Методичні рекомендації щодо створення кімнати психологічного розвантаження працівників служби зайнятості - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Для практичних психологів Міністерство освіти і науки, молоді та... 1 273.35kb.
Державний центр зайнятості інститут підготовки кадрів державної служби... 1 343.08kb.
Міністерство праці та соціальної політики України Державний центр... 3 385.41kb.
Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України 3 449.38kb.
Методичні рекомендації щодо організації діяльності працівників соціально-психологічної... 1 186.96kb.
Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни здійснення... 5 1148.54kb.
Методичні рекомендації щодо оперативного зберігання документів в... 1 64.56kb.
Методичні рекомендації щодо правового регулювання робочого часу; 4 374.74kb.
Методичні рекомендації м. Тлумач-2005 Методичні рекомендації підготували... 3 611.33kb.
Методичні рекомендації щодо діяльності психологічної служби у 2012-2013... 1 13.63kb.
Положення про літніх працівників Рекомендації 1964 року щодо політики... 1 128.97kb.
Пояснювальна записка готуючи учнів до вивчення курсу української... 1 86.85kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Методичні рекомендації щодо створення кімнати психологічного розвантаження працівників - сторінка №1/1
Державний центр зайнятості

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

( Науково-методичний центр )

Методичні рекомендації щодо


створення кімнати психологічного розвантаження працівників служби зайнятості


Київ - 2002

У зв’язку з введенням у дію в центрах зайнятості України Єдиної технології обслуговування незайнятого населення пропонуються методичні рекомендації щодо створення та організації роботи кімнати психологічного розвантаження.

Метою рекомендацій є організація роботи з профілактики стомлення і професійних захворювань фахівців служби зайнятості.

Рекомендації розроблені на допомогу керівникам та спеціалістам центрів зайнятості.


Розробник:

Солодуха Н.В. – провідний спеціаліст НМЦ ІПК ДСЗУ.


Рецензенти:

Мілютіна К.Л. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ІПК ДСЗУ,

Колесникова В.Ф. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ІПК ДСЗУ.

Відповідальний за випуск:

Пішко Н.В. – заступник нач. НМЦ ІПК ДСЗУ.




ВСТУП


У теперішній час спостерігається підвищення значущості професій соціального типу та розширення кола проблем, пов’язаних з ними.

Особливу важливість набувають проблеми професійних здатностей, психологічних факторів професійної успішності, особистісної та професійної дезадаптації фахівців, які працюють у соціальній сфері.

У сучасних умовах виживання, соціальне здоров’я, соціальний захист та підтримка людей у багатьому залежить від рівня підготовки спеціалістів з соціальної роботи, становлення системи соціального обслуговування населення. В Україні сформувалась і набирає досвіду дієздатна система органів державної служби зайнятості, що має пряме відношення до соціальної роботи, а саме надання соціальних послуг громадянам з проблем працевлаштування.

Слід, однак, визнати, що теоретична підготовка спеціалістів служби зайнятості, які безпосередньо спілкуються з клієнтами центру зайнятості різних категорій за статтю, віком, освітою, соціального стану, психічної рівноваги, повинна постійно вдосконалюватися.

Працівник соціальної служби постійно контактує з людьми, які знаходяться у нестійкому психологічному стані, тому часто сам потребує психологічного захисту. А зважаючи на те, що більшість працюючих у службі зайнятості – жінки, які мають більш високий ступінь сприйнятливості, співчуття, емоційності, ніж чоловіки, ця проблема набуває більшої актуальності.

Вище сказане стало передумовою щодо створення, згідно Єдиної технології обслуговування незайнятого населення, у службах зайнятості України секторів навчання та психологічного розвантаження персоналу. У такому секторі працівники служби зайнятості можуть перепочити, поновити свої сили, розрядитися, “прийти у норму”.



1. Поняття синдрому “емоційного вигорання” працівників соціальної сфери

Емоційна дезадаптація представників соціальних професій, що виникає внаслідок невитривалості ними емоційних перенавантажень, була визначена у якості проблеми, що проявилася у галузі ергономіки та психології праці, після публікації у літературі результатів наукових досліджень так званого синдрому “емоційного вигорання”. Цей синдром було описано як специфічний вид професійних захворювань представників соціальних професій – вчителів, лікарів, психологів, психіатрів, соціальних працівників тощо.

