Програма „Філософія" („Історія філософії") робочий тематичний план - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Програма „Філософія" („Історія філософії") робочий тематичний план - сторінка №1/1


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

Кафедра філософії та релігієзнавства

Магістерська програма „Філософія” („Історія філософії”)

РОБОЧИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчальної дисципліни


МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ


Обсяг годин – 54 Триместр викладання – II

з них:


  • лекційних – 26 Форма контролю – іспит

  • групових – 26

  • консультацій – 2 Кредитів за курс – 3

Анотація



Метою курсу є аналіз сутності і специфіки історії філософії як науки, її місця і ролі в розвиткові філософського знання і культури, вивчення найрепрезентативніших спроб концептуального осмислення історії філософії, з’ясування теоретичних принципів і методів історико-філософського пізнання, особливостей історико-філософського джерелознавства, визначення кола актуальних проблем сучасної історико-філософської науки.

Тема 1. Сутність і специфіка історії філософії як науки

Лекція – 6 год. (література (див. список) – 7, 8, 10, 14, 17, 19, 29, 30, 31, 34, 39, 45, 50, 51, 53, 54, 56, 57, 60, 61, 68, 75, 78, 79, 105, 108)



Семінар: Специфіка історико-філософського пізнання (2 год.)

  1. Предмет і завдання історико-філософської науки.

  2. Історія філософії та філософія.

  3. Історія філософії в системі гуманітарних наук.



Література:

Обов’язкова:

Виндельбанд В. Что такое философия? (О понятии и истории философии) // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995. – С. 22 – 58.

Гуревич А. Я. История – нескончаемый спор. – М., 2005. – С. 236 – 259, 407 – 426, 601 – 621.

Дильтей В. Сущность философии. – М., 2001. – С. 7 – 53.

Рікер П. Історія та істина. – К., 2001. – С. 28 – 85.

Соловьев В. С. Исторические дела философии // Вопросы философии. – 1988. - № 8. – С. 118 – 125.

Трубецкой С. Н. Чему учит история философии // Проблемы идеализма. Сборник статей [1902]. – М, 2002. – С. 483 – 504.

Шпет Г. Г. Философия и история // Русская философия: Конец ХІХ – начало ХХ века: Антология. – СПб., 1993. – С. 468 – 476.

Яковенко Б. В. Мощь философии (Историческое самоутверждение философской мысли) // Яковенко Б. В. Мощь философии. – СПб., 2000. – С. 264 – 281.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. - СПб., 2000. – С. 59 – 148.
Додаткова: 7, 8, 14, 20, 23, 24, 28, 31 – 34, 37, 39, 40, 50 - 56, 62, 65, 80, 85, 100, 113 – 115.


Тема 2. Історико-філософська наука: віхи становлення

Лекція - 4 год. (література – 4, 10, 14, 17, 20, 29, 30 – 33, 35, 39, 40, 43, 44, 46, 59 – 61, 66 – 72, 74, 75,77 - 99, 101, 102, 104, 116)


Семінар: Історико-філософська концепція Гегеля (4 год.)

  1. Гегелівське поняття історії філософії.

  2. Гегель про взаємини філософії з наукою і релігією.

  3. Гегелівська періодизація історії філософії.

  4. Гегелівський аналіз історико-філософського процесу.

  5. Здобутки і прорахунки історико-філософської концепції Гегеля.


Література:

Обов’язкова:

Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии: В 3-х кн. - Кн.1. - СПб., 1993. – С. 63 – 186; Кн. 3. – С. 151 – 169, 271 – 280.
Додаткова: 10, 20, 40, 44, 66, 75, 80, 85, 86

Семінар: Проблеми теорії та методології історико-філософського пізнання в європейській філософії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (2 год.)


  1. Проблеми теорії та методології історико-філософського пізнання у спадщині Куно Фішера.

  2. Проблеми теорії та методології історико-філософського пізнання у творчості Вільгельма Віндельбанда.

