідати за наслідки своїх вчинків перед собою та іншими. Метою сучасної школи стає виявлення умов ефективного формування моральної культури школярів. Керівники виховного процесу визначають рівень опанування вихованцем морального досвіду суспільства, спроможність цілеспрямовано й послідовної дотримуватись моральних цінностей, норм, принципів та готовність до постійного самовдосконалення. Життєві цінності у сучасному розумінні - це ідеї, норми, процеси, відносини матеріального і духовного порядку, гідність особистості і її вчинків, моральні норми, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості, щастя. Педагогу – вихователю слід пам’ятати про цілеспрямоване засвоєння та послідовного впровадження в життєдіяльність загальнолюдських духовно-моральних цінностей; гуманності; ідеї миру; патріотизму, а також формування в них таких якостей, як совість, чесність, справедливість, порядність.

Активізація роботи з батьківською громадськістю, завдяки впровадженню активних форм взаємодії та пропагуванню кращих педагогічних ідей та організації батьківської педагогічної освіти. Слід звернути увагу на особливу виховну роль родини в формуванні особистості учня, на визначення в середині сімейних соціально-психологічних факторів, що мають виховне значення та активізацію педагогічної освіти переглянути і доповнити методичний супровід цього напрямку роботи та активно впроваджувати батьківський лекторій, всеобуч, індивідуальні активні форми роботи з сім’єю.

Активізація громадянської позиції школярів, замінити культурно-споживацький і рекреативний типи дозвілля учнівської молоді, які реалізуються у вигляді розваги, видовища та задоволення потреб спілкування у неформальних групах, поширення способу проведення дозвілля у інформаційному просторі Інтернету. Ефективність формування активної громадянської позиції школярів значним чином залежить від застосування інноваційних педагогічних технологій у позакласній виховній роботі, а саме розробки і реалізації технології проектної діяльності, до якої залучаються не тільки учні, батьки та вчителі, а й громадськість – представники державних органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, культурно-освітніх закладів тощо.

Слід звернути увагу на продовження активної методичної діяльності спрямованої на:

- методичний супровід виховного простору;

- оволодіння новою системою педагогічних знань про виховання;

- удосконалення форм і методів методичної діяльності;

- збагачення педагогічного досвіду, пропагування кращих педагогічних ідей, інновацій.

Тут допоможе майстерня класних керівників (педагогів-організаторів). Алгоритм побудови занять нескладний. Ведучий педагог «мастер» показує певний процес і відображає його на практиці. Потім учасники намагаються відтворити засвоєний матеріал у власній практичній діяльності. «Мастер» і колеги присутні на занятті. Далі йде самоаналіз, аналіз, а й можливо корекція.

Особливу увагу слід звернути на організацію позаурочної виховної роботи.

Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе, тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

   Позакласна виховна робота — різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах.   Позакласна виховна робота повинна бути спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.   Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій).


   Особливу увагу слід звернути на діяльність класних керівників — педагогів, які постійно спілкуються з учнями, впливають на них і водночас працюють за предметною системою.

Функції сучасного класного керівника:

- забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців, їх самореалізації;

- у співдружності з батьками, вчителями, дитячими громадськими організаціями здійснювати виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;

- систематично аналізувати індивідуальні фізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові особливості розвитку кожного вихованця;


- здійснювати організацію і виховання учнівського колективу, вивчати динаміку його розвитку, координувати діяльність учителів, які працюють у класі;

- організовувати виховні та організаційні заходи для створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров'я учнів;


- здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, батьками та учителями для формування в школярів старанності, дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей;
- організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню їх до роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських організацій;

- здійснювати цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками, забезпечувати системність у формуванні їх психолого-педагогічної культури;

- домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримувати зв'язок з вихователями груп подовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

- вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями щоденників тощо. 

   Основним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з ними.

Процес вивчення учнів має відбуватися з дотриманням певних правил:
- вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця;

- дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання;

- виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням “зони найближчого розвитку”;
- вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно спрямовувати на вирішення конкретних педагогічних завдань;
- вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;

- вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного, психічного і соціального розвитку;

- застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;

- дослідження соціально-психічного розвитку слід здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;

- дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке вивчення має стати систематичним;

- вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;

- вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не негативних рисах характеру та поведінки.

