Про виховання д1тей загальні умови с1мейного виховання - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма навчальної дисципліни Змістовний модуль № Методологічне... 1 88.46kb.
Морально-етичний розвиток особистості школярів на уроках музики 1 66.64kb.
Превентивне виховання в школі 1 143.04kb.
Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської... 1 119.71kb.
2012 Сімейне виховання. Поради та рекомендації батькам 3 627.9kb.
Педагогіка віку 5 1540.12kb.
План роботи над проектом І. «Як побачу, як почую…» 1 127.6kb.
Умови морально-естетичного виховання старшокласників на основі різних... 6 684.93kb.
Практичне заняття 7 (2год.) Родинно-громадсько-шкільне виховання... 1 49.98kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 10 1661.67kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 8 1753.68kb.
Звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності Закритого акціонерного... 1 208.78kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Про виховання д1тей загальні умови с1мейного виховання - сторінка №1/1
ПРО ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ С1МЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

Дорогі батьки!

Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни i громадяни cвiту. Вони творитимуть icтopiю. Нaшi діти — це майбутні батьки i матері, вони теж будуть вихователями cвoiїx дітей. Haшii діти повинні вирости прекрасними громадинами, хорошими батьками i матерями. Але й це — не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед старими людьми, перед yciєю країною.

Дорогі батьки, насамперед ви повинні пам'ятати про велику важливість цієї справи, про вашу велику відповідальність за неї.

Насамперед звертаемо вашу увагу ось па що: виховати дитину правильно i нормально набагато легше, ніж перевиховати. Правильне виховання з раннього дитинетва — це зовсім не така важка справа,, як багатьом адається. За своєю трудністю ця справа п1д силу кожній людині. Виховати свою дитину' легко може кожна людина, якщо тільки вона цього справді захоче, a, крім того, це — справа приємна, радісна, щаслива. Зовсім iінакшe — перевиховання. Якщо ваша дитина виховувалась неправильно, коли ви чогось не доглянули, мало про неї думали, а то буває i занедбали дитину, тоді вже багато доведеться переробляти, виправляти. I оця робота виправлення, робота перевиховання — вже не така легка справа. Пере­виховання вимагае i більших сил, i більших знань, більшого терпшня, а не в кожного з батьків все це знайдеться. Дуже часто трапляються такі випадки, коли сім'я вже ніяк не може подолати труднощі перевиховання, i доводиться відправляти сина або дочку в трудову колонію. А буває i так, що й колонія шчого зробити не може, i виходить у життя людина не зовсім правильна.

Радимо батькам завжди пам'ятати про це, завжди намагатися виховувати так, щоб нічого людям не довелося переробляти, щоб з самого початку все було зроблене правильно.

Дуже багато помилок у сімейній роботі виходить через те, що батьки немов забувають, в який час вони живуть. Буває, що бать­ки на роботі, взагал1 в житті, в сусшльстві виступають як xopoшi громадяни, а дома, серед дітей, живуть по-старому. Зрозумло, не можна сказати, що в старій дореволюційній ciм'i все було погане, багато що з старої cimмi можна перейняти, але треба завжди пам'ятати, що наше життя принципово відргзняється ввд старого життя.

Сім'я перестала бути сім'єю батька. Наша жінка користується j такими самими правами, як i чоловіки, наша мати має права, piвні з правами батька.. Тому i наші батьки мають велику владу i повинні мати авторитет у своій cім'ї.

Ми знаемо, що це не в ycix однаково успішно прохо­дить. Це залежить від багатьох причин i насамперед залежить від застосування правильних методів виховання. Але дуже важливою причиною є i самий устрій ciм'ї, і структура. До певної міри ця структура в нашій владі. Можна, наприклад, категорично твердити, що виховання єдиного сина або єдиної' дочки набагато важча справа, ніж виховання кількох дітей. Навіть тоді, коли ciм’я зазнає деяких матеріальних труднощів, не можна обмежуватися однією дитиною. єдина дитина дуже скоро стае центром ciм'ї. Піклування батька i матері, зосереджені на цій дитині, звичайно пе-ревищують корисну норму. Любов батьківська в такому разі має певну нервозність. Дуже часто єдина дитина звикає до свого виняткового становища i стаеє справжнім деспотом у ciм'ї. Для батьшків дуже важко буває загальмувати свою любов до неї та cвoї турботи, i мимовол1ївони виховують егоїста.

