Робоча навчальна програма з фармакогенетики - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Робоча навчальна програма з фармакогенетики - сторінка №1/1


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю.Коломоєць

“____” ­­­­­_________________ 2008 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


З ФАРМАКОГЕНЕТИКИ

на 2007-2008 навчальний рік
Факультет – фармацевтичний

Спеціальність – клінічна фармація

Освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст

Кваліфікація – провізор клінічний

Кафедра – медичної біології,

генетики та гістології

Курс – V

Семестр – Х

Лекції – 10 год

Практичні заняття – 10 год

Самостійна робота – 34 год

Залік – Х семестр

Всього годин – 54
2007 рік

Робоча навчальна програма розроблена член-кореспондентом АПН України професором В.П. Пішаком і доцентом Р.Є.Буликом для студентів фарма­цевтичного факультету вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри медичної біології, генетики та гістології «___» ______ 200_ р. (протокол №___)


Завідувач кафедри,

член-кореспондент АПН України,

професор В.П. Пішак


Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін та дисциплін фізіологічного і фізико-хімічного профілю “___” _________200__ р. (протокол №_________).

Голова предметної комісії,

професор І.Ф. Мещишен

Мета:
Фармакогенетика як складова медичної генетики та клінічної фарма­кології вивчає значення спадковості в реакції організму на лікарські препарати, є важливою складовою підготовки майбутніх спеціалістів за спеціальністю клінічний провізор.

Сучасному студентові-провізорові потрібні більше знань, які відпові­дають кінцевій меті навчання, а саме – професійним видам діяльності прові­зора. Сьогодні провізор на високому професійному рівні бере активну участь у виконанні загальної стратегії медицини та фармації – підвищенні ефективності та безпечності застосування лікарських засобів, враховуючи індивідуальну чутливість організму.

Навчання студентів з фармакогенетики ставить за мету:

1. Визначати сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок порушення метаболізму лікарських засобів.

2. Пояснювати варіабельність ефектів біотрансформації ксенобіотиків на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.

3. Робити попередній висновок щодо наявності генетично детермінованих порушень структури і властивостей ряду ферментів, а також визначати заходи профілактики та патогенетичної терапії спадкових захво­рювань.


Навчальні цілі:

Провізор, який засвоїв фармакогенетику, повинен знати:



  • основні методи вивчення генетичного поліморфізму та мутацій в людини;

  • шляхи метаболізму ліків;

  • роль системи цитохрому Р-450 у синтезі і метаболізмі ендогенних і екзогенних сполук;

  • індивідуальні особливості реакцій організму на лікарські засоби;

  • генетичні варіанти ферментів, що метаболізують ліки;

  • дебризохіновий поліморфізм;

  • спадково зумовлені варіанти ферментів, які не метаболізують фармакологічні препарати;

  • генетичний поліморфізм рецепторів ліків.

  • поліморфізм білків, які впливають на фармакодинаміку медикаментозних засобів;

  • вплив генетичного поліморфізму на фармакокінетику ліків;

  • поліморфізм маркерів, генів і рецепторів, які впливають на фармакодинаміку лікарських засобів і функціональну активність білків;

  • зміни фенотипу, характерні для вікових особливостей та патологічних станів;

  • типові, спадково зумовлені фармакогенетичні реакції;

  • особливості фармакогенетичних проявів при спадкових захворюваннях;

  • заходи профілактики та патогенетичну терапію спадкових хвороб;

  • генетичні аспекти в роботі сімейного лікаря.


студент повинен вміти:

  • визначати роль генетичних факторів у видовій та індивідуальній чутливості організму до лікарських засобів, значення спадкових чинників в їх індук­тивній та інгібуючій дії;

  • аналізувати механізми нетипових реакцій організму на ліки при спадкових захворюваннях;

  • використовувати знання фармакологічних ефектів, механізм дії ліків та принципи раціонального їх дозування з метою забезпечення ефективного і безпечного їх використання.

  • обгрунтувати заходи профілактики та патогенетичної терапії спадкових захворювань.


оволодіти навичками:

  • розв’язування ситуаційних завдань з фармакогенетики;

  • складання логічних схем, заповнення таблиць;

  • визначення причин неефективності та непереносимості фармацевтичних препаратів.



Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення фармакогенетики

Для вивчення фармакогенетики студенти повинні мати знання із навчальних дисциплін: “Медична біологія”, “Медична генетика”, “Біологічна хімія”, “Фармакологія”, “Фізіологія людини”.



