Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд з Києва 7: 30, повернення 22: 00-23: 00 - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва 7: 30, повернення... 1 37.64kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва 7: 30, повернення... 1 40.97kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд з Києва 7: 30, повернення... 1 52.89kb.
Одноденна автобусна екскурсія на Сумщину. Від’їзд з Києва о 7: 00... 1 16.21kb.
Одноденна автобусна екскурсія Вінничиною. Від’їзд з Києва 7: 30,... 1 32.8kb.
Одноденна автобусна екскурсія Вінничиною. Від’їзд з Києва 7: 30,... 1 31.6kb.
Одноденна автобусна екскурсія по історичних містах Чернігівщини. 1 55.74kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва 8: 00, повернення... 1 33.56kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва о 7: 00, повернення... 1 42.56kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва 8: 00, повернення... 1 15.47kb.
Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва 8: 00, повернення... 1 27.8kb.
Графі к роботи методоб’єднань І постійно діючих семінарів в загальноосвітніх... 1 87.51kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд з Києва 7: 30, повернення 22: 00-23: 00 - сторінка №1/1

«ORION-INTOUR»

04116, Киев, ул.Старокиевская 9

Тел: (38-044) 489-22-99; 489-22-98 Факс

Моб. 067 231-00-35



Ведущий менеджер:

Коноваленко Станислав ICQ#393555784

e-mail: konovalenko@orion-intour.com




Чигирин – Суботів – Холодний Яр
Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд з Києва - 7:30, повернення - 22:00-23:00.
Наш шлях пролягає на Черкащину, в місця, де кожний клаптик землі є свідком героїчної минувшини нашого народу з давніх часів. Ми відвідаємо славний козацький край - легендарний Холодний Яр, де розгорілося полум’я Гайдамаччини, хутір та гетьманську столицю Богдана Хмельницького, помилуємося красою мальовничих краєвидів.
Холодний Яр – це великий природній лісовий масив, що знаходиться на високому рівнинному плато, сильно пересічений ярами, глибокими балками, витоками струмків і річечок в напрямку ріки Тясмин. Навіть в літню спеку повітря тут прохолодне й чисте, через що і дістав Холодний Яр свою назву. В давні часи тут починався легендарний Чорний ліс, оспіваний в козацьких думах, що простягався звідси далі на захід. В часи Київської Русі ця місцевість була прикордонною смугою між степовиками-кочовиками та осілим землеробським населенням, а за козаччини – рубежем між Гетьманською Україною та Запоріжжям.
Люди почали селитися в цій місцевості ще з кам’яного віку. На території Холодного Яру археологічно представлені фактично всі культури періоду епохи бронзи та неоліту. Але найбільшого розквіту життя людей тут досягає в скіфський період (6 – 4 ст. до н.е.), коли на цій території існує величезне місто – центр ремесла і торгівлі. Населення міста займалось землеробством та скотарством, мало тісні зв’язки з грецькими античними містами. Від тих часів залишилися вражаючі вали та великі кургани, які ми оглянемо.
Біля Мотронинського Свято-Троїцького монастиря можна побачити вхід до підземних печер, які також дійшли до нас з скіфських часів. Підземні лабіринти пронизують всю територію городища. Сам монастир займає його південну частину. Як і кожна подія, що пройшла довгий шлях через товщу віків, історія виникнення монастиря овіяна легендами.

Одна з них говорить, що засновницею монастиря була княгиня Мотрона, молода дружина Смілянського воєводи Мирослава. В 1036 р. повертаючись з походу, князь виріший перевірити як його дружина охороняє рідне місто. Перевдягнувшись в одяг противника і піднявши його знамена, князь підступив до міста. Мотрона стала обороняти місто і багато воїнів князя і сам він загинули. Безутішна княгиня на згадку про чоловіка наказала побудувати чоловічий монастир і сама постриглась у монахині.

Є інша, більш вірогідна, версія. Археологічні знахідки свідчать, що і в давні часи тут існував культовий центр, пов’язаний з вшануванням жіночого начала, тож можливо невипадково монастир і в пізніші часи унаслідував назву “Мотронинський”, бо “мотрона” означає “жінка”.

Є і третя дата заснування монастиря - за 36 років до Батиєвого нашестя, тобто в 1204 р.

Документальна ж історія монастиря починається з 1568 р.

Особливого розквіту монастир досягає в 1620-1621 рр., коли отримує Універсали гетьмана Петра Сагайдачного і користується покровительством козаків.

