Робоча програма навчальної дисципліни філософія права напрям підготовки : 030401 Правознавство - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Робоча програма навчальної дисципліни фінансове право галузь знань... 7 428.95kb.
Робоча програма навчальної дисципліни канонічне право галузь знань... 1 327.13kb.
Робоча програма навчальної дисципліни юридична логіка напрям підготовки... 1 272.81kb.
Робоча програма навчальної дисципліни теорія бізнесу галузь знань... 1 267.28kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни історія держави І права зарубіжних... 4 845.85kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни історія української культури... 3 551.04kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни іноземна мова (за професійним... 6 1180.48kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни англійська мова (за професійним... 3 912.81kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни латинська мова (за професійним... 2 496.05kb.
Робоча програма навчальної дисципліни аграрне право галузь знань... 6 850.25kb.
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни... 1 14.79kb.
Короткий зміст 1 261.15kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Робоча програма навчальної дисципліни філософія права напрям підготовки : 030401 - сторінка №1/1


ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ




ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник начальника Інституту

кримінально-виконавчої служби,

начальник навчального відділу

______________І.В.Тхоржевський

«____»______________ 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
напрям підготовки: 6.030401 Правознавство

спеціальність: 7.03040101 Правознавство

спеціалізація: оперативно-розшукова діяльність;

правова та соціально-виховна робота в установах виконання

покарань;

кримінально - виконавча інспекція



факультет: юридичний

КИЇВ – 2012

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ




ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник начальника Інституту

кримінально-виконавчої служби,

начальник навчального відділу

______________І.В.Тхоржевський

«____»______________ 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
напрям підготовки: 6.030401 Правознавство

спеціальність: 7.03040101 Правознавство

спеціалізація: оперативно-розшукова діяльність;

правова та соціально-виховна робота в установах виконання

покарань;

кримінально - виконавча інспекція



факультет: юридичний

КИЇВ – 2012

Робоча програма з ФІЛОСОФІЇ ПРАВА для курсантів і слухачів інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030.401 Правознавство, спеціальністю 7.03040101 Правознавство.

„___” ________, 20__ року - 32 с.
Розробник: Дубчак Людмила Миколаївна, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін інституту кримінально-виконавчої служби
Протокол від «____»________________20___ року ,№ ___
Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки (спеціальністю) __________________________________

(шифр, назва)

Протокол від “____”________________20___ року № ___

Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”________________20__ року

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік


  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів - 1

Галузь знань

0304 Право

(шифр і назва)


Нормативна


Напрям підготовки

6.030401 Правознавство

(шифр і назва)


Модулів - 1

Спеціальність: 7.03040101 Правознавство

Рік підготовки:

Змістових модулів - 1

перший

перший

Індивідуальне науково-дослідне завдання (за визначенням викладача)


Семестр:


перший

перший

Загальна кількість

годин - 36



Лекції:




Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр




4

Семінарські заняття:

-

6

Практичні заняття:

-

-

Самостійна робота:

-

16

Індивідуальні завдання:

-

10

Вид контролю: залік


2. Мета та завдання навчальної дисципліни
В сучасних умовах демократизації українського суспільства надзвичайно важливо вибрати правильний шлях в подоланні всіх соціально-політичних негараздів, які спіткали український народ в процесі виходу з довготривалої кризи за радянської доби. Важливим засобом у цьому є наука, а саме юридична та філософсько-правова, яка закладає теоретичну базу процесу державотворення. Адже кращі політико-правові ідеї різних політичних і правових вчень лягли в основу сучасних державотворчих і правотворчих документів (Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, Конституції України 1996 року та ін.). Тому закономірним на сьогоднішньому етапі є інтерес до філософсько-правової науки. Адже тут розкриваються проблеми “прав людини”, “правової держави”, співвідношення “верховенства права” і “верховенства закону” та ін.

Філософія права — це наукова дисципліна, яка забезпечує світоглядне обґрунтування права, його сенсу та призначення, а також розкриває проблему взаємозв'язку права та закону.

Навчальна дисципліна “Філософія права” також присвячена проблемі історичного становлення філософсько-правового знання, що дозволяє прослідити становлення філософії права не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.

Особлива увага в програмі курсу “Філософія права” приділяється проблемі зв’язку філософії та права як форм суспільної свідомості., що дозволяє досліджувати фундаментальні категорії права (закон, права людини, свобода, відповідальність та ін.), враховуючи їх філософське підґрунтя.



Предмет курсу - сутність та смисл права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом.

Поняття “прав людини” та “громадське суспільство” розглядаються не тільки в історичному аспекті, але й в аспекті побудови України як держави, враховуючи реформу правової системи.

Вивчення предмету “Філософія права” дає можливість поєднати філософський та правовий підходи щодо актуальних проблем правової сучасності.

Мета курсу - оволодіння студентами теоретичними знаннями щодо сутності права, особливостей взаємовідносин природного та позитивного права, онтології права, антропології права та аксіології права.

Основними завданнями курсу є ознайомлення студентів зі світоглядними та духовно-практичними аспектами формування феномену права, його сутнісних засад.

Зміст і структурну побудову курсу визначено, виходячи з вказаних його загальних цілей та завдань. Так, зміст курсу “Філософія права” базується на основоположних засадах “Філософії”, “Теорії держави та права”, “Історії держави і права”, “Юридичної деонтології”, “Політології”, “Етики та естетики” та ін. навчальних дисциплін



Завдання курсу.

Вивчення студентами курсу «Філософія права» покликано забезпечити:



  • знання сутності філософії права, змісту і суті світової і вітчизняної філософсько-правової традиції, а також сучасних тенденцій в розробці філософсько-правової парадигми;

  • вміння аналізувати різні філософсько-правові підходи, методології у вирішення проблеми буття права, його гуманістичних основ і цінності права;

  • вміння постановки філософсько-правових проблем і акумулювання їх у реферативній роботі та виступах на семінарах, конференціях та в практичній діяльності;

  • набуття навичок самостійного опрацювання та наукового аналізу філософсько-правової літератури; аналізу та обґрунтування філософсько-правових та соціально-політичних особливостей сучасного суспільства.

Результатом вивчення студентами курсу філософія права повинно стати набуття відповідних знань в зазначеній філософсько-правовій галузі, розуміння цілей, завдань і принципів філософсько-правового знання з метою формування досвідчених спеціалістів-юристів, в майбутньому компетентних, дисциплінованих і відповідальних у своїй професійній діяльності при виконанні функцій, які покладені на юристів.
3. Програма навчальної дисципліни

ТЕМА 1. Філософія права: предмет, структура, функції.

Філософія права як самостійна наука. Об'єкт і предмет філософії права. Функції філософії права. Методи пізнання права. Метафізичний, соціологічний і культурологічний методи пізнання права.

Філософія права в системі соціальних і гуманітарних наук. Філософія права між філософськими і юридичними науками. Філософія права як складова юриспруденції у концепції Г.Гуго. Філософія права як філософська дисципліна в концепції Гегеля.

Проблема сутності права. Типології праворозуміння.

Легістський тип праворозуміння. Легізм як нормативне вираження авторитаризму. Легістське праворозуміння Т.Гоббса. Легістський позитивізм і неопозитивізм.

Природньоправовий тип праворозуміння про обєктивну природу права. Сучасне міжнародне право і внутрішньодержавне право демократичних держав як носій основ природнього права.

Лібертарно-юридичний тип праворозуміння. Принцип формальної рівності як основа лібертарно-юридичного типу праворозуміння.

ТЕМА 2.1. Становлення філософії права як науки

Філософсько-правова думка Нового часу. Теорія природного права як перша самостійна філософсько-правова система. Теорії природнього права Гуго Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка. Ш.Монтескє “Про дух законів”. Теорія суспільного договору Ж.-Ж.Руссо.

Ліберальна теорія правової держави І.Канта. Філософсько-правова система Гегеля. Г.Гегель “Фіілософія права”. Ідея абсолютної моральності і історичної обумовленості права Г.Гегеля. Філософсько-правове вчення І.Бентама, Дж.Остіна.

Історична школа права і марксизм. Ф.К.Савіньї. Г.Ф.Пухта. К.Маркс. Ф.Енгельс.

Позитивістське і неопозитивістське вчення прання про право. “Чисте вчення про право” Г.Кельзена. Неопозитивістська концепція права Х.Харта..

Філософія права в ХХ ст. Неокантіанські (Р.Штаммлер, Г.Радбрухт) і неогегельянські концепції права (Ю.Біндер, К.Ларенц та ін.).

Екзистенціальна філософія права (М.Гайдеггер, К.Ясперс, Ж.П.Сартр).

Феноменологічна філософія права.


Генеза української філософсько-правової думки.

Філософсько-правові ідеї доби Київської Русі.

Філософсько-правова думка в Києво-Могилянській академії. Філософсько-правові пошуки Г.Сковороди (природничо-правова доктрина).

Філософсько-правові ідеї у творчості діячів української культури. Філософсько-правові ідеї М.Драгоманова. Теорія походження держави І.Франка. Українська історична школа у праві (М.Д.Іванишев, М.Ф.Владимирський-Буданов, О.Ф.Кістяківський

Криза науки філософії права в радянську добу. Марксизм та матеріалістична діалектика в філософії права.

Відродження в розвитку філософії права як науки та навчальної дисципліни. Морально-правова та соціологічна теорії права в Україні. Феноменологічний напрямок в українській філософії права.



ТЕМА 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.

Правова онтологія як вчення про буття права. Взаємодія протилежностей як онтологічна основа буття. Хаос, порядок, гармонія — головні буттєві форми. Аномія як соціальна модифікація хаосу. Соціальні форми аномії — криза, катастрофа, злочинність, військові інциденти. Е.Дюркгейм як перший теоретик проблеми аномії. Концепція аномії Р.Мертона. Цивілізація як форма соціального порядку, як перешкода деструкції, як передумова розвитку культури. Культура як основа гармонії.

Соціально-правове протиріччя як спосіб існування правового буття. Типологія соціально-правових протиріч (антагоністичні, антагональні, агональні). Філософсько-правові концепції соціального антагонізму (Т.Гоббс, Г.Гегель, К.Маркс, П.Сорокін). Антагональний характер соціальної взаємодії. Агональні особливості правосвідомості.

Право в системі нормативно-ціннісних основ буття (архаїчні “першонорми”, релігійні норми, норми моральності, норми моралі, ідеологічні норми, норми права).

Відмінності між природним і позитивним правом. Принципи позитивного права. Легістська онтологія. Природньоправова онтологія. Природнє право. Лібертарно-юридична онтологія. Правовий закон. Історичність права. Норма права.

Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.


ТЕМА 4. Правова антропологія: гуманістична природа права.

Правова антропологія як галузь філософії права. Сутність людини. Вітальність, соціальність та духовність людини. Людина як правова істота. Проблема природи людини у філософсько-правових концепціях.

Проблема зв'язку природи людини і права в класичній філософії права. Вчення про людину як істоту морально-свободну в концепції І.Канта.

Право як соціальний феномен. Суть морально-правової свідомості. Типи мотиваційних конфліктів у морально-правовій свідомості людини.

Вплив образу людини на образ права. Біологічні основи права. Юридична біологія. Зумовленість права духовними потребами та інтересами людей.

Автономне право. Гуманістична природа права.

Генеза прав і свобод людини в історії людства. Напрямки і логіка формування юридичних норм і конструкцій в галузі прав і свобод людини. Концепція прав людини в сучасному суспільстві.

Правова соціалізація.


ТЕМА 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.

Аксіологія права як вчення про цінність права. Суспільні цільові цінності й ідеали в праві. Предметні та моральні цінності у праві. Особистісні, екзистенційні цінності права.

Право та мораль у системі соціальної регуляції. Поняття правових та моральних норм з позицій філософії права. Мораль як найважливіший ціннісний критерій права. Спільне і відмінне в суспільному призначенні права та моралі.

Ціннісні основи права: рівність, свобода, справедливість.

Рівність як ключове поняття в аксіології права. Право як форма буття рівної міри. Формальна і фактична рівність в праві.

Справедливість як соціально-правова цінність. Справедливість як основний принцип європейського правового гуманізму.

Свобода як цінність. Свобода як всезагальний принцип права. Право як форма свободи. Право як рівна міра свободи.
ТЕМА 6. Філософія злочину і покарання

Міждисциплінарна кореляція категорій “злочин” і “покарання”. Філософське осмислення категорій “злочин” та “покарання”. Злочин як порушення публічних законів. Злочин як зазіхання на індивідуальну свободу людини. І.Кант про злочин як порушення категоричного імперативу. Гегель про злочин як перший примус (насильницький примус).

Покарання як відплата за злочин і правовий наслідок винності. Природне покарання. Роль внутрішнього докору в природному покаранні. Судове покарання. Роль принципів рівності і справедливості в покаранні. Покарання і відплата. Покарання як закономірний примус (Гегель).

Співвіднесення категорій “злочин” та “покарання” з поняттям “вільна воля”.


ТЕМА 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності.

Капіталізм і соціалізм як два напрямки всесвітньо-історичного розвитку. Гегель про капіталізм як вершину історичного прогресу. Марксизм про капіталізм як останню стадію в історичному розвитку права і в “передісторії людства”, про комунізм як “справжню” історію людства, про відсутність права і держави при комунізмі.

Марксистська ідея соціалізму і спроба її історично-практичної реалізації. Фіаско “чистої” комуністичної ідеї Маркса в реаліях практичного соціалізму.

Форми соціалізму (соціалізм радянського зразка, “буржуазний” соціалізм: шведський та ін.). Постсоціалізм. Капіталізація соціалізму. Концепції постсоціалізму.

Постсоціалізм і громадська власність. Перехід від урівнялівки до правової рівності на постосціалістичному просторі. Концепція цивілізму. Цивілітарне (громадське) право. Тоталітаризм і соціалізм.

Праворозуміння на постсоціалістичному просторі: права людини, правовий закон, правова держава.


4. Структура навчальної дисципліни

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин



з/п


Назва тем

Нормативний обсяг годин

З них:

Всього годин з викладачем

з них:

Самостійна та індивідуальна робота

з них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульний контроль

Індивідуальна робота

Самостійна робота

1

Тема 1: Філософія права в системі наук, її структура та функції.

6




2

2







2




2.

2

Тема 2. Становлення філософії права як науки

6
















6

2

4

3

Тема 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.

6




2

2







4

2

2

4

Тема 4. Правова антропологія: гума-ністична природа права.

4
















2




2

5

Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.

4







2







4

2

2

6

Тема 6. Філософія злочину і покарання.

4
















4

2

2

7

Тема 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності

2













+

4

2

2

Всього годин

36




4

6







26

10

16

Форма підсумкового контролю – залік
5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин




денна

форма

заочна форма




1

Тема 1: Філософія права в системі наук, її структура та функції.




2




2.1.

Тема 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.




2




2.2.

Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.




2




РАЗОМ




6

6

6. Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість годин

денна форма

заочна форма

1

Тема 1: Філософія права в системі наук, її структура та функції.




2

2

Тема 2.1.: Становлення філософії права як науки




4

3

Тема 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.




2

4

Тема 4. Правова антропологія: гума-ністична природа права.




2

5

Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.




2

6

Тема 6. Філософія злочину і покарання.




2

7

Тема 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності




2

РАЗОМ




16


7. Індивідуальні завдання

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Філософія права» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, слухачі заочної форми навчання готують наукові повідомлення, структурно-логічні схеми, виконують реферат, тема якого враховує специфіку профільної спрямованості. До кожної з проблем курсу пропонуються теми для підготовки рефератів.



Реферативна робота повинна відповідати наступним вимогам:

  • на титульному аркуші реферату повинні бути зазначені установа та кафедра, на яких виконувалась робота, назва теми, прізвище, ім’я, по батькові слухача. Реферат повинен мати зміст, який відображає структуру роботи, а також вступ, в якому послідовно викладені положення, що розкривають: актуальність теми дослідження (теоретичні та прикладні аспекти); ступінь розробленості проблеми; методологію дослідження;

  • необхідно посилатися на джерела та авторів, у яких було запозичено матеріали або окремі результати.

  • слід стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Робота має містити аргументовані і обґрунтовані висновки, які слід нумерувати.

  • в роботі необхідно проаналізувати сучасну наукову літературу з обраної теми з урахуванням останніх праць вітчизняних науковців.

  • список використаних джерел слід розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або в алфавітному порядку. Посилання на використану літературу подаються в квадратних дужках із зазначенням сторінок джерела, які вказуються через кому після номеру. Кількість використаних джерел не повинна бути меншою за 15 найменувань.

  • роботу друкують на одній стороні аркуша формату А-4. Шрифт (гарнітура “Times New Roman”, розмір кегля – 14) повинен бути чітким, реферат друкується через 1,5 міжрядковий інтервал, всі поля – 1,5 см. Обсяг реферату повинен становити не менше 1 д. а. (40 тисяч знаків), що складає близько 25 сторінок тексту.

  • мова роботи – державна. Реферат має бути належним чином оформлений і скріплений.

Реферат має засвідчити, що слухач самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна та індивідуальна робота слухачів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом “Філософія”. Приступаючи до самостійної роботи, слухач має усвідомити мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Їх виконання передбачає засвоєння основного змісту тем курсу. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку слухача, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу типових і нестандартних управлінських ситуацій.
8. Методи навчання

Науковими і методичними основами курсу «Філософія права» є системно-діяльнісний підхід, а також принципи цілісності і взаємодоповнення. Роль і місце цієї дисципліни в підготовці фахівців для роботи в Пенітенціарній службі України обумовлені тим, що в складних процесах перебудови основ життя українського суспільства опанування змістом навчального матеріалу допомагає працівникам пенітенціарної служби усвідомлено займати тверду життєву і професійну позицію у вирішенні задач по ре соціалізації засуджених та дозволяє засвоїти світоглядні і методологічні основи вирішення складних життєвих проблем. Навчальний матеріал з інших дисциплін конкретизує й уточнює зміст філософсько-методологічних положень.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистісно-практичного відношення курсантів до філософських проблем права на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання та критичне осмислення рекомендованої літератури, підготовка схем і порівняльних таблиць.

Найбільш ефективними прийомами вивчення дисципліни є розгляд типових і нестандартних ситуацій в умовах роботи в пенітенціарній службі та їх філософське осмислення. При вивченні основних проблем філософії права варто виробляти навички самостійного формулювання питань до прочитаного матеріалу і можливих опонентів, застосовувати проблемні ситуації.

Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати курсанта до проведення ним самостійної дослідницької роботи.
9. Методи контролю

Методологія вивчення дисципліни і оцінювання знань слухачів заснована на індивідуально-диференційованому, компетентнісно-орієнтованому навчанні.

Навчально-методичним забезпеченням самостійної роботи курсантів слугує перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список літератури до теми.

Для оцінки якості засвоєння слухачами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і в процесі самостійної роботи, передбачено поточний та підсумковий контроль успішності, який здійснюється шляхом опитування, написання контрольних робіт на семінарських заняттях, виконання реферативних завдань, модульних контрольних робіт і складання екзамену. Успішність засвоєння курсу визначається за допомогою національної шкали оцінювання.

Результати всіх видів виконаних слухачами робіт оцінюються за 100-бальною шкалою. Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських та практичних занять за національною шкалою. Результати поточного оцінювання при проведенні модульного контролю конвертуються в бали за 100-бальною шкалою і враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується як середнє арифметичне складових залікових модулів. Кафедра може приймати рішення щодо звільнення курсанта (слухача) від складання екзамену і зарахування йому визначеної суми балів та традиційної оцінки в якості підсумкової оцінки.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


10. Методичне забезпечення

Основу комплексу методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни «Філософія права» складають: робоча програма навчальної дисципліни; конспекти лекцій; плани семінарських занять та методичні рекомендації до них; завдання для самостійної роботи; індивідуальні завдання; завдання для практичних занять; модульні контрольні роботи; тестові завдання та програма комп’ютерного тестування; підручники та посібники.



11. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


1. Основна:

    1. Алексеев С.С. Философия права. – М., Норма, 1998.

    2. Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юрид.спец-тей вищих навч.закладів. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - 472 с.

    3. Гегель. Основи філософії права. – К., 2000.

    4. Керимов Д.А. Основы философии права. – М., 1992.

    5. Малинова И.П. Философия права. (От метафизики к герменевтике). – Екатеринбург, 1995.

    6. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997.

    7. Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. Ч.1. – Тернопіль, 2002.

    8. Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. – Тернопіль, 2006.

    9. Пермяков Ю.Е. Лекции по философии права. – Самара, 1995.

    10. Петрова Л.В. Нариси з філософії права. – Харків, 1995.

    11. Синха С.П. Юриспрудениця. Философия прав. Краткий курс. – М., 1996.

    12. Філософія права (за ред. О.Г. Данільяна). – К., 2002.

    13. Філософія права (за ред. М.Костицького) - К., 2000.

    14. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Харків, 1997


11.2. Додаткова література:

  1. Аристотель. Афинская полития. – М., 1997.

  2. Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Харьков, 1999.

  3. Бердяев Н.А. Государство. Власть и право. // Власть и право. Из истории русской правовой мысли. – Л., 1990.

  4. Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии. // Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.

  5. Братасюк В. Праворозуміння сучасної України: аксіологічний аспект. // Науковий вісник ТДПУ. Серія: філософія, економіка, соціологія., 1999. - №2.

  6. Дністрянський С. Нова держава. // Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. – Львів, 1999.

  7. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М., 1978.

  8. Иеринг фон Р. Борьба за право. – СПб., 1904.

  9. Ильин И.А. Понятие права и силы. // Ильин И.А. Собрание сочинений. – М., 1994.

  10. Кант Й. Метафизические начала учения о праве. // Кант Й. Критика практического разума. – СПб., 1995

  11. Кант И. К вечному миру. // Сor., Т.6. – М., 1966.

  12. Кант И. Метафизика нравов. – В 2-х ч., ч.1.- // Сor., Т.4, ч.2. – М., 1965.

  13. Кельзен Г. Чисте вчення про право.

  14. Кистяковский Б.А. В защиту права. // Вехи. Сборник статей о русской интеллигенции. – М., 1990.

  15. Кристи Н. Пределы наказания. – М., 1985.

  16. Липман О., Адам Л. Ложь в праве. – Харьков, 1929.

  17. Лон Л. Фуллер. Мораль права. – К., 1999.

  18. Муромцев С. Что такое догма права? – М., 1885.

  19. Невважай И.Д. Философия права: проблемы рациональности права. // Правоведение. – 1995. - №3.

  20. Неновски Нено. Право и ценности. – М., 1987.

  21. Нерсесянц В.С. Право и закон: их различие и соотношение. // Вопросы философии. – 1988. - №5.

  22. Нерсесянц В.С. Правовое государство: история и современность. // Вопросы философии. – 1988. - №6.

  23. Патей-Братасюк М.Г. Неправовий закон як особлива форма несвободи. – Тернопіль, 1999.

  24. Патей-Братасюк М., Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в сучасній Україні. – Тернопіль, 1999.

  25. Патей-Братасюк М.Г. Нариси з філософії права. – Тернопіль, 2002

  26. Петражицкий Л.И. Очерки философии права. – СПб., 1900.

  27. Пейн Т. Права людини. – Львів, 2000.

  28. Радбрух Г. Философия права. – М. 2004

  29. Ролз Джон. Теорія справедливості / Пер. з англ. О. Мокровольський. - К.: видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -- 822 с.

  30. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия. // Соловьев В.С. Соч. в 2-х Т., Т.1. – М., 1988.

  31. Соловьев З.Ю. Правовой нигилизм и гумманистический смысл права.// Квинтэссенция: Философский альманах. – М., 1990.

  32. Спекторский Е. К спору о реальности права. – М., б.г., 1913.

  33. Харт Х.Л.А. Концепція права. – К., 1998.

  34. Франк С.Л. Философские предпосылки деспотизма. // Вопросы философии. – 1992. - №3.

  35. Чистое учение о праве Г. Кельзена. Вып.1. – М., 1987. Вып. 2. – М., 1988.

Першоджерела

1.

1. Гоббс Т. Левиафан или Материя, форма и власть государства.

2. Макиавелли Н. Избранные сочинения. М., 1982.

3. Роттердамский Эразм. Похвала глупости. М., 1983.

4. Мор Томас. Утопия. М., 1978.

5. Спиноза Б. Богословско-политический трактат. // Избранные произведения. В 2-х томах. М., 1957. Т.2.

6. Спиноза Б. Этика. М., 1995.

7. Локк Д. Трактат о государственном правлении. // Сочинения. В 2-х т. М., 1985. Т.2.

8. Монтескье Ж. О духе законов. // Избранные произведения. М., 1995.

