Програма нормативної навчальної дисципліни для підготовки до вступного іспиту в ад’юнктуру (аспірантуру) - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма нормативної навчальної дисципліни для підготовки до вступного... 1 102.8kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни для підготовки до вступного... 4 916.03kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста 1 174.82kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста 1 90.88kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста 1 144.97kb.
Програма вступного іспиту в аспірантуру зі спеціальності 04. 1 119.09kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки Бакалавра 1 140.63kb.
Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста 1 221.77kb.
Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста 1 220.34kb.
Програма вступного іспиту з філософії для вступу в аспірантуру на... 2 2659.13kb.
Програма вступного іспиту в аспірантуру за спеціальністю 11. 1 125.35kb.
В. В. Назаров віктор Володимирович Назаров 1 143.85kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Програма нормативної навчальної дисципліни для підготовки до вступного іспиту в ад’юнктуру - сторінка №1/1


Міністерство внутрішніх справ України

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС


ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

для підготовки до вступного іспиту в ад’юнктуру (аспірантуру)

зі спеціальності

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дніпропетровськ – 2013



Міністерство внутрішніх справ України

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут пава та безпеки

Кафедра кримінально-правових дисциплін


ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни

для підготовки до вступного іспиту в ад’юнктуру (аспірантуру) зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність.

2013 р.

Програма екзамену складена на основі освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики напряму підготовки (спеціальності) 7.03040101, 7.060101 «Правознавство», Положення про організацію навчального процесу у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.



Укладач і : доктор юридичних наук, професор Тертишник В.М.

канд.. юрид. наук. О. В. Сачко, канд.. юрид. наук. В.М. Ковбаса, канд.. юрид. наук. В. Г. Уваров.

Програма екзамену обговорена та затверджена на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін протокол № 1 від 23 серпня 2013 р.

Завідувач кафедри В.М. Тертишник


Зміст
1. Загальні положення

2. Зміст екзамену з навчальної дисципліни «Кримінальний процес»

3. Питання до екзамену

4. Критерії оцінювання

5. Список рекомендованої літератури
Загальні положення
Організація і проведенні вступних іспитів в аспірантуру з кримінального процесу проводиться згідно з Законом України «Про освіту», Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах та відомчих нормативних актів і рішень Вченої ради та розпоряджень ректора університету.

Вступні випробування за спеціальністю 12.00.09 проводяться у формі усного іспиту з кримінального процесу.

Згідно паспорту спеціальності наукова спеціальність 12.00.09 об'єднує юридичні науки, які досліджують кримінально-процесуальну форму та гарантії правосуддя; кримінально-процесуальні функції і кримінально-процесуальні відносини та процесуальна діяльність і їх зміст; кримінально-процесуальне право та законодавство; закономірності збирання, дослідження, оцінювання та використання доказів; прийоми, методи та засоби розкриття, розслідування, судового розгляду та запобігання злочинів; використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві та провадження експертних досліджень; забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства.

Іспит проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальної дисципліни за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Зміст питань комплекту екзаменаційних білетів охоплює навчальну програму дисципліни, та складається з метою забезпечити перевірку знань, умінь і навичок, а також творчих здібностей претендентів на вступ до аспірантури з відповідної дисципліни.

Предмет дисципліни кримінального процесу є концепція кримінального судочинства, закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, шляхи удосконалення концептуальної моделі правосуддя, особливості та тенденції розвитку теорії та історії кримінального процесу, а також основні досягнення процесуальної науки.

Глибокі знання з кримінального процесу є необхідною передумовою успішної науково-дослідницької роботи за обраною спеціальністю.

Наука кримінального процесу – юридична наука, яка представляє сукупність правових ідей, поглядів і уявлень щодо правосуддя, аналізує розробляє і розвиває теорію кримінального процесу та теоретичну модель правосуддя, вивчає систему кримінально-процесуального права, його окремі інститути і норми, аналізує практику застосування процесуальних норм при на різних стадіях кримінального процесу, визначає та досліджує актуальні проблеми удосконалення процесуального права, теорії і практики кримінального процесу та вносить пропозиції і рекомендації по їх розв'язанню, вивчає історичний шлях та тенденції розвитку кримінального процесу України і зарубіжних держав, вивчає шляхи імплементації міжнародних правових актів та рішень Європейського Суду з прав людини у національне процесуальне законодавство.

Кримінальний процес є такою галуззю юриспруденції в рамках якої широко застосовуються практично всі юридичні науки. Широка ерудиція і глибокі юридичні знання – необхідна передумова успішної наукової і викладацької діяльності.

Абітурієнт має на основі нового КПК України 2012 року вміти аналізувати інститути слідчих і негласних слідчих дій, орієнтуватись в проблемах допустимості обмеження прав і свобод людини при провадженні слідчих і інших процесуальних дій; орієнтуватись у сучасних проблемах застосування інституту повідомлення про підозру, суду присяжних, імплементації міжнародних договорів та прецедентної практики Європейського Суду з прав людини до національного законодавства; розвязанні проблем захисту прав людини в кримінальному судочинстві та застосуванні альтернативних механізмів вирішення кримінально-правових конфліктів.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які мають бути твердо засвоєні при вивченні курсу кримінального процесу – це верховенство права, презумпція невинуватості обвинуваченого та добропорядності людини, повага до честі і гідності особи, невтручання в її приватне життя, справедливість і гуманізм.