Першопочатково термін “Емоційне вигорання” було введено у 1974 році американським психологом Х.Дж. Фрейденбергом для характеристики психологічного стану здорових людей, які знаходяться у інтенсивному та тісному спілкуванні з клієнтами, пацієнтами, у емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги.

Зміст терміну визначається як дезадаптованість до робочого місця через надмірне робоче навантаження та неадекватні міжособистісні стосунки. “Вигоранню” підлягають ті, хто працюють завзято, з особливою зацікавленістю. Допомагаючи протягом тривалого часу іншим, вони починають відчувати розчарування, оскільки так і не вдається досягти того ефекту, якого очікували.

Така робота супроводжується великою витратою психічної енергії, призводить до психосоматичної втоми та емоційного виснаження (вичерпанню). У результаті виникають неспокій (тривожність), роздратованість, гнів, занижена самооцінка. І все це – на фоні соматичних проявів: прискореного серцебиття, задишки, шлунково-кишкових розладнань, зниженого тиску, порушень сну.

Симптоми “емоційного вигорання”:



  1. виснаження, втома;

  2. психосоматичні ускладнення;

  3. безсоння;

  4. негативне ставлення до клієнтів;

  5. негативне ставлення до своєї роботи;

  6. нехтування виконанням своїх обов’язків, бідність репертуару робочих дій;

  7. збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки);

  8. зменшення апетиту або збільшення апетиту;

  9. негативна самооцінка (“Я-концепція”);

  10. зростання агресивності, агресивних почуттів та переживань (гнів, роздратованість, напруга);

  11. зростання пасивності, апатії (цинізм, песимізм, відчуття безнадійності);

  12. відчуття провини.

Такі симптоми починають проявлятися на фоні безпосередньо професійної діяльності соціального працівника, а саме – у межах інтенсивного та тісного міжособистісного спілкування з клієнтами, у емоційно напруженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Іншими словами розвиток синдрому “емоційного вигорання” починається з емоційного виснаження при інтенсивній та емоційно насиченій міжособистісній взаємодії.


Оскільки інтенсивні міжособистісні контакти є змістом та умовою професійної діяльності фахівців служби зайнятості, тому ця проблема займає одне з головних місць і вимагає прийняття якомога скоріше ефективного вирішення.


2. Особливості негативних психологічних станів працівників служби зайнятості


Безпосередніми представниками соціальних професій вважають працівників служби зайнятості.

В останні роки інтенсивність праці працівників служби зайнятості помітно зросла. Спеціаліст поєднує безпосереднє спілкування з клієнтами із роботою на комп’ютері, з документами, представниками інших організацій тощо.

У практичній діяльності працівників служби зайнятості однією з головних причин негативних станів є конфлікти, які виникають між безробітними та спеціалістами під час їх безпосереднього спілкування. Про це свідчать підсумки опитування спеціалістів регіональних центрів зайнятості. На запитання: “Чи бувають у Вас конфлікти з безробітними?” – майже 95% опитаних дали стверджувальну відповідь.

Поява конфліктів, як одного з факторів, що призводять до певного негативного стану обумовлена самою специфікою роботи служби зайнятості.

З одного боку, спеціалісту ЦЗ, який працює з клієнтами, протягом робочого дня доводиться приймати значну кількість відвідувачів. Графік прийому занадто щільний, що призводить до дефіциту часу. В обмежений термін фахівцеві доводиться не тільки визначати насущні проблеми відвідувача, але й знаходити найбільш оптимальні шляхи щодо їх вирішення. Це потребує від нього сталої концентрації уваги, постійної інтелектуальної та розумової боєздатності. Такі умови праці обумовлюють поступове підвищення психологічної та емоційної напруженості спеціаліста, призводять до втоми, зниження активності, настрою, виснаженості, роздратованості, поганого самопочуття, незадоволеності результатами своєї роботи. Стан психічної втоми виявляється в тому, що працівник під кінець робочого дня відчуває себе “як вижатий лимон”. Змінюються фізіологічні реакції: прискорюється пульс, підвищується тиск та температура тіла. Роздратованість, в свою чергу, легко переходить у комунікативну агресію – специфічну форму вираження тяжких, негативних станів. Ці стани по-різному впливають на людей. В одних він погіршує показники працездатності, в інших – негативно впливає на міжособистісні (відносини) контакти.

З іншого боку, приводом для виникнення такого негативного стану може стати і психологічний стан самих відвідувачів центру зайнятості. Втрата роботи, невдалі спроби працевлаштування, невизначеність найближчих перспектив – все це формує у безробітних почуття безвихідності, незадоволеності станом речей що існує, підвищує їх емоційну збудливість та схильність до агресивної поведінки.

Адже людина є унікальною істотою, бо здатна у будь-яких ситуаціях діяти на фоні певного психофізіологічного стану, що підтримується та регулюється однією з найважливіших здатностей організму – механізмом саморегуляції. При цьому усі функції організму, ті, що так або інакше відхиляються від норми у результаті емоційного напруження, знову приходять у норму, коли напруга усувається. Однак у певних ситуаціях механізм саморегуляції може не спрацьовувати, що викликає відхилення у нормальному функціонуванні систем організму. Щоб цього не відбулося, необхідно навчитися володарювати собою шляхом самовпливу на функції та самопочуття організму. Необхідно чергувати періоди найбільш нервового напруження з моментами відпочинку, позитивними емоціями, що приносять заспокоєння та радість.

Тому важливим завданням керівництва центрів зайнятості на сучасному етапі постає збереження психологічного здоров’я спеціалістів та підвищення їх адаптаційних можливостей.

Виникає необхідність введення в центрах зайнятості системи відпочинку працівників протягом робочого дня зі створенням для цього спеціальних приміщень та їх обладнанням.




3. Сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу


Згідно Єдиної технології обслуговування незайнятого населення у кожному центрі зайнятості України повинен бути створений сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу.

Метою створення цього сектору є профілактика стомлення і професійних захворювань фахівців центру зайнятості.

Люди не схожі один на одного, тому для різних людей потрібні різні умови. Одним, щоб зняти втому, потрібна просто спокійна обстановка, іншим цей процес уявляється у ряді активних фізичних вправ, третім – щось вилити на папері, намалювати, накреслити. Тому існують певні вимоги до облаштування цього сектору.

Сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу повинен складатися з двох приміщень: приміщення для психологічного розвантаження персоналу та приміщення для навчання персоналу.


3.1. Кімната психологічного розвантаження

Кімната психологічного розвантаження обладнується м’якими кріслами (бажано однаковими) з високими підголівниками. Повинна існувати можливість щодо підключення індивідуальних навушників. Площа залу повинна бути досить просторою, стелі повинні бути високими, щоб відвідувачі не почували себе в тісноті і щоб у затемненому залі в них виникло відчуття самоти. Дуже важливо, щоб поруч з приміщенням не було джерел шуму, людської мови, телефонних розмов. Комфортні зовнішні умови припускають також можливість провітрювання приміщення.

Інтер’єр кабінету психологічного розвантаження повинен викликати у відвідувачів позитивні емоції, сприятливо впливати на організм людини. Тому стіни повинні бути певного кольору.

Оскільки кожний колір викликає в організмі певні фізіологічні реакції й емоційні стани, рекомендується використовувати таку гаму кольорів, яка позитивно впливає на настрій, заспокоює. Перелік кольорів та певні відчуття, які вони викликають:



Червоний – тонізуючий, збуджує людину.

Жовтий – радіє око, настрій просвітляється, здається, що повіяло теплом.

Зелений – око знаходить заспокоєння, знижується тиск в очних судинах, відновлюється чуттєвість органів відчуття.

Жовтогарячий – викликає відчуття тепла, почуття радості, задоволення, блаженства, сприяє веселому настрою, життєрадісності, бадьорості.

Ніжно-зелений і ніжно-блакитний – навівають відчуття прохолоди і свіжості, сприяють зниженню м’язової напруги, зменшенню артеріального тиску і спазмів капілярів.

