Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Державний комітет рибного господарства україни н а к а з 2 436.66kb.
Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного... 2 429.46kb.
Державний комітет рибного господарства україни н а к а з 1 284.84kb.
Державний комітет рибного господарства україни н а к а з 1 281.95kb.
Державний комітет рибного господарства україни н а к а з 1 297.74kb.
Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного... 3 479.5kb.
Про встановлення заборони на вилов креветки та мідії на акваторії... 1 22.28kb.
Фізико-географічна характеристика природного комплексу чорного моря. 1 89.77kb.
Міжнародна школа-семінар для молодих науковців «Інформаційні технології... 1 28.65kb.
Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських... 2 380.76kb.
Про затвердження Правил промислового рибальства в рибогосподарських... 1 383.89kb.
Гармонія газета для нас, батьків №11 2008 3 394.77kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря - сторінка №1/1


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства

України

_______________ № _______



ПРАВИЛА

промислового рибальства в басейні Чорного моря
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють умови, способи добування, дозволені до вилову розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також визначають кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об’єктами в басейні Чорного моря та навантаження на них.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

зимувальна яма – місце масової концентрації водних біоресурсів на поглиблених ділянках акваторій під час зимівлі;

нерестові ділянки – ділянки водних об’єктів, де здійснюється природне відтворення риб та інших водних біоресурсів;

неспеціалізований промисловий вилов (добування) - промисловий вилов (добування), при якому об'єкти промислу можуть бути в улові в будь-якому співвідношенні;

спеціалізований промисловий вилов (добування) - промисловий вилов (добування), при якому об'єкт промислу повинен складати не менше 50 % від маси улову;

придаткова система водойми – непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера, та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;

промислова міра – встановлений для певного виду (або групи видів) водних біоресурсів розмір, за яким водні біоресурси меншого розміру вважаються непромисловими;

промисловий вилов (добування) – вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування при промисловому рибальстві;

стаціонарні знаряддя вилову – різноманітні нерухомі пастки, де використовуються лабіринти із сіткових стінок (ставні неводи, підйомні заводи, донні пастки і гарди тощо);

знаряддя вилову (добування, вилучення) водних біоресурсів – сітки, неводи, трали, пастки тощо, якими здійснюється вилов водних біоресурсів.

Інші терміни, що застосовуються в цих Правилах, використовуються у значенні, встановленому в Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та в інших нормативно-правових актах.


II. Сфера дії цих Правил
2.1. Дія цих Правил поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які займаються промисловим рибальством.

2.2. Норми, що містяться в цих Правилах, можуть бути тимчасово змінені, доповнені або скасовані Режимом промислового рибальства в басейні Чорного моря, встановленим на певний період часу. Норми, що містяться в Режимі промислового рибальства, мають пріоритет над нормами цих Правил.

2.3. Район дії цих Правил поширюється на:

1) Чорне море з усіма затоками і бухтами в межах внутрішніх вод, територіального моря та виключної (морської) економічної зони України;

2) лимани і озера, що з'єднуються з Чорним морем, та їхні гирла;

3) р. Дунай з придатковою системою - в межах України;

4) р. Дністер з придатковою системою – від Дністровського лиману до кордону з Республікою Молдова;

5) внутрішні водні об'єкти в наступних межах:

р. Дніпро з придатковою системою - від устя до греблі Каховської ГЕС;

р. Інгулець з придатковою системою - від гирла до с. Заградівка Херсонської області;

р. Південний Буг з придатковою системою - від устя до с. Завалля включно;

р. Інгул з придатковою системою від гирла до с. Чорнишовка Миколаївської області включно;

інші внутрішні водні об'єкти в межах територій Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим, крім водних об'єктів, що з'єднуються з Азовським морем;

6) водоохоронні зони зазначених вище водних об'єктів.

2.4. В межах цих Правил:

1) норми, які передбачені для р. Дунай, поширюються на її передгирловий простір; відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря.

Під передгирловим простором р. Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і що протягнулася від рукава Мусура до Білгородського каналу включно;

2) західним кордоном Каркінітської затоки є лінія, що з'єднує


м. Тарханкут і основу Тендрівської коси;

3) дія норм, передбачених для лиманів, поширюється на з’єднуючі їх з морем гирла, якщо не вказано інше;

4) Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і
оз. Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря;

5) західним кордоном Дніпровсько-Бузького лиману є лінія, що з'єднує краї кіс Очаківська і Кінбурнська;

6) всі рукави і протоки річки, в тому числі ті, що мають власні назви, є частиною цієї річки;

7) дія норм, передбачених для річок, поширюється на придаткові системи цих річок, якщо не вказано інше;

8) Кучурганський лиман є частиною придаткової системи р. Дністер.

2.5. Дія цих Правил не поширюється на вилучення водних біоресурсів при виникненні загрози їх загибелі, яке регламентується відповідними правовими нормами.

