Робоча програма патологічна фізіологія (назва навчальної дисципліни) 1 201 0101- лікувальна справа - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Робоча програма патологічна фізіологія (назва навчальної дисципліни) 5 1123.4kb.
Робоча програма англійська мова (за проф спрямуванням) (назва навчальної... 9 458.76kb.
Робоча програма епідеміологія (назва навчальної дисципліни) 4 821.68kb.
Робоча програма англійська мова (за проф спрямуванням) (назва навчальної... 5 661.42kb.
Робоча програма з фізіології 110101 Лікувальна справа 110104 Педіатрія... 13 2388.44kb.
Робоча програма астрономія. (назва навчальної дисципліни) 1 227.89kb.
Робоча програма хірургія (назва навчальної дисципліни) 12010001 «лікувальна... 11 1666.89kb.
Робоча програма мікробіологія, вірусологія та імунологія (назва навчальної... 11 2272.17kb.
Робоча програма гістологія, цитологія та ембріологія (назва навчальної... 4 1170.96kb.
Робоча програма неврологія (назва навчальної дисципліни) 12010001... 7 1232.64kb.
Робоча програма фтизіатрія (назва навчальної дисципліни) 12010001"... 17 3774.54kb.
Микола анісімов 1 168.38kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Робоча програма патологічна фізіологія (назва навчальної дисципліни) 1 201 0101- - сторінка №1/3


Міністерство охорони здоров'я України

Івано-Франківський національний медичний університет

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

_________ проф. Г.М.Ерстенюк

"___" _______________________ 2012 р.




РОБОЧА ПРОГРАМА

ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ

(назва навчальної дисципліни)


5.12010101- ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА (фельдшери)

Факультет МЕДИЧНИЙ

Кафедра ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ
Нормативні дані

Форма навчання



Курс

Семе-стр

Кількість годин

Залік, диф.залік

(семестр)





Іспит

(семестр)







Всього

Аудиторних

С

П

Р



С










Лек-ції

Практичні занят­тя

Лабора-

торні заняття



Семі-

нар­ські


заняття

Денна

2

4

54

16

10







28



4


Робочу програму склали: проф. Л.М.Заяць

доц. І.Б. Кремінська

Івано-Франківськ – 2012

Робоча навчальна програма складена згідно Програми навчальної дисципліни «Патологічна анатомія та патологічна фізіологія» для студентів вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.110101 «Лікувальна справа» (Київ – 2007).

Робоча програма складена на підставі типової програми, ухваленої департаментом кадрової політики, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України, центральним методичним кабінетом підготовки молодших спеціалістів.


Робочу програму обговорено на засіданні кафедри ” 12 ” грудня 2011 р.

Протокол № 21

Завідувач кафедри _________________проф. Л.М.Заяць

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії ”22” грудня 2011 р.

Протокол № 4



Голова циклової комісії _________________проф. Л.М. Заяць

ЗМІСТ





1. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . .

1.1. Робочий навчальний план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2. Тематичні плани . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2.1. Тематичний план лекцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2.2. Тематичний план практичних занять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

      1. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи . . . . . . . .

1.3. Засоби контролю знань студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.3.1. Засоби проведення поточного контролю рівня знань. . . . . . . . .

1.3.2. Засоби проведення іспиту знань і його форми. . . . . . . . . . . . . . .

1.4. Перелік навчально-методичної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.4.1. Основна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . .

1.4.2. Додаткова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ . .

2.1. Загальні методичні матеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1.1. Мета і завдання дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами. . . . . . . . . . . . . . . .

2.1.3. Методи активації і інтенсифікації навчання. . . . . . . . . . . . . . . .

2.1.4. Основні знання та вмінння. . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2. Методичні матеріали для викладачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2.1. Тексти або тези лекцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2.2. Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3. Методичні матеріали для студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3.1. Методичні вказівки для студентів до практичних занять . . . . .

2.3.2. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів . . . . . . . .

2.3.3. Теми індивідуальних завдань і їх форми . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3.4. Теми рефератів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


РОБОЧА ПРОГРАМА З ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ

ФАХ – лікувальна справа 7.110101


Робоча навчальна програма складена згідно Програми навчальної дисципліни «Патологічна анатомія та патологічна фізіологія» для студентів вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.110101 «Лікувальна справа» (Київ – 2007).