  3. Проблеми методології історико-філософського пізнання в контексті творчості Вільгельма Дільтея.

  4. Проблеми методології історико-філософського пізнання в контексті творчості Генріха Ріккерта.


Література:

Обов’язкова:

Виндельбанд В. История философии. – К., 1997. - С. 9 – 27.

Виндельбанд В. О философии Гёте // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995. – С. 140 – 159.

Виндельбанд В. Что такое философия? (О понятии и истории философии) // Там само. – С. 22 – 58.

Дильтей В. Литературные архивы и их значение для изучения истории философии // Вопросы философии. - 1995. - № 2. - С. 124 - 136.

Дильтей В. Сущность философии. – М., 2001. – С. 7 – 142.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998. – С. 15 – 129.

Фишер К. Введение в историю новой философии // Фишер К.История новой философии: Введение в историю новой философии. Фрэнсис Бэкон Веруламский. – М., 2003. – С. 38 – 56, 100 – 103, 127 – 129, 172 – 214.
Додаткова:

Виндельбанд В. Куно Фишер // Фишер К.История новой философии: Введение в историю новой философии. Фрэнсис Бэкон Веруламский. – М., 2003. – С.16 – 36.

Яковенко Б. В. Вильгельм Виндельбанд // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995. – С. 659 – 670.

Гуревич А. Я. Космос культуры // Там само. – С. 671 – 680.

Тихолаз А. Г. Вильгельм Виндельбанд – историк философии // Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Зотов А. Ф. Генрих Риккерт и неокантианское движение // Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998. – С. 3 – 12.

Яковенко Б. В. Учение Риккерта о сущности философии // Яковенко Б. В. Мощь философии. – СПб., 2000. – С. 485 – 580.

Семінар: Історико-філософська наука на теренах Російської імперії ( ХІХ – початок ХХ ст.) (2 год.)


  1. Гегель і становлення історико-філософської науки на теренах Російської імперії.

  2. Методологічні пошуки в російській історико-філософській науці на зламі ХІХ – ХХ ст.: В. Соловйов, С. Трубецькой, І. Ільїн.


Література:

Обов’язкова:

Гогоцкий С. С. Введение в историю философии. - К., 1871.

Соловьев В. С. Исторические дела философии // Вопросы философии. – 1988. - № 8. – С. 118 – 125.

Соловьев В. С. Лекции по истории философии // Вопросы философии. – 1989. - № 6. – С. 76 – 132.

Трубецкой С. Н. Чему учит история философии // Проблемы идеализма. Сборник статей [1902]. – М, 2002. – С. 483 – 504.

Ильин И. А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. – СПб., 1994. – С. 15 – 22.
Додаткова: 17 – 19, 35, 36, 67 – 72.

Семінар: Західноєвропейська історико-філософська наука у ХХ ст.:

теоретичні пошуки та методологічні орієнтири (4 год.)



  1. Теоретичні та методологічні проблеми історико-філософського пізнання у творчості К. Ясперса

  2. Історико-філософське пізнання в контексті філософської герменевтики (Г. Гадамер).

  3. Теоретичні та методологічні проблеми історико-філософського пізнання у творчості П. Рікера

  4. Проблеми методології історико-філософського пізнання у творчості Р. Рорті

  5. Постмодерністська інтерпретація історії філософії (Ж.-Ф. Ліотар, Ж. Дельоз).



Література:

Обов’язкова:
Ясперс К. Введение в философию. – Минск, 2000. – 192 с.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. - СПб., 2000. – С. 59 – 266.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К.Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 240 – 280.

Гадамер Г.-Г. Философия и герменевтика // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. - М., 1991. –

С. 9 – 15.



Гадамер Г.-Г. История понятий как философия // Там само. – С. 26 – 43.

Гадамер Г.-Г.О круге понимания // Там само. – С. 72 – 82.

Гадамер Г.-Г. Философия и литература // Там само. – С. 126 – 146.

Рікер П. Історія та істина. – К., 2001. – С. 28 – 137.

