Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 112.44kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 325.12kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 94.31kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання 1 222.55kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо... 1 90.96kb.
Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання за... 3 426.42kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 135.29kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 135.2kb.
Міністерство освіти І науки України Херсонський національний технічний... 1 323.75kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 267.5kb.
Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним... 1 165.44kb.
Особливості виконання творчого проекту на уроках трудового навчання 1 91.79kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним - сторінка №1/1
Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет


Затверджую

Голова приймальної комісії ХНТУ

Ю.М. Бардачов

«05» березня 2014р.



ПРОГРАМА

фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю:

7.05130102 – хімічні технології органічних речовин

Програму:

Схвалено методичною радою факультету

технології та дизайну

Розглянуто на засіданні кафедри

органічного та біохімічного синтезу


Херсон 2014

Програму укладено: д.х.н., проф..Повстяной М.В.

к.т.н., доц. Логачова Л.І.

к.т.н., доц. Морозова Л.Н.

ст.викл. Юрова Т.А.



Зміст програми


  1. Загальні положення

  2. Перелік питань

  3. Список рекомендованої літератури

  4. Критерії оцінювання знань


Загальні положення
Мета вступного екзамену — визначення рівня підготовки бакалаврів з теорії процесів хімічної технології, хімічних реакторів і хіміко-технологічних систем на методологічній основі системного підходу та математичного моделювання, їх уміння самостійно, науково-обгрунтовано і творчо приймати професійні рішення випуску високоякісної, конкурентноспроміжньої продукції при мінімальних затратах сировини, енергії, матеріалів і трудових ресурсів з врахуванням їх соціальних наслідків та охорони навколишнього середовища.

Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з галузі "Хімічна технологія та інженерія" за професійним напрямком "Хімічна технологія" повинні знати:

— загально-теоретичні положення будови та реакційної здатності вуглеводнів, їх функціональних похідних та гетероциклічних сполук;

— фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні основи дисциплін фундаментальної, природничо-наукової, та загальноекономічної підготовки, які забезпечують технологію основного органічного синтезу;

— основи інженерних питань, що вивчаються за циклом дисциплін професійної та практичної підготовки (процеси та апарати хімічних виробництв, інженерна графіка прикладна механіка. Енерготехнологія хіміко-технологічнихпроцесів. Електротехніка та основи електроніки та інші);

— основи екології та безпеки життєдіяльності, керуватися їх вимогами у практичній діяльності;

— основи економічних знань: рівень використання всіх видів ресурсів (сировина, енергія, вода) хімічного виробництва і розроблення на основі його аналізу найбільш ефективні шляхи та методи організації і розвитку хімічного виробництва; техніко-економічні показники управління підприємствами;

— системні закономірності та теоретичні основи процесів, які відбуваються в реакторних вузлах;

— поняття і закономірності хімічної технології, основного органічного і нафтохімічного синтезу;

— принципові і технологічні схеми виробництва органічних речовин;

— апаратурне оформлення технологічних процесів;

— фізико-хімічні основи і технологічні принципи створення безвідхідних і маловідходних виробництв;

— поняття матеріального і теплового балансів;

— основи контролю виробництва та готової продукції;

— повний обсяг дисциплін професійної і практичної підготовки, в яких розкривається теоретичні і практичні основи основного органічного синтезу та виробництва напівпродуктів та цільових продуктів. Знання цих дисциплін надає можливість ефективно здійснювати професійну діяльність на рівні підприємства, науково-дослідних та проектних організацій.