З Кримінального процесу абітурієнт має продемонструвати кваліфікаційний рівень підготовки фахівців, при якому має

а) знати:

  • поняття, предмет, систему, джерела та завдання з кримінально-процесуального права та зміст складових його інститутів;

  • функції у кримінальному процесі, зміст та порядок здійснення функцій розслідування, захисту, обвинувачення та правосуддя в умовах змагального судочинсва;

  • систему принципів кримінального процесу та зміст і порядок застосування окремих засад судочинства;

  • зміст і значення процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя;

  • особливості процесуального статусу учасників кримінального процесу та правовідносин їх між собою;

  • основи теорії доказів, поняття доказів та їх допустимості, кримінально-процесуальні засоби збирання, дослідження, перевірки, оцінки та застосування доказів, захисту прав і свобод людини;

  • процесуальну форму здійснення слідчих та інших процесуальних дій, форми здійснення правозастосовчої діяльності на різних стадіях кримінального процесу;

  • вимоги до процесуальних документів та порядок їх складання й здійснення технічного документування судочинства;

  • теорію прийняття процесуальних рішень, вимоги закону до їх змісту та структури, підстави, умови та форму процесуальних дій та рішень;

  • поняття, зміст та гарантії захисту прав і свобод людини та юридичних осіб при здійснення правосуддя;

  • способи тлумачення та застосування кримінально-процесуальних норм;

  • процесуальні методи й форми попередження злочинів, виявлення та усунення причин і умов, які сприяли їх вчиненню;

  • процесуальний порядок реабілітації невинуватих осіб;

  • прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо розгляду звернень учасників кримінального судочинства;

  • особливості міжнародного співробітництва держав в сфері правосуддя;

  • стан основних проблем науки кримінального процесу та основні наукові концепції.

б) уміти:

а) на репродуктивному рівні:

  • орієнтуватись в системі кримінально-процесуального права, джерелах процесуальних норм та в слідчій і судовій практиці; застосовувати прецедентну практику Європейського суду з прав людини та розв'язувати проблему конкуренції правових норм;

  • правильно тлумачити та застосовувати норми кримінально-процесуального права,

  • самостійно поглиблювати свої знання та використовувати їх для розв’язання нестандартних завдань та проблемних ситуацій;

  • вільно відтворювати знання з теорії і практики кримінального процесу;

б) на алгоритмічному рівні: ...

  • володіти кримінально-процесуальними поняттями, категоріями і концепціями;

в) на евристичному рівні:

  • самостійно здійснювати юридичний аналіз правозстосовчих проблем;

  • вміло використовувати знання та навички при застосуванні закону;

г) на творчому рівні: ...

  • здійснювати творчий пошук при розв’язанні нетипових завдань та проблемних питань при застосуванні норм кримінально-процесуального права;

  • доводити обгрунтованість і законність своїх рішень при застосуванні положень правових норм

Абітурієнт має підтвердити свою здатність до творчої науково-педагогічної діяльності.


2. Зміст екзамену
Навчальна дисципліна «Кримінальний процес»
ТЕМА № 1. Сутність кримінального процесу. Кримінально-процесуальне право і кримінально-процесуальне законодавство
Кримінально-процесуальна форма, її значення для дотримання прав людини у кримінальному процесі. Уніфікація і диференціація кримінально-процесуальної форми.

Поняття, значення і система кримінально-процесуальних гарантій.

Кримінально-процесуальні функції: поняття і види.

Процесуальні строки та процесуальні витрати.

Місце і роль науки кримінального процесу у системі правових наук. Завдання науки кримінального процесу.

Система і структура кримінально-процесуального права. Особливості структури кримінально-процесуальних норм.

Кримінально-процесуальні правовідносини: поняття, структура. Предмет і методи правового регулювання кримінально-процесуальних відносин.

Джерела кримінально-процесуального права.

Кримінально-процесуальне законодавство. Чинність кримінально-процесуального закону у часі і просторі, за колом осіб. Структура Кримінально-процесуального кодексу України. Конституція України в системі джерел кримінально-процесуального права.

Рішення Європейського суду з прав людини та міжнародні правові акти як джерело права.


ТЕМА № 2. Принципи кримінального процесу
Поняття і значення принципів кримінального процесу.

Система принципів кримінального процесу.

Загально-правові принципи. Верховенство права, законність; забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність; забезпечення недоторканності житла; забезпечення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної і іншої кореспонденції, банківських вкладів і рахунків; повага до честі та гідності особи, невтручання в приватне життя.

Міжгалузеві принципи. Змагальність сторін; диспозитивність.

Галузеві принципи. Публічність; презумпція невинуватості; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.

ТЕМА № 3. Учасники кримінального процесу

Поняття учасників кримінального процесу, їх класифікація.

Учасники, які представляють у кримінальному процесі державні інтереси. Суд і суддя. Слыдчий суддя. Прокурор. Слідчий. Керывник слідчого пыдроздылу.

Учасники, які мають власні законні інтереси у кримінальному процесі. Підозрюваний. Обвинувачений. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів виховного характеру. Потерпілий. Цивільний позивач. Цивільний відповідач. Представник юридичної особи щодояґкої здійсню\ться кримінальне провадження.

Учасники кримінального процесу, які захищають або представляють інтереси інших осіб. Захисник. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Законний представник.

