Сайковська Олена Юріївна Одеський національний університет імені І.І. Мечникова - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Інститут відкритого суспільства одеський національний університет... 1 58.73kb.
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова 30 4863.24kb.
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова: мобільність... 1 27.27kb.
Повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі Замовник... 2 402.4kb.
Реєстр №16 державних закупівель від 01. 09. 2010р. Одеський національний... 1 16.69kb.
Доповідач – Терентьєва Л. М., д філос н., проф., Одеський національний... 1 36.79kb.
“проблеми планування в ринкових умовах ” 1 116.19kb.
“проблеми планування в ринкових умовах ” 1 116.14kb.
Коміссарова Олена Юріївна 1 154.98kb.
Перше інформаційне повідомлення 1 102.38kb.
Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. 1 291.31kb.
Гендерні відмінності при співзалежності 1 42.25kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Сайковська Олена Юріївна Одеський національний університет імені І.І. Мечникова - сторінка №1/1
Сайковська Олена Юріївна

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
НІВЕЛЮВАННЯ ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГУ

(На прикладі досвіду Київського Славістичного Університету, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Одеського національного університету)

Педагогіка і освіта (Педагогічна освіта)

Ключові слова: ґендерні стереотипи масової свідомості, тренінг, педагогічний тренінг.


Забезпечення гендерної рівності в українському суспільстві є однією із визначених шести Цілей Розвитку Тисячоліття для України до 2015 року і свідчить про актуальність цієї проблеми. Формування паритетних відносин між жінками і чоловіками є важливою умовою сталого розвитку громадянського суспільства. Поряд з тим, що Україна ратифікувала ряд міжнародних угод стосовно запобіганню усіх форм дискримінації за статевою ознакою, і забезпечила достатню законодавчу базу, щоб ґарантувати рівні можливості чоловіків і жінок, подвійний стандарт щодо забезпечення ґендерної рівності зберігається [17].

Однією із причин ґендерної нерівності та подвійних стандартів є існування ґендерних стереотипів, які негативно впливають на певні сфери життя та суттєво перешкоджають реалізовуватись особистості. Ґендерні стереотипи, як узагальнені уявлення про чоловіків і жінок, виявляються насамперед як ґендерно-рольові стереотипи, що стосуються прийнятності різноманітних ролей і видів діяльності для чоловіків і жінок, а також як стереотипи ґендерних рис, тобто психологічних та поведінкових характеристик, притаманних чоловікам і жінкам [12, С. 159].

Дослідники (зокрема Н.А. Морєва, Т.В, Ковалко, В.Агеєва, Т. Гундорова) зазначають, що одним із шляхів вирішення проблеми «ґендерних стереотипів» є їх нівелювання. Ми припускаємо, що формою, яка максимально сприяє цьому, є тренінг, оскільки він формує активну позицію слухачів, дозволяє не лише засвоювати певну інформацію, а й набувати практичних умінь та навичок, здійснювати навчання, яке базується на досвіді людини, формує демократичний світогляд. Саме ці чинники відрізняють тернінгову форму навчання від традиційних і дозволяють сформувати нове розуміння, «відпрацювання», удосконалення певного матеріалу.

Метою нашого наукового дослідження є виявлення й аналіз «ґендерних стереотипів» студентської молоді й окреслення способів їх нівелювання за допомогою тренінгу.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

- виявити ґендерні стереотипи у студентському середовищі;

- провести їх аналіз;

- вивчити вплив тренінгу на нівелювання «ґендерних стереотипів» студентської молоді.

Методологією роботи стали праці І.Вачкова, В. Агеєвої, М.Скорика, Н.Морєвої, І.Звєрєвої.

Поява ґендерних стереотипів обумовлена тим, що модель ґендерних стосунків історично складалась таким чином, що статеві відмінності знаходились над індивідуальними, якісними відмінностями особистості чоловіка і жінки. Ґендерні стереотипи прослідковуються у філософських, психологічних, культурологічних текстах. Вже у Платона можна зустріти переконання про різницю чоловіків і жінок, він зазначав, що за своєю природою як чоловік, так і жінка можуть брати участь у всіх справах, проте жінка у всьому слабша чоловіка.

