Робоча програма навчальної дисципліни - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни... 1 14.79kb.
Робоча програма навчальної дисципліни «Соціологія» 1 13.9kb.
Робоча програма навчальної дисципліни педіатрія (шифр І назва навчальної... 4 680.81kb.
Робоча програма навчальної дисципліни філософі я 03. 01 4 1095.62kb.
Робоча програма навчальної дисципліни філософі я 01філософія 1 318.04kb.
Робоча програма навчальної дисципліни пропедевтика педіатрії (шифр... 5 886.66kb.
Робоча програма навчальної дисципліни c оціологія 1 344.37kb.
Робоча програма навчальної дисципліни «прогнозування» 1 14.99kb.
Робоча програма навчальної дисципліни онтологія 1 342.03kb.
Робоча програма навчальної дисципліни метафізика 2 445.07kb.
Робоча програма навчальної дисципліни (за кредитно-модульною системою... 1 264.7kb.
Питання до екзамену / заліку з історії лінгвістичних учень для студентів... 1 14.88kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Робоча програма навчальної дисципліни - сторінка №1/1

Міністерство освіти і науки України


Львівський національний університет

імені Івана Франка

Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ЛЬВІВ 2009

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра філософії
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СТРУКТУРАЛІЗМ”


(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки __________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення філософський

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу
Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.030.504, спеціальності прикладна статистика.
_______: ________, 2009. – __ с.
Розробник:

асистент кафедри філософії, кандидат філософських наук Кузенко О. В.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри _______________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедри філософії Карась А.Ф.

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________


(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р.

Голова _______________ ( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 1

Галузь знань

філософія



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям
(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

правознавство










Курсова робота --

Семестр

Загальна кількість годин - 36







Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 36

самостійної роботи студента - 20


Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр


18 год.




Семінарські

18 год.




Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

20 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 1:3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ПРОГРАМА КУРСУ

“СТРУКТУРАЛІЗМ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ

ГУМАНІТАРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ”


(ПРОЕКТ)

Автор:


Оксана Кузенко

кандидат філософських наук,

асистент кафедри філософії

Львів – 2009



ЗМІСТ





1. МЕТА, ЗАВДАННЯ КУРСУ --------------------------------------------------------------------------6

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ ------------------------------------------------------------7

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ------------------------------------------------8

4. ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ-----9

4.1. Зразки тестових завдань для поточного контролю

4.2. Зразки завдання для заліку

5. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ. ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РОБІТ (ЕСЕ)----------------------------------11


6. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ--------------------------------------16

6.1. Основна література

6.2. Додаткова література





1. МЕТА, ЗАВДАННЯ КУРСУ
АНОТАЦІЯ

Структуралізм сформувався у минулому столітті в результаті пошуків нових наукових і філософських парадигм для пояснення складних та багатозначних процесів у масовій і науковій свідомості сучасності. Цей напрямок у центрі своїх дискусій поставив саме структуру як сукупність незмінних, непідвладних часові елементів. Сформувавшись як концепція і метод у середовищі мовних досліджень, структуралізм знайшов своє відображення і в інших галузях гуманітарного знання. Практика застосування структуралістського підходу (мовознавчі, літературознавчі, антропологічні студії та інші) демонструє позитивний досвід у дослідженні складних феноменів гуманітарної сфери, соціокультурної діяльності людини. В останні десятиріччя успішним виявилося використання структуралістського методу у соціологічних проектах.


МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ

Ознайомити слухачів курсу з основною проблематикою, понятійним апаратом, потенціалом структуралізму як методології гуманітарного дослідження. Визначити та охарактеризувати історико-філософський контекст структуралізму. Систематизувати знання щодо становлення концептуального змісту структуралізму. Ознайомити з понятійним апаратом та методологічними практиками авторів, які застосували структуралістський підхід у здійсненні соціально-гуманітарних досліджень (Барт Р., Бодріяр Ж., Бурдьє П., Дерріда Ж., Леві-Строс К., Лотман Ю., Сосюр Ф. де, Фуко М., Хомський Н.).



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Курс забезпечений методичною літературою (програма та плани семінарських занять, тести для оцінки знань слухачів). Виклад матеріалу лектором та ознайомлення зі змістом спецкурсу слухачами базується на використанні в першу чергу творів представників напряму.