Повинні вміти:

— проаналізувати завершеність хіміко-технологічного процесу за допомогою його критеріїв;

— складання та розрахунки матеріальних балансів промислових процесів;

— складання теплових балансів і теплові розрахунки хіміко-технологічних систем (ХТС);

— вибрати та обґрунтувати потужності та режими роботи обладнання виробництв органічного синтезу;

— застосувати системний аналіз під час створення хіміко-технологічних систем;

— на основі теоретичних уявлень про механізми органічних реакцій прогнозувати склад та будову кінцевих продуктів хіміко-технологічних процесів;

— використовувати свої знання для вирішення практичних задач, пов’язаних з виконанням заходів концепції розвитку хімічної промисловості України до 2017р;

— аналізувати технологічний процес, забезпечувати отримання параметрів технологічного процесу на встановленому рівні;

— обґрунтувати вибір оптимальних режимів, технологічних схем і використання обладнання;

— виконувати самостійно хіміко-технологічний контроль виробництва і готової продукції;

— організувати виробництво продукції в заданому об’ємі;

— вирішувати питання економічної доцільності технологічних та технічних рішень;

— проектувати дільницю, станцію, цех основного і допоміжного виробництва органічних речовин;

— обирати шлях подальшого напрямку підвищення свого професійного рівня.

Вступний екзамен базується на таких дисциплінах як "Органічна хімія", "Сировина в хімічній технології", "Хімія та технологія напівпродуктів", "Теорія хіміко-технологічних процесів", "Технологія основного органічного та нафтохімічного синтезу"

Вступний екзамен здійснюється у відповідності до вимог освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) бакалавра

За результатами вступного екзамену комісія приймає рішення щодо вступу абітурієнту до вищого навчального закладу для отримання освітньо-професійного рівня "спеціаліст" або "магістр".

Перелік питань
1.Органічна хімія

Вуглеводні (алкани, алкени, алкадієни, алкіни, арени). Гомологічні ряди. Знаходження у природі. Ізромерія. Номенклатура. Способи одержання вуглеводнів (із природних джерел і синтетичні методи). Хімічні властивості (реакції з галогенами і азотною кислотою; сульфірування; окиснення і дегідрування). Загальні механізми реакції. Правила заміщення в бензольному ряді. Замісники I та II роду. Електронне проектування правил орієнтації для аренів.

Монофункціональні похідні вуглеводнів (галогеновуглеводні; гідроксисполуки – спирти і феноли; етери; оксосполуки – альдегіди і кетони). Класифікація. Засоби одержання. Типи ізомерії. Особливості хімічних властивостей. Механізми реакції. Застосування в промисловості.

Карбонові кислоти та їхні похідні. Класифікація. Ізомерія. Способи одержання. Кислотність. Функціональні похідні кислот: галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди, нітрили.

Азотовмісні органічні сполуки (нітросполуки, аміни, діазо- та азосполуки, аміноспирти та амінокислоти). Ізомерія, класифікація та номенклатура. Одержання. Кислотно-основні властивості. Оптична активність. Значення для розвитку органічного синтезу.

Вуглеводи (моносахариди, олігосахариди, полісахариди). Будова. Стереохімія. Способи одержання. Окремі представники.

2. Сировина в хімічній технології

Вступ. Визначення понять: хімічна сировина, хіміко-технологічний процес, хімічна продукція.

Класифікація основних видів сировини для основного органічного синтезу за агрегатним станом, за хімічним складом, за походженням, рудна, нерудна і горюча. Загальна характеристика основних джерел сировини: земної кори, повітря, води Світового океану.



Структурні підрозділи хімічної промисловості. Основний органічний синтез: вуглеводнів, кисневмісних, галоген-,нітроген-,фосфоро-, кремнієвовмісних сполук. Виробництво полімерних матеріалів: шинна, гумова,пластмас, синтетичних смол,хімічних волокон і інш. Лакофарбова промисловість. Промисловість органічних барвників- аніліно-барвникова. Промисловість хімічних реактивів і т.і.

Напрями раціонального використання сировини. Комплексна переробка сировини, застосування дешевої сировини, заміна харчової сировини, використання місцевої сировини, використання вторинної сировини і інші.

Повітря і вода, як хімічна сировина. Повітря – середовище, джерело сировини і реагент. Зрідження і розділення повітря. Сфери застосування кисню.азоту та благородних газів. Вода – середовище, джерело сировини і реагент. Водопідготовка. Електроліз води та продукти електролізу.

Тверде паливо — сировина для великої органічної хімії. Склад і властивості твердого палива – кам’ яне вугілля, буре вугілля, торф, горючі сланці, деревина. Аналіз продуктів переробки твердого палива. Методи переробки твердого палива в сировину для основного органічного синтезу.