Рорти Р. Историография философии: четыре жанра. – http://www.philosophy.ru/library/rorty/r4.html

Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – М., 1998.

Делёз Ж. Платон и симулякр. – Томск, 1998.

Додаткова: 1, 13, 33, 43, 59, 90 – 92, 94, 95, 99, 101, 106, 108.
Тема 3. Теоретичні засади історико-філософського пізнання

Лекції - 4 год. (література – 2, 3, 7 – 10, 14, 25 – 27, 33 – 38, 40, 44, 46 – 50, 64, 71, 77 – 79, 103.


Семінар: Проблема детермінації історико-філософського процесу (2 год.)

  1. Основні детермінанти розвитку філософії.

  2. Особистісний вимір філософування.

  3. Філософування як творча діяльність. Специфіка філософської творчості.


Література:

Обов’язкова:

Виндельбанд В. Что такое философия? (О понятии и истории философии) // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1995. – С. 22 – 58.

Виндельбанд В. Сократ // Там само. – С. 58 – 79.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии: В 3-х кн. - Кн.1. - СПб., 1993. – С. 66 – 184.

Лапшин И. И. Философия изобретения и изобретение в философии. – М., 1999. – С. 7 – 50, 79 – 81, 87 – 103, 161 – 180, 236 – 246, 262 – 339.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. - СПб., 2000. – С. 159 – 160, 184 – 192, 233 – 239.
Додаткова: 7, 22, 31, 32, 34, 40, 51 – 55, 61, 63, 66, 68, 74, 75, 104, 105.

Круглий стіл: Проблема національного і загальнолюдського в розвитку філософії (2 год.)

Питання для обговорення:



  1. Чи впливає на сутність і характер філософування національна приналежність філософа?

  2. Чи існує зв’язок між національною самосвідомістю культури та розвитком філософії?

  3. Чи існують “національні” філософії?

Література:

Обов’язкова:

Астафьев П. Е. Национальность и общечеловеческие задачи // Вопросы философии. – 1996. - № 12. –

С. 84 – 102.



Барабанов Е. В. Русская философия и кризис идентичности // Вопросы философии. – 1991. - № 8. – С. 102 – 116.

Горський В. С. Історія української філософії. – К., 2001. – С. 5 – 28.

Гройс Б. Поиск русской национальной идентичности // Там само. – 1992. - № 1. – С. 52 – 60.

Зотов А. Ф. Существует ли мировая философия? // Вопросы философии. – 1997. - № 4. – С. 19 – 37.

Каменский З. А. Культурно-исторические типы или единство историко-философского процесса // Там само. 1995. – № 2. - С. 61. – 67.

Франк С. Л. О национализме в философии // Франк С. Л. Русское мировоззрение. – СПб., 1996. – С. 103 – 112.

Франк С. Л. Еще о национализме в философии // Там само. – С. 112 – 119.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. – К., 2005. – Т. 1. – С. 4 – 18.

Эрн В. Ф. Нечто о Логосе, русской философии и научности // Эрн В. Ф. Сочинения. – М., 1991. – С. 71 – 108.

Эрн В. Ф. Культурное непонимание // Там само. – С. 109 – 126.

Яковенко Б. В. О задачах философии в России // Яковенко Б. В. Мощь философии. – СПб., 2000. – С. 653 – 660.
Додаткова: 37, 40, 49, 51 – 54
Тема 4. Поняття методології історико-філософського пізнання

Лекції – 4 год. (література – 7, 9, 10, 13, 14, 22 – 25, 33 – 37, 38, 44, 46 – 50, 56, 61 – 66, 70, 75, 79, 106)
Семінар: Принципи і методи історико-філософського пізнання (4 год.)

  1. Принципи історико-філософського пізнання.

  2. Проблема методу в історико-філософському пізнанні.

  3. Єдність теоретичних засад і методологічних орієнтирів в історико-філософському дослідженні.

  4. Багатоаспектність історико-філософського дослідження.