Учасники кримінального процесу, які сприяють судочинству. Заявник про злочин. Свідок. Експерт. Спеціаліст. Перекладач. Заявник, Поняті. Секретар судового засідання. Заставодавець. Поручитель.

Кримінально-процесуальна характеристика учасника кримінального процесу: 1) визначення поняття учасника; 2) підстава його участі у процесі; 3) вимоги процесуального закону, яким повинен відповідати, і/або обставини, що виключають участь; 4) процесуальний статус (обов’язки і права); 5) час, протягом якого перебуває у такому статусі; 6) юридична відповідальність за невиконання процесуальних обов’язків.

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу. Приводи і підстави застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки. Органи, які приймають рішення про забезпечення безпеки. Органи, які безпосередньо здійснюють заходи забезпечення безпеки. Види, процесуальний порядок застосування і скасування спеціальних заходів забезпечення безпеки.


ТЕМА № 4. Докази і доказування
Поняття і зміст теорії доказів у кримінальному процесі. Теорія пізнання - основа теорії доказів у кримінальному процесі. Поняття і зміст істини у кримінальному процесі. Встановлення об’єктивної істини - мета доказування.

Поняття предмету доказування та його структура. Предмет доказування і склад злочину. Межі доказування.

Суб’єкти і обов’язок доказування.

Поняття доказів. Належність, достовірність, допустимість і достатність доказів. Допустимість використання у доказуванні фактичних даних, здобутих під час оперативно-розшукової діяльності.

Види доказів: первинні та похідні, особисті та речові, прямі та непрямі, обвинувальні і виправдувальні.

Показання свідка. Предмет показань свідка. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Перевірка і оцінка показань свідка.

Показання потерпілого. Предмет показань потерпілого. Перевірка і оцінка показань потерпілого.

Показання підозрюваного. Предмет показань підозрюваного. Перевірка і оцінка показань підозрюваного.

Показання обвинуваченого. Предмет показань обвинуваченого. Види показань обвинуваченого: визнання або заперечення ним своєї вини; обмова і самообмова, алібі. Доказове значення визнання обвинуваченим своєї вини. Перевірка і оцінка показань обвинуваченого.

Речові докази. Поняття і значення речових доказів. Види речових доказів. Процесуальне закріплення і зберігання речових доказів. Перевірка і оцінка речових доказів. Вирішення питання про речові докази.

Протоколи слідчих і судових дій. Поняття, процесуальна природа і значення протоколів слідчих і судових дій. Перевірка і оцінка протоколів слідчих і судових дій.

Інші документи. Поняття, значення і процесуальна природа документів як доказів. Відмінність документів від речових доказів. Документи як речові докази.

Висновок експерта. Поняття, предмет, зміст і значення висновку експерта. Особливості перевірки і оцінки висновку експерта.

Поняття і зміст процесу доказування. Висунення версій. Збирання доказів. Процесуальні способи збирання і перевірки доказів. Застосування науково-технічних засобів для збирання доказів. Перевірка доказів. Оцінка доказів. Принцип вільної оцінки доказів. Відмінність вільної оцінки від формальної оцінки доказів. Використання доказів для обґрунтування висновків у кримінальній справі.


ТЕМА № 5. Кримінально-процесуальний примус
Поняття та значення кримінально-процесуального примусу під час провадження у кримінальній справі. Види заходів примусу. Кримінально-процесуальний примус і кримінально-процесуальна відповідальність.

Поняття та значення запобіжних заходів. Відмінність запобіжних заходів від інших заходів процесуального примусу.

Види запобіжних заходів.

Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід. Взяття під варту (арешт).

Застава. Особиста порука. Порука громадської організації або трудового колективу (громадська порука). Нагляд командування військової частини. Домашній арешт.

Кримінально-процесуальна характеристика запобіжних заходів: 1) визначення запобіжного заходу; 2) спосіб запобігання; 3) мета застосування; 4) підстави застосування; 5) умови застосування; 6) процесуальний порядок застосування; 7) строк дії; 8) юридична відповідальність за порушення.


ТЕМА № 6. Досудове розслідування: загальні положення
Поняття, завдання і значення стадії досудового розслідування. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство, їх співвідношення.

Досудове слідство як основна форма досудового розслідування. Органи досудового слідства. Повноваження слідчих системи МВС України. Державне бюро розслідувань.

Основні положення стадії досудового розслідування. Поняття, значення і види підслідності. Підслідність кримінальних справ слідчим органів внутрішніх справ. Початок і місце досудового слідства. Строк провадження слідства, підстави і порядок його продовження. Обчислення строку розслідування. Доручення і окремі доручення слідчого. Розгляд клопотань слідчим. Роз’яснення і забезпечення прав осіб, які беруть участь у справі. Недопустимість розголошення даних досудового розслідування. Застосування органами досудового розслідування науково-технічних засобів. Форма і зміст процесуальних документів, що складаються під час провадження досудового розслідування.

Оскарження дій слідчого, прокурора. Строки і порядок розгляду скарг на дії органів розслідування.

Нагляд прокурора за дотриманням законів у стадії досудового розслідування.
ТЕМА № 7. Слідчі дії та негласні слідчі (розшукові) дії
Поняття і система слідчих дій. Загальні правила провадження слідчих дій.

