Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики 1 20.42kb.
Міжнародний день музики Міжнародний день людей похилого віку 1 24.54kb.
1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку 1 17.15kb.
Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики 1 20.54kb.
Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики 1 14.58kb.
Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики 1 23.75kb.
1 жовтня Міжнародний день людей похилого віку 1 36.65kb.
Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики 1 18.14kb.
Жовтень 2013 року 01. 10 вівторок Міжнародний день похилого віку. 1 139.73kb.
Мета: розкрити історію запровадження Міжнародного дня людей похилого... 1 116.92kb.
Щорічно в цей день підводяться підсумки та здійснюються заходи по... 1 32.69kb.
Рішення про затвердження плану роботи Веселівської сільської ради... 1 163.64kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Міжнародний день людей похилого віку Міжнародний день музики - сторінка №1/1
Знаменні та пам’ятні дати в жовтні 2009 року



1 жовтня

Міжнародний день людей похилого віку

Міжнародний день музики


День ветерана

2 жовтня

Міжнародний день проти насилля

4-10 жовтня

Всесвітній тиждень космосу

4 жовтня

День початку космічної ери людства

Всесвітній день захисту тварин

День працівників освіти


5 жовтня

Всесвітній день вчителя

Всесвітній день населених пунктів (Всесвітній день Хабітат)


Всесвітній день архітектури


Міжнародний день лікаря (перший понеділок жовтня)

8 жовтня

День юриста

9 жовтня

Всесвітній день пошти

10 жовтня

Всесвітній день охорони психічного здоров’я

День працівників стандартизації та метрології



11 жовтня

День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби

День художника



14 жовтня

Міжнародний день стандартизації

Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих


День українського козацтва


15 жовтня

Міжнародний день сільських жінок

16 жовтня

Всесвітній день продуктів харчування

17 жовтня

Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності


18 жовтня

День працівників харчової промисловості


24 жовтня

Всесвітній день інформації про розвиток

День ООН


24-30 жовтня

Тиждень роззброєння

25 жовтня

Міжнародний день боротьби жінок за мир

День автомобіліста і дорожника



28 жовтня

Міжнародний день анімації

65 років тому (1944) завершено визволення України від німецько-фашистських загарбників

20 років тому (1989) Верховною Радою УРСР затверджено Закон про державний статус української мови


30 жовтня

Міжнародний день пам’яті жертв політичних репресій

31 жовтня

Міжнародний день Чорного моря

З нагоди відзначення 65-ї річниці визволення України

від німецько-фашистських загарбників.


З нагоди відзначення 65-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, яка виповнюється 28 жовтня 2009 року, Президентом України було підписано Указ «Про День визволення України від фашистських загарбників».

Встановлення Главою держави Дня визволення України від фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, вшанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.

Війна на території України не переривалася ні на годину протягом сорока місяців - з 22 червня 1941-го по 28 жовтня 1944 року, коли був звільнений останній населений пункт Закарпаття. 35 з них припадають на активні бойові дії регулярних військ.

За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках складають близько 9 млн. чол. 2,3 млн. українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково на території України було зруйновано понад 700 міст і 28 тис. сіл, без даху над головою залишилися близько 10 млн. чоловік. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тис. промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40 %. У 1941–1944 рр. на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

18 грудня 1942 р. було звільнено перший населений пункт української території — с. Півнівка Мілівського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. На початку 1943 р. Червона армія розгорнула широкий наступ на фронті завширшки 1600 км. Почалося масове вигнання окупантів, у тому числі з території України.

Першим серед обласних центрів України було визволено 14 лютого 1943 р. Ворошиловград. Внаслідок успішної Чернігівсько-Прип'ятської операції, яка почалася в серпні 1943 р., радянські війська прорвали німецьку оборону і в ніч на 9 вересня форсували Десну. Станом на 14 вересня було звільнено понад 100 населених пунктів, 15 вересня взято Ніжин — останній великий укріплений пункт противника на київському напрямку. Війська Воронізького фронту до 20 вересня визволили 800 населених пунктів північних областей України. Поразки німецьких військ змусили Гітлера прибути у Вінницю. Розроблялись плани стабілізації ситуації, але вони зазнали краху. 21 вересня було взято Чернігів і відкрито шлях до Дніпра, 22 вересня визволено Полтаву. Протягом вересня 1943 р. звільнено Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини.

У другій половині вересня 1943 р. радянські війська вийшли до середньої течії Дніпра на 750-кілометровому фронті. Твердячи, що на берегах Дніпра вирішується доля Німеччини, гітлерівці намагалися підготувати тут рубежі, щоб тримати стратегічну оборону. «Швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни подолають його», — заявляв Гітлер. Але 3 листопада після артилерійської підготовки та ударів авіації з більш як 20 плацдармів, захоплених раніше на правому березі Дніпра (Букринський, Лютізький, Кременчуцький, Канівський та ін.), почався наступ радянських військ. У ніч на 6 листопада бої розгорнулися на північних околицях Києва, а потім перемістилися в центр. О 4 годині ранку 6 листопада 1943 р. столицю України було визволено. Після взяття Києва війська 1-го Українського фронту, продовжуючи наступ на Коростень, Житомир і Фастів, створили на Правобережній Украї­ні Київський стратегічний плацдарм. Спроби німців у другій половині ли­стопада - в грудні 1943 р. перейти в контрнаступ і знову оволодіти Киє­вом не мали успіху. В цей час війська 2-го і 3-го Українських фронтів вели запеклі бої на півдні України. Вони визволили Запоріжжя й Дніпропетровськ і створили на Дніпрі другий великий стратегічний плацдарм.

