Особливості сформованості творчої уяви у дошкільників з підвищеним рівнем пізнавальної активності - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Уява як невід ’ ємна складова творчої діяльності 1 22.79kb.
«Снігова королева Г. Х. Андерсена улюблена казка малечі» 1 122.72kb.
Діагностика творчої уяви старших дошкільників. Яценко Тетяна Володимирівна 1 123.58kb.
Звіт науково-методичної роботи вчителів фізичної культури Настругової О. 1 68.61kb.
Формування творчої активності учнів на уроках трудового навчання... 1 70.88kb.
Положення про предметні декади Загальні положення 1 25.3kb.
Управління освіти І науки Новоград-Волинської міської ради інформаційно-методичний... 1 219.28kb.
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня сформованості... 1 184.11kb.
Сценарій українських вечорниць «сонцесяйнакалита» 1 84.25kb.
«Роль посібників і музично дидактичних ігор у розвитку творчої активності... 1 159.56kb.
Опис досвіду «Нетрадиційні техніки, як засіб розвитку творчої уяви... 1 119.77kb.
Регламент роботи Конгресу 17 жовтня 2013 року 00 45 3 930.47kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Особливості сформованості творчої уяви у дошкільників з підвищеним рівнем пізнавальної - сторінка №1/1
Особливості сформованості творчої уяви у дошкільників з підвищеним рівнем пізнавальної активності.
Ключові поняття: психічний розвиток, новоутворення віку, сензитивний період, пізнавальна активність, інтелектуальна обдарованість, мотивація, научуваність, творча уява.
На сучасному етапі реформування системи освіти України у зв’язку з переходом на навчання з шестирічного віку (Закон України про загальну середню освіту (стаття 20), постає ряд проблем, пов’язаних з навчанням і вихованням та підготовкою до школи старших дошкільників. Одним з важливих компонентів такої підготовки є забезпечення сформованості тих психологічних новоутворень, які б сприяли переходу дитини до нової форми соціальної активності.

Про досягнення певного рівня психічного розвитку дитини свідчать новоутворення віку. Уява – центральне психологічне новоутворення дошкільного дитинства (Виготський Л. С., Давидов В. В.). Тому її формування в різних видах дитячої діяльності забезпечує становлення психіки дитини в цілому. Якщо проаналізувати програми навчання і виховання дітей дошкільного віку, то увазі, як основному новоутворенню віку, не приділяється належної уваги.

В історії розвитку психологічної думки в рамках дитячої психології багато дослідників відзначають, що уяву дитини необхідно розвивати з дитинства, і найбільш чутливий, сенситивний період для такого розвитку – це дошкільний вік. Засоби, умови, принципи розвитку уяви вивчали Выгодський Л. С., Кудрявцев В. Т., Кравцова О. Є., Дьяченко О. М., Холодная М. О., Карабаєва І. І., Пасечник Л., Бєлова С. Є. та інші [2, 4, 5, 6].

Таким чином, в психолого-педагогічній науці накопичено об’ємний матеріал по дослідженню уяви дітей дошкільного віку, але питанню формування і розвитку цього новоутворення у дітей, що мають підвищений рівень пізнавальної активності, майже зовсім не приділяється належної уваги.

Загальновідомо, що в сучасних умовах інтелектуальний потенціал населення - разом з демографічним, територіальним, сировинним, технологічним параметрами того або іншого суспільства - є найважливішою підставою його прогресивного розвитку.

Одним із вирішальних чинників економічного розвитку на період сьогодення виявляється інтелектуальне виробництво, а ключовою формою власності - власність інтелектуальна.

Можна довго продовжувати перелік доказів значущості інтелекту, проте, на практиці відношення, що реально склалося, до цієї унікальної людської якості ніяк не відповідає тій виключно важливій ролі, яку воно відіграє в розвитку індивідуума і суспільства в цілому.

У вітчизняній психології традиційно приділяється пильна увага підтримці розумово відсталих дітей. Цих дітей всесторонньо досліджували, для них розроблялися спеціальні програми навчання, готувалися педагогічні кадри [3]. На противагу цьому допомога інтелектуально обдарованим дітям (з підвищеним рівнем пізнавальної активності) розцінювалася як вирощування інтелектуальної еліти і порушення соціальної справедливості. Тому психологічним вивченням дитячої обдарованості і особливо розробкою методичних рекомендацій по роботі з обдарованими дітьми в нашій країні займалися дуже мало. Тільки останнім часом проблема обдарованості отримала необхідне визнання і почала викликати підвищений інтерес як у науковців, так і у практиків. Залишається відкритим питання вивчення особливостей такого провідного новоутворення дошкільного віку, як уява у інтелектуально обдарованих дітей.

