О., бухгалтерський облік на транспорті (на прикладі локомотивного господарства) Частина 1 - nadoest.com ))
|
Головна Пошук за ключовими словами: |
|
Схожі роботи
|
О., бухгалтерський облік на транспорті (на прикладі локомотивного господарства) Частина - сторінка №2/12
2.2. Облік необоротних активів В цьому пункті викладено порядок бухгалтерського обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів в виробничо-технологічних підрозділах локомотивного господарства. Бухгалтерський облік необоротних активів в депо здійснюється відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” від 16.07.99р. № 996 – XIV (із змінами), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі ПБО) 7 „Основні засоби”, Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003р. № 561, Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” (зі змінами та доповненнями), затверджених наказом Укрзалізниці від 03.07.2000р. № 254-Ц, Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затверджених наказом Укрзалізниці від 30.12.1999р. №379-Ц, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України (далі План рахунків), затвердженого наказом Укрзалізниці від 19.01.2000р. № 17-Ц, Облікової політики Укрзалізниці, затвердженої наказом Укрзалізниці від 19.01.2000р. №17-Ц та іншими нормативними та розпорядчими документами. Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити: - своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження необоротних активів, їх переміщення із складу в цех (відділ), з цеху в цех, із відділу в відділ, вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна передача, нестача, псування та інше); - відображення даних про нарахування зносу за звітний період; - визначення витрат, пов’язаних з підтриманням основних засобів в робочому стані; - інформацію для складання звітності; - визначення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). 2.2.1. Визнання та оцінка основних засобів і їх класифікація Для господарської діяльності кожного виробничо – технологічного підрозділу локомотивного господарства, крім матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, потрібні основні засоби. Основними засобами вважаються матеріальні активи, які утримує виробничо - технологічний підрозділ з метою використання їх у виробничому процесі, здавання в оренду іншим особам, очікуваний термін використання яких становить більше одного року. До складу основних засобів, що враховуються на балансі локомотивних депо, входять: виробничі будівлі і споруди; передавальні пристрої (трубопроводи і нафтопроводи для дизельного палива і масла і т.п.); машини і обладнання (підіймальні крани на залізничному ходу, станки для обточування бандажів колісних пар без викочування із-під рухомого складу, обладнання для вологого прибирання вагонів електропоїздів, електронавантажувачі і т.д.); транспортні засоби (електровози, тепловози, дизель-поїзди, електропоїзди, паровози і тендери, моторолери, автомобілі, автопаливозаправники і т.д.); інструменти, виробничий і господарський інвентар та ін. Одиницею обліку основних засобів є окремий об’єкт. Окремим об’єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного рівня призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин (компонентів), строки корисного використання яких різні, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об’єктом основних засобів. При цьому, для кожної частини об’єкту розробляються та застосовуються окремі строки для нарахування амортизації з виділенням окремого шифру. Планом рахунків введені субрахунки другого та третього порядку, які дозволяють значно розширити класифікацію основних засобів, встановлену ПБО 7. Із цього Плану рахунків бухгалтерського обліку в депо, в основному, застосовуються такі субрахунки:
Крім цього, в бухгалтерському обліку депо кожна група (підгрупа) основних засобів поділяється на основні засоби власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, частковій ліквідації тощо. Для аналітичного обліку та контролю за використанням основних засобів в місцях експлуатації кожному об’єкту присвоюється інвентарний номер. Якщо частина (компонент) основних засобів в бухгалтерському обліку визнана виробничо-технологічним підрозділом окремим об’єктом, то їй також присвоюється інвентарний номер. Інвентарний номер закріплюється за об’єктом основних засобів на весь час його знаходження в даному депо. Після вибуття об’єктів із депо, для запобігання подвійного присвоєння інвентарних номерів, їх інвентарні номери не присвоюються іншим об’єктам, які надійшли протягом певного періоду (наприклад, протягом терміну зберігання документів). Форми первинних документів для обліку основних засобів і вказівки щодо їх заповнення затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 352. Дані про кожний інвентарний об’єкт основних засобів заносяться до інвентарної картки, типова форма ОЗ-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів”. Ця