Література:

Обов’язкова:

Дильтей В. Сущность философии. – М., 2001. – С. 62 – 137.

Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. - СПб., 2000. – С. 163 – 184, 205 – 215.

Бермус А. Г. Введение в гуманитарную методологию. – М., 2007. – С. 43 – 57, 81 – 157, 180 – 213.

Булатов М. Про методи філософування // Філософська думка. – 2004. - № 2. – С. 15 – 29.

Эрн В. Ф. О методе изучения истории философии // В. Ф. Эрн: pro et contra. – Спб., 2006. – С. 265 – 269.
Додаткова: 4, 10, 13, 14, 34, 40, 51 – 54, 58, 66, 73, 80, 112 – 115.


Тема 5. Проблема інтерпретації в історико-філософському пізнанні

Лекції – 4 год. (література – 1, 5, 6, 13, 15, 18, 21, 29, 32, 33, 37, 43, 44, 54, 56, 84, 86, 96, 104)
Семінар: Текст і контекст в історико-філософському дослідженні (4 год.)

  1. Поняття „джерело” в історико-філософському пізнанні. Текст як джерело історико-філософського дослідження.

  2. Процедура інтерпретації в історико-філософському пізнанні.

  3. Контекстуальний аналіз в історико-філософському дослідженні.


Література:

Обов’язкова:

Барт Р. Від твору до тексту // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. –

С. 380 – 384.           



Бахтін М. М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу // Там само. – С. 318 – 323.

Бахтин М. М. К методологии гуманитарных наук // Бахтин М. М. Человек в мире слова. – М., 1995. –

С. 129 – 139.



Гадамер Г.-Г. О круге понимания // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991. – С. 72 – 82.

Гадамер Г.-Г. Семантика и герменевтика // Там само. – С. 60 – 71.

Дільтей В. Виникнення герменевтики // Філософська і соціологічна думка. - 1996. - № 3-4. – С. 167 – 195.

Дильтей В. Литературные архивы и их значение для изучения истории философии // Вопросы философии. - 1995. - № 2. - С. 124 - 136.

Гуревич А. Я. «Территория историка» // Гуревич А. Я. История – нескончаемый спор. – М., 2005. – С. 562 – 600.

Лотман Ю. М. К современному понятию текста // Лотман Ю. М. История и типология русской культуры. – СПб., 2002. – С. 188 – 189.

Лотман Ю. М. Культура и текст как генераторы смысла // Там само. – С. 162 – 168.

Лотман Ю. М. Семиотика культуры и понятие текста // Там само. – С. 158 – 162.

Могилянський історико-філософський семінар. Вип. І. 2003 – 2005. Матеріали засідань. – К., 2006. –

С. 69 – 112, 130 – 172.
Додаткова: 6, 13, 18, 30, 33, 42,48, 51 – 54, 59, 96, 101, 116.

Тема 6. Історико-філософська наука в Україні: віхи становлення, сучасний стан і перспективи розвитку

Лекція - 4 год. (література – 23 – 25, 39, 69)

Завдання для тижня самостійної роботи

Самостійне опрацювання теми: Компаративістська методологія історико-філософського пізнання.



Література: 37, 38, 65, 109.


Письмова робота з курсу

Зміст письмової роботи з курсу становить аналітичний огляд новітньої української історико-філософської літератури за певною тематикою (напрямом) досліджень або розгорнута рецензія на одну із праць українських істориків філософії, виданих упродовж останнього десятиріччя. Тема письмової роботи і література до неї визначається шляхом індивідуальних консультацій з викладачем до тижня самостійної роботи. Обсяг письмової роботи – 0,5 др. арк. (20 тис. знаків).


Список рекомендованої літератури

Основна





  1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996.

  2. Астафьев П. Е. Национальность и общечеловеческие задачи // Вопросы философии. – 1996. - № 12. –

С. 84 – 102.

