Мій край моя історія - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Мій край моя історія - сторінка №1/1



Підготував:

Майстер майстер

виробничого навчання

С Симончук Ярослав

Ярослав Олександрович Олександрович

Тема: Мій край – моя історія.

Мета: Ознайомити учнів з історією нашого краю;

формувати повагу до державних символів;

виховувати почуття гідності та небайдужості долі України.
Оформлення

Національний прапор України, Державний герб, портрет

Т.Г.Шевченка, великий вінок із квітів і трав, рушники.

Слова: «Все на світі можна вибирати сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину»

( В. Симоненко )



Ведучий 1.Україна- це земля, де ми народилися й живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Усім нам мас бути дорога наша мати Україна.

Любіть Україну, як сонце любіть.

Як вітер, як трави і води...

В годину щасливу і в радості мить.

Любіть у години незгоди.

Любіть Україну у сні й наяву.

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову.

І мову її солов'їну. Саме слово Україна означає країну, край, де живуть

українці, український народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському літописі.



Ведучий 2. У країна... золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски, та прекрасна на весь світ народна пісня.

Яка ж вона довга в століття, у цілі віки.

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам'яті сміло ідуть козаки.

А шаблі мов блискавки, сині жупани мов крила.

Ведучий 1. Гетьман Богдан Хмельницький очолив

визвольну війну українського народу проти Польщі. Він створив вільну державу на Україні, що була цілих 300 літ перед Б.Хмельницьким під пануванням Литви і Польщі.

Правда, що молоду українську державу не зміг гетьман оборонити перед усіма ворогами, бо їх було забагато, але за Б.Хмельницьким йшли інші гетьмани, і Україна вже ніколи не була в такій неволі, як перед Б.Хмельницьким. Гетьман Б.Хмельницький має в українській історії велику вагу, бо він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю рідної землі.
(звучить пісня «Ой на горі, та й женці жнуть»)
Ведучий 2. Пам'ятаймо чиї ми сини.

Коли будні на серці чи свято.

Знову бачиться з давнини

Україна, зажурена мати.

І зруйнована бачиться Січ.

Де мій пращур лежить серед поля.

І йому нахилившись до віч.

Україна - немов тополя.



Учень: Царизм визискував українську землю, український народ, й прагнув, щоб українці забули свою минувшину, свою мову, свої звичаї. Однак не було суджено українському народу загинути. Серед мільйонів його синів знайшлися такі одиниці, шо в той найтяжчий час не соромились свого народу, його мови. З тих перших людей, що в найчорнішу пітьму неволі, кидали перше світло були: Григорій Полетика. Григорій Сковорода. Іван Котляревський. Микола Костомаров та інші.

Кожен народ має свого генія. Україна також мала його - Тараса Шевченка.

Наша дума, наша пісня.

Не вмре, не загине...

Он, де, лише наша слава

Слава України !

Без золота без каменю.

Без хитрої мови.

А головне - то правдиве.

Як господа слово.



Майстер: Українська мова - співуча і натхненна, як тебе переслідували !? А в 1897 ропі вий шов новий декрет царського уряду, що забороняв усяке українське слово. Цим нелюдським указом строго заборонено : друкувати, щоб там не було, українською мовою, українські вистави, прилюдні промови, навіть співати на концертах. От тепер, здавалося, прийшов усьому кінець. Помилився ворог у своїх затіях, бо тут пророчий клич нашого генія прийшов народові на допомогу. Загримів по всій Україні могутнім акордом живого слова :

Не вмирає душа наша.

Не вмирає воля.

І не ситий не виоре .

На дні моря поля.

Не скує душі живої,

Ні слова живого...

Народна сила й живучись та свідомість, завзяття передових людей і цей удар переломили. Саме життя перемогло царського міністра Вадуєва, шо сказав: «України ніякої не було, нема і не може бути» - але ці слова розвіялись як дим.



Ведучий 1.

В тобі шелест очеретів, цвіт садків вишневих.

Тихий скрип лісів соснових, мальовничі села.

В тобі, моя рідна мово, живе міцність духу,

Зачарованість Десни, тиха хвиля Бугу.

В тобі, мого Черемошу, бурхливе стрімління

І народу в тобі, мово, цілюще коріння.


(звучить пісня « Роде наш красний»)
Ведучий 2. Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень, над колискою дорогих дітей своїх.

( звучить українська народна пісня)
Ведучий 1.

Україно ! Мій духм'яний дивоцвіт

Голубінь над чистим,

золотим колоссям.

Через терни йшла до волі стільки літ.

І настав той світлий день, коли збулося.


(на екрані проектується Акт про незалежність України)
24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт про оголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою.
( всі присутні співають пісню «Ой у лузі червона калина»)
Учень : Сучасна Україна - 24 області і республіка Крим. Столицею України є її найбільше місто - стародавній Київ з майже тримільйонним населенням. У Києві працює парламент України - Верховна Рада, Уряд України, президент. Великими містами, чисельність яких перевищує один мільйон є - Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса. В Україні живе понад 50 мільйонів чоловік, українців понад 37 млн. Поряд з українцями тут мешкають росіяни, поляки, білоруси, угорці, євреї, болгари, греки, татари, молдовани та багато представників інших народів. Усі разом вони становлять народ України.