2.6. Перебіг строків, встановлених цими Правилами, починається першою і закінчується останньою календарною датою періоду включно.
III. Загальні вимоги здійснення промислового вилову
3.1. Користувачі, що займаються промисловим рибальством, зобов'язані:

1) здійснювати промисел лише дозволеними та зареєстрованими у встановленому порядку плавзасобами, що мають на борту відповідний реєстраційний номер;

2) прибирати з водного об'єкта всі знаряддя вилову, що використовувалися для ведення промислового вилову, після його припинення промислового рибальства, крім підводної оснастки ставних неводів;

3) надавати на договірних засадах рибницьким організаціям плідники риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що займаються розробкою рекомендацій з регулювання рибальства, та органам рибоохорони – риб та інших водних біоресурсів для біологічного аналізу;

4) негайно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері рибного господарства та/або його територіальні органи, органи охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні органи про виявлені випадки захворювань або загибелі водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування.

3.2. Особи, які здійснюють промисловий вилов, зобов'язані:

1) вести промисловий журнал в установленому порядку, а також мати інші передбачені законодавством документи, що підтверджують законність ведення промислового вилову;

2) маркувати бирками пасивні знаряддя вилову з метою визначення їхньої належності.

Бирки прикріплюються: на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, який утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруса - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса;

3) при використанні ставних знарядь вилову, розташованих повністю в товщі води, позначати їх розташування за допомогою буїв або розпізнавальних знаків;

4) при виявленні безхазяйних знарядь вилову (власник яких невідомий) або сажалок (куканів) з уловом негайно повідомляти про це територіальні органи рибоохорони із вказівкою місця розташування;

5) на вимогу посадових осіб органів рибоохорони зупиняти судно для перевірки, якщо воно не зайнято в цей час виловом, постановкою, перебиранням або вибіркою знарядь вилову (в таких випадках судно зобов'язано зупинитися відразу ж після закінчення промислової операції);

6) при здійсненні промислу водних живих ресурсів:

здійснювати промисел згідно з цими Правилами, Режимом промислового рибальства в басейні Чорного моря та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

не перевищувати обсяги освоєння виділених їм квот добування (вилову) водних біоресурсів;

вчасно подавати до органів рибоохорони та інших державних установ відомості про обсяги вилучення водних біоресурсів, іншу звітність відповідно до вимог законодавства;

7) вести на кожному рибоприймальному пункті, рибоприймальному судні журнали з обліку прийнятих водних живих ресурсів.

3.3. Забороняється:

1) здійснення без дозволу робіт, що змінюють природні умови;

2) знаходження судна в межах заборонених для рибальства районів, за винятком транзитного проходу, зупинок біля поселень і випадків, коли це викликано вимогами безпеки (шторм, аварія і т.п.);

3) знаходження з неопломбованими органами рибоохорони знаряддями вилову, застосування яких у даному районі і в даний період заборонено.

За погодженням з органами рибоохорони дозволяється не опломбовувати такі знаряддя вилову у разі проведення їх ремонту на місці базування суден (рибстані).

Під час прямування судна в район промислу або повернення з промислу на місце свого базування в разі потреби перетинання ним району, в якому в даний період заборонено застосування використовуваних для промислу знарядь вилову, необхідно:

для палубного судна повідомити відповідний орган рибоохорони, а самі знаряддя вилову звільнити від улову і привести в похідний стан (прибрати до трюму або зачохлить брезентом), робочі шлюпки підняти й встановити на свої штатні місця, стріли та інше промислове обладнання закріпити по-похідному;

для безпалубного судна слідувати за узгодженим з територіальними органами рибоохорони маршрутом;

4) знаходження з водними біоресурсами (їх частинами) без законних на те підстав;

5) знаходження з вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків проведення в установленому порядку робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин.
IV. Заборонені для промислу райони
4.1. Забороняється промисловий вилов протягом усього року:

1) в передустевому просторі р. Дунай на ділянках шириною по 1 км в обидва боки від кожного протоку, рахуючи від середини фарватеру, і на 5 км углиб моря;

2) в частині оз. Донузлав, що з'єднується з морем;

3) у Дністровсько-Царгородському гирлі, а також на ділянках, що прилягають до нього: в Чорному морі на відстані 1 км в обидва боки від гирла і на 2 км углиб моря і в Дністровському лимані на відстані 1 км в обидва боки від гирла і на 1 км всередину лиману;

4) в Дністровському лимані:

вздовж північного та західного берега від рукава Глибокий Турунчук до м. Білгород-Дністровського включно – на відстані 1 км вглиб лиману;

вздовж західного берега від точки берегової лінії, розташованої на захід від рукава Глибокий Турунчук на відстані 2 км від його устя, до м. Білгород-Дністровський включно - на відстані 1 км вглиб лиману;

в Карагольській затоці;

5) в акваторії гирла р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману (Дніпровський заборонений простір).

На ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперовського маяка через усі гирла на щоглу Червоної Хати й далі на вершину заплави Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щукову Забич, і далі на материковий берег, і в Дніпровсько-Бузькому лимані перед гирлом р. Дніпро по лінії, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного кінця с. Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км до заходу від рибоприймального пункту в с. Рибальче, а також на Станіславській ямі (навпроти с. Станіслав);

6) в Тилігульському лимані на північ від лінії, що з'єднує південну межу с. Гуляївка і с. Вовкове, і в р. Тилігул на південь від автотраси, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;

7) в Хаджибейському лимані на північ від лінії, що з'єднує північну межу с. Щорсове і південну межу с. Жовте, і в р. Малий Куяльник від її устя до південного краю с. Білка;

8) в оз. Сасик на північ від лінії, що з'єднує південні межі сіл Борисівка і Трапівка, і в річках Когільник і Сарата та від їх усть до автошляхових мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр;

9) в р. Дністер в основному руслі та рукаві Глибокий Турунчук від їх усть і на 2 км вверх за течією;

10) у р. Дніпро:

протягом 3 км униз по річці від греблі Каховської ГЕС;

на Львівській ямі (на 100 м вгору і на 700 м вниз річкою від пристані с. Львове);

11) у р. Південний Буг:

на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС протягом 4 км униз по річці;

на ділянці в межах м. Первомайська від впадіння р. Кодима вниз рікою до міської межі;

12) у р. Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадіння в р. Південний Буг;

13) в оз. Ялпуг - у верхів’ї від автошляхового мосту Болград - Рені вниз до лінії, що з'єднує північний край села Тополине й протилежний берег на


5 кілометрів у південному напрямку від села Виноградівка;

14) в оз. Кагул - від риборозплідника Орвиловка на 2 км вздовж берега в бік м. Рені та на 500 метрів в глиб озера, включаючи протоку Руська;

15) в оз. Кугурлуй - у межах від каналу Тобочел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голобова Скеля, Шурой, канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй і вглиб водойми на 200 метрів.

4.2. Забороняється промисловий вилов протягом усього року тралами в Чорному морі в районах, обмежених:

1) меридіанами 35°05' сх. д. і 35°50,5' сх. д., береговою межею та лінією, яка проходить на віддалі 12 миль від берега;

2) береговою межею та лінією, яка проходить через південну межу мису Євпаторійський, точки 45°09' півн. ш. 33°16' сх. д. і 45°00' півн. ш. 33°04' сх. д., далі йде на віддалі 12 миль від берега до перетину з лінією, що з'єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут;

3) з півдня лінією, що з'єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком;

4) зі сходу меридіаном 30°00' сх. д. і з півдня – державним кордоном.


V. Заборонені для промислу строки
5.1. Забороняється промисловий вилов у зазначених нижче районах в такі строки:

1) в передустевому просторі р. Дунай на ділянках шириною по 2 км в обидва боки від кожного протоку, рахуючи від середини фарватеру, і на 5 км углиб моря - з 1 червня по 31 липня.

Ця заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов оселедця;

2) в гирлах, що з'єднують лимани з Чорним морем, а також на ділянках моря або лиману на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла та на 500 м углиб моря або лиману - з 1 квітня по 31 серпня;

3) в Дністровському лимані - з 15 квітня по 31 липня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов оселедця;

4) у Дніпровсько-Бузькому і Березанському лиманах по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов пузанка в Дніпровсько-Бузькому лимані;

на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу на відстані 1,5 км від берега, а також у придатковій системі озер - з 6 по 15 червня;

5) в Хаджибейському лимані - з 15 квітня по 15 червня;

6) у р. Дунай – на 45 діб в період з 15 квітня до 15 червня, а в її придатковій системі – з 15 квітня до 15 червня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов оселедця;

7) в р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня по 15 червня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов оселедця;

8) в р. Дніпро від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС - з 10 квітня по 15 червня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов оселедця;

9) в р. Інгул - з 1 квітня по 30 червня;

10) в р. Інгулець від устя до с. Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня;

11) в р. Південний Буг:

від Варварівського моста вгору за течією до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 5 квітня по 5 червня;

від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с. Завалля - з
5 квітня по 20 червня.

Передбачена цим підпунктом заборона не поширюється на спеціалізований промисловий вилов пузанка;

12) у всіх інших, не перелічених в цьому пункті, внутрішніх водних об'єктах:

Миколаївській, Херсонській, Одеській областях - з 1 квітня по


30 червня;

Автономній Республіці Крим - з 1 квітня по 31 травня.

Передбачена даним підпунктом заборона не поширюється на промислове добування личинок хірономід із використанням насосів.

5.2. Забороняється промисловий вилов на нерестових ділянках та зимувальних ямах.

Межі нерестових ділянок та зимувальних ям і строки заборони, за узгодженням з науковими установами, встановлюються органами рибоохорони.