  1. Барабанов Е. В. Русская философия и кризис идентичности // Вопросы философии. – 1991. - № 8. –

С. 102 – 116.

  1. Барг М. А. Эпохи и идеи. Становление историзма. - М., 1987.

  2. Бахтин М. М. Человек в мире слова. - М., 1995.

  3. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. - М., 1979.

  4. Библер В. С. История философии как философия (К началам логики культуры) // Историко-философский ежегодник ’89. - М., 1989. - С. 39 - 54.

  5. Блок М. Апология истории. - М., 1986.

  6. Виндельбанд В. От Канта до Ницше. - М., 1998.

  7. Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. - М., 1995.

  8. Виндельбанд В. История древней философии. - К., 1995.

  9. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. - М., 1991.

  10. Гадамер Г.-Г. Істина і метод: У 2-х т. – К., 2000.

  11. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии: В 3-х кн. - СПб., 1993 - 1994.

  12. Гиляров А. Н. Источники о софистах. Платон как исторический свидетель. Опыт историко-философской критики. - К., 1891.

  13. Гиляров А. Н. Предсмертные мысли ХІХ века во Франции. - К., 1901.

  14. Гиляров А. Н. Философия в ее существе, значении и истории: В 2-х ч. - К., 1918 - 1919.

  15. Гиляров А. Н. Что нужно читать, чтобы заниматься философией // Университетские известия. - 1902. –

№ 11. - С. 137 - 173.

  1. Гиляров А. Н. Что такое философия и что она может и чего не может дать. - К., 1899.

  2. Гогоцкий С. С. Введение в историю философии. - К., 1871.

  3. Горский В. С. Историко-философское истолкование текста. - К., 1981.

  4. Горский В. С. “Философская школа” как понятие // Философские науки. - 1972. - № 4. - С. 82 - 88.

  5. Горський В. С. До питання про ідентичність історії філософії як науки // Наукові записки НаУКМА. – Т. 25. Філософія та релігієзнавство. – К., 2004. – С. 3 – 7.

  6. Горський В. С. Структура простору історико-філософського дослідження // Наукові записки НаУКМА. – Т. 37. Філософія та релігієзнавство. – К., 2005. – С. 3 – 8.

  7. Горський В. С. Філософія в українській культурі. – К., 2001. – С. 6 – 16.

  8. Гройс Б. Поиск русской национальной идентичности // Вопросы философии. – 1992. - № 1. – С. 52 – 60.

  9. Громов М. Н. Вечные ценности русской культуры: к интерпретации отечественной философии // Вопросы философии.. – 1994. - № 1. - С. 54 – 60.

  10. Гулыга А. В. Что такое постсовременность? // Вопросы философии. - 1988. - № 12. - С. 153 - 159.

  11. Гуревич А. Я. История – нескончаемый спор. – М., 2005.

  12. Дильтей В. Литературные архивы и их значение для изучения истории философии // Вопросы философии. - 1995. - № 2. - С. 124 - 136.

  13. Дильтей В. Сущность философии. – М., 2001.

  14. Дильтей В. Введение в науки о духе. Опыт полагания основ для изучения общества и истории //

Дильтей В. Собр. соч.: В 6 т. – Т. 1. – М., 2002.

  1. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Філософська і соціологічна думка. - 1996. - № 3-4. – С. 167 – 195.

  2. Емельянов Б. В. , Любутин К. Н. Введение в историю философии. - М., 1987.

  3. Ермишин О. Т. Русская историко-философская мысль (конец ХІХ – первая треть ХХ в.). – М., 2004.

  4. Захаров А. А. Историко-философская концепция В. С. Соловьева. – М., 1998.

  5. История современной зарубежной философии: компаративистский подход. – СПб., 1997.

  6. История философии: Запад – Россия – Восток. – М., 1995. .

  7. История философии и культура / В. С. Горский, Ю. В. Кушаков, В. Ферстер и др. - К., 1991.

  8. Каменский З. А. История философии как наука. - М., 1992.