9. Юм Д. Трактат о человеческой природе. // Сочинения. В 2-х т. М., 1965.



      1. Руссо Ж.Ж. О причинах неравенства. // Антология мировой философии. В 4-х т. М., 1970. Т.2.


2.

      1. Кант И. Метафизика нравов. Часть первая. Метафизические начала учения о праве // Соч.: 6 т. М., Мысль, 1965. – т. 4. – 4.2. – 402 с.

      2. Кант И. Критика чистого разума. // Сочинения. В 6-и т. Т.3. М., 1963-1966.

      3. Кант И. Критика практического разума. // Сочинения. В 6-и т. Т.4. М., 1963-1966.

      4. Кант И. Пролегомены. // Сочинения. В 6-и т. Т.4. М., 1963-1966.

      5. Соловьев В.С. Кант. Гегель. // Сочинения. В 2-х т. Т.2. М., 1989.

      6. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии. Гегель и греки. //Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.



3.

1. Гегель Г.В.Ф. Філософія права. – К.: Основи, 2001. – 367 с.



      1. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., Мысль, 1977. – т.3. – 385 с.

      2. Соловьев В.С. Кант. Гегель. // Сочинения. В 2-х т. Т.2. М., 1989.

      3. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии. Гегель и греки. //Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.



4.

  1. Шпенглер О. Закат Европы. М., 1991.

  2. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. // Сочинения. М., 1990, Т. 2

  3. Ницше Ф. Воля к власти. М., 1994.

  4. Зиммель Г. Проблемы философии истории. Проблема исторического времени. // Избранное. М., 1998.

  5. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических

системах. "Новые идеи в философии". 1912, №1.

  1. Бергсон А. Творческая эволюция. М.:СПБ, 1914.

  2. Бергсон А. Два источника морали и религии. М., 1994.

  3. Гуссерль Э. Феноменология. М., 1996.

  4. Хайдеггер М. Время и бытие. М. , 1993.

  5. Ясперс К. Смысл, и назначение истории. М., 1991.

  6. Сартр Ж. П. Проблемы метода. М., 1994.

  7. Сартр Ж. П. Экзистенциализм. - это гуманизм. М., 1953.

  8. Сартр Ж. П. Пьесы. М. , 1967.

  9. Культурология . XX век. Антология. М., 1995. (Работы В.Дильтея,

В.Виндельбанда, Т.Зиммеля, Э.Кассирера, Т.Лессинга, Г.Риккерта).

  1. Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.

  2. Гадамер Х.Т. Истина и метод. М., 1988.

  3. Рассел Б. История западной философии. М., 1959.

  4. Рассел Б. Человеческое познание. Его сферы и границы. М., 1957.


Електронні ресурси глобальної комп’ютерної мережі INTERNET:

  1. Безкоштовні електорнні підручники онлайн «Гуманітарні науки» (http://www.сhitalca.html).

  2. Перелік основних довідників тематичних ресурсів з філософії у комп’ютерній мережі INTERNET (http://www.philosophy.ru/linx/ linx1.html).

  3. Додаткові філософські ресурси комп’ютерної мережі INTERNET (http://www.epistemelinks.com/link/PhiLink.html).

  4. Посилання «The Perseus Project: An Evolving Digital Library on Ancient Greece» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  5. Посилання «Exploring Plato’s Dialogues», а також сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  6. Посилання на твори Аврелія Августина, Ансельма Кентерберійського, Д. Віко, Р. Декарта, Д. Дідро І. Канта, Ф.В.Й. Шелінга, Г.В.Ф. Гегеля, Ф. Ніцше, О. Шпенглера, З. Фрейда, А. Камю, Ж.П. Сартра, Л. Вітґенштейна, Ю. Габермаса, Г. Гадамера, П. Рікера на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

  7. Посилання на твори Г.Сковороди на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

  8. Посилання на фонди Російської державної бібліотеки (www.rsl.ru).

  9. Посилання «David Chalmers’ Philosophy Resources» у переліку філософських тематичних ресурсів (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  10. Посилання на сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).


РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ
Дубчак Л.М., кандидат філософських наук.
Програма схвалена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

(Протокол № ___ від «___» ____________ 2012 року).


Рекомендовано методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби (протокол № ___ від «___» __________ 2012 року).