Робоча програма навчальної дисципліни юридична логіка напрям підготовки : 030401 Правознавство - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Робоча програма навчальної дисципліни філософія права напрям підготовки... 1 283.5kb.
Робоча програма навчальної дисципліни канонічне право галузь знань... 1 327.13kb.
Робоча програма навчальної дисципліни фінансове право галузь знань... 7 428.95kb.
Робоча програма навчальної дисципліни теорія бізнесу галузь знань... 1 267.28kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни логіка для підготовки фахівців... 6 501.07kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни історія держави І права зарубіжних... 4 845.85kb.
Програма з навчальної дисципліни юридична деонтологія для підготовки... 1 101.98kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни іноземна мова (за професійним... 6 1180.48kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни англійська мова (за професійним... 3 912.81kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни латинська мова (за професійним... 2 496.05kb.
Робоча програма з навчальної дисципліни українська мова (за професійним... 4 871.27kb.
Урбан Олена Володимирівна 1 84.79kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Робоча програма навчальної дисципліни юридична логіка напрям підготовки : 030401 - сторінка №1/1




ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ




ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

заступник начальника інституту

кримінально-виконавчої служби

з навчальної та наукової роботи
______________________________

“_____”серпня 2012 року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ЮРИДИЧНА ЛОГІКА
напрям підготовки: 6.030401 Правознавство

спеціальність: 7.03040101 Правознавство

спеціалізація: оперативно-розшукова діяльність;

правова та соціально-виховна робота в установах виконання

покарань;

кримінально- виконавча інспекція



факультет: юридичний

КИЇВ – 2012 рік

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ




ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник навчально-методичного відділу інституту кримінально-
виконавчої служби
________________І.В.Тхоржевський
“_____”серпня 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ЮРИДИЧНА ЛОГІКА
напрям підготовки: 6.030401 Правознавство

спеціальність: 7.03040101 Правознавство

спеціалізація: оперативно-розшукова діяльність;

правова та соціально-виховна робота в установах виконання

покарань;

кримінально- виконавча інспекція



факультет: юридичний

КИЇВ – 2012 рік

Робоча програма з ЛОГІКИ для курсантів і слухачів інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030.401 Правознавство, спеціальністю 7.03040101 Правознавство.

„___” ________, 20__ року - 32 с.
Розробники: Дубчак Людмила Миколаївна, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін інституту кримінально-виконавчої служби
Протокол від. “____”________________20__ року № ___
Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки(спеціальністю) __________________________________

(шифр, назва)

Протокол від “____”________________20___ року № ___

Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)
“_____”________________20__ року

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік


  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів - 2

Галузь знань

0304 Право

(шифр і назва)


Нормативна


Напрям підготовки

6.030401 Правознавство

(шифр і назва)


Модулів - 2

Спеціальність: 7.03040101 Правознавство

Рік підготовки:

Змістових модулів - 1

перший

перший

Індивідуальне науково-дослідне завдання: контент-аналіз історичних правових документів (за визначенням викладача)


Семестр:


перший

перший

Загальна кількість

годин - 72



Лекції:

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 4

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

12 годин

-

Семінарські заняття:

14 години

-

Практичні заняття:

10 годин

-

Самостійна робота:

18 годин

-

Індивідуальні завдання:

18 години

-

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 90/90
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання та форми контролю знань з нормативної навчальної дисципліни «Юридична логіка».

Згідно з освітньо-професійною програмою «Юридична логіка» є нормативною навчальною дисципліною, вивчається протягом одного семестру та є дисципліною обов’язкового вибору. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 2 кредити, що дорівнює 72 години. Структурно навчальна дисципліна складається із 1 змістовного модуля, рівень засвоєння яких визначається за результатами одного поточного модульного тестового контролю.

Сучасний стан розвитку незалежної української держави ставить нові вимоги до діяльності юристів та психологів в Державній пенітенціарній службі, до формування їх правової та професійної культури. У формуванні професійної культури юриста та психолога значне місце займає логічна культура мислення. У формуванні логічної культури значне місце належить курсу логіки.

Курс логіки побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу необхідне розв’язання відповідних задач, які розроблені з метою уточнення та поглиблення розуміння кожної проблеми. Це дасть можливість краще засвоїти ті чи інші логічні прийоми, виробити вміння творчо застосовувати правила та закони логіки в своїй професійній діяльності.

