Особливості періоду хрущовської відлиги - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
«Народе мій, до тебе я ще верну…» ( Василь Стус. Біографія поета. 1 186.07kb.
Проте і найсуворіше вето не могло викоренити з пам'яті народу спогади... 1 168.47kb.
Тема: СРСР у роки “відлиги ” (1953-1964рр.) та “застою” (1964 1985 рр. 1 300.93kb.
Значення рядка 26 декларації звітного податкового періоду 1 75.04kb.
Особливості перебігу неонатального періоду у новонароджених зі звуррп 1 17.65kb.
Українські землі під владою Польщі та Литви 1 263.21kb.
Українські землі під владою Польщі та Литви 1 266.44kb.
Особливості аналізу початкової стадії корозійно-ерозійного руйнування... 1 93.74kb.
Реферат з теми Концепція створення інформаційних систем у державному... 1 246.92kb.
Фізіологія Післяпологового Періоду 1 173.77kb.
Фізіологія Післяпологового Періоду 1 51.96kb.
Начальник управління агропромислового розвитку 1 79.97kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Особливості періоду хрущовської відлиги - сторінка №1/1
Українська література 11
Тема: Особливості періоду хрущовської відлиги

Мета:

  • навчальна – з’ясувати умови, в яких розвивалася українська література у

60 – 80 – х роках; визначити причини появи й особливості «шістдесятництва»; простежити розвиток опозиційного руху.

  • виховна – виховувати любов до української літератури та історії та співчуття до активістів «шістдесятництва»; виробити власне ставлення до подій 60 – 80 – х років.

  • розвивальна – розвивати навички ораторства; логічного мислення; виразного читання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: Інтегрований (бінарний) урок

Обладнання: магнітофон, фотографії письменників, картки, історичні документи
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Вч. історії: Лібералізація суспільно – політичного життя періоду хрущовської відлиги сприяла появі на початку 60 – х років цілого покоління молодих талановитих літераторів і митців – так званих «шістдесятників». Серед них можна назвати такі імена: Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Дмитро Павличко, Іван Драч, Василь Стус, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Алла Горська, Валерій Шевчук, Іван Дзюба та багато інших.

Вч. літератури: Суперечності і труднощі в житті суспільства не могли не позначитися на стані літератури та мистецтва України. Влада хотіла підкріпити досягненнями мистецтва партійні ідеї про розвинуте соціалістичне суспільство як вищий тип людської цивілізації. Спілки письменників, художників, композиторів – ці організатори були створені для того, щоб приборкувати непокірних. Партія уважно стежила за настроями мистецтв. Митці, талановиті письменники, поети гордо відчували негаразди в суспільстві. З тривогою вони сприймали пристосування, роздвоєння моралі, хабарництва. Про все це вони писали в своїх творах. Ось розповіді про них:
(Учні розповідають про письменників)
Вч. історії: Як бачимо, ці молоді люди перебували у значно кращому становищі, ніж їх попередники у 30 – 40 – х рр.. Вони не повинні були думати про хліб чи виживання. Вони мали добрі перспективи для особистої кар’єри. Та чи скористалися вони цією можливістю? Вони зробили свій вибір, керуючись моральними настановами.

Вч. літератури: Про що вони писали?
(Учні зачитують вірші поетів)
Вч. літератури: Що об’єднує цих письменників?

Вч. історії: «Шістдесятниками» були художники, які хотіли малювати, але не тільки портрети Леніна, поети, які мали бажання писати вірші, але не лише про Сталіна і мир; учені, які прагнули вести дослідження, а не просто виконувати те, що їм наказували «зверху». Вони були «тілами у пошуках душі».
(Звучить пісня у виконанні В. Висоцького «Чужая колея»)
Вч. історії: Що нагадує колія?
(Відповіді учнів)
Вч. історії: Одним із перших осередків, навколо якого розгорнулася діяльність «шістдесятників» був клуб творчої молоді у Києві, заснований у 1960 р. До нього увійшли Лесь Танюк, Іван Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, Є. Сверстюк, А. Горська. Розпочали вони свою діяльність з відродження різдвяних вертепів, організації різноманітних мистецьких гуртків, згодом розшукували місця масових поховань жертв сталінських репресій, організовували вечори пам’яті Т. Г. Шевченка, Л. Українки, Леся Курбаса, І. Франка. У Львові у 1962 р. розпочав діяльність подібний клуб «Пролісок».
(Учні відповідають, чому так називається клуб)
А) Завдання з карткою

Комуністичне керівництво називало їх націоналістичним зборищем, влада цькувала у пресі, звільняла з роботи, забороняла друкуватися. У грудні 1963 року помер В. Симоненко.


