Повідомлення-консультація на засіданні методичного об'єднання вчителів початкових класів. Склала: вчитель початкових класів - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Звіт про роботу методичного об ’ єднання вчителів початкових класів... 1 289.8kb.
План роботи районного методичного об’єднання вчителів початкових... 1 121.86kb.
План проведення обласної творчої групи керівників методичного об’єднання... 1 35.16kb.
Методичне об’єднання вчителів початкових класів 2011-2012 н р 1 80.8kb.
План роботи методичного об ‘єднання вчителів початкових класів 1 126.51kb.
План роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів гзош... 1 20.95kb.
Оперативне навчання вчителів початкових класів в умовах впровадження... 1 134.65kb.
План роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів Кам’яногребельського нвк 1 65.38kb.
Уроки з елементами творчості Розробила вчитель початкових класів 1 291.58kb.
Порадник вчителя початкових класів 4 937.2kb.
Звіт про роботу шкільного методичного об’єднання вчителів початкових... 1 42.82kb.
Олександр Билінов 1 10.8kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Повідомлення-консультація на засіданні методичного об'єднання вчителів початкових - сторінка №1/1


Психолого-педагогічні аспекти формування навички швидкого читання молодших школярів.
Повідомлення-консультація

на засіданні

методичного об'єднання вчителів початкових класів.

Склала: вчитель початкових класів

Запорізького навчально-виховного комплексу № 109

Дидика Людмила Іванівна


Програма середньої загальноосвітньої школи передбачає певні навички читання молодших школярів, серед яких слід звернути особливу увагу на формування навички читання. Неможливо сформувати виразність, свідомість, правильність, якщо дитина не вміє достатньо швидко читати.

Читання належить до числа складних психофізіологічних процесів і здійснюється при взаємодії ряду механізмів або факторів, серед яких вирішальну роль грають: зоровий, мовний, слуховий, змістовний.

Починається читання із зорового упізнавання графічних елементів тексту, тобто букв, їх сполучень, слів і т. д. Вони своїми фізичними властивостями (розміром, формою, кольором) збуджують в зорово-нервовому апараті імпульси, які поступають в особливі центри головного мозку. Установлено, що погляд рухається по рядках тексту нерівномірно (повільно або прискорено), не ритмічно, а стрибками. Здійснивши черговий рух - стрибок, погляд ніби зупиняється. Ці зупинки називаються фіксаціями. Саме на фіксацію падає майже все навантаження по сприйманню і упізнанню букв, слів та інших елементів тексту. І чим більше буде зафіксовано цих елементів на одну зупинку, тим більше виявляється поле зору (поле читання, поле узнавання).

Кількість фіксацій на рядок тексту залежить:

  1. від досвіду читача, його кваліфікації як читача;

  2. від властивостей і якості тексту;

  3. від цілей установки вибраного виду читання (вголос або про себе, повне або вибіркове).

  4. від способу читання (буквенне, складове, цілими словами, фрагментами, частинами).

У досвідченого читача при читанні про себе кількість фіксацій становить від 3-4 до 8-11 на рядок, при читанні вголос від 5 до 12.

У дитини, яка тільки почала вчитися читати, поле читання обмежується однією буквою. Якщо це прийме стійкий характер, то виникає побуквенне читання - найнепродуктивніший спосіб читання.

Одночасно зі стрибкоподібним рухом погляду по рядку час від часу відбуваються зворотні стрибки до вже раніше зафіксованого зором слова. Ці зворотні рухи називаються регресіями. Регресії не тільки уповільнюють темп читання але і порушують його правильність.

Змістовний фактор грає в читанні вирішальну роль. Читання здійснюється задля того, щоб отримати інформацію, що міститься в тексті, усвідоміти її значення, зрозуміти зміст. Усвідомлення, його глибина визначається не тільки технічною стороною навички (тим способом, яким читає дитина), але й рівнем розвитку мови.

Одночасно на змістовний фактор лягає вся ноша по управлінню всією технічною стороною процесу читання і контролю над ним. Усвідомлення читання, розуміння змісту тексту - найголовніше в процесі читання, це те, заради чого воно існує.