Огляд. Освідування. Допит свідка. Допит потерпілого. Допит підозрюваного, Допит обвинуваченого Допит експерта. Пред’явлення для впізнання. Обшук. Виїмка. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Слідчий експеримент. Експертиза. Негласні слідчі (розшукові) дії. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж. Втручання у приватне життя шляхом аудіо-, відеоконтролю, зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Кримінально-процесуальна характеристика слідчих дій: 1) визначення (дефініція) слідчої дії; 2) види слідчої дії; 3) провадиться слідча дія за постановою слідчого чи без неї; 4) провадиться слідча дія із санкції прокурора чи за рішенням суду; 5) провадиться слідча дія з участю понятих чи без їх участі; 6) мета слідчої дії; 7) підстави до провадження слідчої дії; 8) місце провадження слідчої дії; 9) спеціальні правила провадження слідчої дії; 10) процесуальний порядок провадження слідчої дії; 11) учасники слідчої дії; 12) способи фіксації факту, змісту і результатів слідчої дії.
ТЕМА № 8. Повідомлення про підозру
Поняття і значення акту повідомлення про підозру.

Підстави та умови повідомлення про підозру.

Процесуальний порядок (процедура) повідомлення про підозру. Акт повідомлення про підозру. Роз’яснення підозрюваному його прав. Вручення повідомлення про підозру та роз’яснення його суті.

Допит підозрюваного.



ТЕМА №9. Закінчення досудового слідства
Закінчення досудового слідства за наявності достатніх доказів для складання обвинувального акту. Обвинувальний акт. Значення, структура і зміст обвинувального акту. Направлення прокурором справи до суду.

Закриття кримінальної справи. Підстави і процесуальний порядок прийняття слідчим цього процесуального рішення. Форма і зміст постанови про закриття кримінальної справи. Порядок і строки оскарження постанови про закриття кримінальної справи. Умови і порядок відновлення слідства у закритій кримінальній справі.

Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у зв’язку із зміною обстановки; дійовим каяттям; примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим; застосуванням примусових заходів виховного характеру; передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації; закінченням строків давності.
ТЕМА № 10. Судовий розгляд
Поняття, завдання і значення стадії судового розгляду. Судовий розгляд у системі стадій кримінального процесу.

Поняття і значення загальних положень судового розгляду.

Безпосередність, усність судового розгляду і незмінність складу суду при розгляді справи. Випадки оголошення показань підсудного, свідків, потерпілого і відтворення звукозапису їх показань, даних при провадженні досудового розслідування.

Порядок судового засідання. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання.

Склад суду. Народні засідателі, їх права і обов’язки. Секретар судового засідання, його обов’язки.

Учасники судового розгляду. Рівність прав учасників судового розгляду. Участь прокурора у судовому засіданні. Підстави і умови розгляду справи у відсутності підсудного. Захисник, його процесуальне становище у стадії судового розгляду. Участь потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників. Участь експерта та спеціаліста у судовому засіданні.

Межі судового розгляду. Вирішення питання про нове обвинувачення. Зміна обвинувачення у суді. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.

Підготовча частина судового розгляду. Судове слідство. Порядок судового слідства. Реалізація принципу змагальності в стадії судового слідства. Обвинувач і захисник у стадії судового слідства. Судові доручення.

Судові дебати.

Останнє слово підсудного.

Особливості розглід справи судом присяжних.

Поняття та види вироків. Постановлення і проголошення вироку. Структура, зміст і процесуальна форма вироку. Проголошення і звернення вироку до виконання.


ТЕМА №11. Апеляційне провадження. Касаційне провадження.

Виконання вироку
Поняття, завдання і значення стадії апеляційного провадження. Загальні положення стадії апеляційного провадження. Судові рішення, на які може бути подана апеляція. Особи, які мають право подати апеляцію. Порядок і строки апеляційного оскарження. Наслідки подання апеляції. Доповнення, зміна і відкликання апеляції.

Розгляд справи за апеляцією. Суди, які розглядають справи у апеляційному порядку. Обсяг перевірки справи апеляційним судом.

Рішення, що їх може постановити суд апеляційної інстанції. Закриття апеляційного провадження. Скасування вироку чи постанови і закриття справи. Скасування повністю чи частково вироку суду першої інстанції і постановлення свого вироку. Скасування повністю чи частково постанови суду першої інстанції і постановлення своєї постанови. Залишення вироку чи постанови суду першої інстанції без зміни, а апеляції - без задоволення. Скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Поняття, завдання і значення стадії касаційного провадження. Загальні положення стадії касаційного провадження. Судові рішення, на які може бути подана касація. Особи, які мають право подати касацію. Порядок і строки касаційного оскарження. Наслідки подання касації. Доповнення, зміна і відкликання касації.

Розгляд справи за касацією. Суд, який розглядає справи у касаційному порядку. Обсяг перевірки справи касаційним судом.

Рішення, що їх може постановити суд касаційної інстанції. Закриття касаційного провадження. Залишення вироку, постанови чи ухвали без зміни, а касаційних скарг чи подання - без задоволення. Скасування вироку, постанови чи ухвали і направлення справи на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд. Скасування вироку, постанови чи ухвали і закриття справи. Зміна вироку, постанови чи ухвали.

Поняття, завдання і значення стадії виконання вироку. Загальні положення стадії виконання вироку.

Набрання вироком, ухвалою суду і постановою судді законної сили. Порядок звернення вироку, ухвал суду, постанови судді до виконання. Процесуальні питання, що виникають при виконанні вироку.

Суди, які вирішують питання, пов’язані з виконанням вироку. Порядок вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку. Контроль суду за виконанням вироку.