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА: ВИДИ І ЗАВДАННЯ.

В межах навчального курсу «Структуралізм» передбачена самостійна робота студента, яка полягає у використанні наступних видів навчання:

1. Ведення конспектів підготовки до семінарських занять (тези для виступу під час семінарського заняття, тезовий виклад основних положень за першоджерелами, поданими як обов’язкова для прочитання література, укладання словника термінів).

2. Читання додаткової літератури (Див. Розділ 6)

3. Написання есе на запропоновану або обрану самостійно тему в межах курсу (Див. Розділ 5)

4. Підготовка до поточного, проміжного та підсумкового контролю знань.



2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Розділи курсу



Кількість годин

Разом

Лекції

Семінарські заняття

Самостійна

робота


студентів

Тема І. Структуралізм: виникнення і проблематика













Лекція 1. Ретроспектива історико-культурного контексту та ідейних витоків структуралізму. Проблема історико-філософського аналізу структуралізму.




2

2

2

Лекція 2. Характеристика еволюції структуралізму: від Ф. де Сосюра до

П. Бурдьє.






2







Тема 2. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання













Лекція 3. Концептуалізація структуралізму в структурній лінгвістиці Ф. де Сосюра.




2

2

2

Лекція 4. Сцієнтистська орієнтація структурної антропології К. Леві-Строса.




2

2

2

Тема 3. Експлікація ідей структуралізму в соціально-гуманітарних дослідженнях













Лекція 5. Археологія гуманітарних наук М. Фуко.




2

2

2

Лекція 6. Літературна критика, культурознавчі та мовознавчі студії

(Р. Барт, Ю. Лотман, Н. Хомський).






2

2

2

Лекція 7. Дослідження Ж. Бодріяра і поняття “симулякр”.




2

2

2

Лекція 8. Аналіз соціального простору П. Бурдьє. Габітус і його структура.




2

2

2

Тема 4. Трансформація структуралізму.













Лекція 9. Трансформація структуралізму. Від філософії схожості до філософії відмінності.




2

2

2










2*

2

УСЬОГО:

54

18

18

18




  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Від студентів вимагається опрацювання значної кількості спеціально літератури, бути активним учасником семінарських дискусій, обговорювати питання на семінарі, розуміти і вміти пояснити основні поняття курсу.


Всі форми активності слухача курсу оцінюються позитивно. Наприклад:

  • «5» - максимальна кількість балів за відповідь на основі першоджерел;

  • «5» - максимальна кількість балів за самостійно виконану творчу роботу (не більше 0,5 др. арк.);

  • «3» - максимальна кількість балів за відповідь на питання згідно плану семінарського заняття за підручником;

  • «1» і «2» - суттєве доповнення з посиланням на першоджерела;

  • «0» - студент не бере участі у роботі (відсутній чи відмовляється відповідати, не виконав завдання)

Шляхи потенційного накопичення балів:



  1. Робота під час семінарських занять – 40 балів (максимальна кількість балів, які може здобути слухач за відповіді на семінарських заняттях)

  2. Есе – 5 балів (максимальна кількість балів за самостійно виконану творчу роботу (не більше 0,5 др. арк.)

  3. Контрольна робота – 10 балів (максимальна кількість балів, які може здобути слухач за письмову контрольну роботу)

  4. Тести – 5 балів (максимальна кількість балів за розв’язання тестів під час поточного контролю знань студентів (двічі протягом семестру));

  5. Участь у колоквіумі – 10 балів (максимальна кількість балів, які може здобути слухач за активну участь у підсумковому семінарському занятті)

  6. Залікове завдання – 20 балів (максимальна кількість балів, які може здобути слухач за ґрунтовну відповідь на питання залікового завдання)

Підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни виставляється згідно шкали:




Кількість балів

За ECTS

За національною шкалою

71 – 80

C – зараховано

зараховано

61 – 70

D – зараховано

51 – 60

E – зараховано

< 51

F – не зараховано

не зараховано


4. ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Слухачі курсу повинні відвідати лекції та семінарські заняття, а також виконати завдання у рамках проведення контролю засвоєння матеріалу (тести, участь у колоквіумі (підсумкове семінарське заняття), участь у обговореннях під час семінарських занять. Також, кожен слухач може підготувати есе як спосіб відпрацювати пропущене заняття. Заохочується підготовка доповідей та читання літератури щодо питань дотичних, але не охоплених під час навчальних занять.