В ході становлення початкової навички читання формується ще один дуже важливий механізм сприйняття тексту - прогнозування. Він накладається на всі інші механізми, які приймають участь в акті читання (змістовний, зоровий, слуховий) і багато в чому визначає їх продуктивність. Механізм прогнозування отримав свій розвиток в догадливості. Він проявляється в двох видах: проста здогадка (побачив і узнав учень декілька букв і вимовляє останні звуки слова, яке він взнав), або в догадці, яка підкріплюється читанням всіх подальших букв, що складають слово. В першому випадку це буде суб'єктивний вид догадки, в другому - об'єктивний. При розвиванні першого виду його носій може сформуватися як читач угадувального типу, а якщо розвивати другий, то вийде читач текстуального типу. Йому властива ґрунтовність читання. Отже, процес читання складається з двох взаємопов'язаних сторін - змістовної і технічної, що охоплюють зорові та звуко-слухо-мовні механізми. І хоча цей процес єдиний, становлення і формування складових його сторін протікає по-різному, проходе ряд сходинок від початкових до вищих.

В розвинених формах процес читання протікає так, що його технічна сторона працює у своєрідному автоматичному режимі - як навичка. Контроль за ним протікає на підсвідомому рівні. Змістовна сторона проявляє себе як складні уміння, які фіксуються на переробці і засвоєнні змісту тексту, представленого перед читачем, як щось нове з лексики, з розміщення слів, побудови фраз і речень за змістом і т. д.

Причини низького рівня швидкого читання у дітей молодшого шкільного віку.

Безумовно, швидкість читання залежить від того способу, яким читає дитина. Нерідко дитина оволодіває синтетичним способом читання, тобто читає цілими словами, але всерівно читає повільно. Педагогами Костроміною С. М. і Нагаєвою Л. Г. виділено сім основних причин, які гальмують швидкість читання: природний темп діяльності, регресії, відсутність антиципації, артикуляція, мале поле зору, рівень організації уваги, рівень розвитку пам'яті.

Природний темп діяльності.

Темп діяльності відноситься до динамічних характеристик людини, є складовою частиною його темпераменту. Ця властивість є уродженою, стійкою і зберігається протягом довгого часу без змін. Темп діяльності - це швидкість, з якою працюють психічні процеси: пам'ять, увага, сприйняття, мислення, уява. Це кількість операцій, рухів, які виконує людина за одиницю часу. Таким чином, темп, уроджена риса людини, визначає на скільки швидко людина працює, запам'ятовує, розглядає, уявляє, думає над розв'язанням задачі і, звичайно, читає. Читання на швидкість у повільної дитини нагадує біг з перешкодами. Якщо дитина не прочитує необхідний

об'єм в заданий проміжок часу, необхідно визначити його природний темп. Визначити темп діяльності можна за допомогою теппінг-тесту. (Див. Додаток №1).

Регресія.

Регресія - це зворотні рухи очей з метою повторного читання вже прочитаного. Цей недолік найрозповсюдженіший. Визначити, чи присутні регресії в читанні дитини, можна за допомогою спостереження. Для цього треба попросити дитину прочитати текст і уважно прослідкувати, як він його читає, як рухаються його очі. Якщо погляд дитини постійно вертається назад для перечитування (дитина спочатку прочитує слово про себе, а потім вголос), або прочитує слово двічі-тричі для розуміння, в читанні відсутня плавність, то це означає, що в цьому способі читання, який використовує дитина, присутні регресії.

Причини регресії в наступному:

  1. сила звички;

  2. нібито присутні складності тексту;

  3. відсутність уваги.

Антиципація.

Прийом, який використовується для подальшого сприймання тексту, називається антиципацією або здогадкою. Це психологічний процес орієнтації на передбачене майбутнє. Він оснований на знанні логіки розвитку подій і значно підвищує темп читання. Розвивати її можна і слід уже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім - речення з пропущеними словами. Наприклад, Ма...а, пар...а, ст....л, сні...; Діти читають ...; Мороз скував ...; Зозуля лунко ... . Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори-мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.

Артикуляція.

Однією з причин, гальмуючих швидкість читання, може бути недостатня артикуляційна рухомість мовного апарату. Язик, губи, нижня челюсті недостатньо узгоджено працюють при вимові звуків, при переключенні з одного звука на інший.