картка застосовується для аналітичного обліку всіх видів основних засобів. Інвентарна картка відкривається на кожний об’єкт основних засобів на підставі „Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (форма № ОЗ-1), технічної та іншої документації. Підставою для відміток про вибуття об’єктів при передачі їх іншому підприємству, виробничо-технологічному підрозділу, а також внутрішнє переміщення є „Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (форма № ОЗ-1); при списанні об’єкта основних засобів внаслідок старіння або зносу – „Акт на списання основних засобів” (форма № ОЗ-3), а при списанні локомотивів, крім форми ОЗ-3, складається акт ТЕУ-38 „Акт на виключення з інвентаря електровоза, тепловоза, моторного, головного, причіпного вагона електропоїзда, електросекції, дизель-поїзда, автомотриси”, затвердженою наказом Укрзалізниці від 18.01.2001р. № 17-Ц. В розділі „Коротка індивідуальна характеристика об’єкта” технічний відділ заносить основні якісні та кількісні показники, найбільш важливі для даного об’єкта. В разі, коли в об’єктах основних засобів є дорогоцінні метали або дорогоцінне каміння, то в картки аналітичного обліку обов’язково заноситься інформація щодо назви та кількості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Картки підписуються керівником і головним бухгалтером виробничо-технологічного підрозділу та завіряються печаткою. Дані про наявність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння заносять до картки на підставі технічних паспортів на об’єкт або інших документів на ці вироби. В бухгалтерії депо інвентарні картки розміщуються за групами основних засобів з виділенням окремої групи об’єктів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція, консервація і т. д.). Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів застосовується „Опис інвентарних карток по обліку основних засобів”, типова форма ОЗ-7, затверджена наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995р № 352. Опис складається бухгалтерією в одному екземплярі з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних фондів. По закінченню місяця за даними інвентарних карток заповнюється типова форма № ОЗ-8 „Картка обліку руху основних засобів”, затверджена Міністерством статистики України від 29.12.1995р № 352. На підставі даних цих карток готується інформація щодо руху основних засобів. Для пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) за матеріально-відповідальними особами застосовується „Інвентарний список основних засобів”, типова форма № ОЗ-9, затверджена Міністерством статистики України від 29.12.1995р. № 352. 2.2.2. Облік руху основних засобів Рух основних засобів - це введення в експлуатацію придбаних, виготовлених або побудованих самостійно, надходження в депо, як безоплатно отриманих, переміщення із одного цеху депо в інший та вибуття шляхом списання з балансу, як непридатних для подальшого використання, реалізації або безоплатної передачі іншим підприємствам (підрозділам) за розпорядженням залізниці, Укрзалізниці або Міністерства транспорту. Для своєчасного і достовірного відображення в обліку операцій з руху основних засобів застосовуються типові форми первинних документів, які затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 352, а також деякі форми, затверджені наказом Укрзалізниці від 18.01.2001 р. №17-Ц. Підставою для зарахування основних засобів на баланс депо є типова форма № 03-1 „ Акт приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”. Відповідно до наказу Мінстату № 352 актом № 03-1 оформляються господарські операції з: - зарахування окремих об’єктів до складу основних засобів; - передачі об’єктів основних засобів із складу депо в експлуатацію; - внутрішнього переміщення об’єктів основних засобів із одного цеху в інший; - виключення об’єктів із складу основних засобів при передачі їх безоплатно, за плату або здачу в оренду. Форма ОЗ-1 складається: - на кожний об’єкт, що надходить в депо; - на декілька однотипних об’єктів (інвентар, інструмент, обладнання), якщо вони надійшли в депо в одному звітному періоді і за однаковою вартістю. В разі, коли один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різні терміни корисного використання і в бухгалтерському обліку ці частини враховуються як окремі об’єкти, то для кожного такого об’єкту складається форма ОЗ- 1. Як правило, форму ОЗ-1 складає підрозділ, який передає об’єкт. Для організації обліку основних засобів згідно з Обліковою політикою Укрзалізниці в депо наказом керівника створюється постійно діюча комісія. До складу комісії входять: головний інженер, головний бухгалтер і компетентні спеціалісти. На комісію покладаються такі обов’язки: - здійснення контролю за визнанням і використанням основних засобів та надання обґрунтованих пропозицій щодо їх поліпшення (модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції, ремонту), а в