  9. Каменский З. А. Культурно-исторические типы или единство историко-философского процесса // Вопросы философии. - 1995. - № 2. - С. 61 - 67.

  10. Касавин И. Т. Традиции и интерпретации. – Спб., 2000.

  11. Кузнецов В. Герменевтика и ее путь от конкретной методики до философского направления // Логос. – М., 1999. – Вып. 10. – С. 43 – 88.

  12. Кушаков Ю. В. Историко-философская концепция Л. Фейербаха. Теория, методология, конкретные результаты. - К., 1981.

  13. Лапшин И. И. Философия изобретения и изобретение в философии. – М., 1999.

  14. Лосев А. Ф. Диоген Лаэрций – историк античной философии. – М., 1981.

  15. Лосев А. Ф. Страсть к диалектике. - М., 1990.

  16. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. – М., 1999.

  17. Лотман Ю. М. История и типология русской культуры. – СПб., 2002.

  18. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1992.

  19. Методологический анализ историко-философского знания. - К., 1984.

  20. Методологические и мировоззренческие проблемы истории философии. - М., 1988.

  21. Методологические проблемы историко-философской науки. – Воронеж, 1986.

  22. Могилянський історико-філософський семінар. Вип. І. 2003 – 2005. Матеріали засідань. – К., 2006.

  23. Ойзерман Т. И. Философия как история философии. - СПб., 1999.

  24. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

  25. Ортега-и-Гассет Х. История как система // Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды. – М., 2000. - С.437 – 479.

  26. Поппер К. Злиденність історицизму. – К., 1994.

  27. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1995 (М., 2002).

  28. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998.

  29. Рікер Поль. Історія та істина. – К., 2001.

  30. Смысловые концепты историко-философского знания. - Тарту, 1990.

  31. Соловьев В. С. Исторические дела философии // Вопросы философи. – 1988. - № 8. – С. 118 – 125.

  32. Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас: Очерки по истории философии и культуры. - М., 1991.

  33. Сравнительная философия. – М., 2000.

  34. Тихомиров П. В. Научные задачи и методы истории философии. - Сергиев Посад, 1907.

  35. Ткачук М. Л. Теоретичні та методологічні проблеми історико-філософського знання у спадщині Сильвестра Гогоцького // Наукові записки НАУКМА.. – Т. 19. Сер. Філософія та релігієзнавство. – К., 2001. – С. 70 – 75.

  36. Ткачук М. Історія філософії в культурологічному вимірі (з досвіду київських істориків філософії ХІХ – початку ХХ ст.) // Наукові записки НАУКМА.. – Т. 20. Сер. Філософія та релігієзнавство. – К., 2002. –

С. 19 – 29.

  1. Ткачук М. Л. Київська академічна філософія ХІХ - початку ХХ ст. і становлення історико-філософської науки в Україні: Автореферат дис. … доктора філос. наук. – К., 2001.

  2. Ткачук М. Філософія світла і радості: Олексій Гіляров. - К., 1997.

  3. Ткачук М. Як вивчали історію філософії в Київській духовній академії ХІХ – початку ХХ ст. // Магістерум:. – Вип. 9. Історико-філософські студії. – К., 2002. – С. 35 – 51.

  4. Ткачук М. Як вивчали історію філософії в Уныверситеті Св. Володимира // Магістерум:. – Вип. 13. Історико-філософські студії. – К., 2004. – С. 65 – 74.

  5. Трёльч Э. Историзм и его проблемы. - М., 1994.

  6. Трубецкой С. Н. Чему учит история философии // Проблемы идеализма. Сборник статей [1902]. – М, 2002. – С. 483 – 504.

  7. Фишер К. История новой философии: Введение в историю новой философии. Фрэнсис Бэкон Веруламский. – М., 2003.

  8. Франк С. Л. Русское мировоззрение. - Спб., 1996.

  9. Хайдеггер М. Исследовательская работа Вильгельма Дильтея и борьба за историческое мировоззрение в наши дни. Десять докладов, прочитанных в Касселе // Вопросы философии. - 1995. - № 11. - С. 119 - 145.