Систематизація результатів вивчення особистості учнів

   Процес вивчення учнів є складним і відповідальним. Його результати мають бути основою при плануванні та проведенні виховної роботи з ними, а також її координації з учителями, батьками та іншими вихователями. З цією метою класний керівник ретельно і систематично має фіксувати результати вивчення особистості учнів і класних колективів. Це — своєрідний банк відомостей про рівень й особливості фізичного, психічного і соціального розвитку кожного учня. До нього повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою.


   Фіксування результатів вивчення учнів можна здійснювати двома способами: 1) у загальному зошиті на кожного учня відводять 2—3 сторінки і періодично фіксують дані про психічний і соціальний розвиток; 2) використовуючи “Особисту картку учня”, яка дає змогу дотримуватися вимог програми, спостерігати за динамікою розвитку особистості.

Критерії оцінювання ефективності виховного процесу

Ефективність виховання — співвідношення між метою виховання і результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних груп. Для оцінювання результатів виховного процесу необхідно мати чітке уявлення про визначення рівнів вихованості учнів, їхньої свідомості, поведінки; вміти бачити зміни в її поведінці у результаті виховних впливів; обирати найефективніші форми і методи виховання. Без цього неможливо об'єктивно оцінити ефективність та якість виховної роботи, її впливу на колектив, кожного учня зокрема.   Складність процесу виховання зумовлена тим, що результати його не завжди помітні відразу. Тільки з часом можна судити про результативність виховного впливу педагога, що виявляється у вихованості дітей.

  Вихованість — комплексна характеристика особистості, враховує наявність і рівень сформованості в неї суспільно значущих якостей.  Серцевина вихованості — моральні якості (рівень набутого морального досвіду, моральної зрілості).   Результати процесу виховання різні, оскільки залежать від індивідуальних особливостей вихованців, їх ставлення до навколишнього світу, виховних впливів, однолітків, батьків, педагогів. 

Критерієм вихованості кожної особистості є не лише знання законів, правил, норм поведінки, а конкретні дії відповідно до визнаних норм і правил. Такі критерії не можуть бути універсальними, бо в кожному конкретному соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, і показники вихованості людини. При цьому слід враховувати вік, рівень соціального досвіду людини тощо. Критерії вихованості - ознаки, за допомогою яких роблять висновок про рівень вихованості людини, оцінюють результати виховного впливу.

Рівень вихованості - ступінь сформованості в учня відповідно до вікових можливостей найважливіших якостей особистості, які є показниками вихованості.
Заступникам директорів з виховної роботи (педагогам - організаторам)

щодо організації діяльності кімнати виховної роботи

 

1. Кімната виховної роботи, кімната школяра, учнівська кімната або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями є організуючим центром виховної роботи з школярами різних вікових категорій, які навчаються в даному закладі; членами первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань, які діють на базі закладу; класними керівниками, керівниками гуртків, об’єднань за інтересами, організаторами дозвіллєвої та виховуючої діяльності з дітьми.



2.     Кімнату виховної роботи рекомендується створювати в закладах освіти за

наявністю приміщень, придатних для:

–      – організації малих форм ігрової діяльності з дітьми;

–      – засідань органів учнівського самоврядування та первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань;

–      – консультативної роботи з учасниками навчально-виховного процесу;

–      – творчої роботи педагогічних працівників.

3.     У навчальних закладах І-ІІІ ступенів може діяти: кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями, завідувач-педагог-організатор.

У навчальних закладах І-ІІ ступенів – кімната школяра, або учнівська кімната, або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями.

4.     У відповідних кімнатах можуть зосереджуватися такі матеріали:

¨     – Нормативно-правове забезпечення виховного процесу:

Декларація прав дитини, Конституція України, Закон України про освіту, Закон України “Про загальну середню освіту”, Державна національна програма “Освіта. (Україна ХХІ ст.)”, Концепція національно-патріотичного виховання учнівської молоді, Концепція виховання громадянина України (проект), нормативні документи Міністерства освіти і науки України та освітніх установ, Укази і розпорядження державних органів з проблем виховання.

¨    – Методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання школярів.

¨     – Матеріали що готувалися до нарад педагогічних рад тощо.

¨     – Планування та розробки основних напрямів роботи:

–    плани виховної роботи: загальношкільний план виховної роботи на рік, календарний (за окремими тижнями місяця) або план-сітка, особистий щоденно-тижневий;

–    єдиний режим позаурочної виховної діяльності (зайнятість дітей в позаурочний час в гуртках, клубах, громадських організаціях тощо);

–       план та матеріали щодо діяльності органів учнівського самоврядування;

–       план та матеріали щодо діяльності дитячих громадських організацій;

–       плани різних категорій навчання учнівського активу;

–       плани роботи на канікулах;

–       графік випуску шкільної преси;

–       розклад та плани позаурочної роботи (гурткової (клубної)) з учнями;

–       структурна модель організації діяльності учнів школи за місцем проживання;

–       заходи з пріоритетних напрямів виховної діяльності.

