Психологічна діагностика обдарованих дошкільників - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Психологічна підтримка та підготовка учнів-олімпіадників 1 50.73kb.
Діагностика творчої уяви старших дошкільників. Яценко Тетяна Володимирівна 1 123.58kb.
Психологічна діагностика самооцінки в підлітковому віці 1 32.71kb.
І. О. Большакова, методист нмц дошкільної та початкової освіти іппо... 1 103.11kb.
Історичний аспект методики навчання грамоти дошкільників 1 54.28kb.
Психологічна підготовка на прикладі стрільби з лука 1 160.97kb.
Психологія правди І психологія брехні (ІІІ частина) Психологічна... 1 51.7kb.
Управління освіти І науки Новоград-Волинської міської ради інформаційно-методичний... 1 219.28kb.
Діагностика успіху” на 20 -20 навчальний рік (зразок) Керівник: Братське... 1 30.79kb.
Затверджую декан фпдо доц. Січкоріз О.Є 1 43.64kb.
План роботи науково-методичного центру практичної психології та соціальної... 1 146.19kb.
Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 04. 1 160.51kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Психологічна діагностика обдарованих дошкільників - сторінка №1/1
Психологічна діагностика обдарованих дошкільників.
Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Анотація.

У статті розкрита актуальність психологічної діагностики обдарованих дошкільників. Наголошено на необхідності використання комплексної оцінки, яка містить декілька оцінних процедур. Надано результати апробації розробленої програми відбору обдарованих дітей старшого дошкільного віку в умовах суспільної дошкільної освіти.

Ключові слова: обдарованість, показники обдарованості, комплексне дослідження, індивідуальний лонгітюд.

В статье раскрыта актуальность психологической диагностики одаренных дошкольников. Отмечена необходимость использования комплексной оценки, которая содержит несколько оценочных процедур. Представлены результаты апробации разработанной программы отбора одаренных детей старшего дошкольного возраста в условиях общественного дошкольного образования.

Ключевые слова: одаренность, показатели одаренности, комплексное исследование, индивидуальный лонгитюд.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Дошкільний вік – період розкриття та становлення здібностей особистості, бурхливих інтеграційних процесів психіки. Обдарованість у дошкільному віці можна розглядати як потенціал подальшого психічного розвитку зростаючої особистості.

Раннє виявлення, навчання та виховання обдарованих дітей є одним із пріоритетних завдань удосконалення системи освіти в Україні.

Різноманітність теоретичних моделей та підходів до розуміння сутності і можливостей розвитку дитячої обдарованості приводить і до великої кількості методів її виявлення, побудови стратегій освітньої роботи з обдарованими дітьми.

У сучасній науковій літературі з'являється все більше публікацій, які так чи інакше розкривають проблему виявлення та розвитку обдарованості. Практика свідчить, що багато обдарованих дітей без відповідної підтримки, без стимулювання їх розвитку не можуть досягнути того високого рівня, на який вони потенційно здатні. Потрібні спеціальна допомога та підтримка педагогів і психологів у розвитку обдарованої особистості. В той же час, розвивальне навчання містить значні можливості для формування уяви дошкільників у зв'язку з тим, що відбувається збагачення образної сфери, вдосконалення уявлень про різновиди властивостей предметів, розвиток розумових операцій, розширення словникового запасу.

Отже, зазначена проблема дослідження необхідно пов’язана з розробкою комплексної програми виявлення обдарованих дітей та її реалізації у практиці виховання та навчання дітей дошкільного віку.


Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Психологічна діагностика дитячої обдарованості була і є однією з найскладніших проблем у психології. Питання про відбір обдарованих дітей лише на перший погляд має суто прикладний характер. Насправді це питання не можна вирішити за допомогою навіть найповніших і найдетальніших каталогів діагностичних методик, оскільки в міру вивчення цього явища все зрозумілішим стає його складність і багатогранність.

Виявлення обдарованих дітей – тривалий процес, пов'язаний з аналізом розвитку конкретної дитини. Ефективна ідентифікація обдарованості за допомогою якої-небудь одноразової процедури тестування неможлива. Тому замість одномоментного відбору обдарованих дітей необхідно спрямовувати зусилля на поступовий, поетапний пошук обдарованих дітей під час їх навчання та виховання за спеціальними програмами або під час індивідуалізованої освіти (в умовах суспільного виховання).