Рідке і газоподібне паливо — сировина для органічного синтезу. Основні напрями хімічної переробки нафти і альтернативні види сировини. Техніка визначення основних фізичних констант нафти та нафтопродуктів. Якісний елементний аналіз нафти та продуктів її переробки. Загальні схеми переробки нафти, газів в сировину для крупнотонажного виробництва органічних речовин. Підготовка нафти до переробки на промислах та первинна переробка нафти – пряма гонка. Розгонка нафти. Термічний і каталітичний крекінги, коксування нафти. Схеми термокаталітичної переробки нафти (риформінг, платформінг, піроліз). Схеми гідрогенізаційної переробки нафти. Схеми синтезів органічних сполук на основі продуктів первинної переробки нафти і вугілля. Склад природного і попутних газів та їх переробка в сировину для органічного синтезу.

Основи переробки деревини і іншої рослинної сировини. Види рослинної сировини. Основні методи переробки деревини та іншої рослинної сировини. Целлюлоза – сировина для органічного синтезу методами хімічної модифікації.

Основи преробки сировини тваринного походження в продукти для тонкого органічного синтезу. Склад жирів, вовни та основи їх переробки в продукти та напівпродукти. Одержання мила та гліцерину. Гліцерин – сировина для лакофарбових матеріалів.

Альтернативні види сировини. Синтези на основі оксиду , диоксиду вуглецю і водню.

Схеми переробки вторинної сировини (відходи с/г культур). Рослинні відходи – сировина для виробництва целлюлози та її естерів і етерів, лігнину, ваніліну, лікарських препаратів і т.і.

Мономери — сировина для полімерних матеріалів. Мономери – сировина для виробництва полімерних матеріалів –продукти переробки нафти, природного і попутного газів, кам’яного вугілля. Сировина для одержання олефінів, алкінів, бутадієна, ізопрена , стирола, метакрилової кислоти і її похідних, терефталевої кислоти, фталевого ангидриду і інш.

Сировина для одержання спиртів, оксосполук, кислот. Алкани , алкени, алкадієни - сировина для синтезу спиртів,кислот і інших кисневмісних сполук.

Сировина для одержання азотовмісних сполук. Алкани, арени, галогенопохідні – сировина для одержання азотовмісних сполук.

3. Хімія та технологія напівпродуктів

Реакції, що лежать в основі виробництва проміжних продуктів. Основні типи реакцій. Нуклеофильне, електрофільне і радикальне заміщення. Типи заступників і їх вплив на хімічні властивості і реакції ароматичних сполук.

Сульфування. Механізм реакції. Умови проведення процесу. Основні способи сульфування : сульфування газоподібним сірчаним ангідридом, сульфування в парах, сульфування запіканням, сульфування хлорсульфоновою кислотою. Основні способи виділення сульфокислот: нейтралізація содою, сульфітом натрію, крейдою або вапном; висолювання. Сульфування найважливіших ароматичних сполук : бензолу, нафталіну, β - нафтолу, антрахінону. Виробництво натрієвої солі бензолсульфокислоти. Контроль процесу і ідентифікація продуктів.

Нітрування. Механізм реакції. Умови проведення процесу. Основні способи нітрування; періодичний і безперервний способи. Основні способи виділення нітропродуктів. Нітрування найважливіших ароматичних сполук: бензолу, толуолу, нафталіну. Виробництво нітробензолу безперервним способом. Контроль процесу і ідентифікація продуктів. Техніка безпеки.

Хлорування. Механізм реакції. Умови проведення процесу. Основні стадії процесу. Хлорування найважливіших ароматичних сполук : бензолу, толуолу, нафталіну. Промислове виробництво хлорбензолу. Контроль процесу і ідентифікація продуктів. Техніка безпеки.

