Моя чудова рідна мова - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Моя чудова рідна мова 1 78.31kb.
Моя чудова рідна мова 1 85.49kb.
Рідна школо моя, снишся ти мені звечора й зрання. Я до тебе щоднини... 1 117.47kb.
Рідна мова Зошит для контрольного оцінювання 9 клас Упорядник: Н. 7 1330.19kb.
О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 5 клас... 28 2170.84kb.
О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспекти уроків 6 клас... 25 1654.57kb.
Моя сім’я, моя родина це наша рідна Україна 1 112.06kb.
Рідна мати моя Звучить пісня Д. Гнатюка «Рідна мати моя» Під мелодію... 1 164.71kb.
Зеленська Світлана Вікторівна Моя Батьківщина – Україна Мета: розкрити... 1 167.16kb.
Урок народознавства «Мова духовний скарб нації» 1 38.13kb.
Дорога додому Заросла бур’янами моя рідна домівка 1 8.95kb.
Актуальні проблеми естетичного виховання підлітків з досвіду роботи 1 355.69kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Моя чудова рідна мова - сторінка №1/1
«МОЯ ЧУДОВА РІДНА МОВА»
ВИХОВНИЙ ЗАХІД,

ПРИСВЯЧЕНИЙ МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ РІДНОЇ МОВИ imagescag8k3r3.jpg

Підготовлено вчителем

української мови та літератури

Петренко Л.І.

ВОЛОВЕЦЬ-2013

Тема: Моя чудова рідна мова

Мета:

-розширити знання учнів про відзначення Міжнародного дня рідної мови, формувати розуміння того, що мова – скарб народу,

-розвивати комунікативну компетентність учнів,

-виховувати почуття національної гідності, любові і поваги до рідної мови.

Обладнання: комп’ютер, слайд-шоу в програмі Microsoft Power Point, записи пісень, гуморески П.Глазового.

Хід заходу


  1. Організаційний етап.

  2. Звучить пісня про мову у виконанні Павла Дворського.

  3. Робота над темою виховного заходу.

1.Вчитель:

Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова . Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання мови . А тепер припустімо на хвилинку, що мови нашої — та й інших мов на землі — нема.



- Яким буде наше життя? (Відповіді дітей).

- Що для вас означає слово мова? ( Асоціативний кущ)

2. Бесіда про запровадження і святкування Міжнародного дня рідної мови (демонстрація слайдів).


Слайд 1. 21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови, який був проголошений у листопаді 1999 р. на генеральній конференції ЮНЕСКО.                            
Слайд 2. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало.  21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Слайд 3. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.
Слайд 4. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.  

Тому щорічне відзначення цього дня використовується для звернення уваги на меншини з менш аніж 10 тис. особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, якими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані.

-В Європі, під загрозою зникнення, перебуває близько п’ятдесяти мов. Особливо скрутно зі збереженням мов у корінних народів Сибіру.

-Є мови, кількість носіїв яких можна перерахувати на пальцях однієї руки.

-В деяких регіонах Азії відчутний тиск китайської мови. На Тайвані з 23 місцевих мов 14 поступаються китайській.

-У Новій Каледонії наступ французької мови призвів до того, що з 60 тисяч корінних мешканців острова 40 тисяч забули рідну мову.

На думку спеціалістів, мові загрожує зникнення, якщо в суспільстві її перестають вивчати понад 30% дітей. Отже, діти назавжди віддаляються від предків, позбавляють себе єднання з надбанням народу чи народності і вже ніколи не зможуть відчути себе приналежними до неповторної спільноти.

(Демонстрація слайдів 5-14 і коментар до них)

Слайд 15. Здавалося б, Україні, з багатомільйонним населенням, можна поки що не турбуватися про те, що українська мова зникає. Але проблем вистачає і на наших теренах. Сотні років поневолення зробили свою чорну справу: нинішнім поколінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови. Наскільки швидко це станеться, залежить від того, як кожен із нас плекатиме рідне слово щодня і повсякчас, а не лише в день рідної мови…

Учні розмірковують над тим, як сучасні українці борються за своє право розмовляти, вчитися українською.