5.3. У період масового нересту забороняється спеціалізований промисловий вилов:

1) азово-чорноморської кефалі в Чорному морі - з 20 серпня по
10 вересня;

2) калкана у виключній (морській) економічній зоні - з 1 по 31 травня.

У внутрішніх водах і територіальному морі в період з 1 по 31 травня органами рибоохорони вводиться заборона за відповідним висновком наукової установи або організації, що входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, на промисловий вилов калкана строком на 15 діб на ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіанами, що проходять через мис Башенний і порт Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також в Каркінітській затоці; 4) на захід від меридіана


32°13' сх. д.

В період нерестової заборони на промисловий вилов калкана в районах, де встановлюється ця заборона, забороняється промисловий вилов катрана і скатів сітками й наживними гаками;

3) глоси - з 15 лютого по 30 квітня;

4) бичка - з 1 травня по 15 червня;

5) оселедця чорноморського у р. Дніпро під час десятиденної заборони на період масового нерестового ходу.

5.4. Строки заборони, передбаченої цим розділом, можуть бути перенесені органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями до 15 діб в той чи інший бік без зміни тривалості заборони.


VI. Дозволені види промислового вилову
6.1. Дозволяється неспеціалізований промисловий вилов:

1) ставними неводами та донними пастками в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) – протягом всього року;

2) ставними неводами:

в Каркінітській затоці – з 1 вересня по 10 липня;

в лиманах, що з’єднуються з Чорним морем (за виключенням Дністровського і Дніпровсько-Бузького), – протягом усього року;

3) ятерами в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, р. Дунай,


р. Дністер, р. Дніпро, р. Південий Буг з придатковими системами і внутрішніх водних об'єктах – протягом усього року;

4) закидними неводами і волокушами:

повсюди, крім передустевого простору р. Дунай і Дністровського лиману, – протягом усього року;

у Дністровському лимані на північ від лінії, що з'єднує с. Південне і устя основного русла р. Дністер, – з 1 жовтня по 31 березня;

5) сітками в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, р. Дунай,
р. Дністер і внутрішніх водних об'єктах (крім річок Дніпро, Інгул та Інгулець з їх придатковими системами) – протягом усього року.

6.2. Дозволяється спеціалізований промисловий вилов (добування):

1) ставними неводами і підйомними заводами:

азово-чорноморської кефалі в Чорному морі – з 1 червня по 31 грудня;

піленгаса в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки – протягом всього року;

2) ставними неводами піленгаса в Каркінітській затоці – з 1 березня по 10 липня та з 1 вересня по 30 листопада;

3) підйомними заводами піленгаса в Каркінітській затоці – з 1 березня по 30 листопада;

4) ятерами:

бичка в Чорному морі та лиманах, що з'єднуються з Чорним морем (крім Дніпровсько-Бузького), – з 16 червня по 30 квітня;

бичка в Дніпровсько-Бузькому лимані – з 15 червня по 5 квітня;

в’юна у р. Дністер з придатковою системою – з 1 січня по 15 квітня;

креветки в Чорному морі (включаючи Перекопську затоку) від Кінбурнської коси до миса Тарханкут – з 1 вересня по 31 травня;

раків в Дністровському та Дніпровсько-Бузькому лиманах, р. Дунай,
р. Дністер, р. Дніпро, р. Південий Буг, р. Інгулець, р. Інгул з придатковими системами та інших внутрішніх водних об'єктах – протягом усього року за винятком періодів линьки, спарювання й виношування ікри, які щороку визначаються органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями;

5) кошільними й кільцевими неводами:

азово-чорноморської кефалі в Чорному морі за винятком Каркінітської затоки – з 1 червня по 31 грудня;

піленгаса, чорноморської хамси, ставриди, скумбрії, луфаря і пеламіди в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки – протягом всього року;

азовської хамси в Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через м. Херсонес – з 1 жовтня по 31 січня.

Закінчення терміну вилову може змінюватися державними органами рибоохорони за узгодженням з ПівденНІРО на 30 діб у той чи інший бік.

При утворенні промислових концентрацій хамси біля узбережжя Кримського півострова ідентифікація її як азовської або чорноморської встановлюється відповідним висновком ПівденНІРО. За відсутності такого обґрунтування хамса, яка розподіляється з 1 жовтня по 31 березня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша – чорноморською;

піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані – протягом усього року;

6) закидними неводами й волокушами:

азово-чорноморської кефалі в Чорному морі – з 1 червня по 31 грудня;

азово-чорноморської кефалі в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького, – протягом усього року;

чорноморської хамси, тюльки й атерини в Чорному морі та лиманах, що з’єднуються з Чорним морем (крім Дністровського), – протягом усього року;

барабулі в Чорному морі – протягом усього року;

бичка в Чорному морі та в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького), – з 16 червня по 30 квітня;

тюльки у Дністровському лимані – з 15 листопада по 31 грудня;

тюльки в р. Дунай – з 1 листопада по 28 лютого (у високосний рік – по 29 лютого);

тюльки в р. Дніпро – протягом усього року;

оселедця в р. Дніпро на ділянці від верхнього кордону Дніпровського забороненого простору до забороненого простору Львовська яма по основному руслу – під час весняної заборони, за винятком 10 днів у період масового ходу.