1.1. ВИПИСКА З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Патологічна фізіологія

Семестр

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

Всього

4

16

10

28

54

Всього

16

10

28

54



1.2. ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ

1.2.1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ (16 годин)


№ з.п.

Тема

Кількість

годин





1.

Предмет, завдання та методи патологічної фізіології. Загальне вчення про хворобу. Вчення про етіологію та патогенез.

2

2.

Алергія. Алергічні реакції негайного та сповільненого типу. Пухлинний ріст.

2

3.

Розлади периферичного кровообігу та мікроциркуляції. Запалення.

2

4.

Патологія червоної, білої крові та тромбоцитів.

2

5.

Патофізіологія серцево-судинної системи.

2

6.

Патологія системи дихання. Дихальна недостатність.

2

7.

7. Патофізіологія травлення. Патологія травлення в шлунку та кишечнику. Патофізіологія печінки.

2

8.

Патологія виділення. Основні захворювання нирок. Ниркова недостатність.


2




Разом

16



1.2.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ (10 годин)


№ з.п.

Тема

Кількість

годин


1.

Предмет, завдання і методи патологічної фізіології. Значення експериментального методу в патологічних дослідженнях. Вчення про етіологію та патогенез. Зовнішні та внутрішні хвороботворні фактори.

2

2.

Алергія. Алергічні реакції негайного та сповільненого типу. Пухлинний ріст.


2

3.

Розлади периферичного кровообігу та мікроциркуляції. Запалення.


2

4.

Патологія червоної, білої крові та тромбоцитів.



2

5.

Патологія травлення та виділення.



2




Разом

10


1.2.3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ (СРС)

ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ



№ з.п.

Тема

Кількість годин

Вид

контролю


1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

4

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

14







Роль спадковості і конституції в патології.


2

Іспит




Кисневе голодування (голодування).


2

-- “--




Порушення вуглеводного обміну. Цукровий діабет.

2

-- “--




Порушення ліпідного обміну. Атеросклероз.

2

-- “--




Порушення теплового обміну. Гарячка.


2

-- “ --




Патофізіологія ендокринної системи. Стрес. Поняття про хвороби адаптації.


2

--“ --




Патофізіологія нервової системи: порушення чутливої, рухової та трофічної функцій нервової системи.


2

-- “ --

3.

Індивідуальна робота.

4

Поточний контроль

4.

Підготовка до іспиту.

6

Іспит





Разом

28




ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1.3.1. Засоби проведення поточного контролю рівня знань:

1. Перевірка теоретичних знань:



  • експрес-опитування з використанням інтерактивних технологій

  • тестовий контроль (вихідного та кінцевого рівня знань)

  • індивідуальне опитування

  • рішення типових ситуаційних задач.

2. Контроль за практичними діями та їх результатами.

1.3.2. Засоби проведення іспиту, знань і його форми:

Перевірка теоретичних знань:

-індивідуальне опитування (за питаннями, в усній формі).

-ситуаційні задачі




    1. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.4.1. Основна література

  1. Патофізіологія: підручник / М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін.; за ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. – 2-е вид., перероб і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

  2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник /видання друге, доопрацьоване і доповнене. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

  3. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. -К.: Вища шк., 1995.- 615 с.

1.4.2. Допоміжна література

  1. Патологическая физиология: Учебник / Под. Ред. А.Д.Адо и др. -М.: Триада-Х, 2000.

  2. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: Учеб. Пособие. –К.: Вища шк., 2000, 605 с.

  3. Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002. –784 с.

  4. Патологическая физиология / Под ред. Н.Н.Зайко, Ю.В.Быця. –Москва: МЕДпресс-информ., 2004.-635 с.

  5. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. –К.: Здоров'я, 2001.


2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


2.1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
2.1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета викладання дисципліни – вивчення причин та умов виникнення хвороб /етіологія/ і визначення провідних механізмів їх розвитку та окремих проявів на різних рівнях організації живих об’єктів – від молекулярного рівня до організму в цілому /патогенез/.

