Ольга Володимирівна Дудар - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Ольга Володимирівна Дудар 1 58.83kb.
Ольга Володимирівна Дудар 1 84.84kb.
19 жовтня 2011 року сш №76 імені О. Гончара з поглибленим вивченням... 1 32.12kb.
Ольга Володимирівна Дудар 1 99.29kb.
Грінченківські читання іппо ку імені Бориса Грінченка 7 грудня 2010... 1 38.32kb.
«Виховна діяльність педагога як фактор гуманізації простору дитинства» м. 1 51.22kb.
Тимков Олексій Володимирович; Палеха Юлія Володимирівна; Мясищева... 1 34.34kb.
Антонюк Ольга Володимирівна Новобузьке районне споживче товариство... 1 87.92kb.
Камінська Ольга Володимирівна. Гендерні особливості формування самоставлення... 1 68.97kb.
Ликова Ольга Володимирівна к ф. м н., старший викладач робоча програма 1 287.47kb.
Резюме Бєляєва Ольга Володимирівна Контактна інформація 1 29.84kb.
В загальноосвітніх навчальних закладах району 1 24.49kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Ольга Володимирівна Дудар - сторінка №1/1
Тези виступу на засіданні Вченої ради ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка 21 жовтня 2009 року

Ольга Володимирівна Дудар,

викладач кафедри методики

суспільно-гуманітарної освіти та виховання

ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка.



УКРАЇНСЬКА МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА

Музейна педагогіка, що увібрала в себе певні елементи педагогіки, психології та музеєзнавства, - відносно новий напрям співпраці освіти і культури у вихованні підростаючого покоління. Питання її розвитку викликає чималий інтерес як у педагогів, так і у музейних працівників.

Саме поняття виникло на початку ХХ століття в Німеччині і використовувалося для позначення орієнтованої на роботу з учнями музейної діяльності. Пізніше було сформульовано ідеї про освітнє значення музею і запропоновано новий підхід до відвідувача як учасника діалогу. З опорою на дослідження таких «музейних діалогів» німецький учений А.Літварх довів, що роль посередника допомагає відвідувачу в спілкуванні з мистецтвом та розвиває в нього здатність бачити і насолоджуватись експозицією. Згодом «посередники» були названі музейними педагогами.

У практичному вигляді музейна педагогіка існує в Україні давно. Оскільки школярі - наймасовіша музейна аудиторія, чимало нових форм музейної роботи було спрямовано саме на них. Різноманітні майстер-класи, тематичні вечори, конкурси, нетрадиційні екскурсії мають на меті через активізацію творчості, розвиток креативного мислення, набуття практичних умінь та навичок з пасивного слухача перетворити юного відвідувача на активного учасника цікавого навчально-виховного процесу.

У Західній Європі музейна педагогіка має дещо інший вигляд. Там готують фахівців з різних дисциплін, які, володіючи предметом, можуть проводити спеціальні заняття на території музеїв. Такі форми роботи інтегровані в шкільну програму, вони значно збагачують і урізноманітнюють методи і форми роботи з учнями.

Значення і взаємну користь музейної педагогіки для всіх її учасників дослідники вважають очевидною. Шкільні педагоги отримують додаткові можливості для виховання в молодого покоління поважливого ставлення до надбань національної та світової культури. Музейні працівники, окрім дивідендів у вигляді грошових надходжень, отримують підготовлену аудиторію та ефективну популяризацію власної діяльності.

Сучасні реалії українського життя не завжди дозволяють реалізувати навіть найпривабливіші проекти такої співпраці. На жаль, шкільні вчителі не завжди виявляють активність в організації відвідування учнями музеїв. А для того, щоб проводити спеціальні заняття, їм необхідна додаткова підготовка і матеріально-технічна база.

Окремо слід виділити вищі навчальні заклади, більшість адміністрацій яких не звертає належної уваги на виховання студентської молоді. Тому музеї відвідують або студенти профільних вузів, або окремі особи за власним бажанням.

Музеї, зі свого боку, основну увагу зосереджують на дитячій та підлітковій аудиторії. Сьогодні ж слід переходити від одиничних і епізодичних контактів із відвідувачем до створення багаторівневої системи музейної освіти, що дозволить долучити до музею і його культури якомога більшу кількість молоді.

Українська музейна педагогіка зможе розвиватися на достойному рівні лише за умови державної підтримки, а ще - налагодження тісного контакту між освітянською та культурницькою системами.