Холодная М. О. [6] розглядає інтелектуальну обдарованість не як дар природи, а як результат тривалого, такого, що підкоряється певним закономірностям процес, суть якого полягає у вибудовуванні і збагаченні індивідуального ментального досвіду. Тобто, інтелектуальна обдарованість - такий стан індивідуально-психічних ресурсів (насамперед розумових), який забезпечує можливість творчої інтелектуальної діяльності, пов'язаної із створенням суб'єктивно і об'єктивно нових ідей, використанням нестандартних підходів у розробці проблем, чутливістю до ключових, найбільш перспективних ліній пошуку рішень; відвертістю до будь-яких інновацій...

Інтелектуальна обдарованість виявляється в тому, що дитина випереджає однолітків: рано читає вивіски, заголовки, книжки, розв’язує математичні завдання, встановлює зв'язки між явищами, подіями, добре запам'ятовує факти і події, цікавиться соціальними і моральними проблемами, довго зберігає увагу, ставить запитання. Як визначають дослідники [3, 5, 6], інтелектуально обдарована дитина може думати, відчувати і поводитися не так, як більшість її однолітків. Вона може бути більш чутливою, допитливою, іронічною, мати високо розвинену потребу в увазі дорослих. Така дитина може мати свій власний набір уявлень і правил, бути перфекціонистом або відрізнятися ще будь-чим. Все це може бути джерелом певних проблем: їм важко знаходити спільну мову з однолітками, з педагогами, членами своєї сім'ї; вони прагнуть переривати співрозмовника, виправлять його, демонструвати власні знання і перетворювати оточуючих у предмет насмішок. Це означає, що обдарована дитина потребує особливого підходу і допомоги.

В психолого-педагогічній літературі залишається відкритим питання частоти проявів інтелектуальної обдарованості у дошкільників. Тому наше дослідження відбувалося в два етапи. На першому етапі ми відібрали дітей, що проявляють підвищений рівень пізнавальної активності, а на другому етапі експерименту ми дослідили особливості творчої уяви у таких інтелектуально обдарованих дітей старшого дошкільного віку. В експерименті приймали участь 100 дітей старших груп дошкільних закладів м. Кременчук.

Загальновідомий закон частоти прояву інтелектуальної обдарованості виражається графічно кривою, що нагадує дзвоник. Центральна частина цієї кривої (верхня, середня частина) символізує норму, а симетричні ліва і права її частині - відхилення від цієї норми. Особливо широко цей закон застосовується в біології (біометрії). Згідно нього, в будь-якій популяції загальне число індивідів з середніми показниками прояву певної психічної якості знаходиться в межах 68 %, істотні відхилення в обидві сторони складають по 16 %.

Відмічається, що чим вище ступінь відхилення (як обдарованості, так і відсталості), тим рідше це відхилення можна зустріти. Ще Ф. Гальтон відзначав, що "видатний геній", така ж велика рідкість, як і "повна бездарність".

Існує два основні підходи до процесу встановлення обдарованості [5]. Перший грунтується на системі єдиної оцінки, другий, - на комплексній оцінці, що включає в себе безліч оцінних процедур (тестування, опитування педагогів і батьків і так далі).

Прикладом першого підходу є стандартні методи вимірювання інтелекту: Шкала інтелекту Стенфорд-Біне, Векслерівськая шкала інтелекту (WPPSI), Тест Слоссона для вимірювання інтелекту дітей і дорослих(SIT), Колумбійська шкала розумової зрілості (CMMS), Малюнковий тест на інтелект (French) та ін.

У своїх дослідженнях ми зупинилися на комплексній оцінці інтелектуальної обдарованості. З метою виділення інтелектуально обдарованих дошкільників нами було підібрано ряд методик, які спрямовані на діагностику рівня розвитку мислення дитини, її мотиваційної сфери, пізнавальної активності та рівня научуваності. Результати анкетування допомогли ідентифікувати дітей з підвищеним рівнем інтелектуальних можливостей. Відзначимо, що саме ці показники допоможуть найбільш точно розв’язати поставлену задачу.