Конкретний строк заборони встановлюється органами рибоохорони за відповідним висновком наукової установи або організації, що входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України;

пузанка в р. Південний Буг – з 1 травня до кінця весняного забороненого періоду;

креветки в Чорному морі та лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) – з 1 вересня по 31 травня;

7) різноглибинними тралами, включаючи близнюкові, шпрота й мерланга в Чорному морі – протягом всього року.

Прилов чорноморської хамси не обмежується протягом усього року; прилов азовської хамси не обмежується тільки в період, дозволений для її промислового вилову кошільними неводами.

З 1 листопада по 31 березня вилов дозволяється не більш ніж


20 суднам, водотонажністю не більше 1200 т;

8) бурилами тюльки в Дніпровсько-Бузькому лимані – з 1 жовтня до початку весняного забороненого періоду;

9) сітками:

азово-чорноморської кефалі у Джарилгацькій затоці і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглої до острова Джарилгач, – у період з 1 червня по 15 листопада.

Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні використовуватися як обкидні, зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету;

бичка в Чорному морі (крім Каркінітської затоки), в Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках Каркінітської затоки і в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) – з 16 червня по 30 квітня;

глоси в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, і в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького), – з 1 травня по 15 лютого;

піленгаса в Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30°00' сх. д., а також у лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, – протягом усього року;

піленгаса в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком (за винятком Каркінітської затоки), і на захід від меридіана 30°00' сх. д. – з 15 жовтня по 14 червня;

калкана і скатів у Чорному морі – з 1 лютого по 31 жовтня;

катрана в Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує м. Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30°00' сх. д. – протягом усього року;

оселедця в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, – з


1 жовтня по 30 квітня;

оселедця в Дністровському лимані і р. Дністер – з 1 квітня по 5 червня (за винятком встановлюваної органами рибоохорони заборони в період масового нерестового ходу: п'ятиденної – в Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка


28 км); десятиденної – від с. Паланка до греблі Дубоссарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняної нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця сітками дозволяється в районі на південь від лінії, що з’єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі – з 1 березня по
5 липня, за винятком встановлюваних органами рибоохорони на період масового нерестового ходу десятиденної заборони від гирла до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла;

оселедця в р. Дніпро – під час весняної заборони, за винятком 10 днів у період масового ходу.

Конкретний строк заборони встановлюється органами рибоохорони за узгодженням з науковими організаціями, підприємствами, установами.

Промисловий вилов здійснюється тільки плавними сітками;

пузанка в Дніпровсько-Бузькому лимані і р. Південний Буг – з 1 травня до кінця весняної заборони;

рослиноїдних видів риб в р. Дніпро – протягом усього року.

Передбачена цим підпунктом заборона здійснюється тільки плавними сітками;

тарані та рибця в лиманах (крім Дніпровсько-Бузького), що з'єднуються з Чорним морем, р. Дунай, р. Дністер та їх придаткових систем і внутрішніх водних об'єктах (крім річок Дніпро, Інгул та Інгулець) – протягом усього року;

азово-чорноморської кефалі в лиманах та озерах, що з’єднуються з Чорним морем (крім Дніпровсько-Бузького і Дністровського), – у строки, які встановлюються органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

10) конусними сітками ставриди вздовж узбережжя Кримського півострова від мису Меганом до мису Лукул – з 1 листопада по 30 квітня.

Величина допустимого прилову катрана, передбачена цим підпунктом, не регламентується;

11) конусними пастками тюльки в Дніпровсько-Бузькому лимані – протягом усього року;

12) підйомними пастками бичка в Чорному морі, включаючи передустевий простір р. Дунай, – з 16 червня по 30 квітня;

13) накидними сітками (наметами) ставриди й піленгаса в Чорному морі – протягом усього року;

14) наживними гаками (ярусами) катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30°00' сх. д. – протягом усього року;

15) скребачками, сачками, щипцями, а також збір руками мідії та рапани в Чорному морі з затоками та лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) – протягом усього року;

16) драгою Хижняка:

мідії та рапани в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, – з


1 серпня по 31 травня;

мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій лініями, що проходять через точки з координатами: 1) 45°36' півн. ш., 32°45' сх. д.; 2) 45°38,5' півн. ш., 32°45' сх. д.; 3) 45°43' півн. ш., 32°50' сх. д.; 4) 45°40' півн. ш., 32°53' сх. д. - з 1 жовтня по 31 травня;