У січні 1944 р. після короткої перерви Червона Армія розпочала звіль­няти від ворога Правобережжя й Крим. Цьому сприяла важлива перемога під Корсунем-Шевченківським. Внаслідок наступальної операції, проведе­ної військами 1-го й 2-го Українських фронтів (24 січня - 17 лютого 1944 р.), було оточено й знищено німецьке угруповання. Гітлерівське команду­вання втратило 73 тис. солдатів і офіцерів, у тому числі 18,2 тис. потрапи­ли в полон.

Важливою ланкою в ланцюгу зимового наступу на Правобережній Україні була Нікопольсько-криворізька операція, що проводилася силами 3-го й 4-го Українських фронтів (30січня - 29 лютого 1944 р.). Під час її проведення було розгромлено 12 дивізій противника, в тому числі три тан­кових і одну моторизовану.

Весняний наступ розпочався на величезному просторі - від Прип'яті до Чорного моря. 26 березня війська 2-го Українського фронту вийшли на кордон з Румунією поблизу Чернівців. 10 квітня було визволено Одесу.

Кримська наступальна операція проводилася окремо військами 4-го Українського фронту. Вона розпочалася 8 квітня й завершилася 12 травня повним розгромом 17-і німецької армії. Фашисти втратили 100 тис. солда­тів і офіцерів; 61,5 тис. з них потрапили в полон.

Третій етап у визволенні України розпочався в липні 1944 р. Радянські війська оточили й розгромили лід Бродами 6лизько 60 тис. чоловік. Після цієї перемоги вони пройшли через Галичину, здобувши Львів, Перемишль і 27 липня Станіслав. У вересні досягли Карпат, і до 28 жовтня 1944 р. всі українські землі було визволено від загарбників.

З листопада 1944 по травень 1945 р. українці брали активну участь у воєнних операціях Радянської Армії по звільненню Східної Європи від гітлеризму та його поплічників. 9 травня 1945 р. капітуляцією Німеччини за­вершився розгром третього рейху на його власній території. В середині серпня - на початку вересня 1945 р. було завдано поразки мілітаристській Японії. 2 вересня 1945 р. Акт її капітуляції від імені СРСР підписав украї­нець генерал К. Дерев'янко. Друга світова війна закінчилась перемогою країн антигітлерівської коаліції над фашизмом.

У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 рр. на території України радянськими військами проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали: Воронезько-Харківська (13 січня - 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня - 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня - 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня — 29 серпня 1944 р.).

Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 років. Саме на її території у цей період було зосереджено приблизно половину діючої Червоної армії. У складі наступаючих частин діяли так звані польові військомати, що мобілізували до армії всіх, здатних тримати зброю, навіть 16—17-річних юнаків, яких було залучено майже чверть мільйона. Нерідко їх, ненавчених, необмундированих і майже неозброєних, кидали в бій, щоб «спокутувати кров'ю ганьбу перебування в окупації». Прикриттям» були не танки, артилерія і авіація, а загороджувальні загони, за «підтримки» яких це військо кидали навіть на добре укріплені позиції противника. Під час таких операцій майже всі «мобілізовані» гинули, але за це ніхто не відповідав.

За статистичними даними, фашисти за час окупації знищили понад 4 мли. мирних гро­мадян, майже 1,3 мли. військовополонених. Понад 2,4 млн. українців було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Понад 3 млн. громадян України загинуло в лавах діючих частин на фронтах. Чимало жителів України пропали безвісти, їхня доля лишилася невідомою до цього часу. Всього за роки війни Україна втратила понад 10 млн. чол., або кожного че­твертого свого громадянина. Людські втрати України в роки Другої світової війни перевищують втрати будь-якої іншої країни.

Тільки за період з червня 1941-го по червень 1943 р. з України, яка бу­ла, за словами Герінга, «зерновим складом» Німеччини, було вивезено 11 млн. тонн сільськогосподарських продуктів, 3,5 млн. голів худоби, 16 млн. штук птиці, 680 млн. яєць та ін. А в період масового вигнання фашистів з української землі вони вантажили у вагони взагалі все, що потрапляло під руку. Цілими ешелонами вивозився полтавський чорнозем. Викопавши із землі, гітлерівські мародери вивезли до Німеччини більше 1 млн. фрукто­вих дерев. Вже на перших порах окупації, тільки до вересня 1941 р. зі Схі­дного фронту від солдатів і офіцерів у різні міста Німеччини надійшло 11 млн. 600 тис. продовольчих посилок. Зрозуміло, що заповнювалися ці по­силки продуктами, награбованими в українських селян.

Окупанти зруйнували майже асі підприємства вугільної, гірничорудної, металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Вони вивели з ладу 9 залізниць, потопили і пошкодили сотні пасажирських, вантажних і спеціальних суден Чорноморського і Азовського пароплавств. Нацисти за час окупації викрали і вивезли з України не менш як 330 тис. музейних експонатів. Було зруйновано і спалено 568 будинків вузів і технікумів, 20 тис. шкільних приміщень (67% їх загальної кількості), майже 700 театрів і стаціонарних кінотеатрів на 198 тис. місць, 12.5 тис. примі­щень клубів, 18 тис. будівель лікувальних установ, 11 радіостанцій магіст­рального, 25 широкомовних і 127 радіостанцій внутрішньообласного зв'яз­ку. Пограбувавши музеї, бібліотеки, архіви, школи, вузи, окупанти перетво­рювали їх на стійлища солдат, смітники, склади, нищили безцінні скарби українського народу



Офіційне Iнтернет-представництво Президента України

http://www.president.gov.ua/news/15449.html