ТЕМА № 12. Реабілітація і відшкодування (компенсація) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання,

досудового слідства, прокуратури, суду
Поняття реабілітації у кримінальному процесі. Соціально-політичне значення правового інституту відшкодування шкоди реабілітованій особі.

Правові підстави для виникнення у особи права на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Види шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Повернення заробітку та інших грошових доходів, майна, штрафів, сум, сплачених у зв’язку з наданням юридичної допомоги. Компенсація моральної шкоди. Поновлення порушених трудових, пенсійних, житлових та інших особистих прав.

Порядок розгляду та вирішення питань про відшкодування шкоди реабілітованому громадянинові.


ТЕМА № 13. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах. Кримінальний процес зарубіжних країн
Імунітет дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України. Імунітет від кримінальної юрисдикції України. Імунітет, пов’язаний з особистою недоторканністю, з недоторканністю приміщень і документів.

Правова допомога та її види у кримінальних справах Україною - іноземним державам і іноземних держав - Україні. Поняття екстрадиції (видачі) особи. Видача в Україну із-за кордону осіб, які вчинили злочин. Передача осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання у державі, громадянами якої вони є. Передача громадян України, засуджених судами іноземних держав до позбавлення волі, для відбування покарання в Україні.

Інші види правової допомоги. Транзитне перевезення осіб і речей. Доручення про кримінальне переслідування. Передача предметів. Повідомлення про обвинувальні вироки і відомості про судимість. Виклик обвинуваченого або підсудного із-за кордону та їх гарантії. Виклик до органів досудового слідства або до суду свідка, потерпілого, експерта, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників та їх гарантії. Вручення документів і допит громадянина України, який перебуває за кордоном.

Особливості джерел кримінально-процесуального права Франції і США. Особливості доказування у кримінальному процесі Франції і США.

Альтернативи кримінальному переслідуванню у закордонному кримінальному процесі. Інститут медіації у Франції. „Угоди про визнання вини” у США.


3. Критерії оцінювання
Оцінка «відмінно» виставляється абітурієнту, який ґрунтовно і повно викладає вивчений матеріал; виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує власні думки, застосовує знання на практиці, показує вміння працювати з нормативною базою, наводить необхідні приклади; здатний здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки та узагальнення; викладає матеріал послідовно і правильно з позицій норм літературної мови.

Оцінка «добре» виставляється абітурієнту, який дає відповідь, що задовольняє вимоги, які висуваються до оцінки «відмінно», але припускається помилок та поодиноких недоліків у послідовності викладу матеріалу і мовленнєвому оформленні.

Оцінка «задовільно» виставляється абітурієнту, який виявляє знання і розуміння основних положень теми; викладає матеріал не повною мірою і припускається помилок у формулюванні правил, визначень; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати власні думки і виявляє утруднення щодо добору прикладів; викладає матеріал непослідовно і припускається помилок у мовленнєвому оформленні.

Оцінка «незадовільно» виставляється абітурієнту, який виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу з відповідної дисципліни, у формулюванні правил і понять припускається суттєвих помилок, непослідовно і невпевнено викладає матеріал. Оцінка «незадовільно» виставляється і тоді, коли виявлено повне нерозуміння матеріалу.


4. Список рекомендованИХ ДЖЕРЕЛ
НОРМАТИВНІ АКТИ
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. – [Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua.

Європейська конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах, ратифікована Законом України від №44/98-ВР 16.01.98 //Офіційний вісник України.— 1998.— №13;

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 51, ст.577 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3671-VI ( 3671-17 ) від 08.07.2011, ВВР, 2012, N 16, ст. 146 Кодексом N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст. 88 Законами N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст. 208 N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012 N 5290-VI ( 5290-17 ) від 18.09.2012.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006р. // Офіційний вісник України. – 2006. - №12.

Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 р. { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 523-IV ( 523-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.124 ; N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198 ; N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511; N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208 } // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3782-12

Європейська хартія регіональних мов або меншин. Ратифіковано Законом України № 1350-XIV (1350-14) від 24.12.99.

Закон України від 1.12.1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №1. - Ст. 1.

Закон України від 22 березня 2001 року „Про розвідувальні органи України” // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 19. - Ст. 94. { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 2526-VI ( 2526-17 ) від 21.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.27 }

Закон України «Про контррозвідувальну діяльність» // ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 12, ст.89 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 N 2939-VI ( 2939-17 ) від 13.01.2011, ВВР, 2011, N 32, ст.314 }.

Закон України від 18.02.1992 року "Про оперативно-розшукову діяльність" //Відомості Верховної Ради України. 1992. - №22. - Ст. 303; Зі змінами відповідно до Законів N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 ; N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст. 208.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст. 529.

Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-17/2000 за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про право вільного вибору захисника) від 16.11.2000 р. за № 13-рп/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – Ст. 2045. Режим доступу: http:///www.zakon.rada.gov.ua

Рішення Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року. Режим доступу: http:///www.zakon.rada.gov.ua

Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», схваленої Комітетом Міні¬стрів Ради Європи 13 жовтня 1994 р. Режим доступу: http:///www.zakon.rada.gov.ua

Рекомендація Комітету міністрів держав — членів Ради Європи від 6 жовтня 2000 року «Про роль прокурорів у системі кримінального судочинства» Режим доступу: http:///www.zakon.rada.gov.ua.