Всі форми активності слухача курсу оцінюються позитивно. Наприклад:

  • «5» - відповідь на основі першоджерел;

  • «5» - самостійно виконана творча робота (не більше 0,5 др. арк.);

  • «3» - відповідь на питання згідно плану семінарського заняття за підручником;

  • «1» і «2» - суттєве доповнення з посиланням на першоджерела;

  • «0» - студент не бере участі у роботі (відсутній чи відмовляється відповідати, не виконав завдання)

Для перевірки розуміння студентами матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і дослідницьких навичок, уміння самостійного опрацьовування текстів та здатності їх осмислювати доцільно застосувати наступні форми контролю:



поточний контроль рівня знань студентів

  • усне опитування під час семінарських занять

  • письмове опитування (тести) під час семінарських занять для перевірки виконання завдань самостійного опрацювання

проміжний контроль рівня знань студентів.

- письмова контрольна робота (тести) проводиться 1 раз протягом семестру.



підсумковий контроль знань студентів.

- залік відбувається у формі співбесіди, а саме: слухач коментує уривок з першоджерела (тексти представників структуралізму, котрі розглядалися в межах даного спецкурсу).





4.1. Зразки тестових завдань.

  1. Наука, що вивчає життя знаків у житті суспільства (за Ф. де Сосюром)

а) соціологія в) психологія

б) семіологія г) культурологія




  1. Дві сторони мовної діяльності (за Ф. де Сосюром)

а) монолітна г) егоїстична

б) дуалістична д) індивідуальна

в) суспільна е) трансцендентна


  1. Ренесансна епістема (за М. Фуко)

а) знак виходить в контекст, а мова і культура самодостатні;

б) речі обумовлюють слова, які говорять про ці речі, а слова обумовлюють речі, бо речі можна прочитати як слова (слова тотожні речам);

в) онтологія поступається раціоналізму, слова і речі опосередковані мислительною уявою.


  1. Типи епістем (за М. Фуко):

а) сучасна г) вчорашня

б) індивідуальна д) колективна

в) класична е) ренесансна


  1. Мова (за Ф. де Сосюром). Позначте необхідне.

а) система або структура відмінностей

б) семіологія

в) надіндивідуальне утворення

г) система знаків, які виражають поняття

д) форма співіснування слів


  1. Мовний знак (за Ф. де Сосюром)

а) моноліт г) трансляція

б) єдність позначеного і позначення д) змістовне наповнення

в) відображення звука е) соціальна характеристика


  1. Класична епістема (за М. Фуко)

а) знак виходить в контекст, а мова і культура самодостатні;

б) речі обумовлюють слова, які говорять про ці речі, а слова обумовлюють речі, бо речі можна прочитати як слова (слова тотожні речам);

в) онтологія поступається раціоналізму, слова і речі опосередковані мислительною уявою.


4.2. Зразок завдання для підсумкового контролю знань студентів.

Сосюр, Фердінан де. Курс загальної лінгвістики.

«Мова – це система знаків, які виражають поняття, а отже, її можна порівняти з письмом, з абеткою для глухонімих, з символічними обрядами, з формами ввічливості, з військовими сигналами тощо. Вона лише найважливіша з-поміж усіх цих систем.

Отож, можна уявити собі науку, що вивчає життя знаків у житті суспільства; ця наука становила б частину соціальної психології, а отже, і загальної психології; назвімо її семіологією (від грецького semeion «знак»). Вона має відкрити нам чим саме є знаки та які закони керують ними…»
Потрібно сформулювати коментар даного уривку та вказати, яка настанова автора стала однією з фундаментальних у становленні структуралістської методології.





5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ. ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РОБІТ. ЛІТЕРАТУРА.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тема І. Структуралізм: виникнення і проблематика

Центральні аспекти історико-філософської характеристики структуралізму у контексті виникнення напрямку, а також його становлення як концепції і методу через аналіз основних методологічних позицій Ф. де Сосюра та К. Леві-Строса. Проблема історико-філософського аналізу структуралізму. Структуралізм – концепція чи методологія у сфері гуманітарного знання.