Логіка у Інституті кримінально-виконавчої служби вивчається на першому курсі.

Предмет курсу – форми та закони абстрактного мислення, способи отримання істинного нового вивідного знання та методи доказового обґрунтованого міркування.

Мета курсу – сформувати свідоме ставлення до процесу міркування, набути вміння правильно висувати та перевіряти версії, проводити аналітичну роботу по справі, знаходити та усувати помилки у своїх та чужих міркуваннях.
Завдання курсу:


  • розкриття сукупності та значення формальної логіки для теоретичної та практичної діяльності випускників інституту кримінально-виконавчої служби за їх професійним призначенням;

  • набуття навичок свідомо використовувати форми мислення, основні закони, принципи та правила і методи формальної логіки;

  • закріплення навичок доказового, аргументованого, переконливого та несуперечливого мислення;

  • сформувати формально-логічні навички та прийоми логічної культури, логічного стилю та способу мислення;

  • сформувати навички виявлення логічних помилок та спростування софізмів та хибних чи необґрунтованих тез.


3. Програма навчальної дисципліни
Тема 1. Предмет і значення логіки .

Визначення логіки як науки. Функції логіки.

Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєві форми пізнання. Особливості абстрактного мислення. Абстрактне мислення як предмет логіки. Рівні дослідження мислення в логіці. Логіка висловлювання. Логіка предикатів.

Логічні форми мислення. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Закони логіки. Метод формалізації: його логічна сутність, можливості та широти його використання.

Логіка і мова. Поняття природної і штучної мови. Знак як головний елемент мови. Семіотика як наука про знаки. Розділи семіотики.

Історичні етапи розвитку логіки як науки. Загальна традиційна (аристотелівська) логіка. Роль Аристотеля в зародженні філософської науки логіка. Сучасна логіка: а) класичний (логіка висловлювань, логіка предметів); б) некласичний (антична логіка, логіка часу, епістемічна логіка, деонтична логіка, аксіологічна логіка, логіка дії тощо). Формальна і неформальна логіка.

Значення логіки для юристів.
Тема 2. Поняття як форма мислення.

Поняття як форма мислення. Поняття та слово. Структура поняття. Зміст та обсяг поняття. Ознаки поняття в логіці: відмітні та невідмітні ознаки, суттєві та несуттєві; родові та видові, похідні, випадкові. Методи визначення ознак в логіці: аналіз та абстрагування. Обсяг поняття. Частини обсягу поняття. «Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття» Пор-Рояля (XVII ст.).

Види понять за змістом. Порівняні і непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Види понять за обсягом.

Відношення між поняттями. Типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин. Типи несумісності: співпідпорядкування, суперечності, протилежності.

Логічні операції з поняттями. Обмеження та узагальнення поняття. Додавання, множення і віднімання понять (їх обсягів). Дефініція (визначення) поняття. Види визначень понять: номінальні та реальні; явні та неявні. Правила визначення поняття.
Тема 3. Судження та його роль в юриспруденції.

Загальна характеристика судження. Логічна структура судження. Схема логічної структури судження. Судження та речення. Судження та висловлювання.

Види значень суджень. Зміст судження. Смисл судження. Змістовне значення суджень в різних логічних системах. Гносеологічні теорії істини. Кореспондентська теорія істини: «Аристотеля-Тарського».

Види та структура суджень. Прості та складні судження. Види простих суджень за характером предиката: екзистенційні, релятивні, моральні та атрибутивні судження. Структура елементарних атрибутивних суджень.

Категоричні та некатегоричні прості судження. Поділ простих суджень за якістю суб’єктів: стверджувальні та заперечні. Поділ простих суджень за кількістю суб’єктів: одиничні, загальні та часткові. Класифікація суджень за «логічним квадратом». «Кола Ейлера» як спосіб зображення відношень між судженнями. Кванторні судження.

Поняття «модальні судження». Основні види модальних суджень: алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні і темпоральні. Різновиди модальностей в різних видах модальних суджень.