Учениця : Більша частина України - рівнина, з чудовим родючим грунтом - чорноземом. Надра української землі багаті кам'яним вугіллям, залізною рудою, марганцем, гранітом, кам'яною сіллю і навіть золотом, добування якого зростає. Не вистачає лише нафти та природнього газу.

Природа України багата і щедра. її земля родить золоту пшеницю, гарними ростуть у нас сади та городина. Наша земля щедра на таланти. Багато українських вчених, фізиків, авіаконструкторів, лікарів відомі усьому світові. Серед перших людей, які побували в космосі був українець з Києва Павло Попович. Багато років генеральним конструктором працював також українець з Житомирщини - Сергій Корольов.



Учень: Нині незалежна українська держава називається Україною. Виборовши волю, Україна нині має свої державні символи: герб, прапор, гімн, які уособлюють її історію, сутність, тобто найбільш характерні для неї.

Уявіть собі поле бою в ті часи, коли основною зброєю були меч та спис. Піші і вершники зійшлися у тяжкій січі, їхні лави змішалися, важко розібрати, де свої, а де ворог.

Вояки раз по раз озираються і, помітивши неподалік високо піднятий прапор свого князя, ще відчайдушніше кидаються на ворога. А от яким був прапор наших предків? Він міг бути трикутної, чотирикутної форми, того чи іншого кольору. На прапорі зображувався княжий знак: звір або птах, зброя або людина тощо. Той знак-символ належав князю, його роду чи й усьому князівству і завжди щось означав : могутність, хоробрість, приналежність до певного роду.

Учениця: Що таке герб ? Такий же знак карбувався на княжих грошах, печатках, мітових знаках земель, якими володів князь. Цей знак - символ має певне призначення.

Він заміняв князям ім'я (підпис), тобто був іменним знаком князів і одночасно знаком власності. Такі знаки дістали назву герба. Так на монетах Великого князя Володимира Святославовича на одній її стороні зображувався сам князь, а на другій його герб і написи: Володимир на столі, а се його се ребро, тобто срібна монета, карбована правлячим володарем, князем Володимиром. Гербом князя Володимира був тризубний знак. Такий чи подібний герби зустрічаються на монетах того часу не з'ясовано до наших днів. Є кілька припущень, за якими тризуб пояснюється як зображення птаха, якоря, лука, написання імен Володимира тощо. Пізніше герб - символ тризуб заступили інші символи. Так, Україна, втративши волю, втратила свій герб, і змушена була користуватися чужими гербами та символами - білим польським орлом, російським двоголовим орлом. Недовгий час на початку XXстоліття за герб Незалежної Української Республіки, яка постала на руїнах Російської імперії правив тризуб на щиті синього кольору. У радянський час на гербі України було зображено серп і молот в обрамленні вінка з колосків. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому фоні.



Учень : Прапор. Яким був прапор Великого Князівства Київського - достовірно сказати важко. Одна з перших згадок про синьо-жовтий прапор стосується початку ХУ століття, а саме великої битви під містечком Грюнвальдом у Німеччині між німецькими рицарями та об'єднаними військами Польщі та Литви. Серед їх військ були і галицькі полки. Вони виступали під прапором, фон якого був синього кольору, а лев, що спирається на скелю, - жовтого. Сині і жовті кольори поєднуються також на деяких козацьких прапорах.

У 1917 році після повалення Російського самодержавства у Києві відбулися демонстрації під українськими синьо - жовтими і червоними робітничими прапорами. Українська Народна Республіка затвердила синьо-жовтий прапор, як державний, тобто такий, що уособлює всю державу України. З встановленням в Україні радянської влади замість синьо - жовтого прапора визнано державним - червоний, із золотими літерами УРСР. Згодом додано золоті серп і молот. Пізніше червоний прапор замінено на двокольоровий: зверху червона, а внизу синя смуга. Таке кольорове сполучення не відповідало національним традиціям українського народу.




Ведучий 2.

Мої сини нескорені і горді

Восьмидесятих в'язні політичні

Безстрашно й дужо ви гукнули: «Годі»

І правди слово мовили заклично.

Де ти. Василю, де ти - віщий Стусе?

Вінець терновий сам собі одяг.

Замислитись сьогодні кожен мусить.

Як він нам дався, синьо - жовтий стяг.

Учень: Незалежна Україна з 1991 року має синьо-жовтий прапор. Синій уособлює мирне українське небо, жовтий - пшеницю.
Ведучий 1.Уся земля колише вічно житом.

Береже співучі ручаї.

В цій землі, веселкою сповиті.

Сплять суворі прадіди мої.

Б'ють живі джерела під землею,

І Дніпро гримучий не змілів.

Так, я рідний син землі цієї.

Так, я - син великої землі.



Учень: Гімн. В основу сучасного державного гімн України покладено мелодію пісні композитора XIXст, Михайла Вербицького, на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», якій вже 130 років. Ця пісня була також Державним гімном за Української Народної Республіки. Нині вона знову стала загальновизнаним всеукраїнським гімном.
Ведучий : Все, що мріялось віками.

Сповнилось, настало ! .,

Ще не вмерла Україна ..

-Гордо прозвучало.


(Всі присутні виконують гімн « Ще не вмерла України»).