Лекція 1. Ретроспектива історико-культурного контексту та ідейних витоків структуралізму. Проблема історико-філософського аналізу структуралізму.
Лекція 2. Характеристика еволюції структуралізму: від Ф. де Сосюра до П. Бурдьє.

Семінарське заняття. Становлення структуралізму (2 год.)


  1. Ідейні витоки структуралізму. Історико-філософський контекст становлення напрямку.

  2. Лінгвістичні дослідження у вивченні явищ культури. Концептуалізація структуралізму.

  3. Семіотичне розуміння культури в структуралізмі. Знак у системі культури.

  4. Структуралізм — окрема теорія чи методологія гуманітарного пізнання.


ЛІТЕРАТУРА

Автономова Н. С. Структурализм: “за” и “против”. /Сборник статей — М.: Прогресс, 1975.

Грецкий М. Н. Французький структуралізм. – М., 1989.

Ильин И. П. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм.— М.: Интрада, 1996.



Історія філософії. Словник/ За заг. ред. В. І. Ярошовця. – К.:Знання України, 2006. – ст. 914-917

Лук’янець В. С., Соболь О. М. Філософський постмодерн. — К.: Абрис, 1998.

Лук’янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури. — К.: 2000.

Попович М. Кльод Леві-Строс: між структурою та мітом. //Критика. – 2008. – №12 (134). – ст. 26-27.

Серио П. Структура и целостность. Об интеллектуальных истоках структурализма в Центральной и Восточной Европе. 1920-1930-е г. г. — М.: Языки словянской культуры, 2001.

Соболь О. Майбутнє філософії: постмодерністський дискурс // Генеза. – 1995. – №1 (3).

Французская философия сегодня. – М., 1989.



Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. — К.: Знання України, 2004. – ст. 86-133.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1. Яка настанова об’єднує широкий комплекс структуралістських досліджень?

  2. Що таке «структура»? Етимологія терміну.

  3. Місце і роль «структури» в структуралізмі.

  4. Як можна охарактеризувати людину в контексті структуралістських досліджень.

  5. У чому полягає проблема історико-філософського аналізу структуралізму.

  6. Яка позиція структуралізму щодо людини спровокувала критику напряму?


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЕСЕ

  1. Роль історико-культурного контексту у становленні структуралізму.

  2. Структуралізм в історії філософії: філософська школа, філософська концепція чи методологія.

  3. Структуралізм в контексті методологічної проблематики соціально-гуманітарних досліджень.


---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тема 2. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання

Становлення структуралізму як концепції та методу відбулося в умовах пошуків методологічного осмислення проблематики гуманітарної сфери. Лінгвістична природа структуралістської практики. Мова як знакова система. Знак і його роль у структуралістському підході до вивчення явищ культури.


Лекція 3. Концептуалізація структуралізму в структурній лінгвістиці Ф. де Сосюра.
Лекція 4. Сцієнтистська орієнтація структурної антропології К. Леві-Строса.
Семінарське заняття. Основи структуралістського підходу (2 год.)

  1. Семіологічна модель мови в лінгвістиці Ф. де Сосюра.

  2. Концепція знака в структурній лінгвістиці.

  3. Основні методологічні опозиції структурної лінгвістики.

а) означник/означене;

б) мова/мовлення;

в) синхронія/діахронія;

г) синтагма/парадигма;

д) денотація/конотація.

4. Структурний аналіз в антропології. Дослідження міфів у практиці К. Леві-Строса.


ЛІТЕРАТУРА

Автономова Н. С. Структурализм: “за” и “против”. /Сборник статей — М.: Прогресс, 1975.

Автономова Н. С. Философские проблеми структурного анализа в гуманитарных науках. — М., 1977.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979.



Леві-Строс К. Первісне мислення / Пер. з фр. Сергія Йосипенка. — К.: Український центр духовної культури, 2000. – ст. 15-49.

Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер з фр. Зоя Борисюк. — К.: Основи, 2000. – 57-68, 195-220.

Сосюр, Фердінан де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. Андрій Корнійчук, Костянтин Тищенко. — К.: Основи, 1998. – ст. 18-23, 86-89, 116-121.

Тищенко К. Про книгу «Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики»/ Післямова до книги Сосюра Ф. де. Курс загальної лінгвістики. — К.: Основи, 1998. – ст.292 -310.

Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. — К.: Знання України, 2004.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1. Що таке «структурна лінгвістика»?

  2. Що означає принцип розділення мови і мовлення?

  3. Що означає твердження Ф. де Сосюра «у мові немає нічого крім відмінностей»?

  4. Формула знака в структурній лінгвістиці.

  5. Що таке синхронія та діахронія?

  6. Що таке синтагмальний та парадигмальний аналіз мови?

  7. Що таке «структурна антропологія»?

  8. Як розглядає культуру К. Леві-Строс?

  9. Як можна охарактеризувати дослідження міфів у роботах К. Леві-Строса?


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЕСЕ

  1. Вивчити мову – прочитати культуру.

  2. Знак та його значення в системі соціально-гуманітарних досліджень.

  3. Феномени культури – трансляція несвідомої структури.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Тема 3. Експлікація ідей структуралізму в соціально-гуманітарних дослідженнях

Поширення структуралістського підходу у гуманітарній сфері. Семіологічний підхід до вивчення культурних явищ. Історія науки та культури в епістемології М. Фуко. Поняття епістеми та її структура. Конотативна семантика Р. Барта. Ю. Лотман: від структуралізму до семіотики. Генеративна граматика Н. Хомського. Структуралістський підхід і соціологічні проекти.


Лекція 5. Археологія гуманітарних наук М. Фуко.
Лекція 6. Літературна критика, культурознавчі та мовознавчі студії (Р. Барт, Ю. Лотман, Н. Хомський).
Лекція 7. Дослідження Ж. Бодріяра і поняття “симулякр”.
Лекція 8. Аналіз соціального простору П. Бурдьє. Габітус і його структура.
Семінарське заняття. Археологія гуманітарних наук М. Фуко (2 год.)

1. Поняття епістеми. Тип культури та його залежність від характеру функціонування знаків.

2. Епістема Відродження.

3. Епістема Нового часу.

4. Сучасна епістема.
Семінарське заняття. Літературна критика, культурознавчі та мовознавчі студії (4 год.)

1. Літературознавча практика Р. Барта: міф, ідеологія та основні принципи текстового аналізу.

2. Семіотика кіно. Знак і мова у методологічному підході Ю. Лотмана.

3. Природа генеративізму мови. Мова і мислення у творчості Н. Хомського.


Семінарське заняття. Структуралістський підхід і соціологічні проекти (4 год.)

1. Поняття “симулякр”, “симуляція” (Ж. Бодріяр).

2. Порядки симулякрів та класифікація історико-культурного процесу.

3. Поняття “габітус” (П. Бурдьє).

4. Просторова організація суспільства як втілення в ньому соціальних структур.
ЛІТЕРАТУРА

Зотов А.Ф. Современная западная философия.—М.: Высш. шк., 2001.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: М.: Прогресс, 1989 — 616 с.

Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. М: Из-ство им. Сабашниковых, 2003. – ст. 410-416, 474-478, 416-427, 378-393.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979.

Бодрийяр Ж. Система вещей / Пер. с фр. С. Зенкина. — М.: Рудомино, 1999.

Бодрийяр Ж. Прозрачность зла: Сб. эссе / — М.: Добросвет, 2000.



Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. — К.: Видавництво С.Павличко “Основи”, 2004. – ст. 5-7, 153-161, 117-129.

Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть.— М.: Добросвет, 2000.



Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть. Львів: Кальварія, 2004. – ст. 23-28, 85-94.

Бурдье П. Начала. — М.: Sosto Logos, 1994.



Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллин: “Ээсти Раамат”, 1973. - http://ru.philosophy.kiev.ua/library/misc/kinoestetika.html

Лотман Ю. Статьи по семиотике и топологии культуры. Т. 1, Таллин, “Александра”, 1992.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / — К.: Основи, 1998.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. Санкт-Петербург: A-cad, 1994. – ст. 78-81, 92-98, 114-125.

Фуко М. Археологія знання / Пер. з фр. – К.: “Основи”, 2003. – ст. 113-125, 297-299, 213-221

Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. Кошового О. П. — Львів: „Ініціатива”, 2000.

Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. — К.: Знання України, 2004.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ


  1. Що таке «археологія знання»?