17) раколовками раків в Дністровському та Дніпровсько-Бузькому лиманах, р. Дунай, р. Дністер, р. Дніпро, р. Південий Буг, р. Інгулець, р. Інгул з придатковими системами – протягом усього року, за винятком періодів линьки, спарювання й виношування ікри, які щороку визначаються органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями;

18) ручними сачками:

креветки в Чорному морі, в лиманах, що з’єднуються з Чорним морем (крім Дніпровсько-Бузького), у внутрішніх водних об'єктах – з 1 вересня по 31 травня;

медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках – з 1 червня по


30 листопада;

амфіпод в Чорному морі та в лиманах, що з’єднуються з Чорним морем, – з 1 травня по 31 жовтня;

19) сачками личинок хірономід і планктонних ракоподібних у лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, р. Дунай, р. Дністер та їх придаткових системах і внутрішніх водних об'єктах – протягом усього року.

При видобутку личинок хірономід дозволяється використання насосів потужністю не більше 45 куб. м / год. у водних об'єктах або на їх ділянках, які не використовуються для промислу інших водних біоресурсів. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових рибогосподарських організацій;

20) яєць артемій шляхом їх збору в Куяльницькому і Великому Аджаликському (Дофінівському) лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим – з 1 жовтня по 31 березня;

21) тралом Кітрана філофори у Чорному морі – у строки, які встановлюються органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

22) серпами та косарками зостери і цистозіри в Чорному морі – з
1 червня по 31 жовтня;

23) зостери і цистозіри шляхом збирання їх штормових викидів на берег у Чорному морі – протягом усього року;

24) з використанням гард в каналах, що з’єднують лимани з Чорним морем, азово-чорноморської кефалі – з 1 жовтня по 31 грудня.

6.3. Промисловий вилов може бути продовжений органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями на строк до 15 діб.

6.4. Промисловий вилов у зазначених у пунктах 6.1 та 6.2 цих Правил районах здійснюється за винятком заборонених районів, передбачених розділом IV.

6.5. Дозволені для ведення промислу строки, зазначені в пунктах 6.1 та 6.2, не містять у собі заборонені для промислу строки, передбачені


розділом V.

6.6. Забороняється ведення всякого промислового вилову, не дозволеного даним розділом.


VII. Регламентація приловів інших видів
7.1. При спеціалізованому промисловому вилові прилов інших водних біоресурсів допускається, якщо він складає менше 50% від маси улову.

7.2. Величина прилову не обмежується:

1) у випадках, зазначених у розділі VI;

2) при прилові водних біоресурсів, для яких не встановлена промислова міра;

3) на підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов азово-чорноморських кефалей і піленгаса у сітки при вилові бичка у чорноморських лиманах не регламентується.

7.3. При промисловому вилові тралами прилов калкана допускається в межах 4 екз. на 1 т улову.

7.4. При промисвиловому вилові всіма знаряддями вилову прилов осетрових риб допускається в межах (сам прилов осетрових риб має бути випущений):

для знарядь вилову з кроком вічка 12 мм і більше, крім сіток і тралів, – 4 екз. на 100 кг улову;

для знарядь вилову з кроком вічка менше 12 мм, крім сіток і тралів, –
2 екз. на 100 кг улову;

для сіток і наживних гаків – 2 екз. на 1 тонну улову;

для тралів – 1 екз. на 500 кг улову, але не більш ніж 2 екз. за тралення.

7.5. У разі перевищення зазначених у даному розділі допустимих величин про цей факт протягом доби повідомляється територіальним органам рибоохорони (улов дозволених для вилучення водних біоресурсів здається на рибоприймальний пункт у звичайному порядку).

7.6. Крім дій, зазначених у пункті 7.5 цих Правил:

1) для нестаціонарних знарядь має бути змінено місце вилову не менше ніж на:

2 милі – для тралів;

1 милю – для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурил, сіток, ярусів, драг;

0,5 милі або змінена глибина вилову не менше ніж на 20 м – для конусних і накидних сіток;

0,5 милі – для інших нестаціонарних знарядь вилову;

2) для стаціонарних знарядь вилову нічого більше не потрібно.
VIII. Регламентація приловів водних біоресурсів непромислового розміру
8.1. Промислова міра водних біоресурсів в свіжому вигляді (см) встановлена в додатку.

8.2. Для риби в обробленому вигляді (солоному, розмороженому) промислова міра є на 4% нижчою, ніж для свіжої.

8.3. Відповідно до цих Правил розмір водних біоресурсів визначається вимірюванням з точністю 1 см, крім дрібних водних біоресурсів (хамса азовська, шпрот, барабуля, креветки, мідія), вимірювання яких визначається з точністю до 0,5 см:

1) риба - від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця;

2) мідія - по найбільшій довжині раковини;

3) рак і креветка - від середини ока до кінця хвостової пластинки.