1. Найбільш бажано з погляду обдарованості домінування мотивів, пов'язаних із змістом учіння (орієнтація на оволодіння новими знаннями, фактами, явищами, закономірностями; орієнтація на засвоєння способів придбання знань і т. п.). Домінування цієї групи мотивів характеризує обдаровану дитину.

Саме позиція педагогів і батьків багато в чому визначає те, як виглядатиме ієрархічна структура мотиваційно-потребної сфери.



Природньо, що інтерес до змісту може збудити тільки той, хто сам захоплений цим змістом, хто орієнтований на пробудження дитячого інтересу.

З метою діагностики мотиваційної сфери старших дошкільників було виділено методику вивчення навчального мотиву Гінзбурга М. Так, дітям демонструвалося шість картинок зі схематичним зображенням фігур. Після предьявлення кожної картинки пропонувалася розповідь, яка розкривала той чи інший мотив (пізнавальний, соціальний, ігровий мотив, зовнішній, мотив отримання оцінки та позиційний). Результати оцінювалися від 0 до 3 балів за кожну картинку.



2. Для дослідження рівня узагальнень була використана методика «Виключення» або «Четвертий зайвий». Сутність полягає в тому, що дитині демонструється картка із зображенням чотирьох предметів і пропонується назвати їх. Після чого ставиться запитання: «Подивись уважно і скажи, який тут предмет зайвий і чому? Який не підходить? Чому? А які три з них мають щось спільне?»

Діти з проявами інтелектуальної обдарованості вміють добирати узагальнення до кожної з груп зображень на основі загальних істотних ознак. При виконанні операцій аналізу, синтезу, узагальнення робимо висновок про оволодіння категоріальними інтеграціями (рослини, меблі, транспорт, тварини, цифри, будівлі, фрукти, букви, іграшки (спортивний інвентар), люди, речення, слова, шкільне приладдя (засоби для малювання).

При узагальненні об’єктів дошкільник приймає до уваги загальноприйнятий розподіл ознак на істотні і неістотні (зовнішні і внутрішні властивості) за допомогою системи дій з ними (аналізу, порівняння, узагальнення тощо), що стає необхідним для констатації наявності децентрації мислення у дитини.

У дитини з ознаками інтелектуальної обдарованості буде наявним рівень сформованості знаково-символічної функції мислення - виконання операцій аналізу, синтезу, порівняння, діючи не тільки безпосередньо із самими предметами, а і опосередковано – із символами як замісниками предметів, малюнками, схемами, знаковою системою. Оперуючи знаками писемного мовлення, дитина виявляє розуміння літери як елементарної граматичної одиниці, виділяє її серед інших зображень. Сприймає та виділяє цифри як знаки для позначення множин, сприймає і виділяє слова, речення також як граматичні одиниці і не ототожнює написане з намальованим (відсутнє прозоре відображення слова, речення). Ці показники дають можливість вважати засвоєння знакової системи не як суто механічними діями, а як усвідомленими явищами. Результати тесту оцінюються від 1 до 10 балів.



3. Здатність до навчання – сукупність інтелектуальних властивостей дитини, від яких залежить продуктивність навчальної діяльності. До них належать:

  1. Узагальненість мислення – спрямованість на абстрагування у матеріалі.

  2. Осмисленість, що виявляється співвідношенням практичної та словесно-логічної діяльності.

  3. Гнучкість мислення, або здатність актуалізувати різні способи виконання одного завдання.

  4. Самостійність мислення.

  5. Сприйнятливість до допомоги.

  6. Певний рівень сформованості знань, умінь, навичок.

Чим меншу кількість допомоги потребує дитина при виконанні завдання тим вищий рівень здатності до навчання. З метою виявлення індивідуальних показників научуваності дітей старшої групи використовувався принцип створення дитячого варіанту класифікації (запропонований О. М. Шуберт і О. Я. Івановою), що включає різні по складності узагальнення і що припускає дозоване надання допомоги.

Сутність завдання полягає в тому, щоб розподілити всі картки на групи і кожній групі дати узагальнені назви: люди, тварини, речі, рослини. Результати оцінюються від 1 до 3 балів.