Мале поле зору.

Як показали дослідження, очі людини при читанні знаходяться тільки в одному з двох станів: фіксації (зупинці) або зміні точок фіксації (рух). Сприйняття тексту відбувається тільки в момент зупинки, або фіксації, очей.

Природно, що швидкість переробки інформації в цих умовах залежить від того, яка кількість інформації буде сприйнята в момент зупинки погляду. Таким чином, підвищення швидкості читання - це збільшення об'єму сприйнятої інформації при зупинці очей під час читання. При читанні очі роблять стрибкоподібні рухи, зупиняючись тільки в двох - трьох місцях на рядку. Тому для підвищення швидкості читання необхідно зменшити число зупинок очей на рядку і їх довгостроковість. При цьому важливо збільшити кількість букв, слів, сприйнятих за одну фіксацію, і не допускати регресій.

Окрім цього, для швидкого читання необхідно мати гарно розвинений периферичний зір. Під цим терміном розуміється рух погляду по рядку тексту, невелика гострота зору повнота сприймання виникає тільки в центральній зоні ясного видіння. Все, що лежить за межами цієї зони, на периферії, бачиться неясно, а то і зовсім лежить поза зоною видимості. Погляд людини сприймає те, що знаходиться прямо перед ним. Те, що знаходиться зліва і справа, якраз і складає зону периферичного зору. У кожної людини вона різна.

Психологи довели, що об'єм фіксації погляду і розмір оперативного поля, з якого відбувається сприйняття фіксації, можна збільшити за допомогою спеціального навчання.
Роботу по цьому виду треба вести в двох напрямках: використовувати спеціальні вправи, тренуючи основні властивості уваги - об'єм, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення;

використовувати вправи, в яких увага формується як властивість особистості.

Рівень організації уваги.

Роль уваги при читанні також велика, як і в інших видах діяльності. Уміння зосередитися в значній мірі визначають ефективність, результативність роботи. Долаючи ці проблеми, можна досягнути високих результатів по підвищенню швидкості читання, підвищити інтерес до самого процесу читання.
Додаток №1.

Теппінг-тест.

Для проведення тесту необхідно мати секундомір, олівець, розкреслений аркуш паперу. Розмір квадратів повинен бути точним: 2 ряди по 3 квадрати зі стороною 4см. Довжина і ширина загального прямокутника 8см на 12см. Пояснити дитині, в якому порядку їх заповнити. Якщо вона не знає цифр, показати їй напрямок стрілкою. При виконанні тесту дитина не повинна спиратись на стіл, рука повинна бути у висячому положенні. Аркуш із пронумерованими квадратами лежить перед дитиною. Узявши секундомір, попросимо дитину постукати олівцем по квадратиках у зазначеному порядку, заповнюючи кожен квадрат просто крапками. Починати роботу треба з команди: „Почали!". На кожен квадрат приділяється по 5 секунд, а потім дається команда „Далі!", тобто перехід до наступного квадрата.

Підраховуємо середню кількість крапок для 6 квадратів. Склавши кількість крапок у 6 квадратах, розділимо на 6. Підрахуємо результати.

16 крапок і менше - дитина схильна виконувати будь-які завдання в повільному темпі. Та швидкість, з якою він читає для нього нормальна (за умови, що спосіб читання - цілими словами). Змушувати його читати швидше
- значить травмувати психіку дитини, створювати для нього стресову ситуацію.

16-20 крапок - нормальний середній темп роботи.

20 крапок і більше - дитина вміє і може працювати в дуже швидкому темпі.

Якщо отриманий показник 16 крапок і вище, то це говорить про те, що повільна швидкість читання обумовлена не уродженим темпом діяльності, а якимись іншими причинами, при усуненні яких дитина буде читати швидше.

Цей психологічний тест надає інформацію про працездатність дитини, тобто про його витривалість. Подивіться, який візерунок вийде в квадраті. Якщо в одному місці крапки стоять густо, а в іншому - рідіють і різниця в кількості крапок між першим і останнім квадратом складають 10 і більше, то дитина схильна до швидкого стомлення. Виходить, займаючись чи читанням, чи іншою діяльністю, необхідно робити перерви.