Відновлення ароматичних нітросполук. Відновлення залізом у присутності електролітів: механізм і умови проведення процесу, виділення амінів, приклади процесів в промисловості. Промислове виробництво аніліну. Відновлення цинком в лужному середовищі: механізм і умови проведення процесу. Промислове виробництво бензидину. Відновлення сульфідами лужних металів : відновлення сульфідом натрію, гідросульфідом натрію, полісульфидами. Виділення амінів. Відновлення найважливіших нітросполук. Каталітичне відновлення воднем: відновлення в паровій і рідкій фазі. Методи визначення аміносполук.

Лужне плавлення ароматичних сульфокислот. Механізм реакції. Умови проведення процесу. Виділення гідроксіпродуктів. Найважливіші проміжні продукти, що отримуються лужним плавленням. Промислове виробництво Аш-кислоти. Контроль і техніка безпеки процесу.

Обмін хлору на інші заступники. Апаратура для проведення процесів заміщення. Обмін хлору на аміно-, гідроксі- і алкоксігрупи. Промислове виробництво фенолу. Взаємні перетворення аміно- і гідроксісполук. Перетворення амінів в гідроксіпохідні: діазотування, кислотний гідроліз, дія на амін солей сірчистої кислоти. Амінування гідроксісполук.

Алкілування і арилування. Механізм реакції. Алкілування амінів: спиртами, складними ефірами, галогеналкилами. Алкілування ароматичних гідроксісполук: спиртами, ефірами сірчаної кислоти і ароматичних сульфокислот, галогеналкилами. Алкілування вуглеводнів. Арамування аміно- і гідроксісполук. Техніка безпеки.

Ацилування. Механізм реакції. Ацилування амінів: карбоновими кислотами, формілування амінів, ацетилування, гідроліз ацільних похідних. Промислове отримання азотолів. Ацилування гідроксісполук.

Окислення. Отримання альдегідів з толуолу і його похідних. Отримання бензойної кислоти і її аналогів. Окислення ядра ароматичних вуглеводнів. Виробництво малеїнового і фталевого ангідриду, антрахінону. Техніка безпеки.

Реакції конденсації. Конденсація з альдегідами. Конденсація у присутності хлориду алюмінію. Промисловий синтез о-бензоілбензойних кислот. Отримання антрахинону. Отримання бензантрону. Перегрупування. Реакція Кольбе-Шмитта.

4. Теорія хіміко-технологічних процесів

Методологічні основи вивчення об’єктів хімічної технології. Система. Елемент системи. Підсистема. Структура системи. Системний аналіз. Моделювання: фізичне і математичне. Аналіз побудованої аналітичної моделі. Синтез математичної моделі системи.

Системні закономірності в технології основного органічного і нафтохімічного синтезу. Виробництво як складна система. Властивості і характеристики системи. Системне уявлення виробництва.

Моделі технологічних установок та комплексів виробництв. Загальна характеристика моделей. Варіанти об’єднань апаратів і передаточні функції. Класифікація моделей хіміко-технологічних систем. Матричне зображення моделей хіміко-технологічних систем.

Системний підхід до розробки технології виробництва. Методологічні принципи. Розробка схем хіміко-технологічних систем. Вибір технології виробництва продукції.

Оптимізація виробництва. Оптимізація хіміко-технологічних систем. Надійність роботи відокремлених апаратів і хіміко-технологічних систем. Особливості безперервних і періодичних процесів.

Технологічне оформлення реакторних систем. Класифікація та застосування реакційних апаратів. Основні типи реакторів виробництв органічного синтезу: реактори для процесів у газовій фазі на твердому каталізаторі, реактори для процесів у рідкій фазі, реактори для процесів «газ – ридина». Трубчасті печі. Вимоги до хімічних реакторів.

Класифікація хіміко-технологічних процесів. Процеси, які здійснюються в реакторах і визначаються агрегатним станом реагентів (фазова характеристика), станом каталізатора (твердий чи рідкий), тепловим режимом (енергетичні, термодинамічні характеристики), динамікою процесів, характером руху реагентів і продуктів реакції, гідродинамікою системи, напрямком процесів у термодинамічних системах. Ентропія і функції напрямку хімічних процесів.

Термохімія. Тепловий ефект хімічного процесу. Теплові баланси хіміко- технологічних процесів.