8.4. Частка водних біоресурсів непромислового розміру в улові при неспеціалізованому промисловому вилові допускається в межах:

1) для знарядь вилову з кроком вічка 20 мм і більше: в морі – 20%, а в інших водних об'єктах – 8% за чисельністю від загального улову риб, для яких встановлена промислова міра;

2) для знарядь вилову з кроком вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга – 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота – 8%, а інших водних біоресурсів – 2% за масою від загального улову.

8.5. Частка за чисельністю водних біоресурсів непромислового розміру в улові при спеціалізованому промисловому вилові цих видів водних біоресурсів допускається в межах: азовської хамси – 40%; скумбрії, шпрота і мерланга – 30%; бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморської кефалі й піленгаса – 20 %; катрана – 15%; оселедця, пузанка, чехоні, тарані, рибця і глоси – 8%; калкана – 5%, мідії при добуванні її драгами – 25%; креветки – 8%.

8.6. При наявності в улові інших об'єктів допустимий прилов їх особин непромислового розміру визначається відповідно до пункту 8.4 цих Правил.

8.7. При видобутку мідії скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками прилов особин непромислового розміру не допускається.

8.8. Якщо прилов водних біоресурсів непромислового розміру в улові перевищує допустиму величину, то всі спіймані водні біоресурси мають бути випущені в природне середовище, а про факт підвищеного прилову протягом доби має бути повідомлено територіальним органам рибоохорони.

Для нестаціонарних знарядь вилову має бути змінено місце вилову відповідно до пункту 7.6 цих Правил.


IX. Введення тимчасової заборони в районах із підвищеним приловом
9.1. При перевищенні в якому-небудь районі допустимих величин приловів водних біоресурсів інших видів або водних біоресурсів непромислового розміру органи рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями встановлюють тимчасово в цьому районі:

заборону на відповідний промисловий вилов;

або збільшене значення мінімально допустимого кроку вічка в знаряддях вилову.

Зазначені заходи встановлюються:

1) при вилові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними та обкидними сітками, волокушами, драгами і бурилами – в разі підвищеного прилову, який визначається як середньозважений не менше ніж із 5 закидань (тралень);

2) при вилові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками та ятерами – як середньозважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь (за наявності менше 4 знарядь – як середньозважений з їх уловів за 4 вибірки);

3) при вилові підйомними пастками – з 10 підйомів;

4) при вилові конусними сітками – з 20 підйомів.


X. Регламентація селективності знарядь вилову
10.1. Відповідно до цих Правил для характеристики розміру вічка використовується крок вічка, який визначається шляхом виміру відстані:

1) між 11 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 10 – при кроці вічка 30 мм і менше;

2) між 6 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 5 – при кроці вічка більше 30 мм.

10.2. Мінімально допустимий крок вічка при неспеціалізованому промисловому вилові становить (в мм):

1) у ставних неводах – 6;

2) у донних пастках – 10;

3) в ятерах – 30;

4) у закидних неводах і волокушах: матня - 30, приводи - 36, крила – 40;

5) у сітках:

у Дністровському лимані – 65;

у р. Дунай – 45;

у р. Південний Буг та у Дніпровсько-Бузькому лимані – 38 (за виключенням сіток із кроком вічка більш 50, але менш 75);

в інших водних об'єктах – 60.

10.3. Мінімально допустимий крок вічка при спеціалізованому промисловому вилові (в мм):

1) ставними неводами і підйомними заводами:

азово-чорноморської кефалі – 20;

піленгаса – 30;

2) кошільними і кільцевими неводами:

хамси, атерини і ставриди – 6;

скумбрії – 12;

азово-чорноморської кефалі – 20;

піленгаса, луфаря і пеламіди – 30;

3) закидними неводами і волокушами:



матня 

приводи 

крила 

азово-чорноморської кефалі 

20 

22 

22 

пузанка 

18 

22 

26 

оселедця

26

28

30

чорноморської хамси, тюльки, атерини та креветки (крім
р. Дніпро)







барабулі

10 

10 

10 

бичка (повсюди, крім Тилігульского лиману та Дніпровсько-Бузького) 

18 

20 

22 

бичка в Тилігульскому лимані 

16 

18 

20 

тюлька в р. Дніпро

5

5

6

4) тралами:

шпрота – 6;

мерланга – 12;

5) бурилами тюльки: в матні – 5 (але не більш 7), у приводах – 6 (але не більш 14), у крилах – 6 (але не більш 18);

6) сітками:

азово-чорноморської кефалі (в обкидних сітках повсюди, крім лиманів) – 24, але не більше 40;

піленгаса – 45;

калкана и скатів – 180;

глоси – 50;

катрана – 100;

бичка (крім Тилігульского лиману) – 22;

бичка в Тилігульскому лимані – 20;

оселедця – 28;

оселедця плавними сітками в р. Дніпро – 30, але не більше 36;

пузанка – 22;

рослиноїдних видів риб – 90, але не більше 110;

тарані та рибця в Дністровському лимані та р. Дністер – 32, у


р. Дунай – 36, в інших водних об'єктах – 38.