(Учениця Могіш Н. Декламує власний вірш «Рідна мова», інші учні декламують гуморески П.Глазового про українську мову)

3. Висновок.

Слайд 16.

Рідна мова –це мова дитинства, мова найпершого досвіду пізнання світу, основа перших взаємовідносин у суспільстві.

Тож бережімо нашу рідну неньку – мову, щоб не соромно нам було дивитися у вічі нашим дітям, передаючи їм у спадок наше надбання, наш неоціненний скарб!

ДОДАТОК


Гуморески Павла Глазового. Вчімо українську!

 

НАШІ ХЛОПЦІ


Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

 

МОВА ВЕЛИЧАВА


Якщо в нашій безталанній мові
Набереться двісті тисяч слів,
То за кожне українське слово
Вже поклали сто голів...

Нашу мову величаву


Чуємо не всюди.
І не мова винна в цьому -
Винуваті люди.
Не вживеться щира мова
З кволими рабами,
В яких думка на припоні,
Язик за зубами.
У чиновницьких чуланах,
Де столи дубові,
Де неволя і сваволя,
Тісно нашій мові.
По крамницях та пивницях,
Де й повітря п'яне,
Гасне, в'яне слово наше
Степове, духмяне.
Не для "куплі" мова наша
І не для "продажі".
Не для того, щоб базікать
На ледачім пляжі.
Наше слово не ввібгати
У сухі трактати,
Щоб лакейством хліба кусень
Підло заробляти,
Щоб брехати, щоб дурити,
Забивати баки,
Позичаючи нахабно
Очі у собаки.
На зачовганих асфальтах,
Де смолою пахне,
Наше слово крила губить,
Наша мова чахне...

 

СУПЕРЕЧКА


Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий українець, мати - сибірячка.
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. -
Це ти мене зараз лаєш, а собака - ГАВКА!

 

ФАКТИ Й АРГУМЕНТИ

- Кажуть, наших у Росії
Є мільйонів п'ять.

- А вони там по-російськи


Вміють розмовлять?

- Ну звичайно. Володіють


Мовами двома.

- Є там школи українські?


- Ні, таких нема.

- А Росія скільки руських


Дарувала нам?
- Їх в чотири рази більше,
Аніж наших там.

- Чи спокійно їм живеться?


- "Трєбуют" весь час,
Щоб по-руськи їхні дітки
Вчилися у нас.

А чому отак виходить


Пояснив один
Убеждьонно руськомовний
Вчений гражданін:

- Всем известно из древнейших


Письменних трудов
То, что Киев - зто матерь
Русских городов.

Ну, а кто же чаще русских


Поминает мать?
Зто следует бандерам
На заметку взять.


ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ

Зустрілися на базарi
Дамочки знайомі.
- Як ваш Льова поживає?
- Сидить у дурдомi.
Він в Ізраїль перебрався
До перебудови,
А там бар'єр - бiда тобi,
Як не знаєш мови.
Вчився Льова так старанно,
Що не бачив свiту,
Але ідишу не вивчив,
Не знає івриту.
Як почина балакати,
Ні складу, нi ладу.
Там же книжки не спереду
Читають, а ззаду.
Потикався бiдний Льова
В рiзні установи,
Все закрито-перекрито,
Як не знаєш мови.
Скрiзь дивилися на Льову,
Як на психопата,
Тому й зробив бiдний Льова
З фанери плаката.
Накарлякав: "До такого
Життя ми не звичні.
Ми - євреї особливі,
Російськоязичні.
Вимагаєм від кнесета *
Створить нам умови,
Запровадить в Ізраїлі
Дві державні мови!”
Гукав Льова пiд кнесетом,
Роззявивши рота,
А на нього всі дивились,
Як на ідіота.
Мало йому не побили
На лобi плаката.
Тепер в Льови у дурдомі -
Окрема палата.
Щоб знав, дурень, що Ізраїль -
Розумна держава.
Нав'язувать чужу мову
Там не мають права.