разі невідповідності активам - списання з балансу (ліквідації, реалізації) або обміну; - здійснення підготовчої роботи, необхідної для організації проведення переоцінки об’єктів основних засобів відповідно до пункту 16 ПБО 7 „Основні засоби” та Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 7 „Основні засоби”; - визначення ліквідаційної вартості основних засобів; - надання в Укрзалізницю обґрунтованих пропозицій щодо змін строків корисного використання об’єктів основних засобів; - здійснення контролю за проведенням інвентаризації основних засобів та інших функцій, визначених Типовим положенням про постійно діючу комісію. Оцінка майна, у випадках, встановлених законодавством України, в тому числі при переоцінці основних засобів для цілей бухгалтерського обліку, здійснюється виключно суб’єктами оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. №2658-ІІІ. Основні засоби зараховуються на баланс локомотивного депо за первісною вартістю, яка складається з таких витрат: - суми, що сплачена постачальникам і підрядникам за устаткування, інструмент, інвентар, та інші необоротні активи, за виконані проектно – вишукувальні і будівельно – монтажні роботи (без непрямих податків); - державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовані депо): - витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; - витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження і пуск основних засобів; - інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Первісною вартістю безоплатно отриманих основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання, з урахуванням витрат, пов’язаних з доведенням цих об’єктів основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання Первісною вартістю об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, є їх собівартість, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: 9 „Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999року № 246, і 16 „Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999року №318 та Методичними рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 9 „Запаси” та 16 „Витрати”. Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібними об’єктами вважаються об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість. Первісною вартістю об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією. Первісна вартість об’єкта основних засобів може змінюватися у разі його поліпшення, часткової ліквідації, переоцінки і зменшення корисності. Первісна вартість основних засобів, оцінених в іноземній валюті, визначається у грошовій одиниці України за курсом Національного банку України в порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 „Вплив змін валютних курсів”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193. В бухгалтерському обліку сума введених в експлуатацію основних засобів, придбаних, виготовлених, побудованих відображається за дебетом рахунку 10 „Основні засоби” і кредитом рахунку 15 „Капітальні інвестиції”. Сума податкового кредиту при придбанні основних засобів відображається за дебетом субрахунку 641 „Розрахунки за податками” і кредитом рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. Оприбуткування раніше не врахованих, виявлених при інвентаризації основних засобів, відображається за дебетом рахунку 10 „Основні засоби” і кредитом субрахунку 7461 „Інші доходи від звичайної діяльності”. Переведення об’єктів до складу основних засобів, невірно зарахованих раніше до складу малоцінних необоротних матеріальних активів відображається за дебетом рахунку 10 „Основні засоби” і кредитом субрахунку 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи”. Одночасно коригується сума зносу за дебетом субрахунку 132 „Знос інших необоротних матеріальних активів” і кредитом субрахунку 131 „Знос основних засобів”. Різниця між нарахованим зносом малоцінних необоротних матеріальних активів та зносом основних засобів сторнується з витрат. Безоплатно отримані основні засоби відображаються за дебетом рахунку 10 „Основні засоби” і кредитом субрахунку 424 „Безоплатно одержані необоротні активи” по залишковій вартості. Сума зносу по цих основних засобах нараховується та відображається за дебетом рахунків 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати” та інших рахунків з обліку витрат і кредитом субрахунку 131 „Знос основних засобів”. Одночасно на суму нарахованої амортизації визнається дохід, який в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 424 „Безоплатно одержані необоротні активи” та кредитом субрахунку 745 „Дохід від безоплатно одержаних активів”. Безоплатна передача об’єктів основних засобів в бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 131 „Знос основних засобів” – на суму зносу, дебетом субрахунку 976 „Списання необоротних активів” – на залишкову вартість у кореспонденції з кредитом рахунку 10 „Основні засоби”. Одночасно залишкова вартість переданих об’єктів, що