М’які пастельні тони – нейтральні кольори, які не викликають якихось емоційних проявів, заспокійливі.

Описані властивості кольорової гами використовуються в оздоровчих цілях (оформлення букетів із відповідних кольорів, картини певної кольорової гами); навіть уявлення улюбленого кольорового тону, уява пам’ятного об’єкту природи, відтворення дорогого для людини сюжету супроводжується почуттям задоволення, спокою, радості, врівноважує людину, відволікає її від похмурих думок і подій, активізує психіку.

На одній із стін можна розмістити фотопейзаж.

В кімнаті має бути килимове покриття приглушених тонів (темно- сірий, сіро-коричневий, сіро-зелений, зелений), що викликає відчуття тепла та м’якості, а також щоб приглушити зайві звуки.

Стіл розміщується у кутку.

Обов’язково потрібен магнітофон та фонотека з різними мелодіями психотерапевтичного впливу.

В кімнаті можна використовувати дзеркала для підсилення освітлення. Під стелею можна підвісити дзеркальну мозаїчну кулю, що обертається і направляти на неї промінь світла. На вікнах мають бути штори для того щоб приглушувати світло під час проведення аутотренігу.

Також у оформленні інтер’єру кімнати повинні бути декоративно-художні композиції із рослин. Можна рекомендувати такі рослини та кущі: аукуба (золоте дерево) – вічнозелений кущ, драцена (драконове дерево), лавр, монстера, фікус, аглаонема, бегонія рекс, клівія, циперус, плющ звичайний, цисус, хлорофітум, традесканція тощо. Не треба підбирати рослини яскравоквітучі з різким запахом.

Профілактика втоми та професійних захворювань спеціалістів центрів зайнятості передбачає:

а) встановлення двох десятихвилинних технологічних перерв на піках працездатності (близько 11-ї години та 15-ої години 30 хвилин). Але ці перерви не повинні бути для всіх фахівців одночасними. Саме такі паузи відпочинку ефективно протистоять втомі при заданому темпі праці;

б) регламентація змісту пауз відпочинку.

Ранкова пауза має носити активний характер і бути заповненою гімнастичними вправами для зняття позотонічної втоми та профілактики захворювань хребта, які виникають при сидячій праці. (Додаток А). Одночасно слід провітрювати робоче приміщення. Вечірня пауза повинна носити релаксаційний характер і має заповнюватися спеціальними вправами, які швидко знімають втому. Такі вправи доцільно проводити в кімнаті психологічного розвантаження із застосуванням фітотерапії та функціональної музики. (Додаток Б).

Доцільно було б навчити персонал центрів зайнятості деяким релаксаційним вправам для того, щоб люди могли поза робочим часом підтримувати своє психічне здоров’я. Це позитивно відображається на ефективності їх трудової діяльності.

Усі види заходів, що стосуються методів психологічного розвантаження повинні здійснювати спеціалісти, які мають відповідну спеціальну підготовку.


3.2. Музикотерапія
Існує певна методика використання музичних творів. Музикотерапія – це вплив на психіку людей через музику з метою зняття психічної напруги, надмірного збудження, хворобливого стану психіки. Музика виступає і як засіб для відволікання від думок, що турбують людину, і як засіб заспокоєння та лікування.

Наукові дослідження показали, що побудова більшості музичних добутків великих майстрів підпорядкована строгій математичній логіці, що, звичайно ж, не усвідомлювалася геніями мистецтва в момент творіння. Зокрема, мова йде про логічність і співвідношення між довгими та короткими повторами музичних уривків. Сприймаючи музичний твір, слухач завжди створює у своїй уяві музичну структуру, в основі якої лежать механізми випереджального відображення, коли кожний новий стимул не тільки очікується, але й активно записується ззовні. Збіг очікуваного з реальним розвитком музичної фрази і створює те прекрасне почуття задоволення, яке звичайно характеризується як естетичне сприйняття.

Серед музичних інструментів можна виділити лідерів з впливу на психологічний стан людини. Найбільший вплив здійснює органна музика.

