Шостого скликання - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Рішення від 28 листопада 2012 року №4 хуііі сесія шостого скликання... 1 72.95kb.
Рішення ХІХ сесії шостого скликання 29. 03. 2013 р. №254 Про виконання... 1 293.75kb.
12 грудня 2012 р відбулася 31 сесія Кремінської міської ради шостого... 1 148.47kb.
Рішення дев’ятої сесії шостого скликання від 18 жовтня 2011 року... 1 30.19kb.
Звіт голови постійної комісії з питань соціального захисту населення... 1 12.27kb.
Рішення №8 18 січня 2013 року ХХVIII сесія шостого скликання Про... 1 59.08kb.
Рішення XXІ сесії шостого скликання 25. 06. 2013 р. №305 Про внесення... 1 40.47kb.
Рішення XXIX сесії районної ради шостого скликання 2013 року № Про... 1 25.41kb.
Рішення ХХІХ сесії районної ради шостого скликання … травня 2013... 1 22.35kb.
Номер облікової картки 1158 Номер документа 12 1801.57kb.
Розпорядження №34 від 11 листопада 2011 року Про скликання п ятнадцятої... 7 1402.49kb.
Рішення вісімнадцята сесія шостого скликання від № Про результати... 1 112.82kb.
Ольга Володимирівна Дудар 1 58.83kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Шостого скликання - сторінка №2/2

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Перспективи впровадження в Україні системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу врожаю було обговорено під час міжнародної конференції у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

Відкриваючі конференцію, заступник голови комітету Сергій Терещук, зокрема, зазначив, що Верховна Рада України ухвалила 6 листопада Закон "Про аграрні розписки". Аграрна розписка, за словами народного депутата, представляє собою зобов'язання щодо постачання сільгосппродукції або здійснення оплати після її реалізації взамін на отримання необхідних для ведення господарської діяльності кредитних ресурсів.

Цим законом, сказав С.Терещук, запроваджується можливість кредитування сільськогосподарських товаровиробників, у першу чергу дрібних та середніх, які не мають достатньо ліквідного майна, крім прав на майбутній врожай, під заставу цих розписок. Прийняття закону, за словами народного депутата, надасть можливість сільгосптоваровиробникам залучати матеріально-технічні та фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю, буде першим кроком на шляху становлення надійної системи комерційного фінансового забезпечення агропромислового сектора України.

На думку народного депутата, вже в перший рік впровадження аграрних розписок можна очікувати надходження близько 3 млрд. грн. кредитних ресурсів. С.Терещук підкреслив також, що в перспективі аграрні розписки "дозволять охопити близько 30% коштів від постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, переробних підприємств, близько 5% коштів банківських структур, що становитиме приблизно 45-50 млрд. грн. кредитних ресурсів для села щорічно".

Директор Інституту розвитку аграрних ринків Віктор Андрієвський, зокрема, зазначив, що аграрні розписки як фінансовий інструмент кредитування сільськогосподарських товаровиробників існує, зокрема, в Бразилії, де він був запроваджений відповідним законом у 1994 році. "Фінансовий інструмент у вигляді розписок-договору CPR (Cedula de Produto Rural), які представляють собою обіцянку постачати сільськогосподарську продукцію у майбутньому взамін отримання фінансових чи товарних ресурсів вже сьогодні, був впроваджений і успішно реалізований спільними зусиллями уряду, Банку Бразилії та основних аграрних підприємств", - сказав він. За словами В.Андрієвського, сьогодні аграрні виробники країни мають можливість фінансувати свою господарську діяльність також за рахунок CPR, кредити під які становлять близько 40% загального обсягу фінансування.

В.Андрієвський також наголосив на необхідності якомога швидшого прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно (реєстр. №9611), яким пропонується створити такий фонд, який, на думку виступаючого, зробить використання складських документів на зерно привабливим інструментом для кредиторів та дозволить завершити розбудову цілісної та ефективної системи функціонування таких документів.

За підсумками обговорення учасники заходу ухвалили рішення звернутися до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина з проханням сприяти прискоренню розгляду законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно та його остаточному прийняттю.

На думку виступаючих, необхідно також створити при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійно діючу робочу групу для розроблення пакету проектів нормативно-правових актів, які б забезпечили впровадження аграрних розписок та ефективне функціонування Гарантійного фонду.



* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до ст. 12 Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо права спецпідрозділів.

Законопроектом (реєстр. №11276) пропонується привести у відповідність до норм нового Кримінального процесуального кодексу України окремих положень Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" для врегулювання питання, пов'язаного із порядком порушення та розслідування кримінальних справ спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ та Служби безпеки України.

Зокрема, проектом передбачається внести до чинної редакції Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" зміни, відповідно до яких зі статті 12 виключається пункт 6, яким визначаються повноваження спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю щодо порушення та розслідування кримінальних справ, їх передачі (через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами) за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і Служби безпеки України тощо.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи затвердив рішення за підсумками "круглого столу" з вивчення проблем екологічного стану басейнів річок Оріль та Тясмин у Дніпропетровській і Черкаській областях.

На засіданні Комітету, зокрема, зазначалося, що сьогодні екологічний стан річки Оріль значно погіршився і причиною тому є техногенні, антропогенні і природні чинники. Крім того, кліматичні умови 2012 року (тривалість бездощового періоду та аномальна спека) ще більше ускладнили гідрологічний режим річки Оріль та її заплавних територій. Формування хімічного складу води у річці Оріль відбувається в умовах скорочення та сповільнення стоку, а також під впливом цілого комплексу природних та антропогенних факторів, серед яких найбільший вплив має господарська діяльність. Водний об'єкт переважно забруднений сполуками азоту, сполуками важких металів та фенолами. За останні роки спостерігається збільшення концентрації нітритів, сульфатів, марганцю, дещо зменшилася концентрація нафтопродуктів, фосфатів, заліза і кадмію.

На думку народних депутатів. для відновлення рівнів води в Орелі необхідно завершити реалізацію проекту "Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей", яку було розпочато у 2008 році. Протягом 2011-2012 років кошти з бюджетів усіх рівнів на реалізацію проекту не виділялися.

На засіданні йшлося також і про те, що найбільш актуальними екологічними проблемами басейну річки Тясмин у межах Черкаської області є: відсутність проектів встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг берегів річки Тясмин та її приток; недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річки Тясмин; забруднення басейну річки Тясмин скидами стічних вод промислових підприємств, комунальних господарств внаслідок неефективної роботи очисних споруд або їх відсутності; заростання водосховищ та русла річки, що призводить до біологічного забруднення води, яке відбувається внаслідок процесів росту біомаси гідробіонтів з наступним їх відмиранням та розкладанням; замулення приток річки Тясмин - річок Сухий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка та водосховищ і ставків на цих річках, замулення Тясминського водосховища у м. Сміла, повторне заболочування заплави річки Тясмин внаслідок незадовільної роботи іригаційних систем у Чигиринському районі. За санітарно-хімічними показниками у пробах води річки виявлені відхилення від встановлених нормативів (інтенсивність запаху, вміст зважених речовин, хімічне споживання кисню, розчинений кисень). У 2012 році кошти на виконання природоохоронних заходів з поліпшення гідрологічного режиму річки Тясмин з державного бюджету не виділялися.

За підсумками обговорення було ухвалено рішення рекомендувати Кабінету Міністрів:

під час формуванні Державного бюджету на 2013 рік та заходів Загальнодержавної програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, забезпечити включення до неї об'єкта "Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей" і виконання проектних робіт із влаштування переливної греблі на річці Заплавка та відновлення дамб відвідного каналу К-7а;

прискорити подання на розгляд Верховної Ради проекту закону "Про Загальнодержавну програму розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів України на 2013-2020 роки".

Члени Комітету вважають, що на законодавчому рівні необхідно вирішити питання: цільового використання коштів, які надходять до Державного бюджету та місцевих бюджетів від збору за спеціальне використання водних ресурсів на здійснення водоохоронних заходів, зокрема розчистку водойм та русел річок і підтримання їх у належному стані; оперативного регулювання режимів роботи водосховищ та ставків, які знаходяться в оренді для риборозведення, у разі виникнення критичних ситуацій щодо водозабезпечення населення та галузей економіки у період маловоддя; надання Державній екологічній інспекції та її територіальним органам права подавати позови без сплати судового збору.