(Учениця читає вірш про Симоненка)
Його неопубліковані вірші та щоденник, промови Дзюби, Сверстюка, Світличного на вшанування його імені ходили в «самвидаві». Переслідування, яких зазнав Симоненко в останні роки його життя та його несподівана загадкова смерть зробили з нього національного мученика і надали всьому шістдесятницькому руху жертовності та самопожертви.
Вч. літератури: Крилатими часто стають кращі думки, вислови людей про життя, про те, з чим вони стикаються.
(Вчитель роздає учням вислови з творів поетів та письменників, вони розтлумачують їх)
Таким чином «шістдесятники» являли собою опозицію, але в рамках системи.

Вч. історії: На межі 50 – 60 – х років з’являється інша опозиція та опозиційний рух до існуючої системи. Він мав два напрями: у 1958 р. у Станіславі (Івано – Франківська обл..) викрита «Об’єднана партія визволення України». У 1961 році у Львові – «Український національний комітет» та «Молодіжну національну організацію» в с. Кухач- Воля на Львівщині. Спільне – орієнтація на досвід ОУН і УПА. Іншу частину представляла Українська робітничо-селянська спілка. Керівники – Левко Лук’яненко та Іван Кандиба. Мета: вихід України і складу СРСР шляхом виконання статей республіканської та союзної Конституцій, які теоретично гарантували таке право
(Зачитування статті Конституції СРСР)
Б) Завдання на карті
У січні 1961 року Спілку було викрито, а її членів засудили до різних строків ув’язнення, а лідера Л. Лук’яненка – до смертної кари, заміненої 15 – річним ув’язненням. Як це могло бути?
В) Робота в групах

(Клас ділиться на три групи:



  • обвинувачення влади;

  • радянські журналісти;

  • закордонні журналісти.

Розігрується суд над Левком Лук’яненком)
Радянське керівництво саме провокувало посилання опозиційного руху. 24 травня 1964 року внаслідок підпалу у Київській публічній бібліотеці АНУРСР згорів весь український відділ – 600 тисяч томів національних рукописів, рідкісних книг.

У жовтні 1964 року в результаті так званого «тихого перевороту» М. С. Хрущова відправили на пенсію, а його місце зайняв Л. І. Брежнєв. Припинилася реабілітація, почалася хвиля масових арештів і судових процесів, посилилася русифікація. Однак, зусиллями Шелеста (1963 – 1972 рр.) робилися спроби поширення всього українського.


(Розповідь учня про Сергія Параджанова. Інсценізація уривка повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Вч. літератури: Та арешти і переслідування тривали. На захист виступили М. Стельмах та Ю. Малишко
Г) Робота з документами – зачитування та роз тлумачення.
Вч. історії: Восени 1965 року під час прем’єри «Тіні забутих предків» І. Дзюба і В. Стус закликали глядачів виступити з протестом проти арештів. Під впливом цих подій І. Дзюба написав працю «Інтернаціоналізм чи русифікація».

Арешти й переслідування 70 – х років були найбільшими за своїми масштабами у післясталінський період в Україні. Український самвидав охрестив той період «великий погром». У 1972 – 1973 рр. кількість арештованих дисидентів за різними оцінками коливалась у межах 70 – 100 чоловік. Незрівнянно більше було число тих, кого звільняли з керівних посад, позбавляли роботи, кому забороняли друкувати свої твори. На відміну від сталінських репресій 30 – 50 – х років та масових арештів 65 – 66 рр. тепер жертвам репресій давали можливість заробити за умови їхнього «покаяння». Так І. Дзюба, щоб не бути виключеним зі складу Спілки письменників України змушений був підписати заяву про своє відмежування від «українського націоналізму» та через два роки його вже виключили з організації і арештували.



Вч. літератури: Розпався Радянський Союз. Україна стала незалежною державою. Зараз ми з вами виконаємо завдання з РЗМ. Написати, як би, на вашу думку, склалася доля письменників – дисидентів 70 – 80 х рр.. у часи незалежної України.
Д) Творче завдання
ІІІ. Закріплення знань, умінь та навичок
(Опитування учнів за додатковими питаннями)
IV. Підсумок уроку
(Звучить пісня «Життя двічі не дається». Учні роблять висновки про співвідносність слів пісні із темою уроку
Заключне слово вчителя.

Українському дисидентському рухові не вдалося мобілізувати під свої прапори значну кількість населення. Дисиденти не могли протиставити режиму нічого, крім своїх ідей та власної мужності. Але їх діяльність послужила добрим засівом під ті важливі політичні зміни, які пережила Україна у 1985 – 1991 рр. Про це ми поговоримо на наступних уроках


V. Домашнє завдання. Вивчити матеріал за конспектом.