  2. Що таке епістема? Які епістеми виділяє М. Фуко?

  3. Що таке дискурс?

  4. Людина в текстах М. Фуко: обґрунтування присутності чи факт відсутності?

  5. «Слова і речі»: слова в речах чи речі в словах?

  6. Міф сьогодні. Основні аспекти культурологічних досліджень Р. Барта.

  7. Знак та його трансформація у практиці Р. Барта.

  8. Що таке «симулякр»? Порядки симулякрів, які виділяє Ж. Бодріяр.

  9. Що таке плинність знакової системи згідно розуміння Ж. Бодріяра?

  10. Що таке «символічний обмін»?

  11. Коли виникає «симулякр»?

  12. Що означає вислів Ж. Бодріяра «вся наша технічна культура творить технічне середовище смерті»

  13. Що таке генеративна граматика?

  14. Співвідношення мови і мислення у творчості Н. Хомського.

  15. Що таке «габітус»?

  16. Компроміс свідомого та неусвідомленого в поведінці суб’єкта (П. Бурдьє).

  17. Що таке знак у практиці Ю. Лотмана?

  18. Що таке «семіотика»?

  19. Значення у практиці дослідження кіна (Ю. Лотман)

  20. Що спільного у методологічних практиках М. Фуко, Ю. Лотмана, Ж Бодріяра, Р. Барта та П. Бурдьє?


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЕСЕ

  1. Гуманітарні науки: предметна та методологічна проблематика.

  2. Методологічна практика і концептуальні висновки у творчості М. Фуко.

  3. Міфологія сьогодення.

  4. Практика «читання» культури.

  5. «Структура», «епістема», «габітус». Подібності та відмінності.

  6. Симулякри: прихована дійсність чи доступна реальність.

  7. Межі симуляції.

  8. Генеративна граматика і «штучний інтелект».

  9. Проблема адекватності соціологічних досліджень

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


Тема 4. Трансформація структуралізму.

Постструктуралізм та його генетичний зв’язок зі структуралізмом. Постструктуралізм як самокритика структуралізму.


Лекція 9. Трансформація структуралізму. Від філософії схожості до філософії відмінності.
Семінарське заняття. Постструктуралізм — продовження чи заперечення структуралізму (2 год.)

1. Критика структуралізму. Постструктуралізм. Неоструктуралізм.

2. Деконструкція та зміна світоглядно-методологічної парадигми.
ЛІТЕРАТУРА

Автономова Н. С. Структурализм: “за” и “против”. /Сборник статей — М.: Прогресс, 1975.

Автономова Н. С. Философские проблеми структурного анализа в гуманитарных науках. — М., 1977.

Дерріда Ж. Позиції. /Пер. Анатолія Ситника. Київ, СП “Кобза”, 1994.

Дерріда Ж. Письмо та відмінність / Пер. з фр. — К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2004.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. з фр. Віктор Шовкун. — К.: Основи, 1998.

Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. — К.: Знання України, 2004.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ


  1. Яка позиція структуралізму спровокувала виникнення постструктуралізму?

  2. Що в структуралізмі критикує постструктуралізм?

  3. Як зрозуміти вислів Ж. Дерріди «поза текстом нічого немає»

  4. Що таке деконструкція?

  5. Що спільного у методологічних підходах Ф. де Сосюра та Ж. Дерріди?


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЕСЕ

  1. Знак, структура, контекст.

  2. Структурна деконструкція у практиці Ж. Дерріди.

  3. Дискурс: важливо знати хто і за яких обставин «говорить».

  4. Інтерпретація безмежна.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



Підсумкове семінарське заняття. Колоквіум (2 год.)

Відбувається у формі виступів студентів на обрану самостійно тему в рамках проблематики спецкурсу (вислів, теза, позиція того чи іншого автора, що сподобалось або не сподобалось слухачеві) та активного обговорення всіма учасниками. Також, студенти можуть обрати одну тему/тезу/вислів/позицію, на основі чого відбуваюся дебати прихильників та критиків. Гра-диспут: «Людина у ролі суб’єкта культури».