були до 2000 року зараховані на баланс державних підприємств, відображається з урахуванням норм пунктів 21 і 30 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” за дебетом рахунку 40 „Статутний капітал” і кредитом субрахунку 7461 „Інші доходи від звичайної діяльності”. На залізничному транспорті згідно з листом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. № 053-29194 передача об’єктів необоротних активів одним підрозділом підприємства – юридичної особи іншому підрозділу цього підприємства, які виділені на окремий баланс, відображається за кредитом рахунку 10 „Основні засоби” (на суму первісної вартості) у кореспонденції з дебетом рахунку 13 „Знос необоротних активів” на суму зносу і дебетом субрахунку 683 „Внутрішньогосподарські розрахунки” (на суму залишкової вартості). Зазначену операцію підрозділ, що приймає на баланс такі необоротні активи, відображає на рахунках бухгалтерського обліку зворотними записами. Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом. Пропозиції щодо визнання активом об’єкту основних засобів надає постійно діюча комісія по організації обліку основних засобів, яка: - здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню; - встановлює причини невідповідності критеріям активу; - визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації; - визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, (виробничо – технологічним підрозділам) або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при ліквідації основних засобів, встановлює їх кількість і вартість, крім старопридатних запасів, облікова ціна яких встановлена Головним управлвнням локомотивного господарства та доведена на залізниці листом від 19.05.2004р. № ЦТ-63 /ЦтеК; - складає і підписує акти на списання основних засобів, типова форма № 03-3. В актах на списання наводяться дані, що характеризують об’єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дата його надходження і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об’єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття, тощо. Витрати зі списання, а також вартість матеріальних цінностей, які надійшли від розбирання будинків, споруд, демонтажу обладнання тощо, відображаються в акті у розділі „Розрахунок результатів від списання об’єктів ”. Акт 0З-3 складається в 2-х екземплярах: перший передається до бухгалтерії, другий залишається в особи, яка несе відповідальність за схоронність цього об’єкта. У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта на списання додається копія акта аварії з матеріалами розслідування і зазначаються обставини стихійного лиха. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів. Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів основних засобів. Списання з балансу тягового рухомого складу регламентується Інструкцією про порядок виключення з інвентаря залізниць тягового рухомого складу, затвердженою наказом Генерального директора Укрзалізниці від 15.02.95 р № ЦТ -002 (далі Інструкція). Згідно з цією Інструкцією виключення з інвентаря локомотивів, вагонів електро - та дизель – поїздів, автомотрис і тендерів паровозів здійснюється: - при пошкодженнях внаслідок стихійного лиха, катастроф, аварій та пожеж, якщо витрати на відновлення перевищують 60% вартості нового аналогічного об’єкта рухомого складу з врахуванням коефіцієнта складності (додаток № 1 до Інструкції); - після закінчення встановленого строку служби (додаток № 2 до Інструкції); - при неможливості усунення дефектів рами, кузова по бракувальних ознаках згідно з правилами ремонту даної серії ТРС і МРС; - дослідних зразків, якщо нормальна експлуатація і технічне утримання їх не можуть бути забезпечені, а переробка конструкції до рівня аналогічного серійному об’єкту становить більше 70% вартості останнього; - застарілих типів, які не задовольняють сучасних вимог експлуатації та не підлягають модернізації чи використанню в інших галузях господарства, а також при заміні їх у порядку впровадження нової техніки та в інших випадках, передбачених Інструкцією. Локомотиви, вагони, електро-та дизель-поїзди, автомотриси і тендери паровозів, що підлягають виключенню з інвентаря, при знаходженні їх у депо оглядаються комісіями у складі начальника служби локомотивного господарства (голова), начальника депо, приймальника депо (де приймальники не передбачені по штату, до складу комісії вводиться майстер депо), начальника техвідділу депо, а також ревізора по безпеці руху поїздів-ревізора служби локомотивного господарства. Локомотиви, вагони, електро-та дизель-поїзди, автомотриси і тендери паровозів, що підлягають виключенню з інвентаря, при знаходженні їх на локомотиворемонтних заводах, оглядаються дорожніми комісіями залізниць за місцезнаходженням заводу (згідно п.5 Інструкції), з включенням до складу комісії головного інженера заводу й заводського інспектора – приймальника Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці, а