Складні судження, створені за допомогою логічних сполучників. Кон’юкція, слабка і сильна диз’юнкція, матеріальна імплікація, еквіваленція. Роль та місце сполучника заперечення у складних судженнях.
Тема 4. Закони логіки висловлювань. Співвідношення логічних та юридичних законів.

Порівнянні та непорівнянні судження. Відношення сумісності та несумісності суджень. Логічні відношення між простими судженнями: А) відношення еквівалентності, Б) відношення підпорядкування, В) відношення протилежності, Г) відношення непротиріччя (несуперечності), Д) відношення часткової сумісності (субконтрарності, перетину).



Поняття закону. Природні закони, нормативні закони, закони логіки. Загальна характеристика законів логіки. Формально-логічний закон як тотожно-істинна формула. Логічний закон, логічне протиріччя, висловлювання, що виконується. Метод таблиць істинності як один із спеціальних методів виявлення законів логіки за їхньою формальною структурою.

Закони тотожності. Логічна формула закону тотожності: A є A, або A=A.

Закон непротиріччя (несуперечності). Суть принципу несуперечності і особливості його реалізації в законі непротиріччя. Логічна формула закону несуперечності: А не є не-А.

Закон виключеного третього. Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього. Логічна формула закону виключеного третього: A_A. Логіко-математичний запис: «А~А»

Закон достатньої підстави. Логічна формула закону достатньої підстави: А є тому, що є В, де А є наслідком, а В – підставою цього наслідку. Логіка-математична формула: А É В.

Значення дотримання принципів правильного мислення у юридичній сфері, зокрема у роботі працівника пенітенціарної служби.


Тема 5. Умовивід як форма мислення. Система натурального виводу логіки висловлювань та її застосування у практиці розслідування злочинів

Загальна характеристика умовиводу. Структура умовиводу: засновки, висновки, логічний зв'язок. Види умовиводів по мірі обґрунтованості: демонстративні та правдоподібні (недемонстративні) умовиводи. Види умовиводів по кількості засновків: безпосередні і опосередковані. Види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, умовивід за «логічним квадратом».

Види умовиводів по характеру зв’язку: дедуктивні, індуктивні, традуктивні (аналогія). Правила виводу в дедуктивних умовиводах. Правила прямого та непрямого виводу. Індуктивний умовивід. Повна і неповна індукція. Традуктивний умовивід (аналогія).

Простий категоричний силогізм. Різновиди фігур простого категоричного силогізму. Модуси простого категоричного силогізму. Загальні правила простого категоричного силогізму.

Визначення умовного силогізму. Види умовних силогізмів за наявністю умовних суджень: умовно-категоричні та чисто-умовні умовиводи. Види умовно-категоричних умовиводів: modus ponens та modus tollens.

Визначення розділового умовиводу. Різновиди розділового умовиводу: розділово-категоричні та умовно-розділові умовиводи. Види розділово-категоричного умовиводу: modus tollendo ponens та modus ponendo tollens.



Тема 6. Логічні основи теорії аргументації

Визначення поняття аргументації. Доведення і спростування як складові аргументації. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Основні та підпорядковані тези. Різновиди аргументів: факти, закони, аксіоми тощо. Форми демонстрації: дедуктивні та індуктивні умовиводи.

Основні види доведення: пряме і непряме доведення. Пряме доведення в логіці висловлювань. Непрямі доведення: апагогічне і розділове доведення. Використання різних доведень у юридичній практиці.

Логічні помилки як форми міркування. Види логічних помилок: паралогізми та софізми. Формально-логічні парадокси: логічні парадокси (апорії) та антиномії.

Спростування як логічна операція. Види спростування. 1) Спростування тези (фактами; шляхом доказів істинності нової тези; шляхом виведення з тези наслідків, які суперечать дійсності). 2) Спростування аргументів (встановлення хибності аргументів; встановлення недостатності аргументів відносно тезів; виникнення сумнівів в істинності аргументів; виникнення сумнівів в надійності джерела аргументів). 3) Спростування демонстрації.

Правила доведення і спростування. Правила і помилки щодо тези. Визначення помилки «підміни тези». Різновиди помилки «підміни тези»: «аргументація до особистості», «аргументація до публіки», «хто багато доводить, той нічого не доводить». Правила, які стосуються аргументів. Правила щодо демонстрації.