Неправомірно здійснювати ідентифікацію обдарованої дитини на основі єдиної оцінки (наприклад, на кількісних показниках, що характеризують індивідуальний рівень інтелектуального розвитку). Психометричні тести інтелекту, фіксуючи його компоненти, не розкривають зв'язків між ними, не охоплюють самої системності його прояву.

Отже, природа обдарованості об'єктивно потребує нових методів діагностики, оскільки традиційні психометричні методики (у вигляді тестів інтелекту та тестів креативності) не валідні стосовно особливостей поведінки і якісної своєрідності психічних ресурсів обдарованої дитини [1, с. 46].

Існують два основні підходи до процесу встановлення обдарованості. Перший ґрунтується на системі єдиної оцінки, другий – на комплексній оцінці, що містить безліч оцінних процедур (тестування, опитування педагогів і батьків і т. д.).

Прикладом першого підходу є стандартні методи вимірювання інтелекту: Шкала інтелекту Стенфорд-Біне, векслерівська шкала інтелекту (WPPSI), тест Слоссона для вимірювання інтелекту дітей і дорослих (SIT), Колумбійська шкала розумової зрілості (CMMS), малюнковий тест на інтелект (French) та ін.

Н. А. Карпенко, І. І. Карабаєва, О. Ю. Буров, В. В. Камишин наголошують на потребі комплексного підходу до вивчення та діагностики обдарованості [2]. Тому оцінка обдарованості повинна бути системною оцінкою розвитку дитини і відстежувати її необхідно в динаміці (тривалий час, у порівняльній характеристиці).


Формулювання цілей статті.

Мета статті – розкрити особливості впровадження комплексної психологічної діагностики обдарованих дітей старшого дошкільного віку.



Виклад основного матеріалу дослідження.

У своїх дослідженнях ми зосередили увагу на комплексній оцінці обдарованості, яка відповідала таким вимогам:



  • комплексний характер оцінювання різних сторін поведінки та діяльності дитини, що дасть змогу використати різні джерела інформації та охопити якомога ширший спектр її здібностей;

  • тривалість процесу ідентифікації (розгорнуте в часі спостереження за поведінкою цієї дитини в різних ситуаціях). У цьому випадку ми використали метод індивідуального лонгітюду, завели на кожну дитину щоденник досягнень;

  • аналіз поведінки дитини у тих сферах діяльності, які максимально відповідають її схильностям та інтересам (залучення дитини до спеціально організованих предметно-ігрових занять, до різних форм відповідної предметної діяльності);

  • експертна оцінка продуктів діяльності дітей (малюнків, поробок, самостійно створених творів (казок), способів розв’язання проблемних ситуацій) із залученням експертів-спеціалістів: психолога, вихователя-методиста, вихователів, вчителів, батьків;

  • психодіагностичне обстеження бажано проводити в ситуації реальної життєдіяльності, наближаючи його за формою організації до природного експерименту, бо ознаки обдарованості виявляються в реальній діяльності дитини і можуть бути виражені на рівні спостереження за характером її дій;

  • використання таких предметних ситуацій, які моделюють дослідницьку діяльність і дозволяють дитині виявити максимум самостійності в оволодінні та розвитку діяльності;

  • переважна опора на валідні методи психодіагностики, що пов’язані з оцінкою реальної поведінки дитини в реальній ситуації: аналіз продуктів діяльності, спостереження, бесіда, експертні оцінки педагогів і батьків.

Психологічна діагностика дитячої обдарованості в нашій системі стала необхідною складовою частиною всього освітнього процесу.

З огляду на особливості обдарованої дитини дошкільного віку та побудовану модель дитячої обдарованості, яка має три блоки (мотивації, операціональний блок і блок реалізації), показниками наявності обдарування виступають високі та вищі за середній бали під час оцінки:



  1. Мотивації до певного виду діяльності. У випадку дитячої обдарованості – це пізнавальна активність, яку ми розуміємо як прояв потреби дитини у розширенні своїх можливих дій в нових ситуаціях.

  2. Операціонального компонента, який практично всі дослідники характеризують через поняття здібностей. Оскільки в дошкільному віці розумові здібності дитини визначаються найперше рівнем розвитку наочного моделювання, який допомагає дитині аналізувати об’єктивні якості дійсності та рівнем розвитку символізації, що дає змогу виражати своє ставлення до реальності, то і досліджуватимемо ми особливості процесів мислення і творчої уяви.