Завдання дисципліни:

-трактувати основні поняття загальної нозології;

-інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань;

-аналізувати, робити висновки щодо причин і механізмів функціональних, метаболічних, структурних порушень органів та систем організму при захворюваннях.

Патологічна фізіологія як навчальна дисципліна поділяється на три складові частини:


  1. Загальна нозологія. Вчення про етіологію та патогенез.

  2. Типові патологічні процеси.

  3. Патофізіологія окремих органів і систем організму.


2.1.2 АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ СУМІЖНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Патофізіологія як навчальна дисципліна:

а) базується на розумінні студентами основних положень і знань з анатомії, біології, нормальної фізіології, інтегрується з цими дисциплінами, а також з патоморфологією і фармакологією;

б) створює теоретичні основи для опанування студентами клінічних дисциплін (внутрішні хвороби, хірургія, акушерство та гінекологія, клінічна фармакологія, педіатрія, анестезіологія та ін.), що передбачає як інтеграцію викладання з основними клінічними дисциплінами, так і набуття глибоких знань з патофізіології, вміння використовувати ці знання в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності для вирішення клінічних проблем;

в) розвиває фахові здібності і має велике значення для формування клінічного лікарського мислення;

г) забезпечує можливість діагностики, лікування, здійснення профілактики виникнення і розвитку хвороб.



2.1.3. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ

З метою активізації навчального процесу кафедра заздалегідь ознайомлює студентів з тематичними планами лекцій і практичних занять, що дає їм можливість попередньо з’ясовувати матеріал, який буде обговорюватися на заняттях. Студентів також навчають правильно конспектувати лекції і вести протоколи практичних занять.

Активізації та інтенсифікації навчального процесу сприяє учбово-дослідницька робота студентів (УДРС), яка спрямована на формування у студентів дослідницьких навиків, творчого підходу до оволодіння курсом патофізіології.

Форми УДРС, які використовуються на кафедрі:



  • перегляд відеофільмів по експериментальній практичній роботі, виконання завдань практичної роботи, їх аналіз, відповіді та пояснення на поставлені питання, передбачених навчальним планом;

  • реферативна робота;

  • виступи з науковою інформацією чи доповіддю на занятті, засіданні кафедри чи студентського гуртка;

  • участь у наукових вікторинах, олімпіадах, конференціях;

  • участь у підготовці і оформленні наукових стендів, таблиць, то що.

Покращенню навчального процесу сприяють методичні матеріали, складені кафедрою за окремими темами, тези лекцій та систематичні консультації, що проводяться співробітниками.

У навчальному процесі використовуються такі форми контролю знань студентів:



  1. Контроль поточної успішності (тестовий контроль вихідного і кінцевого рівня знань студентів (10 тестів за 10 хв.), усне опитування, розв’язування ситуаційних задач, заслуховування і аналіз рефератів).

  2. Проведення іспиту (усне опитування).



2.1.4. ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

По закінченні курсу патологічної фізіології студент повинен ЗНАТИ:

-основні поняття загальної нозології;

-роль і значення причин, умов і реактивності організму у виникненні, розвитку і завершенні хвороб;

-причини і механізми типових патологічних процесів, їх прояви і значення для організму;

-причини, механізми і найважливіші прояви типових порушень діяльності органів і систем організму;

-значення експериментального методу у вивченні патологічних процесів.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМ:

-з етіологією, патогенезом, проявами і завершеннями основних захворювань органів і систем;

-з основними принципами профілактики і терапії типових патологічних процесів, а також типових порушень органів і систем.


УМІТИ:


-застосовувати набуті знання при вивченні клінічних дисциплін в подальшій лікувально-профілактичній роботі;

-планувати і проводити експерименти на тваринах, опрацьовувати і аналізувати результати дослідів, правильно розуміти значення експерименту для клінічних форм патології.


