Постанова іменем україни 12 вересня 2012 року м. Київ Судова палата у цивільних справах - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Постанова іменем україни 26 вересня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 166.27kb.
Постанова іменем україни 21 листопада 2012 року м. Київ Судова палата... 1 314.07kb.
Постанова іменем україни 12 червня 2013 року м. Київ Судова палата... 1 68.74kb.
Іменем україни 30 жовтня 2012 року м. Київ 1 77.33kb.
Постанова іменем україни 10 жовтня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 267.84kb.
Постанова іменем україни 12 грудня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 90.06kb.
Постанова іменем україни 4 квітня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 83.48kb.
Постанова іменем україни 7 листопада 2012 року м. Київ Судова палата... 1 265.19kb.
Постанова іменем україни 12 квітня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 153.1kb.
Постанова іменем україни 15 листопада 2012 року м. Київ Судова палата... 1 117.62kb.
Постанова іменем україни 21 червня 2012 року м. Київ Судова палата... 1 192.97kb.
Закону України «Про автомобільний транспорт» 1 59.68kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Постанова іменем україни 12 вересня 2012 року м. Київ Судова палата у цивільних справах - сторінка №1/1
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Головуючого

Яреми А.Г.,

Суддів:

Патрюка М.В.,

Жайворонок Т.Є.,

Романюка Я.М.,




Григор‘євої Л.І.,

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,




Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,




розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям з вини відповідачів її квартири.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА-1 27 397 грн. майнової шкоди. У позові до ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 березня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалу судді суду касаційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представника заявниці ОСОБА_1 – ОСОБА_4 на підтримання заяви, а також відповідачки ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_5 на її заперечення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву про перегляд судових рішень у разі наявності фактів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У своїй заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_1 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 1166 ЦК України та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У справі, яка переглядається, апеляційним судом, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, відмовлено в позові про відшкодування шкоди з підстав недоведеності вини відповідачів у залитті квартири позивачки.

Разом з тим в іншій справі, розглянутій 11 січня 2011 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, рішення в якій залишено без змін ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2012 року (справа № 6-6734 ск 12), на яке як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права посилається заявниця, суд, задовольняючи позов про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, виходив із встановленого ним факту вини відповідача у залитті квартири.

Отже, у цих справах наявні різні фактичні обставини і постановлені у них судові рішення не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 1166 КЦ України у подібних правовідносинах.

За відсутності вини відповідачів у залитті квартири позивачки не має правового значення і факт порушення встановленого Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій порядку оформлення громадянами заяв на виконання службами комунальних підприємств сантехнічних робіт, чому суди в різних справах дали різну правову оцінку, на що, як на підставу для перегляду судових рішень Верховним Судом України посилалася заявниця.

Таким чином, у справі відсутні приклади неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 2 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.



Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий




А.Г. Ярема


Судді




М.В. Патрюк








Л.І. Григор‘єва








В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок







Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін