Робоча програма астрономія. (назва навчальної дисципліни) - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Робоча програма навчальної дисципліни педіатрія (шифр І назва навчальної... 4 680.81kb.
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни... 1 14.79kb.
Робоча програма навчальної дисципліни пропедевтика педіатрії (шифр... 5 886.66kb.
Робоча програма навчальної дисципліни соціологія. (шифр І назва навчальної... 3 409.5kb.
Робоча програма англійська мова (назва навчальної дисципліни) 6 530.39kb.
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни) 1 223.92kb.
Робоча програма патологічна фізіологія (назва навчальної дисципліни) 5 1123.4kb.
Робоча програма навчальної дисципліни «Соціологія» 1 13.9kb.
Робоча програма гістологія, цитологія та ембріологія (назва навчальної... 4 1170.91kb.
Робоча програма патологічна фізіологія (назва навчальної дисципліни) 3 557.28kb.
Робоча програма гістологія, цитологія та ембріологія (назва навчальної... 4 1170.96kb.
Зміст Робоча програма дисципліни 1 171.21kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Робоча програма астрономія. (назва навчальної дисципліни) - сторінка №1/1


Міністерство охорони здоров’я України

Івано-Франківський національний медичний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор



Ерстенюк Г.М.

(підпис, прізвище, ініціали)

“___” _______ 20__ р.
РОБОЧА ПРОГРАМА

АСТРОНОМІЯ .

(назва навчальної дисципліни)


№5.12010102 – «Сестринська справа», №5.12010101 – «Лікувальна справа», .№5.12020102 – «Фармація», №5.12010106 – «Стоматологія ортопедична»

(шифр, назва спеціальності)


Факультет медичний

Кафедра медичної інформатики, медичної і біологічної фізики

Нормативні дані

Форма навчання

Курс

Семестр

Кількість годин

Залік,

диф. залік (семестр)



Іспит

(семестр)







Всього

Аудиторних

С

П

Р



С










Лекції

Практичні занят­тя

Лабораторні заняття

Семінар­ські

заняття


Денна

1

2

34

22

-

-

-

12

диф. залік (2)

-


Робочу програму склали:

професор М.І. Мойсеєнко, доцент Б.І. Яворський

(перелік співробітників кафедри)

Івано-Франківськ




Робоча програма складена: на основі Типової програми з астрономії для середньої школи, затвердженої МОН України, 2011 р.

Робочу програму обговорено на засіданні кафедри “ __ ” _______ 20__ р., протокол № __.


Завідувач кафедри проф. Мойсеєнко М.І.

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)


Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії “ __ ” _______ 20__ р., протокол № __.
Голова циклової комісії доц. Мельничук О. М.

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)



1.1. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Згідно з навчальним планом вивчення астрономії здійснюється впродовж другого семестру першого року навчання.


Структура

навчальної дисципліни



Кількість годин, з них

Рік нав-

чання


Види контролю

Всього год.

Аудиторних

СРС

Лекції

Лабораторно-практичні заняття




34

22

-

12

1






34


22


-


12


1


- поточний контроль знань та практичних навичок;

- самостійна (індивідуальна) робота;

- диф. залік

Аудиторне навантаження – 64,7%, СРС – 35,3%.



ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ

1.2.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з астрономії для студентів медичного факультету



Тема лекції


К-ть

годин

1.

Предмет астрономії. Зв'язок астрономії з іншими науками.

2

2.

Сузір’я. Зоряні карти.

2

3.

Небесна сфера. Небесні координати. Час.

2

4.

Геліоцентрична система. Конфігурації планет. Закони Кеплера.

2

5.

Загальна характеристика планет Сонячної системи. Земля.

2

6.

Місяць. Планети земної групи.

2

7.

Планети-гіганти.

2

8.

Основні відомості про Сонце, його будову та джерела енергії.

2

9.

Відстань до зір. Звичайні зорі. Подвійні зорі.

2

10.

Наша Галактика. Екліптика. Видимий рух Місяця і Сонця. Місячні і сонячні затемнення.