4. Структура навчальної дисципліни

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин



з/п


Назва тем

Нормативний обсяг годин

З них:

Всього годин з викладачем

з них:

Самостійна та індивідуальна робота

з них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульний контроль

Індивідуальна робота

Самостійна робота




Модуль 1. Основи формальної логіки

1

Предмет логіки та її практичне значення

8

4

2

2







4

2

2

2

Поняття як форма мислення

8

4

2

2







4

2

2

3

Судження та його роль в юриспруденції

12

6

2

2

2




6

2

4

4

Закони логіки висловлювань. Співвідношення логічних та юридичних законів

12

6

2

2

2




6

4

2

5

Умовивід як форма мислення. Система натурального виводу логіки висловлювань та її застосування у практиці розслідування злочинів

12

6

2

2

2




6

4

2

6

Логічні основи теорії аргументації

12

6

2

2

2




6

2

4

7

Логіка побудови та перевірки версій

8

4




2

2

+

4

2

2

Всього годин

72

36

12

14

10




36

18

18

Форма підсумкового контролю – залік.


5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

заочна форма

1

Предмет логіки та її практичне значення

2




2

Поняття як форма мислення

2




3

Судження та його роль в юриспруденції

2




4

Закони логіки висловлювань. Співвідношення логічних та юридичних законів

2




5

Умовивід як форма мислення. Система натурального виводу логіки висловлювань та її застосування у практиці розслідування злочинів

2




6

Логічні основи теорії аргументації

2




7

Логіка побудови та перевірки версій

2




РАЗОМ

14






6. Теми практичних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Судження та його роль в юриспруденції

2

2

Закони логіки висловлювань. Співвідношення логічних та юридичних законів

2

3

Умовивід як форма мислення. Система натурального виводу логіки висловлювань та її застосування у практиці розслідування злочинів

2

4

Логічні основи теорії аргументації

2

5

Логіка побудови та перевірки версій

2

РАЗОМ

10



7. Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість годин

денна форма

заочна форма

1

Історичний характер логіки як науки.

4




2

Логічні аспекти проблеми юридичного поняття.

4




3

Роль судження в юридичній діяльності

4




4

Роль умовиводів у правозастосовчій діяльності.

4




5

Логічний аспект аналізу судових доказів.

4




6

Звернення як безпосередній умовивід.

4




7

Логічні помилки в правозастосовній діяльності

4




8

Логічні аспекти доведення у цивільному процесі.

4




9

Логічний аспект аналізу судових доказів.

4




10

Деякі аспекти логіки слідства.

2




РАЗОМ

18






8. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни (доповіді, повідомлення, есе, контент-аналіз історичних документів з використанням інтерактивних методів та сучасних технологій презентації результатів, контрольні роботи, які виконуються під час СРС та інші види індивідуальних завдань, запропонованих викладачем, сприяють більш поглибленому вивченню курсантом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни Логіка визначаються робочим навчальним планом. Терміни подачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, який розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються курсантами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.
9. Методи навчання

Методи навчання логіки значною мірою обумовлені методами її вивчення (пізнання). Оскільки методичний арсенал, що застосовуються сьогодні в системі вищої професійної освіти постійно розвивається, особливо в умовах активної інформатизації та віртуалізація змісту, форм і методів, необхідно наголосити на тому, що методи навчання і методи вивчення предмету повинні розвиватися у нерозривному і гармонійному зв’язку.

Основними методами вивчення є: історичний; порівняльно-історичний; системно-структурний; статистичний (їх зміст і призначення докладно розкриваються в підручниках).

Виходячи із призначення, спрямованості та технологічності їх застосування буде доцільним зупинитися на таких методах навчання як: словесні; наочні; практичні; евристичні; частково-пошукові; дослідницькі; експериментальні; методи проблемного викладання; методи проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи; імітаційні методи тощо.



10. Методи контролю

Контроль за рівнем та повнотою засвоєння матеріалу з навчальної дисципліни здійснюється через поточний та підсумковий контролі. Для підсумкового контролю з дисципліни «Логіка» навчальним планом передбачено залік. На заліку визначаються результати придбання курсантами знань з логіки. Отримана за результатами заліку оцінка є підсумковою за курс і включається в додаток до диплому.