  3. Можливостей втілення в реальність своїх досягнень, оформлення результатів, рішень тощо. Оскільки у дошкільників блок реалізації характеризується можливостями вияву суб’єктивності в різних видах дитячої діяльності, тому і вивчатимемо ми особливості творчості дошкільників.

Зважаючи на комплексний характер дослідження, збір даних охоплював педагогів, батьків, психолога та самих дітей (табл. 1). Базуючись на даних, отриманих з усіх чотирьох джерел, ми отримали інформацію, яка дозволила нам говорити про міру обдарованості дітей і, що найбільш важливо, стала надійною підставою для побудови прогнозу розвитку. Саме тому вивчення дітей завершилося написанням психологічної характеристики на кожну дитину, яка увібрала в себе аналіз і висновки з приводу того, що вдалося побачити і про що дізнатися.
Таблиця 1.

Структура психодіагностичної роботи.



З ким велася робота

Мета дослідження

Методи

дослідження



Психолог

  • Уточнення діагностичних даних, фіксація змін у розвитку дитини.

  • Вивчення стану організації роботи з обдарованими дітьми в умовах суспільної дошкільної освіти

Спостереження

Індивідуальний лонгітюд


Робота з документацією

Спостереження




Педагоги

  • Дослідження рівня готовності педагогів до роботи з обдарованими дошкільниками.

  • Виявлення обдарованих дітей

Анкета „Що я знаю про обдарованих дітей та особливості роботи з ними”

Опитувальник „Ідентифікація обдарованих дітей старшого дошкільного віку”



Батьки

  • Виявлення обдарованих дітей

Опитувальник „Ідентифікація обдарованих дітей старшого дошкільного віку”

Діти

  • Мотивація.

  • Пізнавальний інтерес.

  • Пізнавальна активність.




  • Научуваність.




  • Рівень узагальнень.




  • Творча уява

Створення ситуації вибору

Створення ситуації вибору

Методика „Дерево бажань”

(В. С. Юркевич)

Методика „Класифікація” (Г. М. Шуберт, А. Я. Іванова)

Методика „Четвертий зайвий” (модифікація І. І. Карабаєвої)

Методика „Домалюй фігури” (Е. П. Торренс, модифікація О. М. Дьяченко)

Методика „Де чиє місце?” (О. Є. Кравцова)

Спостереження

Наша робота містить різні методи дослідження. Так, приміром, спостереження було одним з основних методів діагностики, бо ознаки обдарованості дитини важливо спостерігати і вивчати у розвитку. Для їх оцінки потрібно досить тривале дослідження змін, що настають при переході від одного вікового періоду до іншого. Таке дослідження називають лонгітюдним. М. Я. Басов вважав, що такі спостереження за однією і тією самою дитиною дають можливість бачити, як швидко вона змінюється у своєму зовнішньому і внутрішньому вигляді, як розквітає її особистість, ускладнюючись і доповнюючись день за днем, місяць за місяцем, рік за роком усе новими рисами [3].

Обдарованість – це завжди індивідуальність. Тут кожен випадок вимагає раніше всього індивідуального лонгітюду, тобто монографічного опису і аналізу. Ми завели на кожну дитину щоденник досягнень (протоколи індивідуального лонгітюду), де тричі на тиждень зазначали рівень вияву визначених нами показників: інтерес до нового матеріалу, засвоєння знакової системи, творча уява, творчі завдання, читання. Система оцінок була п’ятибальною. Ми застосовували спостереження, коли самі були учасниками того, що відбувається.

Під час спостережень дотримувалися рекомендацій Л. П. Дерев’янко, звертаючи увагу на:



  • вид діяльності, найцікавіший дитині;

  • особливості поведінки до початку роботи (підвищений ін­терес, захоплення, радість) і під час її проведення;

  • стабільність, інтенсивність певної діяльності;

  • прагнення до самостійності у розв’язанні проблемних ситуацій, у подоланні труднощів і невдач;

  • підвищену наполегливість у досягненні результату;

  • неординарність думок, тверджень, шляхів розв'язання завдань;

  • швидке оволодіння новими прийомами роботи;

  • прагнення використовувати різноманітні матеріали, дізна­ватися про нове, робити щось по-своєму;

  • повернення до розпочатої діяльності після відпочинку [4, с. 52-53].

Робота з педагогами дошкільного закладу полягала у плідній співпраці протягом всього періоду проведення експерименту. Анкетування вихователів „Що я знаю про обдарованих дітей та особливості роботи з ними” допомогло нам виявити прогалини у знаннях педагогів, краще зрозуміти проблеми сучасних вихователів у роботі з обдарованими дітьми.