Арістотель у роботі "Про народження тварин" стверджував: "Жіноче та чоловіче начала принципово різняться за своїм призначенням: якщо перше ототожнюється з тілесним, з матерією, то друге – з духовним, з формою”. В уяві Арістотеля сила, активність, рух, життя походять від чоловіка, жінка дає лише пасивну матерію. Гіпократ підтримує цю доктрину і визначає слабке (жіноче) і сильне (чоловіче) сім’я. Теорія Арістотеля проіснувала протягом всіх Середніх віків, майже до сучасної епохи.

Подібні погляди зустрічаються у багатьох авторів (М.Бердяєв, В.Ерн, В.Іванов), які трактують чоловіче як зароджуюче, жіноче – те, що сприймає, перше - ініціативне, динамічне, друге – рецептивне, статистичне. Мужність співвідноситься з логічністю, а жіночість з інтуїцією, - стверджують інші автори (П.Флоренський, В.Розанов та ін.).

Жіночим також вважається відданність, терпіння, покірність. Чоловіка розглядали як особу з протилежнимим якостями, і тому чоловік і жінка осмислювались в категоріях влада – підпорядкування. “Чоловікові надавалось право розпоряджатись жінкою, бути покровителем і вождем, право жінки в дар за кохання отримати мужнього і сильного покровителя”[3, С.107].

Існує стереотипне твердження, що жінок відрізняє консерватизм, вірність, чоловіків – радикалізм, непостійність. Г. Зіммель підкреслює прив’язаність жінок до “всього, що відбулось” і розглядає цю проблему в світлі бінарних опозицій: “вірність-невірність”.

Таким чином, філософи, антропологи, психологи обґрунтовують різницю статтей, різницю чоловіків і жінок. Але чи можемо ми сказати, що не зустрічали логічних жінок і чуттєвих чоловіків; активних, домінантних, агресивних жінок і пасивних, підлеглих чоловіків?

Стереотипи масової свідомості є щонайпотужнішим бар'єром у встановленні ґендерної рівності в нашому суспільстві. Дамо визначення поняттям нашого дослідження.

Соціальний стереотип – схематичний, стандартизований образ або уявлення про соціальне явище або об'єкт, зазвичай емоційно забарвлений, який має велику стійкість. Виражає звичне відношення людини до якого-небудь явища, що склалося під впливом соціальних умов і попереднього досвіду; складова частина установки.

Стереотип – синонім упереджених уявлень, помилкових образів.

Особливість стереотипів у тому, що вони настільки міцно проникають в підсвідомість, що їх дуже важко не тільки подолати, але і усвідомити взагалі. [17].

В соціально-психологічному аспекті студентство – спільнота, що характеризується високою соціальною активністю, яка виявляється у випробовуванні та використанні нових ролей – соціальних та ґендерних. Дослідження ґендерних стереотипів у студентів має важливе значення для їх ефективної подальшої діяльності в суспільстві, побудованому на принципах рівноправності. На думку російської дослідниці І. Костикової, освіта студентів будується «на роз’ясненні ґендерних стереотипів, з якими стикається молодь, вступаючи в доросле життя, і спільному пошукові засобів подолання цих стереотипів»[9, С.69], зосередженні уваги на тому, щоб їх поведінка більше залежала від особистих вподобань, а не від необхідності поводити себе «як потрібно».

Існують різні способи нівелювання ґендерних стереотипів та зміни хибних уявлень про ґендер. Аналіз існуючих, традиційних форм, методів роботи (лекції, семінарські заняття тощо) доводить, що вони ставлять учасників у позицію пасивних слухачів, не дають змогу досягти глибини усвідомлення та засвоєння інформації, коректувати та формувати відповідне ставлення до тієї чи іншої проблеми та, найголовніше, набувати відповідних практичних умінь і навичок. Нові вимоги часу потребують зовсім інших форм навчання, доповнення традиційних лекційно-семінарських форм новими, серед яких виокремлюється тренінг, що розвиває здібності особистості до пошуку нових знань, творчості, допомагає здійснити інтелектуальний прорив, формує новий демократичний світогляд [3, С.106].