Крім підсумкового контролю для перевірки знань курсантів використовуються також різні форми поточного контролю. Протягом семестру курсанти виконують різноманітні навчальні завдання, розв’язують задачі, проходять тестування з навчальної дисципліни.

Результати всіх видів виконаних курсантами (слухачами) робіт оцінюються за 100-бальною шкалою. Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських та практичних занять за національною шкалою. Результати поточного оцінювання при проведенні модульного контролю конвертуються в бали за 100-бальною шкалою і враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується як середнє арифметичне складових залікових модулів. Кафедра може приймати рішення щодо звільнення курсанта (слухача) від складання екзамену і зарахування йому визначеної суми балів та традиційної оцінки в якості підсумкової оцінки.



Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


11. Методичне забезпечення

Основу комплексу методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни «Логіка» складають: робоча програма навчальної дисципліни; конспекти лекцій; плани семінарських занять та методичні рекомендації до них; завдання для самостійної роботи; індивідуальні завдання; завдання для практичних занять; модульні контрольні роботи; тестові завдання та програма комп’ютерного тестування; підручники та посібники.


12. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


12.1. Основна література

І. Першоджерела

1. Аристотель. Перша Аналітика / / Зібрання творів. М.: Видавництво «Думка» - 1998 р., т. 2, с. 117-254.

2. Аристотель. Друга Аналітика / / Зібрання творів. М.: Видавництво «Думка» - 1998 р., т. 2, с. 255-346.

3. Аристотель. Метафізика / / Зібрання творів, Москва, «Думка» - 1998 р., т. 1, с. 63-308.

4. Бэкон Ф. Новый Органон. // Сочинения в двух томах. - Т. 2. - М.: Мысль (Философское наследие), 1978.

5. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логика: В 3 тт. М., 1974. Т.1.

6. Декарт Р. Міркування про метод: щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках. К. 2001.

7. Лейбниц Г.В. Теория познания, методология, логика и общая теория науки. // Лейбниц Г. В. Сочинения, в четырёх томах. Серия: Философское наследие. М.: Мысль, 1984.

8. Поппер К. Логика и рост научного знания. М. 1983.

9. Потебня А. А. Мысль и язык. К. 1993.

10. Рассел Б. Введение в математическую философию. М. 1996.

11. Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов. М. 2000.
ІІ. Монографії

1. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. М. 1978.

2. Кедровский О. И. Методы построения теоретических систем знания. К. 1982

3. Конверский А. Е. Проблема обоснования в логике и методологии науки. К. 1985

4. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. М. 1959.

5. Маковельский А.О. История логики. М. 2004



6. Поварнін Сергій. Суперечка: Про теорію і практику суперечки. (Переклад з: Поварнин Сергей. Спор: О теории и практике спора. Минск: ТПЦ "ПОЛИФАКТ". Московская издательская группа, 1992.)
ІІІ. Підручники.


      1. Бандурка О. М., Тягло О. В. Курс логіки: Підручник. — К.: Літера ЛТД, 2002. 

      2. Жеребкін В. Є. Логіка : підручник / В. Є. Жеребкін. - К. : Знання, 2008. - 255 с.

      3. Ивлев Ю.В. Логика для юристов: учебник. М.: Проспект, 2010. - 272 с.

      4. Кириллов В.И.,Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов.  6-е изд. — М.: Велби, Проспект, 2008. 

      5. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна) : Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / А. Є. Конверський ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 535 с. 

      6. Конверський А. Є. Логіка : Підруч. для студ. юрид. ф-тів / А. Є. Конверський ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 303 с.: рис. 

      7. Тофтул М. Г. Логіка : підручник / М. Г. Тофтул. - К. : Академія, 2008. - 400 с. - (Серія "Альма-матер")

      8. Хоменко І. В. Логіка для юристів : Підручник / І. В. Хоменко ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - 223 с.

      9. Хоменко І. Логіка : Підруч. для вищих навч. закл. / І. Хоменко. - К. : Абрис, 2004. - 255 с. 


IV. Навчальні посібники

  1. Гвоздик О. И. Логика: учеб.пособие для высш.учеб.заведений МВД/ О. И. Гвоздик.  – К.: Укр.акад.внутр. дел, 1993. – 256 с.