  10. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. - М., 1997.

  11. Шеллинг Ф. В. Й. К истории новой философии (Мюнхенские лекции) // Шеллинг Ф. В. Й. Сочинения: В 2-х т. - Т. 2. - М., 1987.

  12. Шпет Г. История как проблема логики. – М., 1916 (М., 2001).

  13. Шпет Г. Г. Мудрость или разум? // Шпет Г. Г. Философские этюды. – М., 1994. – С. 222 – 236.

  14. Эрн В. Ф. Сочинения. – М., 1991.

  15. Яковенко Б. В. Мощь философии. – СПб., 2000.

  16. Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. - СПб., 2000. .


Додаткова:

  1. Богомолов А. С., Ойзерман Т. И. Основы теории историко-философского процесса. - М., 1983.

  2. Горский В. С. Историко-философские трилогии Фейербаха и Гегеля // Очерки по философии

Л. Фейербаха. - К., 1982. - С. 210 - 238.

  1. Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрями. – К., 1996. – С. 62 – 94.

  2. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. - № 7. – С. 148 – 176.

  3. Декомб В. Современная французская философия. – М., 2000.

  4. Делез Ж. Ницше. – СПб., 2001.

  5. Делез Ж. Различие и повторение. – СПб., 1998

  6. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – М.-СПб., 1998.

  7. Ильин И. А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. - СПб., 1994.

  8. Ильин И. Постмодернизм от истоков до конца столетия. – М., 1998.

  9. Ильин И. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм. – М., 1996.

  10. Интенциональность и текстуальность. Философская мысль Франции ХХ века. – Томск, 1998.

  11. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. - СПб., 1997.

  12. Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. – М., 1998.

  13. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку // Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрями. – К., 1996. – С. 213 – 294.

  14. Копосов Н. Е. Как думают историки. – М., 2001.

  15. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики. – К., 1992.

  16. Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1983.

  17. Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии. - М., 1993.

  18. Плотников Н. С. Жизнь и история: Философская программа Вильгельма Дильтея. – М., 2000.

  19. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.

  20. Рікер П. Інтелектуальна біографія. Любов і справедливість. – К., 2000. – С. 3 – 81.

  21. Рорти Р. Случайность, ирония, солидарность. – М., 1996.

  22. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрями. – К., 1996. – С.296 – 358.

  23. Степанянц М. Т. Восток – Запад: диалог философов // Вопросы философии. – 1989. - № 12. – С. 151 – 157.

  24. Февр Л. Бои за историю. – М., 1990.

  25. Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

  26. Manasse E. M. The Philosophical Value of the History of Philosophy // Philosophy and Phenomenological Research. – 1952. - V. 12. – Is. 4. – P. 538 – 549.

  27. Mandelbaum M. The History of Philosophy: Some Methodological Issue // The Journal of Philosophy. – 1977. - № 10. – Р. 561 – 572.

  28. Kristeller P. O. Philosophy and its Historiography // The Journal of Philosophy. – 1985. - № 11. – Р. 618 – 625.

  29. Popkin R. H. Philosophy and the History of Philosophy // The Journal of Philosophy. – 1985. - № 11. – Р. 625 – 632.

  30. Vattimo G. Beyond Interpretation: The Meaning of Hermeneutics for Philosophy. – Cambridge, 1997.


Умови визначення навчального рейтингу

Робота в триместрі – 60 балів



Іспит - 40 балів

Разом – 100 балів




  1. Робота в триместрі




Види робіт

Їх кількість

Максимальний бал

за 1


Разом

Практичні заняття

за визначеними темами


Письмова робота

9

1



5
15

45

15





  1. Іспит




Види робіт

Кількість завдань

Максимальний бал

за 1 правильну відповідь



Разом

Співбесіда

(за білетами)


2



20

40

Д.філос.н., проф. М. Л. Ткачук