Музика, має велику силу психофізіологічного впливу, вона здатна додати спокій і рух, легкість і важкість, збудити те чи інше емоційне враження.

Застосування музичного супроводу під час занять аутотренінгом істотно підвищує їхню ефективність.

Підбір творів набуває особливого значення при моделюванні настрою. Для цього не рекомендується використовувати модні шлягери чи популярні новинки. Досвід показує, що досить сильний емоційний вплив без ефектів “пересичення” здійснюють лише класичні твори таких композиторів, як: П.І. Чайковського, С.В. Рахманінова, І.С. Баха, Ф. Шопена, К. Глюка, Л. Бетховена та інших.

Одним з найбільш виразних засобів музики є ритм. Чергування довгих і коротких, “важких” і “легких” звуків звичайно викликає вираження асоціації з фізичними рухами. Однак музика викликає не тільки моторні асоціації, але й цілу гаму емоційно-психологічних переживань, які завжди глибоко індивідуальні. Проте, кожному типу музичного твору і темпу його виконання відповідають цілком визначені, суб’єктивні чи асоціативні переживання. У процесі психологічного розвантаження звично використовуються музичні твори, що виконуються в повільному темпі, які у залежності від емоційного забарвлення і художнього вираження тієї чи іншої форми можуть асоціюватися зі скорботою, спокійно-оповідальним чи заспокійливим впливом. Природньо, не бажано використовувати у процесі сеансів музичні твори, що викликають відчуття туги чи скорботи.

Для того, щоб вивести людину з того чи іншого негативного емоційного стану, їй необхідно спочатку дати прослухати мелодії, що відповідають даному настрою, потім поступово змінити характер музики відповідно до бажаної зміни в настрої.

Отже, музика може покращити емоційний стан працівників служби зайнятості. Вона заповнить емоційну недостатність. Саме ці особливості дозволяють розглядати музику, як один з корисних засобів оптимізації емоційного стану.

Нижче приведені музичні програми, які рекомендуються під час проведення сеансів відпочинку у кімнаті психологічного розвантаження.

Музична програма складається з трьох частин. Перша частина – спів птахів, шум прибою, шум дощу, спокійна мелодія протягом 3-4 хвилин. Мета її – розслаблення. Друга частина – мелодія більш швидка протягом 3 хвилин. Мета її – заспокоєння. Третя – бадьора маршова мелодія, тривалістю 3-3,5 хвилин. Мета – мобілізуюча на продовження трудової діяльності.

Приклади програм:

1 програма. 1. Шум гірського джерела – 1,5 – 2 хвил.

2. Е. Гріг “Ранок” з опери “Пер Гюнт” – 3 хвил.

3. Д. Шостакович. Вальс з кінофілму “Овод” – 2,5 хвил.

4. І.Дунаєвський. Марш з кінофільму “Цирк” – 2,5хвил.

2 програма. 1. Шум морського прибою – 2-2,5 хв.

2. Л. Бетховен “Місячна соната” – 4 хв.

3. Ф.Шуберт “Аве-Марія” – 2,5 хв.

4. Г.Динику “Березневий хоровод” – 2,5 хв.

3 програма. 1. Шум дощу – 2-2,5 хв.

2. Г Гендель “Арія з кантати “Дигнаре” – 3,5хв.

3. Ф. Лей “Історія кохання” – 2,5хв.

4. Н.Римський-Корсаков “Політ джмелю” – 2хв.

4 програма. 1. Голоси птахів – 2,5 хв.

2. Н.Рота “Говоріть тихіше” – 3 хв.

3. Ф. Лей “Чоловік та жінка” – 3хв.

4. Оркестр Пурселя – 3хв.

Болгарський психіатр Цветко Балабанський рекомендує для релаксації й емоційно-психологічної розрядки такі музичні твори:

Для зняття дратівливості: Бах – кантата №2, Бетховен – “Лунная соната”.

Для зняття відчуття тривожності: Шопен – мазурки і прелюдії, Штраус – вальси.

Для усунення відчуття озлобленості: Бах – “Італійський концерт”, Гайдн – симфонії.