Зміст навчальної програми

Фармакогенетика  це новий науковий напрямок генетики та фарма­кології, що стрімко розвивається на рубежі третього тисячоліття. Тісний зв’язок фарма­когенетики з такими провідними напрямками як фармако­кінетика, хронофарма­кологія, індивідуальна і видова чутливість організму до лікарських засобів, тератогенна і мутагенна, індуктивна та інгібуюча дія ліків, сприяє розкриттю суті генетично детермінованих реакцій організму на ліки. Досягнення молеку­лярної генетики дозволили трансформувати уявлення про індивідуальну чутли­вість до ліків з фактологічних у біохімічно обґрунтовані, оскільки стала зрозу­мілою генетична гетерогенність систем, що відповідають за біотрансформацію ферментних систем і опосередковують їх ефекти.

Сучасний фармацевтичний ринок постійно поповнюється новітніми оригінальними фармакологічними засобами, спрямованими на певні фенотипи патологічних станів і чутливості до ліків. Для клінічного провізора людина є головним об’єктом уваги і діяльності, тому поряд із знанням загально­біологічних закономірностей у курсі фармакогенетики особливе місце посі­дають різноманітні реакції людського організму у відповідь на введення медикаментозних препаратів з урахуванням її особливостей.

Програма має на меті з’ясування специфічних механізмів, які зумов­лю­ють толерантність та підвищену чутливість до лікарських препаратів, вив­чення типових, спадково зумовлених фармакогенетичних реакцій. Велике значення приділяється й аналізу особливостей фармакогенетичних проявів при спадко­вих захворюваннях, профілактиці та патогенетичній терапії генетично зумов­лених хвороб. Крім фунда­ментальної підготовки, студенти опановують навики, які необхідні для практичної і науково-дослідної роботи клінічного провізора.


Навчальна програма має у своєму складі такі розділи:

  • Фармакогенетика. Коротка історія та загальні поняття.

  • Геном людини. Спадкова гетерогенність. Методи розпізнавання генетичного поліморфізму людини.

  • Толерантність та підвищена чутливість до лікарських препаратів.

  • Основні ферменти, що регулюють метаболізм лікарських препаратів.

  • Типові, спадково зумовлені фармакогенетичні реакції.

  • Білки-переносники і відповідь на дію ліків. Рецептори і специфіка дії фармакологічних препаратів.

  • Особливості фармакогенетичних проявів при спадкових захворюваннях.

  • Профілактика та патогенетична терапія спадкових хвороб.

  • Фармакогенетика і генетичні аспекти в роботі сімейного лікаря.

Реалізація програми передбачає внутрішньовузівську інтеграцію із суміжними кафедрами фармацевтичного факультету.

Програма складена так, що впродовж вивчення навчальної дисципліни проводиться поточний, а на останньому практичному занятті – підсумковий контроль знань з основних розділів фармакогенетики, необхідних для подаль­шої самостійної роботи клінічного провізора.



Тематичний план ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ

з фармакогенетики для студентів V курсу фармацевтичного факультету
за спеціальністю “клінічна фармація” кваліфікації – клінічний провізор
на 2007-2008 навчальний рік



п/п

К-сть годин

Теми та зміст лекцій

Наочне

забез­печення

1.

2

Фармакогенетика. Коротка історія та загальні поняття. Геном людини. Спадкова гетерогенність.

Методи дослідження генетичного поліморфізму орга­нізму людини


  1. Фармакогенетика, як складова медичної генетики та клінічної фармакології, наука про значення спадко­вості в реакції організму на ліки. Передумови виник­нення. Коротка історія та загальні поняття.

  2. Сукупні стадії та етапи перебування фармацев­тич­ного препарату в організмі.

  • абсорбція,

  • розподіл,

  • метаболізм,

  • взаємодія з молекулярною мішенню,

  • екскреція.

  1. Геном людини:

  • Хромосомна (чи ядерна) ДНК;

  • ДНК мітохондрій;

  • Кільцеві молекули ДНК в ядрі і цитоплазмі.

  1. Особливості геномного рівня організації спадкового матеріалу в про- і еукаріот. Геноми вірусів, бактерій. Надмірність геному еукаріот: кількість ДНК в хромо­сомах, число генів, система контролю активності ге­нів у часі і в просторі.