Класифікація хімічних реакцій. Гомогенні реакції. Гетерогенні реакції. Гомогенно-гетерогенні реакції. Пості реакції. Оборотні реакції. Необоротні реакції. Складні реакції. Паралельні реакції. Послідовні (консекутивні) реакції. Послідовно-паралельні реакції. Напрямки хімічної реакції. Енергія Гіббса. Методи розрахунку константи рівноваги хімічної реакції.

Розрахунок складу рівноважної суміші для хімічної реакції. Глибина проходження реакції. Ступень перетворення. Хімічна рівновага в гетерогенних системах. Рівняння матеріального балансу.

Основні поняття хімічної кінетики. Швидкість хімічної реакції. Залежність швидкості реакції від температури. Константа швидкості. Енергія активації. Кінетика гомогенних реакцій. Кінетика ланцюгових реакцій.

Кінетика гетерогенних некаталітичних хіміко-технологічних процесів. Дифузійна стадія гетерогенних процесів. Кінетика хемосорбційних процесів.

Кінетика гетерогенно-каталітичних процесів. Стадії та області перебігу гетерогено-каталітичного процесу. Теорія абсорбційної рівноваги Ленгмюра.

Матеріальні баланси хіміко-технологічних процесів. Матеріальний баланс. Принципи складання матеріальних балансів. Вихідні дані для розрахунку матеріального балансу.

Підсистема розподілу. Фазова рівновага. Загальні методи синтезу технологічних схем розподілу. Екстракція. Ректифікація.

Принципи створення безвідходних і маловідходних виробництв. Мета створення безвідходних і маловідходних виробництв. Загальні підходи до створення безвідходних і маловідходних виробництв. Методологічні, хімічні, технологічні, організаційні принципи створення безвідходних і маловідходних виробництв.

5. Технологія основного органічного та нафтохімічного синтезу

Хімічна наука і виробництво. Хімічна технологія як научна основа хімічного виробництва. Особливості технології основного органічного і нафтохімічного синтезу. Зв'язок хімічної технології з іншими науками.

Основні компоненти хімічного виробництва. Хімічна сировина. Хімічна сировина: поняття, класифікація та вимоги. Підготовка хімічної сировини до переробки.

Енергія в хімічному виробництві. Використання енергії в хімічній промисловості. Раціональне використання енергії в хімічній промисловості. Джерела енергії та нові види енергії.

Вода в хімічній промисловості. Використання води в хімічній промисловості. Джерела водопостачання. Промислова водовіддача.

Хімічне виробництво і навколишнє середовище. Класифікая промислових забруднень. Джерела забруднень та захист атмосфери. Очищення стічних вод. Переробка твердих відходів. Екологічні аспекти при проектуванні нових та реконструкції діючих виробництв.

Алкілування ароматичних вуглеводнів. Теоретичні основи алкілування ароматичних сполук у ядро. Каталізатори. Механізм реакції. Послідовне алкілування. Побічні реакції.

Технологія алкілування бензолу олефінами. Виробництво етилбензолу і ізопропилбензолу в присутності хлориду алюмінію. Технології рідкофазного і парофазного процесів.

Виробництво етилбензолу та ізопропилбензолу на гетерогенних каталізаторах. Цеолітні каталізатори. Вплив температури на селективність. Технологічна схема виробництва етилбензолу алкілуванням бензолу на цеолітних каталізаторах. Принципи технології алкілування бензолу олефінами.

Процеси окислення. Загальна характеристика процесів окислення. Реакції окислення: визначення і класифікація. Технічна безпека в процесі окислення.

Окислення вуглеводнів у гідро пероксиди. Виробництво фенолу та ацетону із ізопропилбензолу. Теоретичні основи процесу. Окислення ізопропилбензолу. Розкладання гідро пероксидів. Технологія спільного виробництва фенолу та ацетону кумольним методом.

Процеси окислення. Виробництво фенолу, ацетону та пропілен оксиду із ізопропиленбензолу. Принципи в технології виробництва фенолу і ацетону із ізопропиленбензолу. Методи контролю технологічних процесів окислення.