4. З метою діагностики пізнавальної активності дошкільників було використано методику «Таємничий лист», коли за 5 хвилин до закінчення заняття кожній дитині пропонувався листочок з "Таємничим листом" та шифр. Під керівництвом діти розшифровували перше слово. Після цього оголошувалася перерва на 10 хвилин. Діти за бажанням могли залишитися і закінчити розшифровування до кінця. За об’ємом розшифрованого матеріалу встановлювався результат: від 1 до 3 балів.

За результатами дослідження прояву інтелектуальної обдарованості 100 дітей старших груп дошкільних закладів, нами встановлено, що 14% старших дошкільників мають низькі показники цієї якості, 54% - середні показники (норму), і 32% - високі показники (Табл. 1 та Рис. 1). Такі дані частково підтверджують вищеназваний закон частоти прояву інтелектуальної обдарованості. Проте за нашими даними кількість дітей з підвищеним рівнем пізнавальної активності більша, що сталося за рахунок зменшення кількості дітей, які мають середні показники.

Якщо зробити більш детальний аналіз результатів дослідження і порівняти прояви інтелектуальної обдарованості у дітей різної статі, то можна зробити наступні висновки:


  • Більшість дівчаток мають середній рівень узагальнень (норму).

  • Серед хлопчиків частіше зустічаються такі, що мають низькі, або високі показники.

  • Середній бал прояву інтелектуальної обдарованості у хлопчиків 2,19, а у дівчаток 2,17, що суттєво не відрізняється.

Таблиця 1

Результати виявлення інтелектуальної обдарованості

старших дошкільників.


Стать


Кількість обстежуваних дітей


Рівні інтелектуальної обдарованості


Низький


Достатній


Високий

Хлопчики

64

15,6%

50%

34,4%

Дівчатка

36

11,1%

61,1%

27,8%

Всього

100

14%

54%

32%


Рис. 1 Порівняльний аналіз інтелектуальної обдарованості старших дошкільників різної статі.
Таким чином, результати дослідження підтверджують ще і погляди В. А. Геодакяна, який у своїх наукових працях розкривив особливості диморфізму і дихронізму у філогенезі [1].

Для вивчення розвитку уяви в дошкільному віці може бути використаний один показник: як дитина застосовує на практиці засвоєні системи еталонів, тобто чи є ці зразки і нормативи такими, що обмежують її діяльність і перешкоджають розвитку її фантазії, чи вони складають той необхідний нормативный базис, на якому згодом будується уява і творчість дитини. Іншими словами, чи виступають засвоєні дітьми знания жорстко заданими нормами і шаблонами, чи їх можна зарахувати до гнучких, динамічних уявлень, які змінюються і варіюються залежно від реальних умов і обставин.

З метою дослідження особливостей уяви у інтелектуально обдарованих дошкільників нами було підібрано ряд методик:

1. З метою виявлення особливостей уяви дошкільників було застосоване експериментальне завдання „Домалюй фігури” (О. М. Дьяченко) [2]. Так, кожна дитина отримала 16 карток з намальованими геометричними фігурами – круг, квадрат, трикутник, прямокутник, та ін., кольорові олівці. За інструкцією «домалюй кожну фігуру так, щоб вийшла яка-небудь картинка», дитина приступала до виконання завдання. Оцінка результатів проводилась за шкалою від 0 до 5 балів залежно від типу вирішення завдання.

2. Наступна запропонована ігрова методика «Де чиє місце?» (О. Є. Кравцова) [4] не тільки дозволяє визначити, наскільки у дитини розвинена уява, але і є засобом її розвитку.

Психологічний сенс даної методики полягає в тому, щоб подивитися, наскільки дитина зуміє проявити свою уяву в жорстко заданій наочній ситуації: піти від конкретності і реальності (наприклад, від питання дорослого), змоделювати в думці всю ситуацію цілком (побачити ціле раніше частин) і перенести функції з одного об'єкту на іншій.

Для проведення цієї методики-гри використана сюжетна картинка, на якій біля всіх зображених предметів розташовані порожні кружечки. Для гри підбираються такі ж за величиною кружечки, але вже з намальованими на них фігурками. Всі зображені в кружечках фігурки мають своє певне місце на картинці. Дитині пропонується уважно розглянути малюнок і поставити кружечки в "незвичайні" місця, а потім пояснити, чому вони там опинилися.