  2. Завдання програми “Геном людини”. Розшифрування геному людини, застосування отриманих результатів. Генетична гетерогенність, функціонування фенотипу цілісного організму.

  3. Мітохондріальний геном. “Важкий” та “легкий” лан­цюги мітохондріальної ДНК. Результати сек­ве­ну­ван­ня геному мітохондрій. Відмінні ознаки мтДНК. Зна­чення розкриття нуклеотидної послідовності мтДНК.

  4. Співвідношення генетики і середовищних чинників. Класифікація захворювань залежно від співвідно­шен­ня та значення спадкових і середовищних чинни­ків.

  5. Генетичний поліморфізм. Тестування функціональ­них поліморфізмів різних генів людини. Предиктивна медицина – як одне з спрямувань молекулярної меди­цини, її завдання. Індивідуальна комбінація генів як віддзеркалення генетичної унікальності кожної лю­дини.

  6. Характеристика генного поліморфізму. Мульти­фак­тор­ні захворювання зі спадковою схильністю, які під­даються тестуванню, властиві їм ознаки. Гене­тич­на схильність до мультифакторних захворю­вань як ос­нова широкого генетично збалансованого полі­мор­фізму людських популя­цій за ферментними, струк­тур­ними і транспортними білками та антигенами.

  7. Основні методи вивчення генетичного полімор­фіз­му та мутацій в людини. Технології для визначення полі­морфізму генів і генетично детермінованих біохіміч­них процесів в організмі людини: класичні і високо­специфічні сучасні методи.

  • Реакція імунофлуоресценції (РІФ);

  • Імуноферментний аналіз (ІФА);

  • Полімеразно-ланцюгова детекція нуклеотидного матеріалу;

  • Метод флуоресцентної гібридизації in situ (FISH).

Таблиці, слайди

2.

2

Толерантність та підвищена чутливість до лікарсь­ких препаратів

  1. Ускладнення терапії лікарськими препаратами:

  • Підвищена чутливість індивідуума до ліків;

  • Повна толерантність хворого до ліків;

  • Парадоксальні реакції на ліки.

  1. Фактори, при врахуванні яких дося­гається висока ефективність і безпечність фармакотерапії:

  • Лікарський анамнез;

  • Проведення про­би на переносимість;

  • Попереднє вивчення інтенсивності метаболізму лікарських засобів, які плануєть­ся використовувати.

  1. Значення ендо- та екзогенних чинників у варіабель­ності індивідуальної чутливості орга­нізму до лікарсь­ких засобів;

  2. Перспективи вивчення генетичних механізмів, що визначають індивідуальну чутливість до лікарських засобів, і удосконалення ДНК-технологій у генетич­них дослідженнях


Основні ферменти, що регулюють метаболізм лікарських препаратів

  1. Сутність різноманітних реакцій лікарського метабо­лізму

  2. I фаза метаболізму ліків – окиснювання лікарського препарату

  • цитохром Р-450-залеж­ні монооксигена­зи;

  • алкоголь­дегідрогеназа;

  • флавінмоноокси­гена­за тощо.

  1. II фаза метаболізму фармакологічних препаратів – кон’югація, що включає сульфатування, ацетилюван­ня, глюкуронування.

  • N-ацетилтрансфераза

  • Тіопуринметилтрансфераза

  • Тіолметилтрансфераза

  • Уридиндифосфат-5′-глюкуронілтрансфераза

  • Фенолсульфотрансфераза

  • Глутатіонтрансфераза тощо.

Таблиці,

слайди


3.

2.

Білки-переносники і відповідь на дію ліків.

Рецептори і специфіка дії лікарських засобів

  1. АТФ-зв’язувальні переносники

  2. Білки множинної лікарської стійкості

  • Транспортери, пов’язані з процесингом антигенів MDR1 (Р-глікопротеїн). Мутації MDRI і їх значення. MDR3.

  1. Білки, що пов’язані з множинною стійкістю до ліків.