Процеси окислення. Виробництво вищих жирних спиртів. Технологічні властивості і застосування. Сировина і методи виробництва вищих жирних спиртів. Схема взаємозв’язку методів виробництва вищих жирних спиртів. Теоретичні основи окислення алканів. Механізм реакції. Технологічна схема виробництва вищих жирних кислот.

Виробництво альдегідів. Виробництво формальдегіду і формаліну. Технологічні властивості і застосування формальдегіду. Виробництво формальдегіду окисленням метанолу. Технологічна схема.

Процеси окислення. Виробництво ацетальдегіду. Технологічні властивості і виробництво ацетальдегіду окисленням етилену. Механізм реакції. Технологічна схема одно стадійного окислення етилену. Економічна ефективність виробництва ацетальдегіду із етилену.

Виробництво оцтової кислоти і оцтового ангідриду. Технологічні властивості і застосування. Теоретичні основи процесу виробництва оцтової кислоти. Технологічна схема спільного виробництва оцтової кислоти і оцтового ангідриду.

Процеси дегідрування. Виробництво формальдегіду. Технологічні властивості і застосування формальдегіду. Теоретичні основи процесів дегідрування. Каталіз і механізм реакції. Сполучене дегідрування й окислення метанолу. Технологічна схема окислювального дегідрування метанолу.

Процеси гідрування. Виробництво етилового спирту. Технологічні властивості і застосування етанолу. Теоретичні основи прямої гідратації нижчих олефінів. Технологічна схема прямої гідратації етилену.

Виробництво етилового і ізопропилового спирту. Теоретичні основи процесу сірчанокислотної гідратації олефінів. Каталіз і механізм реакції. Технологічна схема спільного виробництва етилового й ізопропілового спиртів сірчанокислотною гідратацією.

Процес оксосинтезу. Головні напрямки виробництва органічних речовин на основі синтез-газу. Теоретичні основи синтезу метанолу із синтез-газу. Загальна схема виробництва та основні апарати процесу синтезу метанолу. Технологічна схема виробництва метанолу в трьохфазній системі.

Виробництво мономерів. Полімеризаційні мономери. Виробництво стиролу і оксидів олефінів. Технологічні властивості і застосування стиролу. Теоретичні основи та технологічне оформлення процесу. Принципи в технології стиролу дегідруванням етилбензолу.

Спільне одержання стиролу і пропіленокслиду. Теоретичні основи спільного одержання стиролу і пропілен оксиду. Технологія спільного синтезу стиролу і пропілен оксиду. Принципи в технології виробництва.

Виробництво вінілацетату. Технологічні властивості і застосування вінілацетату. Методи виробництва. Теоретичні основи процесу виробництва вінілацетату із ацетилену і оцтової кислоти. Технологічне оформлення процесу. Каталіз і механізм реакції. Технологічне оформлення процесу.

Виробництво вінілацетату окисленням етилену парофазним методом. Теоретичні основи процесу виробництва. Каталіз і механізм реакції. Технологічне оформлення процесу

Список рекомендованої літератури

  1. Ингольд К. Теоретичні основи органічної хімії. – М.:Мир,1973.

  2. Темникова Т.И. Курс теоретичних основ органічної хімії. – М.:Хімія, 1968.

  3. Сайкс П. Механизмы реакций в органической химии: Пер. с англ./ под ред. В.Ф. Травеня – М.: Химия, 1991. – 524 с.

  4. Петров А.А. Органічна хімія. – К.:Вища школа, 1973.

  5. Нечаєв А.П.,Еременко Т.В. Органічна хімія. – К.:Вища школа, 1985.

  6. Степаненко Б.Н. Курс органічної хімії. – К.:Вища школа, 1981.

  7. Моррисон Р.,Бойд Р. Органічна хімія. – М.:Мир, 1976.

  8. Саранчук В.И., Ошовский В.В., Власов Г.А. Физико-химические основы переработки горючих ископаемых. – Донецк, Дон ГТУ, Східний видавничий дім, 2001.-304 с.

  9. Авербух А.Я. Комплексное использование химического сырья – М.:Знание, 1975.