Першими соціологами, які почали вивчати групові методи, їх функції та механізми на зрізі 19 та 20 стст..були Е. Дюркгейм та Г. Зіммель. Результати їх дослідження у тій чи іншій формі використовувались у груповій роботі, хоча до сих пір не можна сказати абсолютно впевнено, що психологічні механізми та особливості функціонування груп здорових людей і психотерапевтичних груп ідентичні. Власне термін «тренінг» виник все ж не в клінічній психотерапії, а в практичній роботі зі здоровими людьми та до теперішнього часу активно використовується [1, С.8].

Визначають і різні види тренінгів (соціально-психологічний, соціально-просвітницький, комунікативний і ряд інших, всього - більше 15 видів), серед яких особливе місце займає педагогічний тренінг. Традиційне навчання, яке побудоване на принципі “сиди і дивись”, може надати лише ґендерні знання, але не сформувати ґендерну освідченність та ґендерну свідомість. Останнє може забезпечити тренігова форма навчання.

В пошуку засобів гуманізації та демократизації вищої освіти педагогіка орієнтується на оновлення змісту, форм і методів, зорієнтованих на індивідуальний розвиток особистості її соціалізацію. Але в цьому пошуку існують певні протиріччя між традиційними формами підготовки майбутніх фахівців та їхньою професійною діяльністю.

Поняття „педагогічний тренінг” ввела Самоукіна Н., яка вважає, що цей тренінг спрямований на розвиток особистісних і професійно значимих якостей вчителів і формування в них навиків ефективної взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами і близькими людьми. Ми притримуємось позиції Л. Волкової: педагогічний тренінг – це форма роботи спрямована на вирішення задач навчально-виховного процесу (надання знань, формування умінь, навиків, якостей, педагогічної майстерності, професіоналізму, розвиток особистості, організації педагогічного процесу тощо), в основі якої лежать гуманістичні принципи, застосування інтерактивних методів, яка має певну структуру, компоненти та особливості [2,С.17].

Тренінг сьогодні є дуже важливим, ефективним елементом системи навчання. Адже тренінг – це перш за все навчання, яке базується на досвіді людини, а також передбачає, що учасники тренінгу не лише отримують інформацію, а й мають можливістть зразу ж застосовувати на практиці, відпрацьовуючи нові навички, формуючи ставлення до тієї чи іншої проблеми. Члени тренінгової групи є активними учасниками процесу навчання, можуть поділитись та обмінятись своїми знаннями, досвідом, а також разом знайти оптимальне вирішення проблеми.



Специфічними рисами тренінгів (на думку І. Вачкова), що дозволяють виділяти їх серед інших форм роботи з групою, є :

  • підпорядкованість ряду принципів групової роботи;

  • націленість на допомогу учасникам групи у саморозвитку, при цьому така допомога йде не стільки від ведучого, скільки від самих учасників;

  • наявність більше чи менше постійної групи (зазвичай від 10 до 20 осіб), які періодично збираються на зустрічі чи безперервно працюють протягом 4-5 днів;

  • визначена просторова організація (частіше всього – робота у зручному ізольованому приміщенні, учасники більшу кількість часу сидять у колі);

  • акцент на стосунках між учасниками групи, які розвиваються й аналізуються в ситуації «тут і тепер»;

  • використання активних методів групової роботи;

  • об’єктивація суб’єктивних почуттів та емоцій учасників групи відносно один до одного і того, що відбувається в групі, вербалізована рефлексія;

  • атмосфера розкутості та свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки [1, С.21-22].

Отже, з метою визначення уявлень про ґендер, стать, ґендерні стереотипи, ґендерні конфлікти, про роль і місце жінки в суспільстві нами було проведене дослідження, в якому брали участь студенти 3-4-го курсу філологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Необхідно відзначити те, що схоже дослідження було проведено в Київському Славістичному Університеті та Національному Університеті «Києво-Могилянська академія».