  • Підродина С (MRP1;MRP2/CMOAT; MRP 3-6; CFTR; SUR; BCRP)

  • Підродина G

  1. Переносники органічних аніонів

  • Сімейство транспортерів органічних аніонів (ОАТР-А; ОАТР-В; ОАТР-С (LST-1)

  • Інші ОАТР-транспортери

  1. Транспортери органічних катіонів (ОСТ1; ОСТ2; hOCT2; ОСТ3)

  • Нове сімейство транспортерів органічних катіонів (OCTN1; OCTN2)

  1. Сімейство транспортерів пептидів (РерТ1; РерТ2)

  2. Сигнальні механізми
  • Група 1: родина ліпофільних рецепторів

  • Група 2: родина гідрофільних рецепторів
  • Рецептори, зв’язані з G-білками


  • G-білки

  • Ефекторні молекули, які взаємодіють з G-білками
  • Аденілатциклаза і цАМФ як вторинний месенджер

  • Фосфоліпаза С і фосфоліпідні вторинні месенджери

  • Тирозинкіназні рецептори

  • Гуанілатциклазні рецептори

  • Рецептори іонних каналів


Таблиці,

слайди


4.

2

Типові, спадково зумовлені фармакогенетичні реакції
  1. Причини розходжень в ефектах ліків
  2. Фармакокінетичні і фармакодинамичні параметри, що використовуються для вибору дозування лікарсь­ких препаратів
  3. Спадково зумовлені патологічні реакції на ліки

  4. Нові фармакогенетичні ознаки:

  • резистентність до кумарину;

  • порушення гідроксилювання дифеніну;

  • недостатність гідроксилювання амобарбіталу;

  • метгемоглобінемія, індукована ацетофенітидином;

  • порушений транспорт літію і натрію в еритроцитах;

  • резистентність до варфарину.

  1. Поліморфізм, асоційований з відповідями, що варіюють, на лікарські засоби


Особливості фармакогенетичних проявів при спад­ко­вих захворюваннях

  • печінкова порфірія; злоякісна гіпертермія; спадко­вий дефіцит Г-6-ФД; первинна подагра; гіпербіліру­бін­емія; недосконалий остеогенез; періодичний па­ра­ліч; сімейна дисавтономія; акаталазія; підгост­ра некротизуюча енцефаломієлопатія; піридоксиноза­леж­ний судомний синдром; спадкові геморрагії; мет­гемоглобінемії; фенілкетонурія; нефромегаль­ний глікогеноз; спадкові порушення обміну і функ­ції нікотинової кислоти; хвороба Хартнупа; рахіт, резистентний до віт.D.

Таблиці,

слайди


5.

2

Патогенетична терапія та профілактика спадкових хвороб

  • Корекція обміну на рівні субстрату

  • Обмеження певних речовин у їжі
  • Дієтичне додавання

  • Посилене виведення субстрату

  • Альтернативні шляхи обміну


  • Метаболічна інгібіція
  • Корекція обміну на рівні продукту гена


  • Компенсація продукту
  • Корекція обміну на рівні ферментів

  • Модифікація ферментативної активності

  • Клінічна фармакологія ферментних препаратів



Фармакогенетика і генетичні аспекти в роботі сімейного лікаря

Таблиці,

слайди

Всього – 10 год
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

медичної біології, генетики та гістології «___» ________200_ р. (протокол №__)

Завідувач кафедри,

чл.-кор. АПН України,

д.мед.н., професор В.П.Пішак

Тематичний план та зміст практичних занять з фармакогенетики
для студентів V курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “клінічна фармація” кваліфікації – клінічний провізор
на 2007-2008 навчальний рік



п/п


к-сть

год.

Тема. Зміст

Наочне

обладнання

1.

2

Структура геному людини. Спадкова гетерогенність

Вивчаються сукупні стадії та етапи перебування фармацев­тич­ного препарату в організмі, особливості геномного рівня організації спадкового матеріалу в людини, основні методи вивчення генетичного полі­мор­фіз­му та мутацій в людини.

Набуваються навички складання логічних схем, заповнення таблиць з фармакогенетики.


Таблиці, підбірка

cитуаційних задач



2.

2

Індивідуальна чутливість до лікарсь­ких препаратів.

Основні ферменти, що регулюють метаболізм лікарських препаратів

Розглядаються ускладнення терапії лікарськими препаратами; фактори, при врахуванні яких дося­га­ється висока ефективність і безпечність фармако­тера­пії; значення ендо- та екзогенних чинників у варіа­бель­­ності індивідуальної чутливості орга­нізму до лікарсь­­ких засобів; I і ІІ фази метаболізму ліків – окиснювання лікарського препарату

Набуваються навички визначення причин неефек­тивності та непереносимості фармацевтичних препа­ратів, складання логічних схем.


Таблиці, підбірка

cитуаційних задач



3.