Заспокійлива музика: Бетховен –3-я частина Шостої симфонії, Брамс – “Колискова”, Шуберт – “Аве Марія”, Дебюсі “Місячне світло”
4. З практики роботи сектору навчання та психологічного розвантаження персоналу в центрах зайнятості

З введенням у дію Єдиної технології обслуговування незайнятого населення, сектори навчання та психологічного розвантаження почали свою роботу у центрах зайнятості України.

Існує вже певний досвід роботи у цих секторах, про що свідчать відомості центрів зайнятості. Серед них: Київський міський центр зайнятості, Луганський, Волинський, Одеський, Запорізький, Херсонський, Львівський центри зайнятості тощо.

У центрах зайнятості м. Києва протягом 2000-2001 рр. у практику роботи було впроваджено проведення занять з персоналом з метою психологічного розвантаження і навчання техніці релаксації. Зокрема, в центрі зайнятості Харківського району було проведено бесіди з персоналом на тему “Самодопомога при виході зі стресової ситуації. Як підвищити власну стресостійкість”. В центрі зайнятості Дніпровського району міста використовують тренінги з метою оволодіння прийомами релаксації.

Ось приклад однієї з вправ.

Вправа “маяк”.

“Уявіть маленький острів далеко від континенту. На вершині острову – високий, добре закріплений маяк. Уявіть себе цим маяком, що стоїть на острові. Ваші стіни товсті і міцні, такі, що сильний вітер не може нахилити вас. Із вікон вашого верхнього поверху Ви вдень та вночі, у погану та добру погоду посилаєте пучок світла, який є орієнтиром для кораблів. Пам’ятайте про цю енергетичну систему, що підтримує постійність вашого світлового променю, який є символом безпеки для людей на березі.

Тепер спробуйте відчути внутрішнє джерело світла у собі, - світла, яке ніколи не гасне.”

На Херсонщині у базових центрах зайнятості теж діють кімнати психологічного розвантаження.

Наприклад, у Білозерському центрі є відповідно обладнана кімната. В перспективі очікується зробити критий літній майданчик, обладнати його літніми меблями, декоративно прикрасити та захистити декоративною решіткою. Згідно графіку у кожного спеціаліста є технологічна перерва. Впровадження технологічної перерви було погоджено зі всіма спеціалістами, але якщо робітнику за тих чи інших причин такий час не підходить, технологічна перерва переноситься особисто на інший час.

В кімнаті психологічного розвантаження проводяться тренінги. Їх метою є: навчання працівників центру зайнятості методам саморегуляції власної емоційної сфери, підвищення рівня впевненості, самооцінки, знаходження оптимальних моделей поведінки.

У Каховському центрі зайнятості теж проводяться релаксаційні заняття з персоналом. Також проводяться 1 раз на тиждень по 1,5 години групові заняття, які дозволяють систематично та послідовно навчити персонал деяким психотехнічним навичкам.

Запорізьким обласним центром зайнятості була запропонована програма “Технології зняття нервово-психічної напруги для спеціалістів державної служби зайнятості”. Метою програми є формування морального, соціального, психічного та фізичного здоров’я спеціалістів служби зайнятості. Серед завдань цієї програми: зняття нервово-емоційної напруги, підвищення стресостійкості, гармонізація внутрішнього світу спеціаліста, підвищення якості роботи служби зайнятості.

Програма являє собою комплекс найпростіших вправ, що сприяють зміцненню здоров’я, гармонізації ставлення до себе та оточуючих. Вона дозволяє кожній людині перейти від хвороби до здоров’я, від агресії та конфліктів до миру і злагоди, від невизначеності до самовизначення, самореалізації, від пасивності до творчої активності.

Методи, що використані у програмі – антистресова програма, гімнастика пробудження, суглобова гімнастика, звукотерапія, образотворча терапія, розвиваюча гра тощо.

У Одеській області в Ізмаїльському центрі зайнятості зал для психологічного розвантаження обладнаний телевізором, відеомагнітофоном, магнітофоном, аудіокасетами, відеокасетами, зручними меблями. Цей зал використовується для проведення тренінгів, ділових ігор, аутотренінгів тощо.