Оцінка виставляється від 1 до 3 балів в залежності від того, як дитина застосовує на практиці засвоєні зразки і еталони, тобто чи є ці зразки такими, що обмежують її діяльність і що перешкоджають розвитку її уяви і фантазії, або вони складають необхідний базис, на якому згодом будуються уява і творчість дитини.



3. Малюнок за задумом. Даний малюнковий тест використовувався як допоміжний, що дає можливість уточнити результати попередніх та з іншого боку оцінити якість, що вивчається.

За результатами дослідження особливостей творчої уяви у 100 дітей старших груп дошкільних закладів, нами встановлено, що 6% старших дошкільників мають низькі показники цієї якості, тобто демонструють тільки 0 рівень, 48% - 1 рівень, 36% - 2 рівень, 9% - 3 рівень, 1% - 4 рівень. Дітей, що демонструють найвищий – 5 рівень не виявлено (Табл. 2, Рис. 2).

Таблиця 2

Результати дослідження особливостей сформованості творчої уяви

старших дошкільників.



Стать


Кількість обстежуваних дітей

Рівні сформованості творчої уяви

0

1

2

3

4

Хлопчики

64

7,8%

43,8%

35,9%

12,5%

0%

Дівчатка

36

2,8%

55,6%

36,1%

2,8%

2,8%

Всього

100

6%

48%

36%

9%

1%

Рис. 2 Порівняльний аналіз особливостей сформованості творчої уяви старших дошкільників різної статі.


Порівняємо особливості прояу творчої уяви у дітей з середнім та підвищеним рівнем пізнавальної активності. Виявляється, що у інтелектуально обдарованих дітей рівень розвитку уяви теж вище. Проводячи аналіз даних дослідження, ми з’ясували, що низькі рівні прояву творчої уяви (0 і 1 рівень) частіше демонструють діти з середнім рівнем пізнавальної активності, а середні і високі (2, 3, 4) частіше демонструють діти, яких ми виділяємо як інтелектуально обдарованих (Рис. 3).

Рис. 3 Порівняльний аналіз особливостей сформованості творчої уяви дітей з середнім рівнем пізнавальної активності та інтелектуально обдарованих дошкільників.
Якщо зробити більш детальний аналіз результатів дослідження і порівняти особливості сформованості творчої уяви у обдарованих дітей різної статі (Рис. 4), то можна зробити наступні висновки:

  • Низький (1) і високий (4) рівні сформованості творчої уяви частіше демонструють дівчатка.

  • Середній рівень (2 і 3) частіше демонструють хлопчики.

  • Середній бал сформованості творчої уяви у хлопчиків 2,1, а у дівчаток 1,9, що суттєво відрізняється.

Рис. 4 Порівняльний аналіз особливостей сформованості творчої уяви у інтелектуально обдарованих дошкільників різної статі.


Таким чином, виходячи з результатів дослідження особливостей творчої уяви у старших дошкільників з підвищеним рівнем пізнавальної активності, можна зробити висновок, що інтелектуальна обдарованість тісно пов’язана з уявою. Наявність високого рівня пізнавальної активності передбачає і високий рівень прояву творчої уяви.
Використана література.

  1. Геодакян В. А. Эволюционная теория пола / Виген Артаваздович Геодакян // Природа. – 1991. – № 8. – С. 60–69.

  2. Дьяченко О. М. Воображение дошкольника. / Ольга Михайловна Дьяченко – М. : Педагогика, 1986. – 96 с. – С.87.

  3. Загребельна О. О. Дослідження проявів інтелектуальної та творчої обдарованості: теоретичний аналіз // Обдарована дитина. – 2008. – №8. – С. 63 – 67.

  4. Кравцова Е. Е. Психологические новообразования дошкольного периода развития : Дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.13 – / Кравцова Елена Евгеньевна. – М., 2002. – 106 с.

  5. Пасечник Л. Одаренный ребенок – особая ценность для общества // Дошкольное воспитание. – 2009. – №2. – С. 13–20.

  6. Холодная М. А. Психологические механизмы интеллектуальной одаренности / Марина Александровна Холодная // Вопросы психологии. – 1993. – № 1. – С. 32.


Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторії психології обдарованості.