---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


6. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    1. Основна література




  1. Baudrillard J. Reversion of History. www.uta.edu/english/apt/collab/baudweb.html

  2. Baudrillard J. Strike of Events. www.uta.edu/english/apt/collab/baudweb

  3. Baudrillard J. Thawing on the East. www.uta.edu/english/apt/collab/baudweb.html

  4. Leiman M. De Saussure’s and Bakhtin’s Semiotic Conceptions: Contrasting Positions for Understanding the Nature of Psychotherapeutic Discourse. — www.joensuu.fi/Noot/ML/Impaper.htm

  5. Opara Stefan. Filozofia. Współczesne kierunki i problemy. — W.: Wyższa Szkoła Społeczno-Ekonomiczna, Fundacja Innowacja, 1999.

  6. Philips J. William. Structuralism and Semiotics. www.angelfire.com/de/jwp/elljwp@nus.edu.sg

  7. Автономова Н. С. Структурализм: “за” и “против”. /Сборник статей — М.: Прогресс, 1975.

  8. Автономова Н. С. Философские проблеми структурного анализа в гуманитарных науках. — М., 1977.

  9. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: М.: Прогресс, 1989 — 616 с.

  10. Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. М: Из-ство им. Сабашниковых, 2003.

  11. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979.

  12. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла: Сб. эссе / — М.: Добросвет, 2000.

  13. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть.— М.: Добросвет, 2000.

  14. Бодрийяр Ж. Система вещей / Пер. с фр. С. Зенкина. — М.: Рудомино, 1999.

  15. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть. Львів: Кальварія, 2004.

  16. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. — К.: Видавництво С.Павличко “Основи”, 2004.

  17. Бурдье П. Начала. — М.: Sosto Logos, 1994.

  18. Грецкий М. Н. Французький структуралізм. – М., 1989.

  19. Енциклопедія постмодернізму / Пер. з англ. — К.: Видавництво С. Павличко ”Основи”, 2003.

  20. Зотов А.Ф. Современная западная философия.—М.: Высш. шк., 2001.

  21. Ильин И. П. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм.— М.: Интрада, 1996.

  22. Історія філософії. Словник/ За заг. ред. В. І. Ярошовця. – К.:Знання України, 2006.

  23. Леві-Строс К. Первісне мислення / Пер. з фр. Сергія Йосипенка. — К.: Український центр духовної культури, 2000.

  24. Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер з фр. Зоя Борисюк. — К.: Основи, 2000. Сосюр, Фердінан де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. Андрій Корнійчук, Костянтин Тищенко. — К.: Основи, 1998. – ст. 18-23, 86-89, 116-121.

  25. Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллин: “Ээсти Раамат”, 1973. - http://ru.philosophy.kiev.ua/library/misc/kinoestetika.html

  26. Лотман Ю. Статьи по семиотике и топологии культуры. Т. 1, Таллин, “Александра”, 1992.

  27. Лук’янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури. — К.: 2000.

  28. Лук’янець В. С., Соболь О. М. Філософський постмодерн. — К.: Абрис, 1998.

  29. Попович М. Кльод Леві-Строс: між структурою та мітом. //Критика. – 2008. – №12 (134).

  30. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / — К.: Основи, 1998.

  31. Серио П. Структура и целостность. Об интеллектуальных истоках структурализма в Центральной и Восточной Европе. 1920-1930-е г. г. — М.: Языки словянской культуры, 2001.

  32. Соболь О. Майбутнє філософії: постмодерністський дискурс // Генеза. – 1995. – №1 (3).

  33. Тищенко К. Про книгу «Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики»/ Післямова до книги Сосюра Ф. де. Курс загальної лінгвістики. — К.: Основи, 1998.

  34. Французская философия сегодня. – М., 1989.

  35. Фуко М. Археологія знання / Пер. з фр. – К.: “Основи”, 2003.

  36. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. Санкт-Петербург: A-cad, 1994.

  37. Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. Кошового О. П. — Львів: „Ініціатива”, 2000.

  38. Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. — К.: Знання України, 2004.



6.2. Додаткова література

  1. Culler J. Semioticsand Deconstuction. www.tau.ac.il/humanities/publications/poetics/art/sem8.html

http://www2.arts.gla.as.uk/SESLL/EngLit/ugrad/hons/theory/(Post)Structuralism

  1. Jonkisz A. Ciągłość teoretycznych wytworow nauki. Ujecie strukturalne. — Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1998.