Інформація про дослідження у Київському Славістичному Університеті та Національному Університеті «Києво-Могилянська академія»

Загальна кількість досліджуваних віком від 20 до 23 років становила 64 особи, серед яких були представники як жіночої (36), так і чоловічої статі (28). Вік опитаних студентів було обрано невипадково. Цей період, окрім сформованої особистості, особливостей поведінки та стилів спілкування, характеризується сталістю певних стереотипів, у тому числі й ґендерних, та мотивацією їх незмінності або спроб подолання. За результатами анкетного опитування виявлено, що 43% осіб не мають навіть загального уявлення про поняття «ґендер», 47% опитаних можуть приблизно дати визначення цьому поняттю. 28% студентів вважають, що в їх навчальному закладі є проблеми ґендерної нерівності (соціальної нерівності статей). На їх думку, це проявляється в упередженні з боку викладачів і викладачок по відношенню до студентів(ок) (тут і далі висловлювання респондентів подаються буквально без будь-якого редагування; наприклад, «хлопці розумніші, здібніші», «дівчата відповідальніші» і т.д.). 11% опитаних вважають, що існує дискримінація за статевими ознаками з боку викладачів і викладачок, а 27% іноді помічали такі факти (наприклад, «в різних критеріях при виставленні балів і оцінок», «в зниженні нормативів по фізкультурі для дівчат», «викладачі чоловіки краще ставляться до дівчат», «дівчині не потрібно навчатися, оскільки її функція: піклуватися про дітей та чоловіка», «чоловіки викладачі стараються робити студенткам зауваження, що принижують жінок, зокрема, що стосується їх інтелектуальних здібностей» і т.д.). Також дослідження показало, що при викладанні навчальних курсів, особливо тих, що стосуються суспільних і гуманітарних наук, з точки зору студентів, недостатньо розкривається ґендерний аспект наукових проблем. Тому на питання: чи хотіли б Ви прослухати курс з ґендерної проблематики? – 94% відповіли ствердно («дуже хотіла б, оскільки такий курс допоможе дізнатися про різницю статей та їх взаємовідносини», «скоріш хотів би, бо не розумію, в чому жінки вбачають дискримінацію з боку чоловіків» і т.д.). Більшість студентів не змогли пригадати назви підручників, посібників або ж монографій, де зустрічаються поняття «ґендер», «ґендерні дослідження», «ґендерний стереотип», «ґендерний конфлікт». У декількох анкетах названі такі праці, як: «Соціальна психологія» Майерса, «Соціологія» Ґіденса, «Ґендерна психологія» Берна, «Ґендерна педагогіка» Кравця. На питання: Чи вважаєте Ви, що чоловіки і жінки в рівній мірі повинні брати участь у суспільному житті? – більшість студентів (97%) відповіли ствердно. Можливість активної участі жінок у політичному і суспільному житті, на думку опитуваних, існує завдяки рівності прав чоловіків і жінок. На запитання: яка модель сім’ї є для Вас ідеальною? – 86% опитаних студентів(ок) відповіли, що чоловік і дружина повинні мати роботу і в рівній мірі присвячувати себе ведінню домашнього господарства, вихованню дітей та приймати важливі сімейні рішення. Можна зробити висновок, що традиційна роль матері, яка пов'язана з вихованням дітей, веденням господарства, сьогодні дещо знецінена. Поряд з цим спостерігається тенденція до трактування жінки, як рівної з чоловіком, як особи, яка спроможна і заробити гроші, і дати собі раду. 7% вважають, що повинна, в першу чергу, бути вправною господинею, хорошою матір’ю і дружиною, освіта при цьому є не важливою. Відповідаючи на питання, чи буде майбутня наречена хлопця з університетського середовища, один студент відповів: «Так, але щоб з папірцями я її не бачив, а то хто ж мені сніданок буде подавати», інший був налаштований більш радикально: «Хорошій дружині-господині вища освіта тільки шкодить» і т.д. 90% студентів(ок) негативно ставляться до роздільного навчання за статевими ознаками. Крім того, при вирішенні різних проблем між студентами для більшості (83%) опитаних фактор статевої приналежності не має значення.