2

11.

Диференційований залік.

2

Всього:

22


1.1.2. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи

з астрономії для студентів медичного факультету



Тема


К-ть

годин

1.

Календар.

3

2.

Малі тіла Сонячної системи.

3

3.

Змінні зорі. Еволюція зір.

3

4.

Будова і еволюція Всесвіту. Життя у Всесвіті.

3

Всього:

12


1.2.4. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Астрономія як наука. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури. Прилади для астрономічних спостережень та вимірювань(телескопи, підзорні труби, теодоліт). Сучасні наземні й космічні телескопи. Астрономічні обсерваторії.

Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я.

Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет.

Випромінювання небесних світил. Методи астрономічних спостережень. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа. Приймачі випромінювання. Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки і технологій.

Будова Сонячної системи. Закони руху планет. Закони Кеплера. Земля, її розміри, форма, маса та її густина. Фізична природа тіл Сонячної системи методи вивчення фізичної природи небесних тіл. Оптичні і радіоспостереження. Спектральній аналіз.

Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон. Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої планетної системи.

Фізичні характеристики Сонця. Будова Сонця та джерела його енергії. Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.

Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі. Фізичні змінні зорі. Планетні системи інших зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри.

Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.

Будова Всесвіту. Наша галактика. Дифузна матері. Міжзоряний пил і газопилові туманності. Рух зірок в Галактиці. Зоряні системи. Галактика і Мегагалактика. Розподіл галактик у Всесвіті.

Поняття про космологію. Космологія – вчення про будову Всесвіту і його розвиток у часі. Віддалення галактик. Закон Габбла. Стала Габбла. Червоне зміщення. Сучасна наукова картина світу. Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження й розвиток Всесвіту.

Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Імовірність життя на інших планетах. Унікальність нашого Всесвіту. Питання існування інших всесвітів.


Структура дисципліни

Астрономія”




Тема

Лекц.

заняття


СРС

Астрономія як наука. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури. Прилади для астрономічних спостережень та вимірювань(телескопи, підзорні труби, теодоліт). Сучасні наземні й космічні телескопи. Астрономічні обсерваторії.

2




Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я.

2




Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет.

Випромінювання небесних світил. Методи астрономічних спостережень. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа. Приймачі випромінювання. Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки і технологій.



2

3

Будова Сонячної системи. Закони руху планет. Закони Кеплера.

2




Земля, її розміри, форма, маса та її густина. Фізична природа тіл Сонячної системи. Методи вивчення фізичної природи небесних тіл. Оптичні і радіоспостереження. Спектральній аналіз.

2




Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники.

2




Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон. Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої планетної системи.

2

3

Фізичні характеристики Сонця. Будова Сонця та джерела його енергії. Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.

2




Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі. Фізичні змінні зорі. Планетні системи інших зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри.

2

3

Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.

Будова Всесвіту. Наша галактика. Дифузна матерія. Міжзоряний пил і газопилові туманності. Рух зірок в Галактиці. Зоряні системи. Галактика і Мегагалактика. Розподіл галактик у Всесвіті. Поняття про космологію. Космологія – вчення про будову Всесвіту і його розвиток у часі. Віддалення галактик. Закон Габбла. Стала Габбла. Червоне зміщення. Сучасна наукова картина світу. Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження й розвиток Всесвіту. Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Імовірність життя на інших планетах. Унікальність нашого Всесвіту. Питання існування інших всесвітів.



2

3

Підсумковий контроль – диференційований залік

2




Усього годин - 34

22

12




Аудиторна робота – 64,7 %

СРС – 35,3 %

1.3. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1.3.1. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ
Критерії оцінювання

навчальних досягнень студентів з астрономії
До навчальних досягнень студентів з астрономії, які безпосередньо підлягають оцінюванню, належать:

    • теоретичні знання, що стосуються астрономічних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей астрономії;

    • знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

    • здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати знаходження відстаней до конкретної зорі, розв’язувати задачі на закони Кеплера тощо);

    • здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень студентів з математики:

I – початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу студент:

  • називає астрономічний об’єкт (вираз, формули, астрономічну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

  • за допомогою викладача виконує елементарні завдання.