  2. Lee R. Martin. Structuralism. http://earth.vol.com/~lmartin/STRUCTSM.HTM

  3. Leszczyński D., Szlachcic K. Wprowadzenie do francuskiej filozofii nauki. — Wrocław, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2003.

  4. Maczka J. Wszechświat Strukturalny. Strukturalizm w dziele Joachima Metallmanna a strukturalizm współczesnej nauki. — Lublin, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1998.

  5. Maley W. Structuralism and Pots-structuralism.

  6. Palmer D. Donald. Structuralism and poststructuralism. 2003.

  7. Podstawy psychologii. — W.: Wyższa Szkoła Społeczno-Ekonomiczna, Fundacja Innowacja, 2000. —

  8. Przewodnik po literaturze filozoficzney XX wieku. T.1. — W.: Wydawnictwo Naukove PWN, 1994.

  9. Saint-Sernin B. Rozum w XX wieku. — Gdańsk, Wydawnictwo slowo/obraz terytoria, 2001. — 376 p.

  10. Stevens I. Postmodernism, Structuralism, Post-structuralism, Deconstruction and Art Criticism.

  11. The Oxford Companion to Philosophy. /edited by Ted Honderich/. —New York, Oxford University press, 1.

www.PHILOSOPHY.ru/library/barthes/struct.html

www.unisa.ac.za/default.asp?Cmd=ViewContent&ContentID=7267

  1. Барт Р. Актовая лекция, прочитанная при вступлении в должность заведующего кафедрой литературной семиологии в Колледде Франс 7 января 1977 года. — www.PHILOSOPHY.ru/library/barthes/lit.html

  2. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова.— М.: Прогресс, 1989.

  3. Барт Р. Критика и истина / Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Пер. с фр., вступ. ст. и коммент. Г.К. Косикова. — М.: Прогресс, 1989.

  4. Барт Р. Миф сегодня. / Избранные работы: Семиотика. Поэтика. — М.: Издательская группа “Прогресс”, “Универс”, 1994.

  5. Барт Р. Нулевая степень письма / Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму / Пер. с франц., сост., вступ. ст. Г.К. Косикова. - М.: ИГ Прогресс, 2000.

  6. Барт Р. От науки к литературе. — www.PHILOSOPHY.ru/library/barthes/sci_lit.html

  7. Барт Р. Структурализм как деятельность.

  8. Бодрияр Ж. Реквием по масс-медиа. // Поэтика и политика. Альманах Росийско-французского центра социологии и философии. — Санкт-Петербург: “Алетейя”, 1999.

  9. Бродский Б. Е. Априори выбора и “прыжок веры”. О структуралистском методе в экономической теории. // Общественные науки и сов-ременность. N 6. 1996.

  10. Бургин М. С., Кузнецов В. И. Введение в современную точную методологию науки: структуры систем знания. — М.: АО “Аспект Пресс”, 1994.

  11. Бурдье П. Дух государства: генезис и структура бюрократического поля// Поэтика и политика. Альманах Росийско-французского центра социологии и философии. — Санкт-Петербург: “Алетейя”, 1999.

  12. Бурдье П. Начала. — М.: Sosto Logos, 1994.

  13. Бурдье П. Социология и демократия // Поэтика и политика. Альманах Росийско-французского центра социологии и философии. — Санкт-Петербург: “Алетейя”, 1999.

  14. Дерріда Ж. Письмо та відмінність / Пер. з фр. — К.: Видавництво С. Павличко “Основи”, 2004.

  15. Дерріда Ж. Позиції. /Пер. Анатолія Ситника. Київ, СП “Кобза”, 1994.

  16. Дерріда Ж. Привиди Маркса / Пер. з фр. — Х.: Око, 2000.

  17. Дерріда Ж. Фрейд и сцена письма // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму / Пер. с франц., составление и вступ. ст. Г.К. Косикова. — М.: Издательская группа “Прогресс”, 2000.

  18. Еко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. ТОО ТК “Петрополис”, 1998.

  19. Ласло Ф. Экзистенциализм, структурализм и фальсификация марксизма. — М., 1997.

  20. Леш С. Соціологія постмодернізму / Пер. з англ. — Львів.: Кальварія, 2003.




* Підсумкове семінарське заняття, котре відбувається у форматі колоквіуму.