Інформація про дослідження на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

У нашому дослідженні взяли участь 72 особи, серед яких 66 жінки та 6 чоловіків віком від 19 до 22 років. Необхідно відзначити, що 75% студентів філологічного факультету мають уявлення про ґендер і 46% із них змогли дати визначення. На запитання : Чи є у Вашому ВНЗ проблема ґендерної нерівності, 59% відповіли стверджувально, а 39% констатували відсутність цього факту. Цікаво, що ця проблема проявляється у тому, що хлопцям дозволяється завжди більше, ніж дівчатам, «можливо, тіточкам подобаються молоді юнаки?!», «за однакові відповіді на іспиті хлопцям ставлять оцінку на бал вище» тощо. Необхідно відзначити про рівень розкриття ґендерного аспекту наукових проблем у викладанні навчальних курсів. Так, 32% студентів стверджують, що викладачі часто звертаються до проблем ґендерної рівності у викладанні курсів «Сучасна українська мова. Лексика та лексикографія», «Історія української літератури», «Вступ до літературознавства», проте 66% опитуваних вважають, що цьому питанню необхідно приділяти більше уваги. У результаті анкетування з’ясовано, що більшість (73%) вважають, що чоловік і дружина у родині повинні займати однакове місце та бути рівноправними, менше студентів (24%) схильні до патріархальної моделі родини, а 3% вважають, що всі рішення повинна приймати жінка, вона ж «може робити кар’єру, в той час як чоловік сидітиме з дітьми, пратиме та готуватиме». Необхідно звернути увагу на той факт, що 93% вважають, що жінки і чоловіки в рівній мірі повинні брати участь у суспільному житті, і лише 7% схильні до того, що це більше під стать чоловікові.

Загалом 87% тему ґендерної рівності визначили як «актуальну», і хотіли б прослухати курс з ґендерної проблематики, оскільки студенти зазначили: «знаємо про існування ґендерних стереотипів, але не знаємо, як їх подолати». Відповідно до цього ми припускаємо, що відпрацювати навички нівелювання ґендерних стереотипів можна засобом педагогічного тренінгу.

Досліджуючи особливості та найефективніші умови застосування педагогічного тренінгу було організовано проведення експерименту на філологічному факультеті: були застосовані лише елементи тренінгу, активні методи роботи на семінарських заняттях (курс «Основи педагогічної майстерності»), що пожвавило навчальний процес у порівнянні зі звичайним семінарським заняттям, було з’ясування як сприймається тренінгова форма роботи студентами і в яких умовах вона є ефективною. Отже ми розробили тренінг, спрямований на нівелювання ґендерної нерівності серед студентської молоді.

Результати експерименту були наступні: студенти вільно висловлювались, активно і невимушено працювали на всіх заняттях, творчо відтворювали знання, демонстрували практичні вміння. Крім того в результаті проведених семінарів-тренінгів переважна більшість учасників (96%) відзначила, що така форма роботи є більш ефективною На запитання, чим відрізняються результати знань, засвоєних на тренінзі, студенти відповідали, що дуже зручна обстановка, відсутність страху та стресу, активне засвоєння знань дають можливість їх краще засвоювати. 25% студентів вважають, що засвоїли 40-55% інформації, 52% схильні до того, що запам’ятали 60-80% та 13% опитуваних зазначили, що можуть відтворити 85-95% поданої інформації (Мал. 1).

Мал. 1 Мал. 2

На запитання, що дає робота в тренінгу, студенти відповідали: впевненість у собі (27%), толерантність (15%), можливість висловитися і бути почутим (13%), розвиток організаторських та творчих здібностей (10%), покращений настрій, що сприяє кращому засвоєнню інформації (10%), розуміння інших (8%), відкритість (9%), досвід (4%), відпочинок (4%) (Мал.2).

Разом з тим, кінцевого результату не було досягнуто через відсутність відповідної практики, а відтак не в достатній мірі сформованих професійно-особистісних якостей і володіння методикою організації та проведення педагогічного тренінгу.