II – середній рівень, коли студент повторює інформацію, операцію, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

III – достатній рівень, коли студент самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє виконувати математичні операції, загальна методики і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV – високий рівень, коли студент здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.
Оцінювання якості підготовки студентів з астрономії здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється за 12-бальною шкалою.


Критерії для поточного оцінювання

навчальних досягнень студентів


Рівні навчальних досягнень студентів

Бали

Критерії оцінювання

навчальних досягнень студентів

I. Початковий

1

Студент: розпізнає один із кількох запропонованих астрономічних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;

має найпростіші уявлення про астрономію.



2

Студент: на основі свого попереднього досвіду описує природні явища;

впізнає окремі астрономічні об’єкти і пояснює свій вибір.

3

Студент: співставляє і словесно описує астрономічні об’єкти за їх суттєвими властивостями;

за допомогою викладача виконує елементарні завдання.

II. Середній

4

Студент: відтворює означення астрономічних понять і формулювання тверджень;

називає елементи астрономічних об’єктів;

формулює деякі властивості астрономічних об’єктів.

5

Студент: ілюструє означення астрономічних понять, формулювань теорем і правил виконання астрономічних спостережень із пояснень викладача або підручника; знає одиниці вимірювання фізичних і астрономічних величин, їх співвідношення, формули з теми, що вивчається.

6

Студент: ілюструє означення астрономічних понять, формулювань теорем і співвідношень астрономічних величин;

самостійно виконує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;

записує астрономічні одиниці, співвідношення між ними, формулу за словесним формулюванням і навпаки.


III. Достатній

7

Студент: застосовує означення астрономічних понять та їх властивостей для пояснення явища;

знає залежності між елементами астрономічних об’єктів;

самостійно виправляє вказані йому помилки;

вирішує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.

8

Студент: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;

розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;

частково аргументує астрономічні міркування й розв’язування завдань.

9

Студент: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;

самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;

виправляє допущені помилки;

повністю аргументує обгрунтування астрономічних тверджень.

IV. Високий

10

Знання, вміння й навички студента повністю відповідають вимогам програм, зокрема, студент:

усвідомлює нові для нього астрономічні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою астрономічні твердження з достатнім обгрунтуванням;

під керівництвом викладача знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;

розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням.

11

Студент: вільно і правильно висловлює відповідні астрономічні міркування, переконливо аргументує їх;

самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;

використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях.

12

Студент: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання астрономічної проблеми;

вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;

здатний до вирішення проблем нестандартних астрономічних ситуацій.


1.3.2. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ЗНАНЬ І ЙОГО ФОРМИ
Підсумковим контролем вивчення дисципліни є диференційований залік. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення дисципліни на підсумковому занятті. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, які передбачені навчальною програмою.

Форми підсумкового контролю з дисципліни:

  • контроль теоретичних знань;

  • контроль практичних навичок і вмінь.




Рівні навчальних досягнень

Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень

I. Початковий


1

Студент володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою викладача відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні».



2

Студент описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою викладача відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді.



3

Студент з допомогою викладача зв'язано описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин.

II. Середній


4

Студент з допомогою викладача описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях викладача тощо.



5

Студент описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається.




6

Студент може зі сторонньою допомогою
пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул).

III. Достатній

7

Студент може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій).



8

Студент уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (викладача) робити висновки.



9

Студент вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок.

IV. Високий


10

Студент вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети.




11

Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання.




12

Студент має системні знання, виявляє здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати природні явища і робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ


  1. Розвиток астрономії як науки та її зв'язок з іншими науками.

  2. Способи та інструменти астрономічних дослідження.

  3. Основні типи телескопів та відмінності між ними.

  4. Походження назв сузір’їв та зір. Сузір’я. Зоря.

  5. Зоряна величина. Зміст цього поняття.

  6. Назвати неменше 8 сузір’їв і 8 зір.