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (99) 19 "Про посередництво (медіацію) у кримінальних справах" від 15 вересня 1999 року // Відновне правосуддя в Україні: Спецвипуск.- 2005.- С. 53-56.

Резолюція Економічної і соціальної ради ООН 2000 / 14 від 27 липня 2000 року "Основні принципи застосування програм відновлювального правосуддя в кримінальних справах" // Відновне правосуддя в Україні. - 2005. - С. 48-52.

Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012.

Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Затверджено Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012

Інструкція «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні». Затверджена Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5/

Положення «Про порядок застосування електронних засобів контролю». Затверджено Наказом МВС України № 696 від 09.08.2012

Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України». Затверджено Наказом МВС України № 686 від 09.08.2012

Типове положення про слідчий відділ (відділення) міського, районного, лінійного управління (відділу) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті» (Затверджено Наказом МВС України № 686 09.08.2012)

Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. /Затв. Наказом Державного казначейства України №48 від 07.03.2006р. /Офіційний вісник України №13 від 11.04.2003 - 2003 р. - 64 с.

Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1363.

Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Затверджено Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 № 967/5.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затверджено Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5).

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. № 305 // Офіційний вісник України, 2012 р., № 30, ст. 1114, № 71, ст. 2870).

Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 27.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.

Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.

Інструкція «Про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів». Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 710 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 // Офіційний вісник України, 2007 р., № 48, ст. 1970; 2012 р., № 71, ст. 2870).

Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 листопада 2011 року «Загородній проти України», у рішенні (Заява № 27004/06) // Офіційний вісник України» від 18 травня 2012 року № 35.

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Данкевич проти України» (Заява № 40679/98, рішення від 29 квітня 2003 року) (Електронный режим) - Режим доступу http://www.minjust.gov.ua/0/19619 .

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Яременко проти України». (Електронный режим) - Режим доступу http://www.minjust.gov.ua/0/19618 .

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Шабельник проти України». (Електронный режим) - Режим доступу http://www.minjust.gov.ua/0/19618.
НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА

1. Андреевский С. А. Русские судебные ораторы / С. А. Андреевский. - М.: Издательство Юрайт, 2011 – 1086 с.

2. Асмус В. Ф. Логика / В. Ф. Асмус. – М.: Политиздат, 1947. – 88 с.

3. Безрукава А. Ф Домашній арешт як новий запобіжний захід в кримінально-процесуальному законодавстві України / А. Ф. Безрукава //// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013. - №3. – С.39-46.

4. Берназ В. Д. Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення / В.Д. Берназ // Актуальні проблеми застосування нового кримінально-процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали Всеукр. наук. – прак. конф. (Харків 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т. внутр. Справ; Кримінолгічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2012 С. 62-65.

5. Висновок щодо проекту Кримінально-процесуального кодексу України. – Страсбург, 2011 – с.12.

6. Головненков П. Судові угоди в німецькому кримінальному процесі / П. Головненков // Право України. - 2012. - № 1-2 . – С. 369-374.

7. Городовенко В. Проблеми дотримання розумних строків судового розгляду за процесуальним законодавством Україниі / В. Городовенко // Право України. - 2012. - № 1-2 . – С. 404-413.

8. Грошевий Ю. Проблеми реформування кримінального судочинства / Ю. Грошевий // Право України. – 2009. - №2 . – С. 4-10.

9. Збірка інформаційних матеріалів, які регулюють окремі питання кримінального провадження в Україні: [Упоряд С. М. Адфьоров, С. М. Міщенко, В. І. Фаринник та ін. ]; За заг. ред. В. І. Сліпченка. – К: «Хай-Тек-Прес», 2013. – 580 с.

10. Інформаційних матеріали до міжнародної наково-практичної конференції «Актуальні питання впровадження Кримінального процесуального кодексу Украхни в практичну діяльність 12-13 вересня 2012 року. – Дніпропетровськ, 2012. – 112 с.

11. Кони А. Ф. Избранные труды и речи / А. Ф. Кони. – М.: Издательство Юрайт, 2012 – 589 с.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар/ За заг. ред. професорів В. Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М. Є. Шумила. – Київ: Юстініан, 2012. – 1224 с.

13. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.1./ О. М. Бандурка, Э. М. Блажівський, та ін., за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 768 с.

14. Кримінальний процесуальний кодекс України: структурно-логічні схеми і таблиці, типові бланки та зразки процесуальних документів: науково-практичний посібник / Андреев Р. Г., Блажівський Є. М., Гошовський М. І. та ін. – К.: Алерта, 2012. – 736 с.

15. Літвінов В.І. Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінально-процесуальним кодексом України / В.І. Літвінов, О.В. Сачко // Актуальні проблеми застосування нового кримінально-процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали Всеукр. наук. – прак. конф. (Харків 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т. внутр. Справ; Кримінолгічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2012 С. 265-267.

16. Михайлова Н.В. Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства України щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві / Н. В. Михайлова // Актуальні проблеми застосування нового кримінально-процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали Всеукр. наук. – прак. конф. (Харків 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т. внутр. Справ; Кримінолгічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2012 С. 416-417.

17. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посіб. / В. В. Молдован, А. В. Молдован. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. – 400 с.

18. Письменний Д. П. . Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному процесуальному кодексі України / Д.П. Письменний // Актуальні проблеми застосування нового кримінально-процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали Всеукр. наук. – прак. конф. (Харків 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т. внутр. Справ; Кримінолгічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2012 С. 66-673.