При промисловому вилові бичка крок вічка не має перевищувати –


28 мм, тарані та рибця (за винятком Дністровського лиману, р. Дністер і
р. Дунай) – 50 мм; їх же в Дністровському лимані та р. Дністер - 38 мм, їх же в р. Дунай – 40 мм, оселедця – 40 мм; піленгаса (в р. Дніпро та Бузькому лимані) і глоси – 70 мм, катрана – 120 мм.

При промисловому вилові азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького і Дністровського) і пов’язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) крок вічка в сітках і ставних неводах встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

7) конусними сітками ставриди: у зовнішньому конусі – 14;

8) конусними пастками тюльки – 4, але не більше 6;

9) накидними сітками:

ставриди – 12;

піленгаса – 30;

10) ятерами:

бичка повсюди, крім Тилігульського лиману – 18;

бичка в Тилігульському лимані – 16;

в’юна – 6;

креветки – у бочці – 8, лійці – 6;

раків – 16;

11) підйомними пастками бичка – 18;

12) раколовками раків – 16;

13) ручними сачками креветки – 6.

10.4. При спеціалізованому промисловому вилові катрана і скатів дозволяється використовувати гачки тільки шириною і висотою піддіву
26 мм з допустимим відхиленням у той чи інший бік 2 мм.

10.5. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки в дразі Хижняка – 35 мм.

10.6. Мінімально допустимий зазор між прутами решітки (мм) у
гардах – 5.

10.7. Забороняється застосування знарядь вилову, які не відповідають нормам, установленим в цьому розділі.


XI. Додаткові обмеження при веденні промислового вилову
11.1. Забороняється:

1) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана в період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернений у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травм цим організмам;

2) займати знаряддями вилову та іншими спорудами, які використовуються для промислового вилову, більше 2/3 ширини русла річки;

3) виконувати одночасне закидання закидних неводів і волокуш з протилежних берегів річки;

4) установлювати ставні знаряддя вилову в шаховому порядку;

5) виконувати тралення різноглибинним тралом без використання приладів контролю горизонтального ходу трала, а також із доторканням розпірних дошок до дна;

6) використовувати судна для вилову закидними неводами й волокушами в р. Дунай;

7) підрізати зостеру і цистозіру на висоті менше 10 см від поверхні субстрату;

8) використовувати електричний струм та інші засоби, що чинять на водних біоресурсів уражаючу або паралізуючу дію;

9) заганяти рибу в знаряддя вилову в Дністровському лимані та
р. Дністер.

11.2. Забороняється застосування:

1) закидних неводів і волокуш з приводами більше 1/2 довжини відповідного крила;

2) в лиманах, що з'єднуються з Чорним морем, ставних сіткових порядків довжиною більше 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком спеціалізованого промислового вилову піленгаса, при якому відстань між порядками не обмежується;

3) в р. Дунай і її придатковій системі лав ятерів і сіткових порядків довжиною більше 150 м з відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між сітковими порядками – менше 500 м один від одного;

4) поріжі в сітках при спеціалізованому промисловому вилові оселедця (крім р. Дунай), катрана, калкана і скатів;

5) лійок з кільцями в ставних неводах з кроком вічка менше ніж 20 мм;

6) бурил у Дніпровсько-Бузькому лимані від заходу і до сходу сонця;

7) сіток у Дніпровсько-Бузькому лимані з 08 години до 18 години у період від закінчення весняного забороненого періоду по 15 вересня;

8) ставних сіток у річках Дніпро та Інгулець з їх придатковими системами;

9) плавних сіток без нижньої підбори;

10) дрифтерних і плавних сіток та їх порядків, загальна довжина яких перевищує 2,5 км (у р. Дніпро – 150 м);

11) волокуш довжиною більше 100 м при спеціалізованому промислі тюльки в р. Дніпро;

12) ставних неводів, ятерів та сіток у гирлах, що з'єднують лимани з Чорним морем;

13) будь-яких засобів і пристроїв, що зменшують розмір вічка нижче допустимого;

14) конусних пасток для вилову тюльки з площею вхідного отвору більш 10 кв. м;

15) ятерів с довжиною кутка менше 1 м при промисловому вилові креветки.

11.3. При промисловому вилові сітками калкана і скатів кількість вічок по висоті не має перевищувати 8, а глоси – 20. Грузи мають кріпитися безпосередньо до нижньої підбори.


XII. Відповідальність за порушення цих Правил
12.1. Порушники цих Правил несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

12.2. За наявності відповідної вимоги посадових осіб органів рибоохорони вибірка з води знарядь вилову, що використовувалися з порушенням цих Правил, доставка затриманих знарядь вилову, плавзасобів та уловів до місць зберігання, а також власне зберігання проводиться порушником за його рахунок.





Директор Департаменту

тваринництва

А. А. Гетя