  10. Братичак М.М.Гринишин О.Б.Технологія нафти та газу – Львів, Видавництво Національного університету” Львівська політехніка”, 2002.

  11. Химические вещества из угля / под ред. Ю.Фальбе/ - М.: Химия, 1980.

  12. Громов Б.В., Зайцев В.А. и др..Безотходное промышленное производство. Основные принципы безотходных производств.- Итоги науки и техники,т.9 – М. 1981.

  13. Теддер Дж.,Нехватал А.,Джубб А. Промышленная органическая химия – М.: Мир, 1977.

  14. Основы химической технологии под редакцией И.П.Мухленова – М.: Высшая школа,1991.

  15. Гутник С.П. и др.Примеры и задачи по технологии органического синтеза - М.: „Химия ”, 1984, 192 с.

  16. Кричко А.А.,Лебедев В.В., Фарберов И.Л. Нетопливное использование углей – М., Недра:, 1978 г.

  17. Лапидус А.Л., Крилова А.Ю. Уголь и природный газ – источники для получения искусственного жидкого топлива и химических продуктов – М.:”Знание”,1986.

  18. Комплексное использование химического сырья. - М.:Знание,1975.

  19. Чекалин М.А., Пассет Б.В., Иоффе Б.А.. Технология органических красителей и промежуточных продуктов. – Л.: Химия, 1980.- 472 с.

  20. Эфрос Л.С., Горелик М.В. Химия и технология промежуточных продуктов. – Л.: Химия, 1980. – 544 с.

  21. Кирпичников П.А., Лиакумович А.Н., Побединский Д.Г. Химия и технология мономеров для синтетических каучуков. – Л.: Химия, 1981. – 264 с.

  22. Эрих В.Н., Расина М.Г., Рудин М.Г. Химия и технология нефти и газа. – Л.: Химия, 1985. – 408 с.

  23. Ивановский В.И. Катализ в органической химии. – Л.: - Изд-во ЛГУ, 1985. – 184 с.

  24. Чёрный И.Р. Производство сырья для нефтехимических синтезов. – М.: Химия, 1983. – 336 с.

  25. Повстяной М.В. Кинетика, катализ и механизмы органических реакций: Методические разработки. – Херсон: Изд-воХИИ, 1981. – 70 с.

  26. Повстяной М.В., Морозова Л.Н. Промежуточные продукты: Методические разработки. – Херсон: Изд-во ХГТУ, 2003. – 70 с.

  27. Лабораторный практикум по синтезу промежуточных продуктов и красителей. Учеб. пособ. для вузов / Л.М. Быкова, А.В.Ельцова, И.Я.Квитко и др. – Л.: Химия, 1985. – 352с.

  28. Л.Н. Николенко. Лабораторный практикум по промежуточным продуктам и красителям. – М.: Высшая школа, 1961. – 384с.

  29. Концепция развития химической промышленности Украины на период до 2017 г.

  30. Адельсон С.В., Вишняков Т.П., Падришкин Я.М. Технология нефтехимического синтеза. – М.: Химия, 1985. – 607 с.

  31. Альбом технологических схем химических производств. – М.: ГУУ, 2001. – 43 с.

  32. Арис Р. Анализ процессов в химических реакторах. Пер. с англ. / Под ред. И.И.Иоффе. – Л.: Химия, 1967. – 328 с.

  33. Балаганов М.И., Тимофеев В.С., Писаренко Ю.А. – М.: Знание, 1986. – 32 с.

  34. Ганкин В.Ю., Гуревич Т.С. Технология оксосинтеза. – Л.: Химия, 1981. – 269 с.

  35. Гутник С.П., Кадорнин Г.А., Сосонко В.Е.. Примеры и задачи по технологии органического синтеза. – М.: 1984. – 192 с.

  36. Гутник С.П., Сосонко В.Е., Гутман В.Д. Расчеты по технологии органического синтеза. – М.: Химия, 1988. – 272 с.

  37. Денисов Е.Т. Кинетика гомогенных химических реакций. – М.: Высшая шк., 1978. – 367 с.

  38. Закгейм А.Ю. Введение в моделирование химико-технологических процессов. – М.: Химия, 1982. – 298 с.