2.1.5. ПЕРЕЛІК ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

За час навчання на кафедрі патологічної фізіології студенти набувають

такий мінімум практичних навичок:

-знань видів, етапів постановки експериментів на лабораторних тваринах;

-опанування методики реєстрації дихання та характеристика і аналіз

спірограм в дослідах на тваринах;

-опанування знань реєстрації ЕКГ у експериментальних тварин, інтерпретація і характеристика електрокардіограм основних видів аритмій та ознак некрозу міокарда;

-вимірювання артеріального тиску у людей, аналіз змін артеріального тиску;

-опанування методики виготовлення, фарбування і мікроскопування мазків крові;

-опанування методики підрахунку у мазках крові лейкоциторної формули;

-виявлення у мазках крові патологічних формених елементів крові;

-аналіз гемограм та висновки про наявність типових форм патології системи крові;

-виявлення типових порушень функції нирок за даними аналізу сечі та кліренс-тестів;

-диференціювання різних видів жовтяниць за біохімічними аналізами крові, сечі та екскрементів;

-визначення глюкози, білка та ацетону в сечі;

-визначення за даними аналізу шлункового соку типових порушень секреторної функції шлунка;

-опанування методики визначення кліренсу за інуліном і сечовиною та висновок про характер порушень нирок;

-аналіз результатів експерименту, проведення найпростішої статистичної обробки цифрових даних з використанням мікрокалькулятора.




2.2. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ


2.2.1. ТЕЗИ АБО ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ

Взірець додається

Взірець

2.2.1.

Тема: Предмет, задачі і методи патологічної фізіології. Загальне вчення про хворобу. Вчення про етіологію та патогенез.
Актуальність: хвороба і хворий організм – суть вивчення патологічної фізіології. Основні закономірності патофізіології полягають у вивченні загального у хворобі, тобто найбільш загальних закономірностей виникнення і розвитку хвороби, тимчасом як інші науки вивчають особливе, спеціальне. Знання етіології та патогенезу хвороби відіграють надзвичайно велике значення для вивчення клінічних дисциплін, що дозволить правильно діагностувати, лікувати та проводити профілактичні заходи.
План:


  1. Предмет, завдання та зв'язок патологічної фізіології з іншими теоретичними та клінічними дисциплінами.

  2. Основні методи вивчення патофізіології та їх характеристика.

  3. Основні поняття загальної патофізіології: здоровя, хвороба, патологічна реакція, патологічний процес, патологічний стан.

  4. Етіологічні фактори, їх класифікація.

  5. Загальна характеристика проявів патогенезу та причинно-наслідкові зв’язки в патогенезі.


Література:

  1. Патофізіологія: підручник/ За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця.- 2-е вид.

перероб. і доп.- К.: Медицина, 2008.-704 с.

  1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч.

посібн.- Вінниця: Нова книга, 2007.- 512 с.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

4. Патофизиология в рисунках и схемах/ Под ред. В.А.Фролова и соавт. - М.:

Медпрессинформ, 2003.- 392 с.

5.Патологічна фізіологія / За ред. М.С. Регеди, А.І. Березнякової. – Львів.:

«Магнолія», 2011. – 490 с.

Патологічна фізіологія - це наука, яка вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення хвороби. По-суті це наука про життєдіяльність хворого організму.

Хвороба і хворий організм є предметом вивчення багатьох загальнотеоретичних медичних і всіх клінічних дисциплін. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому, що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби, у той час як інші науки вивчають особливе, спеціальне кожної хвороби.

При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі:

1) Встановлення сутності хвороби (що таке хвороба?).

2) Вивчення причин і умов виникнення хвороби (чому виникає хвороба чи патологічний процес?).

3) Розкриття механізмів розвитку хвороби й окремих її проявів, встановлення закономірностей перебігу хвороби і механізмів видужання (як розвивається хвороба чи патологічний процес?)

4) Формулювання та обґрунтовування принципів і методів виявлення (діагностики) захворювань і патологічних процесів (як виявити хворобу чи патологічний процес?)

5) Визначення загальних принципів профілактики і лікування хвороб (як попередити і лікувати хворобу?)

Зазначені задачі знаходять своє вирішення в рамках чотирьох складових частин патологічної фізіології як науки: нозології, етіології, патогенезу, експериментальної терапії.

Патологічна фізіологія зв‘язана з іншими науками, зокрема:

1) Зв’язок з науками, що вивчають властивості факторів навколишнього середовища, здатних викликати хвороби (фізика, хімія, біологія, мікробіологія, соціологія). Ці науки дають дані, необхідні для вивчення етіології.

