Наказ №904 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2012 р за №1163/21475 - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Наказ №304 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 липня... 1 175.14kb.
Наказ №240 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012... 1 24.65kb.
Наказ №933 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 липня... 6 1091.03kb.
Наказ №1223 від 05. 11. 2012 Про визнання таким, що втратив чинність... 1 13.08kb.
Наказ №182 Про внесення змін до наказу мвс від 04. 10. 2003 №1155... 1 110.88kb.
Наказ №375 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2013... 1 325.89kb.
Наказ №12 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2013... 1 142.48kb.
Наказ №913 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня... 1 104.21kb.
Наказ №264 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня... 1 171.22kb.
Наказ №81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 травня... 1 147.21kb.
Наказ №390 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня... 1 80.94kb.
Розробка творчого проекту «Підставка для декоративних рослин» 1 116.89kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Наказ №904 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2012 р за №1163/21475 - сторінка №1/2

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

18.06.2012  № 904




Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 липня 2012 р.
за № 1163/21475

Про затвердження Правил охорони праці при виробництві шкіргалантерейних виробів

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці при виробництві шкіргалантерейних виробів, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати таким, що не застосовується на території України, «ОСТ 17-54-85. Система стандартов безопасности труда. Процессы производстенные предприятий кожгалантерейной промышленности. Требования безопасности», затверджений Міністерством легкої промисловості СРСР та зареєстрований Державним комітетом СРСР по стандартам 14 січня 1986 року за № 8369259.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

3.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3.3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

В. Балога

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби


гірничого нагляду
та промислової безпеки України

О.І. Хохотва








ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС України
18.06.2012  № 904




Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 липня 2012 р.
за № 1163/21475

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ
при виробництві шкіргалантерейних виробів

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також юридичних і фізичних осіб - підприємців (далі - суб’єкти господарювання), які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та займаються виробництвом шкіргалантерейних виробів.

Ці Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічних процесах шкіргалантерейного виробництва.

1.2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України «Про охорону праці» створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні і здорові умови праці.

1.3. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125.

1.4. Суб’єктом господарювання розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666.

1.5. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

1.6. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників шкіргалантерейного виробництва проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.

1.7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.8. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.9. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники шкіргалантерейної галузі забезпечуються безплатно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України «Про охорону праці», Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137, Типових норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії Всесоюзної Ради Професійних Cпілок від 13 вересня 1979 року № 394/II-9.

Не допускаються до роботи працівники, які не мають відповідного спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

1.10. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

1.11. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка «беруші» згідно з ГОСТом 12.4.051-87 «CCБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний», затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 29 жовтня 1987 року № 4856, ДСТУ EN 352-1-2002 «Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування», затвердженим наказом Держстандарту України від 12 липня 2002 року № 433.

1.12. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, працівники забезпечуються захисними окулярами згідно з ГОСТом 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 13 травня 1985 року № 1787.

1.13. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, видаються засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТу 12.4.002-97 «Система стандартов безопасности труда. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний», затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11.

1.14. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам видаються захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТу 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21 вересня 1979 року № 3639.

1.15. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників шкіргалантерейного виробництва здійснюються відповідно до вимог ДСТУ ГОСТу 12.4.041-2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 10 листопада 2006 року № 322, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 квітня 2008 року за № 285/14976.

1.16. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту очищуються, дезінфікуються, провітрюються та висушуються.

1.17. Спецодяг зберігається окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.

II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень

1.1. Територія суб’єкта господарювання та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНіП «Генеральные планы промышленных предприятий. Планировка, размещение зданий и сооружений», затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 грудня 1980 року № 213, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.

1.2. Територія суб’єкта господарювання огороджується, впорядковується і утримується в належному санітарному стані. Для зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні майданчики з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища. Під час їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

1.3. Територія суб’єкта господарювання має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

1.4. Перед в’їздом на територію суб’єкта господарювання розміщується інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту.

1.5. На території суб’єкта господарювання впорядковуються дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки систематично очищуються від бруду та снігу.

1.6. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, огороджуються або закриваються міцними кришками, а в темну пору доби освітлюються. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, обладнуються під’їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше ніж 12 х 12 м.

Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, у холодний період року утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки рекомендується фарбувати в червоний колір.

1.7. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів розташовуються у спеціально відведених місцях (ділянках).

1.8. Протипожежні перешкоди (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні ворота, двері та інше) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати межу вогнестійкості відповідно до вимог Державних будівельних норм «Пожежна безпека об’єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 3 грудня 2002 року № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

1.9. Небезпечні зони на території промислових майданчиків суб’єктів господарювання, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТу 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 24 травня 1976 року № 1267, і обгороджуються.