¨     Матеріали організаційно-педагогічного змісту виховного процесу:

–      - картотека колективної творчої, соціально-комунікативної, пізнавальної, доброчинної, морально-етичної, художньої, ціннісно-орієнтаційної, спортивно-оздоровчої діяльності;

–      - картотека колективних творчих справ щодо збереження народних звичаїв, традицій, обрядів, свят;

–      - матеріали загальношкільних заходів;

–      - методика проведення пізнавальних та інтелектуальних ігор, творчих та рольових, рухливих та спортивних;

–      - зміст та структура інтерактивних видів діяльності.

¨     Матеріали з досвіду організації правоосвітньої та правовиховної роботи серед неповнолітніх:

–      - соціальний паспорт школи;

–      - картки особистого обліку дітей, схильних до правопорушень;

–      - інформаційні банки даних про дітей, схильних до правопорушень, проблемні сім’ї, в яких виховуються діти школи;

–     - матеріали ради профілактики, угоди про співпрацю з працівниками правоохоронних органів;

–     -  робота шкільних центрів довіри, якщо такі є;

–     -  матеріали щодо реалізації комплексних програм “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”, “Діалог”.

¨     Матеріали краєзнавчо-пошукової роботи учнів школи:

ух “Моя земля – земля моїх батьків”;

–      експедиція “Моя Батьківщина - Україна”;

–      експедиції “Сто чудес України” та ін.

¨     Картотека проведення заходів серед школярів (конкурсів, змагань, оглядів).

¨    Інформаційні банки даних про людей похилого віку та одиноких громадян, які потребують допомоги і та ін.

¨     Матеріали літнього оздоровлення школярів.

  Щодо оформлення кімнати з виховної роботи

(Стенди (куточки) та їх рубрики можуть бути змінені або доповнені).

1.К1. Куточок державної символіки може мати рубріки:

¨     “Що необхідно знати про національну символіку”, «Я – громадянин України”, “Символи моєї держави”, “Конституція України – основний закон нашої держави”, “Національні символи України”, “Держава – Україна – державні символи”; Конституція України;

¨     Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України “Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладів України” (07.09.2000, 43);

¨     Макети Прапора, малого Державного Герба України, текст Державного Гімну України;

¨     Текст статті 20 Конституції України;

¨     Правила використання Державного Прапора, Державного Гімну України.

2.     2. Стенди: “Шкільний кур’єр” (“Голос школи”, “Інформує рада учнівського комітету”, “Шкільний вісник”, “Інформаційний вісник” тощо):

¨    Організаційно-функціональна структура учнівського самоврядування.

¨    Склад ради органу учнівського самоврядування.

¨    Єдиний режим виховної роботи.

¨    Циклограма діяльності на місяць.

¨    Вісті з класів.

¨    Шкільні новини.

¨    Графік проведення засідань учнівського самоврядування.

¨    Програма передач шкільного радіомовлення.

3.     Аналіз роботи класних колективів (“Голос чергового”):

¨    “За кращий клас“.

¨    “За кращий санітарний стан”.

¨    “За успіхи в навчанні”.

¨    “Пам’ятка черговому школи”.

¨    Обов’язки чергових класів.

¨    Екран “Живи, книго!”.

4.     3. Куточок шкільної символіки:

¨    Гімн школи.

¨    Герб (емблема) закладу.

¨    Закони школяра.

¨    4. Правила поведінки учнів у школі.

5.     “Люби і знай свій рідний край” (“Мій край – моя історія жива”, “Моя країна –Україна”. “Літопис нашого краю” тощо):

¨    Колективні творчі справи за напрямами руху “Моя земля – земля моїх батьків”, «Моя Батьківщина - Україна».

¨    Сторінки історії рідного краю (пошуково-краєзнавчі матеріали).

¨    Історія освіти села, історія закладу.

6.     Волонтерська діяльність: “Вони потребують твоєї допомоги”:

¨    Структурна модель (карта-схема) організації діяльності учнів школи за місцем проживання: груп милосердя, постів взаємодопомоги, членів волонтерського руху тощо.

¨    Списки людей, які потребують особливого піклування.