19. Плевако Ф. Н. Избранные речи / Ф. . Плевако; вступительная статья Г. М. Резника. – М.: Издательство Юрайт, 2012 – 649 с.

20. Погорецький М. Місце та повноваження Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції / М. Погорецький, О. Костюченко // Право України. - 2012. - № 11-22 . – С. 35-41.

21. Садова Т. В. Обмеження прав і свобод у кримінальному судочинстві України та держав англо-саксонської правової системи в контексті міжнародних стандартів: монографія / Т. В. Садова. – Івано-Франківськ, Надвірна: ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2011. – 177 с.

22. Сімонович Д. В. Європейські стандарти забезпечення прав людини у досудових стадіях кримінального процесу України: монографія / Д. В. Сімонович . – Харків: НикаНова, 2011. – 272 с.

23. Сірий М. Значення та роль найвищого судового органу у правовій системі України / М. Сірий // Право України. - 2012. - № 11-22 . – С. 52-62.

24. Себін М.М. Порівняльний аналіз процесуального статусу потерпілого за чинним та новим КПК України. Тези доповіді // Актуальні питання впровадження положень Кримінально-процесуального кодексу України у практичну діяльність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ: ДДУВС, 2012.

25. Сліпченко В. І. Вплив практики Європейського Суду з прав людини на формування положень нового КПК України / В. І. Сліпченко // Новації кримінально-процесуального законодавства. – Дніпропетровськ: Асоціація адвокатів України. 2012. – С. 9-23.

26. Строгович М. С. Избранные труди. В 3 т. Т.3. Теория судебных доказательств / М. С. Строгович. – М.: Наука, 1991. – 300 с.

27. Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади. Монографія / О. Ю. Татаров. – Донецьк: ТОВ « ВПП «ПРОМІНЬ», 2012. – 640 с.

28. Тертишник В. Мова і стиль юридичних документів / В. Тертишник // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. - С. 3-5.

29. Тертишник В. Гострі кути реформування кримінального процесу: сім раз … не для нас / В. Тертишник // Право і суспільство. – 2012. - №1. – С. 259-262.

30. Тертишник В. М. Верховенство права та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України: Монографія / В. М. Тертишник. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. Справ; Ліра ЛТД, 2009. – 404 с. (25 д.а.).

31. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: підручник / В. М. Тертишник. – Київ: А. С. К., 2007. – 848 с.

32. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / В. М. Тертишник. – Київ: Видавничий дім «Юридична книга» , 2008. – 992 с.

33. Тертишник В. Суд присяжних: ростки і суть ідеї та її мімікрія при реформуванні кримінального судочинства України / В. Тертишник // Право України. – 2012. - №7. – С. 274-278.

34. Тертишник В.М. Проблеми судово-правової реформи в Україні / В. М. Тертишник // Право і суспільство України. – 2013. - №1. – С. 3-7.

35. Тертышник В. М. Проблемы обеспечения верховенства права при производстве расследования и осуществлении правосудия / В. Тертышник // Актуальные проблемы применения норм уголовно-процессуального права при расследовании преступлений – Москва: ООО «Буки Веди» , 2012. С. 398-408.

36. Уваров В. Г. Застосування практики Європейського Суду з прав людини та норм міжнародно-правових актів в удосконаленні кримінального судочинства України: монографія / В. Г. Уваров ; за заг. ред. доктора юрид. наук В. М. Тертишника. – Дніпропетровськ . – 2012. – 268 с.

37. Уваров В. Г. Реформування інституту затримання підозрюваного в контексті європейських стандартів та Конституції України / В. Г. Уваров // Право України. – 2012. – №6. – С. 157-161.

38. Уваров В. Г. Реформування кримінального процесу України в контексті міжнародних правових актів та прецедентної практики Європейського суду з прав людини / В. Г. Уваров // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013. - №3. – С.148-153.

39. Чабайовський Т. В. Підстави та межі кримінально-процесуального втручання в особисте життя громадян. Автореферат дис. канд. юрид. наук. Спец. 12.00.09 / Т. В. Чабайовський. – Київ, 2012. – 20 с.

40. Швидка А. С. Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством України / А.С. Швидка // Актуальні проблеми застосування нового кримінально-процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: матеріали Всеукр. наук. – прак. конф. (Харків 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т. внутр. Справ; Кримінолгічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2012. - С. 588-591.

41. Шевчук С. Роль Верховного суду в умовах конституційної демократії / С. Шевчук // Право України. - 2012. - № 11-22 . – С. 89-100.

42. Шумило М. Оперативно-розшукові заходи у структурі досудового розслідування в проекті КПК України (проблеми унормування і правозастосування) / М. Шумило // Право України. –– 2012. – № 3-4. – С. 452-462.

43. Шумило М. Є. Реалізація конституційного принципу таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної ті іншої кореспонденції у досудових стадіях кримінального процесу України: монографія / М. Є. Шумило, В. С. Рудей. – Харків: СПДФО Бровін О. В., 2012. – 208.



44. Щерба С. П. Обеспечение личных, имущественных и иных прав потерпевших и свидетелей на предварительном следствии / С. П. Щерба. – М.: ВНИИ МВД РФ, 1994. - 32 с.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

для складання вступного іспиту у кандидатів до ад’юнктури у 2013 році зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність


  1. Поняття, значення та реалізація принципів верховенства права та законності в системі в кримінальному процесі України.