З Мотронинським монастирем пов’язана славна сторінка боротьби українського народу за свободу в 18 ст. Саме в Холодному Яру і Мотронинському монастирі в 1768 р. медведівський сотник Максим Залізняк піднімає народ на боротьбу і “б’є на склик” та, з благословення ігуменами монастиря Мельхиседека Значко-Яворського, “освячує ножі” біля ставу. Звідси розпочинається гайдамацький похід по Україні проти феодалів. Це повстання, що ввійшло в історію під назвою “Коліївщина”, Польщі вдалося придушити лише за допомогою регулярних російських військ.
Учасником гайдамацького повстання був і дід Т.Г.Шевченка. Він приводив у Холодний Яр малого Тараса в 1822 р. і розповідав йому про давні події. В якійсь мірі ті дитячі спогади лежать в основі таких творів поета як “Холодний Яр”, “Гайдамаки” та інші. В вірші “Холодний Яр” є пророчі рядки:
“І повіє вогонь новий

З Холодного Яру”.


І вогонь дійсно повіяв, але вже у 20-му столітті. В роки громадянської війни у 1917-1920 рр. на території Холодного Яру існувала Холодноярська республіка, яку очолювали брати Чучупаки та їх соратники. Декілька років знадобилося, щоб встановити тут Радянську владу. В роки війни в 1941-1942 рр. тут діяли загони УПА “Холодний Яр”, а в 1942-1943 рр. радянські партизани. Тому по всій території Холодного Яру встановлено багато пам’ятних знаків, які свідчать про славну історію краю і які ми оглянемо. Побуваємо біля ставу, де гайдамаки святили ножі, та на місці загибелі Василя Чучупаки.
Холодний Яр – не лише історико-культурний, а й природний заповідник. Унікальна пам’ятка Холодного Яру - дуб Максима Залізняка, вік якого перевищує 1000 років. Таких дубів в Європі збереглось не більше десяти. А поруч росте його “внук” – дуб віком понад 300 років, який поряд з патріархом виглядає молодим деревцем. Загалом рослинний світ заповідника нараховує 124 види дерев і чагарників. Деякі джерела Холодного Яру мають цілющі властивості.

Не менш цікаве минуле має село Суботів. У 17 ст. Суботів був родинним гніздом та резиденцією Богдана Хмельницького. Його батько чигиринський підстароста Михайло Хміль одержує ці землі в 1616 р. від польського магната Яна Даниловича і будує свою садибу на горі при впадінні в Тясмин річки Суботки, яка і дала назву селу. Його син Богдан продовжує розбудовувати родове гніздо. У 1653-1654 рр. навпроти гетьманського палацу коштом Богдана Хмельницького була побудована Іллінська церква, яка могла слугувати і оборонною спорудою, а згодом стала його усипальницею, та дзвінницю. На жаль вiд маєтку збереглися лише руїни.


Саме події 1647 року навколо маєтка Хмельницького в Суботові стали початком Визвольної війни 1648-1654 рр., коли чигиринський підстароста Чаплинський вчинив наїзд на Суботів, пограбував хутір, тяжко побив малолітнього сина Хмельницького та викрав його дружину. Не знайшовши справедливості ні в польському суді, ні навіть у короля, у грудні 1647 року Хмельницький прибув на Запорізьку Січ, де закликав козаків до повстання проти влади шляхетської Польщі. Так почалася одна з найяскравіших сторінок української історії.
До 1809 р. Суботів мав статус містечка, в ньому проходили ярмарки. В 1843 та 1845 рр. його відвідував Тарас Шевченко. В селі Суботів Ви зможете відвідати селянську хату 19 ст., побачити побут того часу, смачно і недорого пообідати в місцевій корчмі з цікавим інтер'єром (вартість страв оплачується окремо).

Славетне і важливе для української історії місто Чигирин - козацька столиця часів Хмельницького. Перша згадка про місто пов'язана із наданням місту у 1582 р. Магдебурзького права. За наказом польського короля Сігізмунда ІІІ в 1589 р. в Чигирині на високій горі будується замок. В 1630-1640 рр. місто постійно розбудовується, а з 1648 р. стає першою гетьманською столицею Української держави - тут розміщується резиденція Богдана Хмельницького.


Чигирин був спустошений і зруйнований в часи руїни під час турецьких походів. Треба зазначити, що місто з 50000 населення витримує облогу 10000 турецького війська у 1677 р., але вже наступного 1678 р. 120-150 тисячне турецьке військо змогло взяти фортецю після тривалаї облоги і зруйнувати її. Відновлений в середині 18 ст. замок вже не відіграє важливої ролі.
В 1795 р. Чигирин входить до складу Російської імперії. В 1806 р. в місті споруджується будинок Присутствених місць і саме в ньому в листопаді 1917 р. відбувається з'їзд Українського козацтва, на якому гетьманом обирається генерал Павло Скоропадський. Починається відродження України. Але вже у 1918-1921 рр. починається радянський період історії міста.
Під час екскурсії ми оглядаємо Замкову гору - пам'ятник садово-паркового мистецтва, залишки Чигиринської фортеці, закладеної в козацькі часи, пам'ятник Б.Хмельницького та встановлений у 1912 р. кам'яний хрест на честь захисників Чигиринського бастіону.

Ціна туру на группу 15 чол. – 226 грн