Тільки в ciм'ї, де е кілька дітей, батьківське піклування може мати нормальний характер. Воно рівномірно розпод1ляється міжк yciмa. Бувають i iншi випадки неповної ciм'ї. Дуже хворобливо позначається на вихованні дитини, якщо батьки не живуть разом, якщо вони розійшлися. Часто діти стають предметом розбрату між батьками, яю відверто ненавидять одне одного i не ховають цього від дітей.

Треба рекомендувати тим батькам, що з якоїсь причини розводяться, щоб у своїй сварці, у своєму розходженні вони бльше думали про дітей. Будь-які незгоди можна розв'язати делікатніше. Можна приховати від дітей i свою неприязнь, i свою ненависть до колишньої дружини. Важко, звичайно, чоловікові, що залишив сім'ю, якось продовжувати виховання дітей. I якщо він уже не може благотворно впливати на свою стару сім'ю, то вже краще постаратися, щоб вона зовсім його забула, це буде чесніше. Хоч, зрозуміло, cвої матеріалыні зобов'язання щодо залишених дітей він повинен виконувати, як i paнiшe.

Питания про структуру ciм’ї— питания дуже важливе, i до нього треба ставитись щлком св1домо.

Якщо батьки по-справжньому люблять своїх дітей i хочуть їx виховати якнайкраще, вони намагатимуться i cвoї взаємні незго­ди не доводити до розриву i цим не ставити дітей у найскрутніше становище.
Друге питания, на яке слід звернути найсерйознішу увагу,— це питания про мету виховання. В деяких сім'ях можна cnocтеpiгaти цілковиту безтурботність у цьому питані: просто живуть поруч батьки й діти, i батьки сподіваються, що все само собою вийде. У батьків немає нi ясної мети, нi певної програми. Звичайно, в та­кому разі й результати будуть завжди випадкові, i часто такі бать­ки потім дивуються, чому це в них виросли погані діти. Кожен батько і кожна мати повинні добре знати, що вопи хочуть виховати в своїй дитині Треба ясно усвідомлювати свої власні батьківські бажання. Чи ви хочете виховати справжнього громадянина краси, людину знаючу, енергійну, чес­ну, віддану своєму народові, працьовиту, бадьору, ввічливу.B попереду і при цьому завжди ви повинні пам'ятати: ви породили i виховуєте сина або дочку не тільки для вашої батьківської радості. У вашй ciм'iї i під вашим керівництвом росте майбутній громадянин, майбутній діяч i майбутній борець. Якщо ви наплутає то, виховаєте погану людину, горе від цього буде не тільки вам, але й багатьом людям i всієї країни. He відмахуйтесь відцього питання, не вважайте його за надокучливе резонерство. Адже на вашому заводі, у вашій установі ви соромитесь випускати брак, замість хорошої продукції. Ще більш соромно повинно бути вам давати суспільству поганих або шкідливих людей.

Це питания має дуже важливе значения.

Не можна віддлити сімейні справи від справ громадських. Ваша активність у суспільстві або на роботі повинна позначатися i в ciм'ї, ciм'я ваша повинна бачити ваше політичне й громадське обличчя i не відділяти його від обличчя батька. Все, що діеться в кpaїнi, через вашу душу i вашу думку повинно приходити до дітей, Те, що діється на вашому заводу, на вашій фермі, що радує або засмучує вас, повинно щкавити i ваших дітей. Вони noвинні знати, що ви — громадський діяч, i пишатися вами, вашими ycnixaми, ва­шими заслугами перед суспільством. I тільки в тому paзi ця гордість буде здоровою гордістю, якщо и громадська суть дітям зрозуміла, якщо вони не пишаються просто вашим хорошим костю­мом, вашим автомобілем або мисливською рушницею.

Ваша власна поведінка — вирішальна piч. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте або повчаеєте, або наказуєте. Ви виховуєте і в кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає дома. Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми i про інших людей, як ви ра­діеєте або сумуєте, як ви поводитеся з друзями i з ворогами, як ви сміеєтеся, читаєте газету,— все це має для дитини велике значен­ия. Найменші зміни ваша дитина бачить або відчуває, Bci пово­роти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви ix не помічаєте. А якщо дома ви rpy6i або хвастливі, або ви пиячите, а ще гipшe, якщо ви ображаєте матір, вам уже не треба думати про виховання: ви вже виховужте cвoїx дітей i виховуєте погано, I ніякi найкращі поради й методи вам не допоможуть.



Батьківська вимога до себе, батьківська пошана до свoєї ciм’ї, батьківський контроль над кожним своїм кроком — ось перший i найголовніші методи виховання!