  39. Капкин В.Д., Савинецкая Т.А., Чапурин В.И. Технология органического синтеза. – М.: Химия, 1987. – 400 с.

  40. Катализ в органической химии. – Л.: Изд-во ЛГК, 1985. – 184 с.

  41. Кафаров В.В. Принципы создания безотходных химических производств. – М.: Химия, 1982. – 288 с.

  42. Лебедев Н.Н. Химия и технология основного органического синтеза. – М.: Химия, 1988. – 582 с.

  43. Лебедев Н.Н., Манаков М.Н., Швец В.Ф. Теория технологических процессов основного органического синтеза. – М.: Химия, 1975. – 477 с.

  44. Мельник С.Р., Мельник Ю.Р., Піх З.Г. Проектування та розрахунок технологічних процесів органічного синтезу. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2006. – 448 с.

  45. Москвичев Ю.А., Григоричев А.К., Павлов О.С. Теоретические основы химической технологии. – М.: Изд.центр Академия», 2005. – 272 с.

  46. Основные процессы и аппараты химической технологии / Под ред. Ю.И.Дытнерской. – М.: Химия, 1991. – 496 с.

  47. Піх З.Г. Теорія хімічних процесів органічного синтезу. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2002. – 396 с.

  48. Расчеты по химико-технологических процессов. Под ред. И.П.Мухленова. – Л.: Химия, 1982. – 248 с.

  49. Рейхсфельд В.О., Шелен В.С., Ермаков В.И. Реакционная аппаратура и машины заводов основного органического синтеза синтетического каучука. – Л.: Химия, 1985. – 264 с.

  50. Соколов Р.С. Химическая технология. В 2 т. – М.: Изд.центр «ВЛАДОС», 2009. – Т.1 – 368 с.; Т.2 – 448 с.

  51. Технология основного органического синтеза. Совмещенные процессы / Серафимов А.А., Тимофеев В.С., Писаренко Ю.А., Солохин А.В. – М.: Химия, 1993. – 416 с.

  52. Технология синтетического метанола / Под ред. М.М.Караваева. – М.: Химия, 1984. – 240 с.

  53. Тимофеев В.С. Системные закономерности в технологии основного органического синтеза. – М.: МНХТ им. М.В.Ломономова, 1981. – 107 с.

  54. Тимофеев В.С., Серафимов Л.А. Принципы технологии основного органического и нефтехимического синтеза. –М.: Высш.шк., 2003.–536с.

  55. Царева З.М., Орлова Е.И. Теоретические основы химической технологии. – К.: Вища шк., 1986. – 271 с.

Критерії оцінювання знань
Фахове вступне випробування проводиться в письмовій формі.

Тривалість тестування – 2 години (120 хвилин).

Тести складаються з 10 завдань.:

І рівень – 5 завдань.

Закрита форма тесту – застосування матеріалу за відомими стандартними алгоритмами та зразками, тобто надаються завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох варіантів відповідей, одна з яких правильна.

Кожне завдання оцінюється 4 балами (максимальна кількість за І рівень – 20 балів).

ІІ рівень – 3 завдання.

Відкрита форма тесту – застосування програмного матеріалу у змінених та ускладнених ситуаціях, тобто надаються завдання з вимогою короткої відповіді.

Кожне завдання оцінюється 10 балами (максимальна кількість за ІІ рівень – 30 балів).

ІІІ рівень – 2 завдання.

Виконання практичної частини (задача). Показує високий рівень навчальних досягнень абітурієнтів. Містить завдання відкритої форми з розгорнутим розв’язанням і розгорнутою відповіддю. Завдання вважається виконаним правильно, якщо крім правильної відповіді в чернетці та чистовику дано повне розв’язання, що свідчить про самостійне отримання результату.

Кожне завдання оцінюється 25 балами (максимальна кількість за ІІІ рівень – 50 балів).



Оцінювання знань вступників здійснюється за 100-бальною школою від 100 до 200 балів.

Кожний абітурієнт отримує індивідуальний варіант тестового завдання, лист-чернетку та особовий номер для кодування тесту.