2

Рецептори і специфіка дії лікарських засобів

Вивчаються механізми відповіді організму на дію ліків: АТФ-зв’язувальні переносники; білки, що пов’я­зані з множинною стійкістю до ліків; переносники органічних аніонів та катіонів; різноманітні сигнальні механізми.

Набуваються навички побудови схем взаємодії лі­карських препаратів з структурами клітини, можливих специфічних варіантів клітинної відповіді на дію ліків.


Таблиці, підбірка

cитуаційних задач






4.

2

Типові, спадково зумовлені фармакогенетичні реакції

Вивчаються причини розходжень в ефектах ліків, фармакокінетичні і фармакодинамичні параметри, що використовуються для вибору дозування лікарсь­ких препаратів; спадково зумовлені патологічні реакції на ліки; поліморфізм, асоційований з відповідями, що ва­ріюють, на лікарські засоби. Особлива увага зверта­єть­ся на особливості фармакогенетичних проявів при спад­ко­вих захворюваннях.

Набуваються навички побудови схем причин роз­ходжень в ефектах ліків, заповнення таблиць, в які вно­сять фармакокінетичні і фармакодинамичні пара­метри, що використовуються для вибору дозування лікарсь­ких препаратів


Таблиці, підбірка

cитуаційних задач



5.

2

Патогенетична терапія та профілактика спадкових хвороб. Фармакогенетика і генетичні аспекти в роботі сімейного лікаря

Вивчаються лікувально-профілактичні заходи при спадкових хворобах з врахуванням механізму їх ви­никнення, а також фармакогенетичні аспекти в роботі лікаря загальної практики.


Набір білетів підбірка,

ситуаційних задач,

підбір­ка тестів для комп’ютер­ного контролю


Всього – 10 год


Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

медичної біології, генетики та гістології «___» ________200_ р. (протокол №__)

Завідувач кафедри,

чл.-кор. АПН України,


д.мед.н., професор В.П.Пішак

Перелік

тем з фармакогенетики для самостійного опрацювання студентами
V курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю – клінічна фармація – кваліфікації клінічний провізор на 2007-2008 навчальний рік


п/п

Назва теми

К-сть

навч.год.

1

Фармакогенетичні ефекти і спадкові дефекти, їх класифікація

3

2

Основи генетики ферментів лікарського мета­болізму і ензимопатії

1

3

Роль генетичних факторів у реакції організму на ліки

2

4

Метаболізм та інші процеси, які впливають на генетично детерміновані відмінності в реакції організму на лікарські засоби

2

5

Роль генетичних факторів в індуктивній та інгібуючій дії лікарських засобів

2

6

Фармакогенетика лікарських препаратів, які метаболізуються N ацетилтрансферазою

2

7

Генетичні порушення, при яких значно зростає фармакологічна дія лікарських засобів

  • Недостатність сироваткової бутирилхолінестерази

  • Недостатність мікросомальних цитохром Р-450-залежних монооксигеназ

  • Фенілкетонурія (фенілпіровиноградна олігофренія)

  • Недостатність гіпоксантин-фосфорибозил-трансферази

  • Дисавтономія родинна (синдром Райлі-Дея)

5

8

Генетичні порушення, при яких дія лікарських засобів зменшується або не проявляється

  • Акаталазія

  • Спадкова толерантність до препаратів кумарину

  • Спадкові тіамінозалежні захворювання

  • Спадкові піридоксинозалежні синдроми

  • Спадкові порушення обміну нікотинової кислоти

  • Спадкові порушення обміну фолієвої кислоти

  • Спадкові порушення обміну біотину

  • Спадкові порушення обміну і функції холекальциферолу

  • Спадкові захворювання, при яких проявляється толерантність до гормональних препаратів

  • Інші генетичні порушення

5

9

Генетичні порушення, при яких зростає токсичність лікарських засобів

  • Спадкова недостатність активності Г-6-ФДГ

  • Спадкова недостатність активності глутатіон-редуктази еритроцитів

  • Спадковий дефект у синтезі глутатіону

  • Нестабільні форми гемоглобіну (гемоглобінози)

  • Схильність до злоякісної гіпертермії

  • Апластична анемія, викликана левоміцетином

  • Інші спадкові захворювання

5

10

Генетичні порушення, при яких проявляється провокуюча дія лікарських засобів

  • Спадкові метгемоглобінемії

  • Печінкові порфірії

  • Спадкові гіпербілірубінемії (жовтяниці)