2) Зв’язок з науками, що вивчають властивості організму і його життєдіяльність (цитологія, ембріологія, гістологія, нормальна анатомія і фізіологія, біохімія, імунологія, генетика). Ці науки створюють основу для вивчення патогенезу.

3) Зв’язок із загальнотеоретичними науками, які вивчають хвороби (патологічна анатомія, фармакологія). Ці науки разом з патологічною фізіологією створюють цілісну картину хвороби.

4) Зв’язок із клінічними науками. Патологічна фізіологія визначає основні етіологічні і патогенетичні принципи профілактики, діагностики і лікування хвороби.

У вивченні хвороб патофізіологія, як і вся медицина, використовує наступні методи:

1) Клінічний метод – патофізіологія широко використовує дані функціональних, біохімічних, імунологічних та інших досліджень хворої людини.

2) Епідеміологічний метод – використовується для встановлення факторів ризику виникнення тих чи інших захворювань (атеросклерозу, гіпертонічної хвороби і т.ін.).

3) Анатомічний метод є основним методом патологічної анатомії, що разом з патофізіологією вивчає сутність хвороби, використовуючи при цьому як об’єкт труп людини.

4) Експериментальний метод – є основним методом патофізіології.

Особливістю патофізиологічного експерименту є відтворення на лабораторних тваринах експериментальних моделей хвороб з метою встановлення механізмів їх виникнення, розвитку і завершення у людини.

Розрізняють: а) гострий і б) хронічний експерименти.

□ Гострий експеримент (вівісекція) - дозволяє вивчати гострі розлади в організмі, такі як: шок, колапс, краш-синдром, гостру недостатність дихання, кровообігу, нирок та ін.

□ Хронічний експеримент – тривалий процес, який дає можливість вивчати динаміку розвитку хвороби. Його використовують для моделювання хронічних хвороб: атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, виразкової хвороби та ін.

• Основними етапами патофізіологічного експерименту є:

1) Планування експерименту. 2) Моделювання патологічного процесу з використанням різних методів. 3) Одержання інформації про зміни в організмі експериментальних тварин. 4) Аналіз і синтез отриманих результатів.

Планування експерименту передбачає: а) створення робочої гіпотези; б) постановку мети і задач дослідження, в) визначення об’єкта експерименту (вид, вік, стать тварин), г) складання схеми експерименту (характер і частота патогенних впливів, доза, тривалість т.д.); д) визначення об’єму досліджень (кількість дослідів, перелік конкретних методик, які будуть використовуватися).

Для моделювання хвороб використовують методи:

- Метод видалення. Так, видаленням печінки моделюють печінкову недостатність, видаленням підшлункової залози - цукровий діабет і т. ін.

- Метод руйнування (ушкодження), яке досягається: а) хірургічними впливами (перерізка нервів, руйнування нервових центрів, ушкодження тканин), б) фізичними факторами (іонізуюча радіація, температура й ін.), в) хімічними агентами (отрути, інгібітори), г) імунними впливами (протитканинні сироватки, антитіла).

- Метод перевантажень. Так, функціональними перевантаженнями вищих центрів ЦНС моделюють неврози і т. ін.

Метод створення дефіциту. Так, створюючи дефіцит кисню в барокамері моделюють гіпоксію і т.ін.

Метод порушення нервової і гормональної регуляції: а) використовують подразнення чи ушкодження нервових структур, б) введення великих кількостей гормонів чи їх аналогів.

Метод створення перешкод: а) перев’язуючи кровоносні судини, моделюють інфаркт міокарда, б) перев‘язуючи загальну жовчну протоку – механічну жовтяницю і т.ін.

Метод екзогенної індукції – вплив на організм специфічних збудників хвороб. Так моделюють інфекційні хвороби, злоякісні пухлини, алергію.

Метод трансплантації (пересадки) застосовують при вивченні злоякісних пухлин, склеротичних ушкоджень судин.

Метод експлантації - вивчення патологічних процесів поза організмом: а) у культурах тканин, б) на ізольованих органах.