також представника залізниці – власника рухомого складу. За результатами огляду локомотивів, вагонів, електро-та дизель-поїздів, автомотрис і тендерів паровозів комісіями складаються акти в двох екземплярах встановлених форм на виключення з інвентаря: ТУ-43 паровозів, ТУ- 44 тендерів паровозів, ТЕУ- 38 „Акт № на виключення з інвентаря електровоза, тепловоза, моторного, головного, причіпного вагона електропоїзда, електросекції, дизель-поїзда, автомотриси”, затверджений наказом Укрзалізниці від 18.01.2001р. №17-Ц. Усі графи акта повинні заповнюватись розбірливо, без виправлень. Виправлення, які вносяться в акти, повинні бути обумовлені та завірені підписами усіх членів комісії і печаткою. Прізвища всіх осіб, які дали висновки та підписались у акті, повинні бути розбірливо написані в дужках. Підписи членів комісії і начальників залізниць повинні бути завірені круглою печаткою. В тексті актів та на ескізах деталей кольоровою тушшю повинні бути вказані характер та розміри пошкоджень (площа, довжина, глибина), тріщин або спрацювань основних частин, які вимагають заміни. У необхідних випадках до активів прикладаються завірені комісією фотографії. До актів прикладаються: - розрахунки вартості відновлення одиниць тягового рухомого складу, що підлягають виключенню з інвентаря; - калькуляція витрат на ліквідацію тягового рухомого складу; - опис комплектних запасних частин, вузлів, агрегатів, деталей та матеріалів, які підлягають демонтажу з тягової одиниці, що виключається з інвентаря. При виключенні з інвентарного парку локомотивів, електро- та дизель-поїздів, автомотрис та тендерів паровозів, що були пошкоджені при катастрофах та аваріях, до актів додаються копії актів службового розслідування катастроф та аварій форми РБУ- 1. При виключенні з інвентарного парку локомотивів, електро-та дизель-поїздів, автомотрис та тендерів паровозів, що були пошкоджені внаслідок пожеж, до актів додається копія наказу керівництва залізниці про прийняті заходи. Акти на виключення з інвентарного парку локомотивів, електро- та дизель- поїздів, автомотрис та тендерів паровозів, які списані в зв’язку з пошкодженням при зіткненнях, сходах та пожежах направляються в Головне управління локомотивного господарства Укрзалізниці не пізніше місяця після дня випадку. Акти, підписані усіма членами комісії з необхідними додатковими матеріалами і мотивованими висновками, направляються начальникам залізниць, які на протязі п’яти діб (а у випадках катастроф та аварій разом з дорожнім ревізором по безпеці руху) дають висновки про правильність виключення з інвентарного парку локомотивів, електро- та дизель – поїздів, автомотрис, тендерів паровозів. Після підписання начальниками залізниць і відповідного затвердження печатками акти направляються в двох екземплярах в Головне управління локомотивного господарства Укрзалізниці на розгляд і виключення (а при катастрофах і аваріях 3-й екземпляр направляється Головному ревізору по безпеці руху на узгодження). Термін розгляду актів, що надійшли в Укрзалізницю, не повинен перевищувати 15 діб, але при необхідності технічного огляду об’єктів, які мають бути виключені з інвентарного парку, з виїздом на місце, термін розгляду актів збільшується на строк, який було витрачено для проведення такої перевірки. Після затвердження начальником Головного управління локомотивного господарства акту про виключення з інвентарного парку, управління локомотивного господарства сповіщає про це начальників служб локомотивного господарства, статистики залізниць та локомотиворемонтні заводи для зняття з обліку та ліквідації списаного рухомого складу. На підставі таких актів виробничо-технологічними підрозділами складається „Акт на списання основних засобів” форми ОЗ-3. Розбирання та демонтаж обладнання рухомого складу, який підлягає виключенню з інвентарного парку, до затвердження актів Головним управлінням локомотивного господарства, не допускається. Акти на виключені з інвентарного парку локомотиви, електро- та дизель-поїзди, автомотриси та тендери паровозів зберігаються в Головному управлінні локомотивного господарства протягом трьох років, а другі екземпляри повертаються залізницям приписки рухомого складу. Розбирання та здача в металобрухт виключених з інвентарного парку одиниць рухомого складу та тендерів паровозів проводиться на залізницях або локомотиворемонтних заводах протягом місячного терміну від дня отримання повідомлення з Укрзалізниці, яке стверджує їх виключення. Витрати, що пов’язані з ліквідацією локомотивів, вагонів, електро-та дизель-поїздів, автомотрис, а також вартість отриманих внаслідок ліквідації матеріальних цінностей, визначаються та враховуються на загальних підставах. В разі наявності дорогоцінних металів їх здача та розрахунки за зданий лом здійснюється згідно з Положенням про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді відходів і лому, затвердженим наказом Мінфіну, Мінекономіки, Держкомресурсів, НБУ, Держріддорогмету від 23 червня 1994р. №54 /11/161/91/15 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 1994 року № 158 / 367. Організація обліку, збирання, зберігання та здачі лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння , що містяться в об’єктах основних засобів викладена в пункті 2.2.8 цих Методичних рекомендацій. При ліквідації тягового рухомого складу на локомотиворемонтних заводах кошти, отримані від реалізації металобрухту та оприбутковування демонтованого обладнання, перераховуються локомотивному депо, на балансі якого враховується ліквідований тяговий рухомий склад (за вирахуванням витрат на його ліквідацію). Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу в депо основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу за кредитом субрахунку 7460 „Дохід від ліквідації необоротних активів” і зарахуванням на рахунки обліку виробничих запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами. Витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів в бухгалтерському обліку відображаються за дебетом субрахунку 976 „Списання необоротних активів” та кредитом рахунків 66 „Розрахунки з оплати праці”, 65 „Розрахунки за страхуванням”, 20 „Виробничі запаси” та інші. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Списання з балансу ліквідованих основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку відображається за дебетом субрахунку 131 „Знос основних засобів” та кредитом рахунку 10 „Основні засоби” на суму нарахованого зносу і дебетом субрахунку 976 „Списання необоротних активів” та кредитом рахунку 10 „Основні засоби” на залишкову вартість ліквідованого об’єкта. У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта , а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку. На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються за дебетом субрахунку 131 „Знос основних засобів” та кредитом рахунку 10 „Основні засоби” і за дебетом рахунку 42 „Додатковий капітал” та кредитом рахунку 44 „Нерозподілений прибуток”. Вибуття основних засобів може відбуватися в зв’язку з їх реалізацією. На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються в такому порядку: - дебет рахунку 37 „Розрахунки з різними дебіторами” і кредит субрахунку 742 „Дохід від реалізації необоротних активів” на суму договірної вартості; - дебет субрахунку 131 „Знос основних засобів” і кредит рахунку 10 „Основні засоби” на суму зносу реалізованих об’єктів; - дебет субрахунку 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів” і кредит рахунку 10 „Основні засоби” на суму залишкової вартості реалізованих об’єктів; - дебет субрахунку 742 „Дохід від реалізації необоротних активів” і кредит субрахунку 6411 „Податок на додану вартість” Витрати, пов’язані з реалізацією основних засобів в бухгалтерському обліку відображаються за дебетом субрахунку 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів” і кредитом рахунків 20 „Виробничі запаси”, 66 „Розрахунки з оплати праці”, 65 „Розрахунки за страхуванням” та інші. В разі переведення основних засобів на консервацію згідно з чинним законодавством України витрати, пов’язані з їх утриманням відображаються за дебетом субрахунку 911 „Загальновиробничі витрати з перевезень” і кредитом субрахунків 201 „Сировина й матеріали”, 661 „Розрахунки за заробітною платою” і рахунку 65 „Розрахунки за страхуванням” та інші. При цьому, відповідно до п.8.1.3. Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. ці витрати включаються до складу валових витрат і враховуються в податковій декларації з прибутку. Положенням „Про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді лому” забороняється безоплатна передача без належного оформлення об’єктів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також їх реалізація за цінами нижче вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них. Крім безоплатної передачі, реалізації та ліквідації основних засобів мають місце інші випадки списання їх з кредита рахунку 10 „Основні засоби”, зокрема, неправильно зараховані до складу основних засобів малоцінні необоротні матеріальні активи. Переведення предметів малоцінних необоротних матеріальних активів із складу основних засобів відображається: - за дебетом субрахунку 112 „Малоцінні необоротні матеріальні активи” і кредитом рахунку 10 „Основні засоби” – за первісною вартістю об’єкта; - за дебетом субрахунку 131 „Знос основних засобів” і кредитом субрахунку 132 „Знос інших необоротних матеріальних активів”- на суму нарахованого зносу основних засобів; - за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94) і кредитом субрахунку 132 „Знос інших необоротних матеріальних активів”- донарахування зносу малоцінних необоротних матеріальних активів відповідно до Облікової політики.
<< попередня сторінка наступна сторінка >> |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||