Проведення експертних оцінок виявів обдарованості дошкільників охопило різні групи експертів: вихователі, батьки (опитувальник „Ідентифікація обдарованих дітей старшого дошкільного віку” [4]).

У роботі з дітьми важливо відзначити, що надійне виявлення обдарованих дітей можливе, починаючи з початку шостого року життя. До цього віку діти розрізняються за рівнем інтелектуального розвитку, однак прояви настільки неоднозначні і змінні, що робити висновки вкрай важко. При цьому не існує і не може бути методів і показників, які однозначно фіксують інтелектуальну обдарованість будь-якої дитини. Висновок про наявність інтелектуальної обдарованості можна робити лише на основі всього комплексу даних, які отримуються при застосуванні різних методів. Такий висновок може розглядатися як передбачення, а не остаточний.

На основі розроблених показників були дібрані ігрові завдання для дошкільників для діагностики дитячої обдарованості, до яких входили:

1. Вивчення рівня мотивації, а саме, наявності пізнавального інтересу дітей до певної сфери діяльності.

2. Дослідження рівня узагальнень як складової розумових здібностей у дошкільному віці та научуваності.

3. Вивчення особливостей творчої уяви, яка лежить в основі творчості дитини і є однією з характерних рис обдарованої дитини.

Результати дослідження.

Анкетування вихователів „Що я знаю про обдарованих дітей та особливості роботи з ними” допомогло нам виявити прогалини у знаннях педагогів, краще зрозуміти проблеми сучасних вихователів у роботі з обдарованими дітьми.

Завдяки кількісному аналізу даних ми зробили такі висновки:


  • 95,83 % вихователів вважають, що одразу помітять обдаровану дитину у своїй групі. 4,16 % – помітять таких дітей через деякий час.

  • 91,6 % вихователів вважають, що інтелектуальна обдарованість виражена уже в дошкільному віці. Стільки ж педагогів зазначають, що обдарована дитина є цікавим співрозмовником. Хоча на практиці ми спостерігаємо це вкрай рідко. 4,16 % вихователів вважають обдаровану дитину проблемою для себе та завадою для спокійного проведення навчально-виховного процесу.

  • Більша частина (62,5 %) дорослих вважає, що обдарованість може проходити, і тільки 33,3 % кажуть, що вона залишається на все життя. Дуже мало (4,16 %) педагогів мають думку, що обдарованість залишається в дитинстві. Це свідчить про те, що вихователі реалістично ставляться до виявлення дитячої обдарованості і добре розуміють, що сама собою вона не розвивається, а потребує певних умов, які б сприяли її підтримці.

  • З’ясували, що майже всі педагоги вважають обдарованих дітей схильними до спілкування з дорослими. Справді, цей факт важко не помітити в роботі з такою категорією дошкільників.

  • 91,6 % вихователів не впевнені в тому, що зможуть належно виховати обдаровану дитину. Такі результати довели потребу організації роботи з колективом педагогів з ознайомлення із сучасними методами та формами роботи з обдарованими дітьми дошкільного віку. Результатом такої невпевненості і браку знань педагогів є те, що 75 % решти воліли б, щоб обдаровані діти виховувалися у спеціалізованих центрах розвитку.

Якісний аналіз останніх запитань анкети допомагає нам зробити такі висновки. Не всі педагоги добре орієнтуються у програмах, бо не знають про наявність розділу про особливості роботи з обдарованими дітьми в Базовій програмі розвитку „Я у Світі”. Іноді називають програми, де зовсім немає подібних розділів: „Зернятко”, „Перші кроки”, „Крок за кроком”, „Росток”.

Щодо особливостей обдарованих дошкільників, то слід сказати, що найчастіше педагоги називають такі особливості, як-от: зацікавленість чимось, допитливість, інтелект, творчість, хороша пам’ять. Вихователі добре орієнтуються в особливостях обдарованих дітей, хоча і називають менше ознак, ніж від них вимагали: 0 якостей – 1 педагог; 1 якість – 2; 2 якості – 5; 3 якості – 9; 4 якості – 6; 5 якостей – 1 педагог. Педагоги відзначають у обдарованих дітей упевненість, кмітливість, розвинене мовлення, уміння передати рух, малювати, висловлюватися, розмірковувати, слухати, вихованість, компетентність, уважність, сконцентрованість тощо.