Метод поєднання патогенних впливів - передбачає використання різних комбінацій патогенних впливів.

Метод корегуючих впливів, коли моделюють патологічний процес, а потім намагаються усунути ті чи інші його прояви іншими впливами.

Для одержання інформації про зміни в організмі експериментальних тварин використовуються наступні методи:

1) Морфологічні (макроскопічне дослідження, світлова й електронна мікроскопія й ін.). 2) Функціональні (електрокардіографія, енцефалографія, запис спірограм і т.ін.). 3) Біохімічні (визначення концентрації, гормонів, електролітів, продуктів обміну, активності ферментів). 4) Імунологічні (визначення титру антитіл, бласттрансформації лімфоцитів і ін.).

За допомогою зазначених методів одержують інформацію про зміни на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному, органному, системному рівнях і на рівні організму в цілому.

Для аналізу отриманих результатів використовуються:

1) Математичні методи (методи статистики і кореляції між різними групами показників). 2) Порівняльні методи аналізу: а) філогенетичний (порівняння патологічних процесів у тварин, які перебувають на різних рівнях еволюційного розвитку); б) онтогенетичний – (порівняння патологічних процесів у тварин на різних етапах їх індивідуального розвитку); в) топографо-анатомічний (порівняння патологічних процесів у різних органах, у різних ділянках того самого органа, у різних клітинах).

Наука і навчальна дисципліна «патофізіологія» включає 3 основних розділи: 1) Загальна нозологія, 2) Вчення про типові патологічні процеси, 3) Вчення про типові форми патології органів і систем.

Основними поняттями загальної нозології є: 1) здоров’я, 2) норма, 3) хвороба, 4) патологічний процес, 5) патологічний стан, 6) патологічні реакції, 7) загальна етіологія, 8) загальний патогенез.



І. За філософським визначенням: здоров’я - це стан гармонії.

За визначенням ВООЗ (1946): здоров’я - це стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад.

За визначенням, яке використовується у практичній діяльності лікаря: здоров’я - це стан норми.

ІІ. За статистичним підходом: норма - це те, що найбільш часто зустрічається в популяції.

ІІІ. Хвороба - головне, ключове поняття нозології і всієї патології.

За М.Н.Зайком, хвороба є порушенням нормальної життєдіяльності організму при впливі на нього ушкоджуючих агентів, в результаті чого знижуються його пристосувальні можливості.



ІV. Патологічний процес - це послідовність закономірно виникаючих в організмі реакцій у відповідь на ушкоджуючий вплив патогенного фактора. Патологічний процес поєднує у собі: а) процеси руйнування (ушкодження) і б) захисні компенсаторні реакції, які виникають під дією патогенного фактора на різних рівнях організації організму.

Патологічний процес і хвороба не тотожні поняття, оскільки:

Патологічний процес розвивається на різних рівнях організації організму: а) молекулярному, б) клітинному, в) тканинному, г) органному, д) системному. Хвороба ж - це стан всього організму. Якщо патологічний процес досягає рівня організму в цілому, тобто порушує його життєдіяльність, то він перетворюється в хворобу. Тому патологічний процес – це ще не обов’язково хвороба, однак не може бути хвороби без патологічного процесу.

Розрізняють типові патологічні процеси - це процеси, які розвиваються за однаковими законами, незалежно від причини, локалізації, видових і індивідуальних особливостей організму: а) запалення, б) гарячка, в) пухлинний процес, г) місцеві розлади кровообігу, д) гіпоксія, е) голодування.



V. Патологічний стан - це сукупність патологічних змін в організмі, які виникають внаслідок розвитку патологічного процесу. У вузькому розумінні слова - це стійке відхилення від норми, яке має біологічно негативне значення для організму (стан після ампутації кінцівок, рубець, втрата зубів і ін.).

VI. Патологічна реакція - це неадекватна і біологічно недоцільна відповідь організму на дію звичайних чи надмірних подразників. Патологічна реакція є проявом руйнівної, власне патологічної сторони патологічного процесу. Приклади: алергія, патологічні рефлекси, неадекватні психоемоційні, вегетативні і поведінкові реакції.


наступна сторінка >>