У Луганській області на базі Антрацитівського, Краснолуцького, Первомайського, Перевальського районних центрів зайнятості використовуються профілактичні заходи, що спрямовані на зниження психоемоційної напруги. Досвід проведення таких заходів показав, що у персоналу підвищується продуктивність праці та якість наданих послуг клієнтам, міжособистісні стосунки в колективі теж покращуються, це призводить до зниження плинності кадрів.

Усі необхідні умови для зняття напруги та втоми створені у Перевальському районному центрі зайнятості для всіх фахівців. Під час першої паузи фахівці роблять гімнастичні вправи для зняття позотоничної втоми і профілактики захворювань хребта. Під час другої перерви фахівці мають можливість відпочити у окремій кімнаті. Для цього у кімнаті є магнітофонні записи повільної музики та 6 аудіозаписів сеансів саморегуляції.



Заключення
Як відмічає Всесвітня організація охорони здоров’я “проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям, є однією з головних причин втрати працездатності та поєднане з цим зниження якості життя”.

Про це відмічає і Єдина технологія обслуговування незайнятого населення України, створивши у своєму технологічному ланцюжку сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу.

Певні відомості з практики роботи обласних центрів зайнятості у цьому напрямку дають позитивні відгуки.

Продовження дії секторів психологічного розвантаження персоналу служби зайнятості є доброю справою щодо збереження як фізичного так і психічного здоров’я наших працівників.



Отже, така робота допоможе працівникам служби зайнятості ефективно будувати свою роботу з клієнтами, уникнути певних проблем у своєму здоров’ї та в житті загалом.

Література


  1. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. – с.300.

  2. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности.- СПб.: "Питер", 2001.-560с.

  3. Конфлікти у діловому спілкуванні та шляхи їх розв’язання. Методичні рекомендації. – К.:ІПК ДСЗУ, 2001р.

  4. Н.А. Аминов, Д.В. Шпитальный. Синдром «эмоционального сгорания» как вид профессиональной дезадаптации. Профессиональный потенциал, №1/2002. стр.37.

  5. Рекомендации по организации комнаты эмоциональной разгрузки на предприятиях. / Сост.: Ислямова М.Э., Каплян А.М и др. – Казань.: ВНИИОТ, 1983.

  6. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: В 2 книгах, М.: ВЛАДОС, 1998.

  7. Самоукина Н.В. Психология и педагогика профессиональной деятельности. – М.: Ассоциация авторов и издательств “ТАНДЕМ”, ЭКМОС, 1999.-352 с.

  8. Справочное пособие по социальной работе / Л.С. Алексеева, П.В. Бобкова, Г.Ю. Бурлака и др.; Под ред. А.М. Панова, Е.И. Холостовой. – М.: Юристъ, 1997. – 168 с.

  9. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим. Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Наукова думка, 2000р.



ЗМІСТ

стор.




Вступ……………………………………………………………

3

1.

Поняття синдрому “емоційного вигорання” працівників соціальної сфери………………………………………………


4

2.

Особливості негативних психологічних станів працівників служби зайнятості…………………………….


5

3.

Сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу………………………………………………………


7

3.1.

Кімната психологічного розвантаження…………………..

7

3.2.

Музикотерапія…………………………………………………

9

4.

З практики роботи сектору навчання та психологічного розвантаження персоналу в центрах зайнятості………….


12




Заключення…………………………………………………….

14




Література……………………………………………………. .

15


Додаток А

Комплекс вправ для очей

Варіант 1

  1. Вихідне положення (В.п.) – сидячи, руки на колінах. Закриті очі, сильно напруживши очні м’язи, на рахунок “раз-шість”, потім відкрити очі, подивитись вгору на рахунок “сім-вісім”, подивитись на рахунок “девять-десять”. Повторити 5 разів.

  2. В.п.


Відповідальний за випуск

Пішко Н.В.

Комп’ютерна верстка Солодуха Н.В.

Підписано до друку

Формат


Тираж 750 прим.

Науково-методичний центр по забезпеченню профорієнтації та профнавчання незайнятого населення Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України


03038 Київ – 38, вул. Нововокзальна, 17

239-07-98




Дільниця тиражування ІПК ДСЗУ