  • Періодичні паралічі

  • Генетично обумовлена реакція на глюкокортикостероїди

  • Первинна подагра

  • Спадкові геморагічні захворювання

  • Системний червоний вовчак

  • Інші спадкові захворювання

5

11

Тягар спадкової патології в медичному і соціальному аспектах

2

Всього – 34 год


Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

медичної біології, генетики та гістології «___» ________200_р. (протокол №__)


Завідувач кафедри,

чл.-кор. АПН України,


д.мед.н., професор В.П.Пішак


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

та навчально-методичної літератури для студентів V курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю – клінічна фармація – кваліфікації клінічний провізор з фармакогенетики
Основна

  1. Кресюн В.И., Бажора Ю.И. Фармакогенетические основі взаимодействия организма и лекарств. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2007. – 164 с.

  2. Пішак В.П., Булик Р.Є. Основи фармакогенетики. – Чернівці: Медунівер­ситет, 2006. – 144 с.

  3. Бажора Ю.И. Фармакогенетика: достижения и перспективы. – Одесса: “Друк”, 2003. – 140 c.

  4. Дурнев А.Д., Середенин С.Б. Мутагены. Скрининг и фармаколо­гическая про­филактика воздействий. – М.: Медицина, 1998. – 327 с.

  5. Середенин С.Б. Лекции по фармакогенетике. – М.: Медицинское информа­ционное агенство, 2004. – 303 с.

  6. Скакун М.П. Фармакогенетика. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 212 с.

  7. Середенин С.Б., Дурнев А.Д. Фармакологическая защита генома. – М.: ВИНИТИ, 1992.


Додаткова

  1. Бажора Ю.И. Значение расшифровки генома человека для медицины// Юбилейный сборник трудов, посвященный столетию Одесской городской больницы №11. – Одесса, 2002. – С.43-45.

  2. Бочков Н.П. Клиническая генетика. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 448 с.

  3. Головенко М.Я. Високопродуктивні технології дослідження та створення лікарських засобів. Фармакогеноміка й інформатика// Вісник фармакології та фармації. – 2002. – № 1. – С.2-8.

  4. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.– 508 с.

  5. Жолдакова З.И., Харчевишова Н.В. Механизмы процессов биоактивации чужеродных химических веществ под действием ферментных систем организма // Вестник РАМН. – 2002. – №8. – С.44-49.

  6. Ивашкин В.Т., Фисенко В.П., Маевская М.В., Макарьянц М.Л. Основные принципы метаболизма лекарств и безопасное применение парацетамола// Провизор. – 2002. – №6. – С. 1-11.

  7. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко Л.Я. Клінічна фармакологія. – Харків: Ос­нова, 1995. – Т.1. – 528 с.

  8. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 656 с.

  9. Мещишен І.Ф., Пішак В.П. Біохімічний довідник для медика / Нав­ч. посібник. Видання друге, перероблене і доповнене.- Чернівці: Медакадемія, 2003.–124 с.

  10. Пішак В.П., Мислицький В.Ф., Ткачук С.С. Спадкові синдроми. Клі­ніка, молекулярна діагностика. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 388 с.

  11. Пішак В.П., Мещишен І.Ф., Григор’єва Н.П.. Основи обміну речовин та енергії. - Чернівці: Медуніверситет, 2005. –192 с.

  12. Середенин C.Б., Бледнов Ю.А., Бадыштов Б.А. О роли наследствснности в реакциях на лекарственные средства // Итоги науки и техники. Серия “Генетика человека”. – 1982.– Т.6. – С.90-141.

  13. Середенин С.Б., Вахитова Ю.В., Вахитов В.А. Молекулярно-биологические подходы к созданию геноспецифических фармакологических препаратов // Эксперим. и клин. фармакол. – 2001. – Т. 64, №3. – С.12.

  14. Скакун М.П. Фармакогенетика: Лекція для викладачів, курсантів і студентів медичних і біологічних вузів. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999 – 36 с.

  15. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 508 с.

  16. Сорокман Т.В., Пішак В.П., Ластівка І.В., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006.– 449 с.

  17. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: в 3-х т.: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990.

  18. Яковлева О.А., Косован А.И., Царук В.В., Дякова О.В. Прогностические фар­макогенетические аспекты индивидуальной лекарственной перено­си­мости – нерешенные проблеми и перспективи // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2000. – №1. – С.63-70.