Крім того студенти зазначили, що тренінг допоміг сформувати ряд професійно-особистісних якостей таких як впевненість, комунікативність, відкритість, щирість, толерантність, рішучість, людяність, лідерство, організованість, імпровізація, артистичність, майстерність та інші. Серед знань, умінь, навиків, які отримали в тренінзі студенти зазначили, що набули знань з методики виховання, організації і проведення тренінгу, позбулися скутості, комплексів, страху у спілкуванні з незнайомими людьми, вміння висловлювати власну думку, швидко адаптуватись до будь яких умов, ефективно спілкуватись, уміння спрямовувати колектив, працювати в команді, розраховувати свій час, концентруватися. Всі студенти висловили побажання про продовження практики впровадження в навчально-виховний процес університету такої форми роботи як педагогічний тренінг, оскільки це їм допомогло вже на 1 занятті усвідомити ґендерні стереотипи, проаналізувати їх та змалювати шляхи їх нівелювання.

Узагальнюючи, необхідно зазначити, що, вивчаючи проблему нівелювання ґендерних стереотипів серед студентської молоді засобом тренінгу, ми виявили основні ґендерні стереотипи масової свідомості студентів, визначили їх вплив на розвиток суспільства й окремої індивідуальності, провели їх аналіз та вивчили вплив педагогічного тренінгу на нівелювання ґендерних стереотипів студентської молоді. За основу взяли дослідження, проведені у Київському Славістичному Університеті та Національному Університеті «Києво-Могилянська академія» та проведені нами – в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова, про що свідчить обробка анкетувань студентів.

Література:
1. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Учебное пособие. – М., 2000. – 223 с.

2. Волкова Л.Й. Педагогічний тренінг як засіб реалізації сучасної техніки навчання. Наукові записки.-Випуск № 60.- Серія: Педагогічні науки.- Кировоград: РВВКДПУ ім. В. Винниченка.-2005.-Частина 2.- С.17-20.

3. Волкова Л.Й. Нівелювання гендерних стереотипів засобом педагогічного тренінгу// Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. Збірник наукових праць: спеціальний випуск.- Одеса, 2005.-С.106-109.

4. Головнева И.В. Влияние трансформации гендерных ролей на психологическое здоровье человека // Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 11 – 13 грудня 2003 р.). – К: ПЦ «Фоліант», 2003. – С. 71–74.

5. Гендерний аналіз соціополітичвних процесів: Методична розробка. Скорик М.М.-К.: Златограф, 2004.-32с.

6. Звєрєва І.Д. Превентивна робота з молоддю за методом “рівний-рівному”. Навч. пос. К. 2002. – 256 с.

7. Зиммель Г. Женская культура. М., 1996.

8. Ковалко Т.В., Колос Л.Э., Гулєвської-Черниш Г.В. Школа Рівних Можливостей. Навч. метод. посіб. К., 2001. –192 с.

9. Костикова И., Митрофанова А., Пулина Н., Градская Ю. Перспективы

гендерного образования в России: взгляд педагога // Высшее образование в

России. – 2001. - № 2 – С. 68-85.

10. Морева Н.А. Тренинг педагогического общения: Учебн. пособ. для вузов. М.2003. –304 с.

11. Основи гендерного аналізу в дисциплінах соціогуманітарного циклу. Методичні рекомендації. Маляс Л.В.-К.: Златограф, 2004.-26с.

12. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник.-К.: «К.І.С.», 2004.-536с.

13. Превентивна робота з молоддю за методом «рівний-рівному». Навч. посіб. / За ред.І.Д.Звєрєвої. – К. 2002. – 256 с.

14. Розанов В. В. Религия и культура // Собр. соч. Т. 1. М., 1995.

15. Щербаков А.В. Педагогический тренинг в индивидуализации подготовки студентов к воспитательной работе в школе. Дис.канд. пед. наук. Челябинск. 2000. – 181 с.

16.http://www.dcz.gov.ua/chk/control/uk/publish/article;jsessionid=2D52C72B4D9B6CD2CBE541D5FD141F0A?art_id=5627&cat_id=1032569



17. http://www.cisp.org.ua/cisp/CISP_uk.nsf/Gender%20UK?OpenForm