  2. Жоль К.К. Логика для юристов: Учебное пособие для вузов. М.: Издательство: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 г. 289

  3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика. (для юристов) [Текст] : учеб. пособ. / Жоль К.К. - К. : АТИКА, 2001. - 288 с. 

  4. Ивин А. А. Логика: Учеб. пособие. — М.: Знание, 1997. 

  5. Ивин А.А. Логика для юристов:. Учеб. пособие. – М., 2004.

  6. Логіка: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М.

  7. Логіка: Опорний конспект лекцій. Автор: Богдановський І. В. Видання : МАУП ISBN: 966-608-450-3. Рік видання: 2004. 

  8. Логика : учебное пособие для вузов / В.И. Бартон. - 2-е изд., стереотип. - Минск : Новое знание, 2005. - 336 с. : рис.

  9. Малахов В.П. Логика для юристов: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Деловая книга, 2002.

  10. Щербина О.Ю.Логіка для юристів: Курс лекцій. - Вид. 3-тє. - К.: Юридична думка, 2007г


12.2. Додаткова література

V. Наукові статті

  1. Вригт фон Г. Х. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии, № 8 (1992).

  2. Ішмуратов А. Т. Логічний аналіз соціальних рішень // Філософська і соціологічна думка, № 5-6 (1995).

  3. Конверский А. Е. Определение П. В.Копниным природы и задач логики научного исследования // Вопросы философии, № 10 (1997).

  4. Нуждин Г. Доказательство // Вопросы философии, № 9 (1998)

  5. Поварнин С. Спор. О теории и практике спора // Вопросы философии, № 3 (1990), с. 57-133.

  6. Сорина Г. В., Меськов В. С. Логика в системе культуры // Вопросы философии, № 2 (1996).

  7. Титов В. Соціальна детермінація логічного знання // Філософська і соціологічна думка, №1 (1993).

  8. Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии // Вопросы философии, № 9 (1996).


VI. Енциклопедії та словники

  1. Ивин А.А., Никифиров А.Л. Словарь по логике. М., 1998.

  2. Кондаков М.И. Логический словарь. М., 1971.

  3. Краткий словарь по логике. /Под ред. Д.Л. Горского.
    М.: Просвещение,1992. 425 с.,. 2 экз.

  4. Логический словарь: ДЕФОРТ. М. 1994.

  5. Переверзев В. Н. Логистика: Справочная книга по логике. М. 1995.


VIІ. Електронні ресурси глобальної комп’ютерної мережі INTERNET:

  1. Безкоштовні електорнні підручники онлайн «Гуманітарні науки» (http://www.сhitalca.html).

  2. Перелік основних довідників тематичних ресурсів з філософії у комп’ютерній мережі INTERNET (http://www.philosophy.ru/linx/ linx1.html).

  3. Додаткові філософські ресурси комп’ютерної мережі INTERNET (http://www.epistemelinks.com/link/PhiLink.html).

  4. Посилання «The Perseus Project: An Evolving Digital Library on Ancient Greece» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  5. Посилання «Exploring Plato’s Dialogues», а також сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  6. Посилання на твори Аврелія Августина, Ансельма Кентерберійського, Д. Віко, Р. Декарта, Д. Дідро І. Канта, Ф.В.Й. Шелінга, Г.В.Ф. Гегеля, Ф. Ніцше, О. Шпенглера, З. Фрейда, А. Камю, Ж.П. Сартра, Л. Вітґенштейна, Ю. Габермаса, Г. Гадамера, П. Рікера на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

  7. Посилання на твори Г.Сковороди на «Книжковій полиці» (http://philosophy.allru.net/pervo.html).

  8. Посилання на фонди Російської державної бібліотеки (www.rsl.ru).

  9. Посилання «David Chalmers’ Philosophy Resources» у переліку філософських тематичних ресурсів (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).

  10. Посилання на сервер «Philosophy in Cyberspace» (http://www.philosophy.ru/linx/linx1.html).


РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ
Дубчак Л.М., кандидат філософських наук.
Програма схвалена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

(Протокол № ___ від «___» ____________ 2012 року).


Рекомендовано методичною радою Інституту кримінально-виконавчної служби (протокол № ___ від «___» __________ 2012 року).