  7. Небесна сфера. Вісь світу. Полюси світу. Небесний екватор. Небесний меридіан.

  8. Зеніт. Надир. Кульмінація. Схилення. Пряме піднесення.

  9. Справжній сонячний час. Середній сонячний час. Місцевий час. Всесвітній час. Поясний час. Тропічний рік.

  10. Екліптика. 12 сузір’їв, які називають зодіаком.

  11. Сидеричний місяць. Фази Місяця. Синодичний місяць.

  12. Причини видимого руху Сонця та Місяця.

  13. Умови настання сонячних та місячних затемнень.

  14. Основні фази Місяця.

  15. Історичний хід розвитку уявлень про будову Сонячної системи.

  16. Роль Арістотеля, Птолемея Коперніка та інших вчених у формуванні сучасних уявлень про світобудову.

  17. Розміри тіл Сонячної системи.

  18. Форма орбіт планет та особливості їхнього руху навколо Сонця.

  19. Суть геліоцентричної системи світу.

  20. Будова Сонячної системи та назви її великих планет.

  21. Зміст трьох законів Кеплера.

  22. Афелій. Перигелій. Паралактичне зміщення. Горизонтальний паралакс.

  23. Історія введення юліанського та григоріанського календарів.

  24. Типи календарів.

  25. Високосні та не високосні роки.

  26. Розміри, форма, будова та маса Землі.

  27. Походження Сонячної системи та її основні закономірності. Причина парникового ефекту.

  28. Природа планет земної групи.

  29. Основні характеристики Місяця. Причина земних припливів і відпливів.

  30. Основні характеристики планет земної групи.

  31. Природа та основні характеристики планет-гугантів.

  32. Історія відкриття Урана, Нептуна та Плутона.

  33. Природа та історія відкриття малих тіл Сонячної системи.

  34. Основні характеристики малих тіл Сонячної системи.

  35. Сонце та його основні характеристики.

  36. Основні характеристики сонячної активності. Сонячні цикли.

  37. Фізичні та хімічні умови на Сонці та джерела його енергії.

  38. Вплив сонячної активності на біосферу Землі.

  39. Методи визначення відстані до зір.

  40. Спектральна класифікація зір.

  41. Різноманітність подвійних зір.

  42. Зоря. Річний паралакс. Абсолютна зоряна величина. Парсек.

  43. Нова та наднова зоря.

  44. Природа виникнення нейтронної зорі, чорної діри.

  45. Еволюція зір.

  46. Наша Галактика.

  47. Місце Сонячної системи в нашій Галактиці.

  48. Будова, розміри, та склад галактики. Типи зоряного населення.

  49. Природа галактик, Закон Габбла.

  50. Великомасштабна структура Всесвіту.

  51. Стан пошуку життя на інших планетах. Антропний принцип.

1.4. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.4.1. Основна:

  1. Пришляк М.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. «Академ-періодика», 2008. – 148 с.

  2. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. «Знання України», 2002. – 192 с.

  3. Вербінська Г.М. Уроки астрономії: Навчально-методичний посібник. – К.: Шк. світ, 2010. – 128 с.

  4. Андрієвський С.М., Климишин І.А. Курс загальної астрономії: Навчальний посібник. – Одеса: «Астропринт», 2007. – 480 с.

  5. Климишин І. А., Тельнюк-Адамчук В. В. Шкільний Астрономічний довідник: Книга для вчителів. – К.: Рад. школа, 1990.

  6. Климишин І. А. Атлас зоряного неба. – Львів: Вища школа, 1985.



1.4.2. Додаткова:

  1. Климишин И.А. Календарь и хронология - Издание 2. – 1985.

  2. Левитан Е.П. Астрономия. 11 класс. Книга для учителя.

  3. Костюк А. Уроки астрономії в 11 класі. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники., 2003

  4. Кононович Э.В., Мороз В. И. Общий курс астрономии. – М.: УРСС, 2001.

  5. Гороль П.К. Позакласна робота з астрономії. – К.: Рад. школа, 1983.