1.10. Об’ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНіП «Производственные здания», затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 січня 1986 року № 287, ДБН В.1.1-7-2002, Державних будівельних норм «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Мінбуду України від 15 травня 2006 року № 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТу 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88), затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 29 вересня 1988 року № 3388, та цих Правил.

1.11. Виробничі будівлі та споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів, відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за 424/2864.

1.12. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (автоматичними установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22 серпня 2005 року № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2005 року за № 990/11270, ДБН В 1.1-7-2002, Державних будівельних норм «Інженерне обладнання будівель і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22 грудня 2010 року № 537, Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 2 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153, ГОСТу 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 10 жовтня 1983 року № 4882.

1.13. Технічні засоби протипожежного захисту та первинні засоби пожежогасіння утримуються у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, а також відповідно до НАПБ А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР 5 травня 1990 року.

1.14. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.

1.15. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15 °С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

1.16. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНіП «Административные и бытовые здания», затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 грудня 1987 року № 313 (далі - СНіП 2.09.04-87).

1.17. У виробничих приміщеннях і на території суб’єкта господарювання забороняється паління тютюнових виробів, крім спеціально відведених для цього місць.

Спеціально визначені та обладнані для паління місця повинні бути позначені знаком або написом, мати урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Курильні приміщення повинні розміщуватись суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників не більш ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.

1.18. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мийних засобів та повітряно-теплових сушарок для рук.

1.19. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах для відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками з проточною водою, ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.20. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 року за № 784/14051.

1.21. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів повинна проводитись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 28 грудня 1971 року.

1.22. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватись відповідно до вимог чинного законодавства.

1.23. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах, затверджених Мінхіммашем СРСР 22 травня 1986 року.

1.24. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Освітлення

2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі.

2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками.

2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127-220 В за умов недопущення випадкових доторкань до їх струмопровідних частин.

2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так і з люмінесцентними лампами повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10°.

2.6. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись залежно від класу вибухопожежонебезпеки згідно з чинним законодавством.

2.7. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТу 12.4.120-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 31 січня 1983 року № 516, ГОСТу 12.4.123-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21 січня 1983 року № 299, та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

2.8. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.9. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини.

2.10. Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним виділенням пилу і кіптяви повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

2.11. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006.

2.12. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю за освітленістю не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

3. Вентиляція і опалення

3.1. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, у тому числі аварійною протидимною вентиляцією, а також системою опалення з урахуванням вимог СНіП «Отопление, вентиляция и кондиционирование», затверджених Держбудом СРСР 28 листопада 1991 року, ДСТУ БА.3.2-12:2009 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 23 грудня 2009 року № 678, та НАПБ А.01.001-2004.

3.2. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що проходить через місцеві витяжні пристрої перед викидом його в атмосферу, повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).

3.3. Пилові камери, циклони, фільтри, за винятком індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

3.4. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТу 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», затверджених постановою Держстандарту СРСР від 29 вересня 1988 року № 88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

3.5. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3 класів небезпеки), відповідно до вимог ГОСТу 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 10 березня 1976 року № 579, або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.

3.7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

3.9. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає потраплянню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.

3.10. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 °С згідно з ДСТУ ЕN 13202-2002 «Ергономіка теплового середовища. Температури гарячих поверхонь, доступних до дотику. Посібник з установлення граничних значень температур поверхонь в стандартах на продукцію з використання EN 563», затвердженим наказом Держстандарту України від 31 березня 2004 року № 60.

4. Водопостачання і каналізація

4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНіП «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджених постановою Держбуду СРСР від 4 жовтня 1985 року № 169 (далі - СНіП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНіП «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Держбуду СРСР від 27 липня 1984 року № 123, СНіП «Канализация. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Держбуду СРСР від 21 травня 1985 року № 71.

Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.01-85.

4.3. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 року № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТу 12.3.006-75 «ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 14 серпня 1975 року № 2152.

4.4. Кожний суб’єкт господарювання забезпечується подачею води для:

санітарно-гігієнічних потреб;

виробничо-технічних потреб;

потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.

4.7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 року за № 452/17747.

4.8. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

4.9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

5. Електроустановки й електросилове обладнання

5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТу 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 17 вересня 1984 року № 3236, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, експлуатаційної документації та цих Правил.

5.2. Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж електроустановок мають відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.

5.3. Електропроводка та арматура силової і освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

5.4. Використання електрозахисних засобів під час виконання робіт у технологічних процесах, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, потрібно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.

5.5. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТу 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 15 травня 1981 року № 2404 (далі - ГОСТ 12.1.030-81), та бути захищеним від попадання пилу, вологи.

5.6. Стан ізоляції і надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами зі складанням відповідного акта, в якому зазначаються виявлені дефекти, згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.



наступна сторінка >>