  2. Кримінально-процесуальна форма: поняття, структура та значення. Уніфікація і диференціація кримінально-процесуальної форми.

  3. Функція розслідування: поняття, суб’єкти і зміст.

  4. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокурором і судом.

  5. Функція захисту: поняття і зміст. Проблемні питання участі захисника у кримінальному провадженні.

  6. Рішення Європейського Суду по правам людини та їх значення для системи кримінального судочинства України.

  7. Закриття кримінальної справи за примиренням потерпілого і обвинуваченого.

  8. Поняття, зміст та значення інституту компенсації моральної шкоди у кримінальному судочинстві України.

  9. Поняття та фактичні і юридичні підстави обрання застави в якості запобіжного заходу

  10. Засоби і юридичні форми безпосереднього виявлення злочинів органом дізнання і слідчим.

  11. Захисник у кримінальному процесі України.

  12. Проблеми застосування домашнього арешту.

  13. Забезпечення прав підозрюваного при допиті і затриманні.

  14. Поняття, підстави і умови затримання особи запідозреної у вчиненні злочину.

  15. Забезпечення захисту прав потерпілого при обранні обрання застави в якості запобіжного заходу та в разі порушення зобов’язань заставодавця

  16. Поняття, умови і засоби забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.

  17. Діяльність захисника щодо захисту прав підозрюваного і обвинуваченого при провадженні дізнання і досудового слідства.

  18. Допустимість втручання в сферу особистого життя для забезпечення вирішення задач кримінального процесу.

  19. Процесуальний статус потерпілого в кримінальному процесі.

  20. Недоторканність сфери особистого життя. Порядок зняття інформації з технічних каналів зв’язку та її документування.

  21. Гарантії недоторканності житла, таємниці телефонних розмов та листування.

  22. Презумпція невинуватості обвинуваченого в кримінальному судочинстві.

  23. Функція обвинувачення у кримінальному процесі.

  24. Функції та статус слідчого судді у кримінальному процесі.

  25. Діяльність прокурора щодо нагляду за законністю проведенням негласних слідчих (розшукових) дій.

  26. Тактика допиту на досудовому слідстві.

  27. Тактичні проблеми затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину.

  28. Тактичні особливості пред’явлення для впізнання особи поза її візуальним спостереженням.

  29. Криміналістична діагностика.

  30. Проблемні питання вилучення матеріальних джерел інформації.

  31. Актуальні проблеми тактики обшук.

  32. Форми і способи зовнішньої протидії розслідуванню та засоби і методи її подолання.

  33. Тактичне забезпечення слідчого експерименту.

  34. Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації , значимої для розкриття та розслідування злочинів.

  35. Форми взаємодії слідчих і працівників оперативних підрозділів при розкритті і розслідуванні злочинів.

  36. Сучасні проблеми криміналістичної ідентифікація.

  37. Форми і способи внутрішньої протидії розслідуванню та засоби і методи її подолання Тактичні прийоми огляду місця події.

  38. Проблеми тактика провадження негласних слідчих (розшукових) дій.

  39. Тактичні особливості призначення криміналістичної експертизи.

  40. Тактичні особливості одночасного допиту раніше допитаних осіб.

  41. Тактичні особливості зняття інформації з електронних інформаційних систем.

  42. Тактика аудіо,-відео, контролю особи.

  43. Тактика слідчого експерименту при провадженні розслідування.

  44. Види криміналістичних експертиз.

  45. Поняття та форми спеціальних знань.

  46. Використання слідів рук в розкритті злочину.

  47. Криміналістична ідентифікація.

  48. Допустимість тактичних прийомів при допиті підозрюваного.

  49. Особливості тактики розслідування діяльності злочинних угрупувань.

  50. Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності.

  51. Візуальне спостереження в суспільних місцях як оперативно-розшуковий захід.

  52. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності.

  53. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж .

  54. Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

  55. Провадження контрольної та оперативної закупівлі та постачання товарів, в системі оперативно-розшукових заходів.

  56. Проблеми реалізації оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві.

  57. Правові основи застосування науково-технічних та оперативно-технічних заходів у боротьбі зі злочинністю.

  58. Забезпечення захисту прав людини при знятті інформації з телекомунікаційних мереж.

  59. Тактичні особливості накладення арешту та виїмки поштово-телеграфної кореспонденції.

  60. Проблеми використання під час досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ матеріалів, здобутих в ході оперативно-розшукової діяльності.

  61. Використання інформаційних систем для розкриття злочину

  62. Гарантії законності в оперативно-розшуковій діяльності.

  63. Забезпечення захисту приватного життя при здійсненні оперативно-розшукових заходів.

  64. Строки в оперативно-розшуковій діяльності.

  65. Використання результатів оперативно-розшукової інформації в доказуванні.

  66. Негласні слідчі (розшукові) дії.

  67. Закриття оперативно-розшукових справ.

  68. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності.

  69. Правовий захист працівників оперативних підрозділів.

  70. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

  71. Принципи оперативно-розшукової діяльності.

  72. Гарантії прав особи в процесі провадження оперативно-розшукової діяльності.

Обговорено та схвалено на засіданні предметної екзаменаційної комісії Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ



Протокол № 2 від 2 вересня 2013 р.
Голова предметної

екзаменаційної комісії

доктор юридичних наук, професор В. М. Тертишник