Розглядаючи проблеми в стосунках і особистісному розвитку, які можуть виникати в обдарованих дітей, вихователі вказують на труднощі в спілкуванні з однолітками. Справді, цей факт має підтвердження як у психологічній літературі, так і під час спостережень. Деякі вихователі відмічають нерозуміння дорослими такої дитини та відсутність підтримки з їх боку, емоційні проблеми, незібраність та відсутність інтересу до занять та ігор з однолітками.

За результатами дослідження прояву обдарованості 100 дітей старших груп дошкільних закладів, ми встановили, що 14 % старших дошкільників мають низькі показники ознак обдарованості, 54 % – середні показники (норму) і 32 % – високі показники (табл. 2).

Таблиця 2.

Результати виявлення ознак обдарованості

старших дошкільників

Кількість обстежуваних дітей


Рівні ознак обдарованості


низький

достатній

високий

100

14 %

54 %

32 %

Так, ми досліджували рівень мотивації, рівень узагальнень та собливості творчої уяви обдарованої дитини, то до групи дітей з низькими показниками потрапили дошкільники, які мали низькі показники за усіма трьома сферами (допускалася наявність середнього рівня однієї зі сфер), і це підтвердилося в результаті спостережень і експертних оцінок.

До групи із середніми показниками потрапили діти, які демонстрували здебільшого середні рівні за всіма трьома сферами (допускали лише один виняток).

До групи з високим рівнем (обдаровані) ми зарахували дітей, які демонстрували високі показники за всіма трьома сферами дослідження і мали підтвердження в результаті спостережень та експертних оцінок дорослих (вихователів і батьків).

У разі, якщо була невідповідність між результатами діагностичних завдань і спостережень, перевага надавалася спостереженням та експертним оцінкам.

Метод експертних оцінок передбачав вивчення досліджуваних характеристик за результатами опитувальника „Ідентифікація обдарованих дітей старшого дошкільного віку” для педагогів, психологів і батьків. Ми бесіду використовували як додатковий метод у структурі експерименту.

За результатами опитувальника виявили розходження у думці батьків і педагогів. З’ясувалося, що більшості батьків властива завищена оцінка обдарованості своєї дитини. Причому більш освічені батьки частіше недооцінюють своєї дитини, а батьки з меншим освітнім статусом – переоцінюють. Тому оцінка педагога була точною і прогностичною.

Експертний аналіз показав наявність статистично значущих відмінностей між оцінками батьків і групи експертів за всіма досліджуваними показниками. В середньому тільки 23 % батьків оцінили своїх дітей так само, як і експерти. За показником частоти запитань до дорослих виявилися прямо протилежними оцінки дитини батьками і групою експертів. З’ясувалося, що дитина в домашніх умовах менше ставить запитань, ніж у дитячому садку, що свідчить про ситуативний характер деяких характеристик обдарованої дитини й взаємозв'язок їх проявів із наявністю поряд значущого дорослого. Тому в цьому дослідженні були використані лише результати анкет педагогів і психологів.

Висновки і перспективи наукових пошуків.

Отже, давня і в той же час актуальна проблема психологічної діагностики обдарованих дітей не має простого, однозначного рішення. Вона вимагає подальших досліджень. Ця дискусійна проблема повинна вирішуватися з урахуванням конкретних соціально-психологічних обставин.



Список використаних джерел.

  1. Рабочая концепция одаренности / Д. Б. Богоявленская, В. Д. Шадриков, Ю. Д. Бабаева, М. А. Холодная и др. – 2-е изд., расш. перераб. – М. : Магистр, 2003. – 90 с.

  2. Карабаєва І. І. Комплексний підхід у вивченні обдарованих дітей старшого дошкільного віку / І. І. Карабаєва // Обдарована дитина. – 2008. – № 8. – С. 23–28.

  3. Басов М. Я. Методика психологического наблюдения над детьми / М. Я. Басов // Избранные психологические произведения. – М. : Педагогика, 1975. – 432 с.

  4. Обдаровані діти : Діагностика та супровід / [упоряд. Т. Червонна]. – К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с.

Еhe relevance of psychological diagnosis of gifted children is described in the article. The necessity of using the comprehensive assessment, which includes several evaluation procedures. The results of the testing program of the selection of gifted children in a public preschool education are marked.



Keywords: giftedness, indicators of giftedness, a comprehensive study, individual longityud.