Центральним органам виконавчої влади, зокрема, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держекоінспекції, Держводагентству, Держземагентству, Національній академії наук, а також місцевим органам виконавчої влади Дніпропетровської. Полтавської та Черкаської областей, вважають народні депутати, необхідно:

забезпечити у 2013 році та у подальших роках фінансування у повному обсязі заходів Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, за визначеними пріоритетними напрямками та забезпечити дотримання помісячного розпису асигнувань та розробку та погодження проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та винесення їх в натуру з реалізацією комплексу заходів щодо їх заліснення та залуження;

провести аналіз екологічного стану річки Оріль та розглянути питання щодо доцільності затвердження Програми екологічного оздоровлення басейну річки Оріль;

розглянути можливість скиду води з Орільківського водосховища у річку Оріль;

до 1 січня 2013 року визначити доцільність створення Басейнової ради річки Оріль;

протягом 2013 року забезпечити відновлення фінансування будівельних робіт за проектом "Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей" та забезпечити підготовку та подання в установленому порядку запиту на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2013 році природоохоронного заходу "Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей";

протягом 2013 року вжити заходів щодо упорядкування русла річок Оріль та Тясмин, розчищення від замулення та заростання;

звернути увагу на неприпустимість переведення стічних вод із категорії забруднених до категорії нормативно-очищених шляхом збільшення нормативів гранично допустимих скидів без підвищення якості їх очистки та вжити заходів щодо унеможливлення таких дій.

забезпечити проведення реконструкції очисних споруд в Смілянському, Кам'янському та Чигиринському районах;

вжити заходів щодо забезпечення підприємствами, які здійснюють скид промислових стічних вод в каналізаційну мережу міст Кам'янки та Сміла, спорудження локальних очисних споруд та належного функціонування існуючих локальних очисних споруд;

провести упорядкування та відновлення природного середовища в історичних місцях міста Кам'янки;

прискорити затвердження Програми розвитку водного господарства Черкаської області до 2021 року, Програми "Чистий Дніпро" та їх реалізацію;

посилити контроль за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у басейнах річок Оріль та Тясмин, особливо дотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах у межах земель водного фонду.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з удосконаленням дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Законопроектом (реєстр. №11327) пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, якими визначити порядок видачі дозвільних документів у сфері господарської діяльності, до яких віднесено "рішення про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування лісами" та "дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель".

Пропонується також вилучити з цього Кодексу низку норм щодо погодження з відповідними органами лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища питань, що виникають при зміні цільового призначення земельних лісових ділянок, "визначенні місць розміщення будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів" тощо. Крім того, із Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", передбачається виключити деякі положення (пункти 12, 38, 90 і 98) як такі, що не відповідають вимогам Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Сьогодні пунктами 12, 38, 90, 98 та 132 Переліку до документів дозвільного характеру віднесено:

висновок щодо використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин (крім видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб), прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства (пункт 12);

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка) (пункт 38);

погодження визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів (пункт 90);

погодження зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (пункт 98);

спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) (пункт 132).



* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту ратифікувати Поправки до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №0285) спрямований на створення засад для участі громадськості у процесі надання дозволу на вивільнення у навколишнє природне середовище генетично модифікованих організмів. Ратифікація зазначених поправок дозволить наповнити діючими механізмами положення ст. 2 Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття у частині забезпечення біологічної безпеки людини.

Прийняття проекту, вважають народні депутати, відповідає дотриманню вимог Орхуської конвенції та інтегрує законодавство України в європейське правове поле.



* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо закупівель робіт, пов'язаних із діяльністю Національного банку України).

Законопроектом (реєстр. №11386) пропонується не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на випадки закупівель робіт, які пов'язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках.

За чинною редакцією ч.3 ст.2 зазначеного закону його дія не поширюється лише на випадки закупівель товарів та послуг, які пов'язані із здійсненням Національним банком законодавчих повноважень щодо вищезазначених операцій відповідно до Закону "Про Національний банк України".

На засіданні Комітету зазначалося, що реалізація положень законопроекту має сприяти забезпеченню безпеку об'єктів Національного банку України, що сприятиме захисту державних секретів та державного майна.



* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо програм економічного і соціального розвитку.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №11385) спрямований на оптимізацію та упорядкування системи програмних документів економічного і соціального розвитку шляхом приведення законів "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", "Про Національну програму інформатизації", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про Генеральну схему планування території України", "Про соціальний діалог в Україні" та "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" у відповідність з Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 17.05.2012 № 4731-VІ.

Зокрема, у статті 7 Закону "Про Національну програму інформатизації" пропонується слова "загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку України" замінити словами "загальнодержавних програм економічного, соціального розвитку, інших державних цільових програм".



* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про заборону приватизації, відчуження, передачі в заставу та внесення до статутних капіталів господарських товариств усіх форм власності пакета акцій, що належить державі у статутному капіталі Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія" (щодо узгодження із нормами Закону України "Про кінематографію").

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №11016) пропонується внести до чинного закону деякі зміни, зокрема, вилучити з нього ст. 2, в якій Кабінету Міністрів доручається розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення умов для відновлення українського кіномистецтва.

Наголошувалося також, що необхідність його прийняття обґрунтовується тим, що 18.02.2010 року парламентом прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів", відповідно до якого запроваджується протекціонізм по відношенню до національних фільмів від кіновиробництва до кінопоказу терміном на 5 років.

Прийняття проекту закону, вважають члени Комітету, дасть можливість уникнути виникнення розбіжностей та вдосконалить нормативно - правову базу у сфері кінематографії.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про державну допомогу суб'єктам господарювання.

Законопроектом (реєстр. №11118) пропонується визначити правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямовані на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері державної допомоги.

У проекті, зокрема, врегульовуються питання інвентаризації наданої державної допомоги, запровадження здійснення її моніторингу, складення та ведення реєстру відомостей про надавачів і отримувачів державної допомоги, її види та обсяги, щорічного звітування про надання державної допомоги, запровадження контролю за впливом державної допомоги на конкуренцію та міжнародну торгівлю. Положення законопроекту також містять: визначення поняття державної допомоги, нелегітимізованої державної допомоги, неналежного використання державної допомоги; повноваження уповноваженого органу з питань моніторингу та контролю за державною допомогою (уповноваженого органу); процедури розгляду повідомлень про нову державну допомогу, справ про державну допомогу; рішення уповноваженого органу за результатами розгляду повідомлень та справ про державну допомогу.

Згідно із проектом, державна допомога суб'єктам господарювання - це підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів.

Передбачено, що цей закон не поширюється на підтримку:

у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виробництва зброї та військового спорядження для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

господарської діяльності, пов'язаної з: наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг; інвестуванням у об'єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель.

Пропонується також встановити, що державна допомога може мати такі форми: субсидія; списання боргів та штрафних санкцій; компенсація збитків; гарантії, кредити (позики) на пільгових умовах; надання суб'єктам господарювання товарів за цінами нижче ринкових або придбання товарів суб'єктів господарювання за цінами вище ринкових; участь у формуванні статутного капіталу суб'єктів малого та середнього підприємництва за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів на умовах, які були б неприйнятними для приватних інвесторів; інші форми державної допомоги, що покращують фінансовий стан суб'єкта господарювання.

Реалізація положень проекту, вважають народні депутати, забезпечить створення в Україні інституційних, правових та організаційних засад функціонування прозорої системи державної допомоги, що має забезпечити мінімізацію негативного впливу державної допомоги на конкуренцію та міжнародну торгівлю, сприятиме створенню рівних умов діяльності суб'єктів господарювання на товарних ринках України, стимулюватиме державну підтримку регіонального розвитку мало розвинутих регіонів, реалізацію важливих загальнодержавних проектів, технічний розвиток та інновації.



* * *

Комітет з питань європейської інтеграції рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про внесення зміни до Закону "Про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво" (щодо Державного агентства України з питань кіно).

На засіданні зазначалося, що законопроект (реєстр. №0286) розроблено з метою визначення компетентного органу з надання кінематографічним творам статусу продукту спільного виробництва в Україні, шляхом розмежування повноважень між Державним агентством України з питань кіно та Міністерством культури України.

Законопроектом пропонується визначити Державне агентство України з питань кіно компетентним органом з надання кінематографічним творам статусу продукту спільного виробництва в Україні.

Члени Комітету підкреслили, що Європейська конвенція про спільне кінематографічне виробництво належить до переліку договорів Ради Європи.

За висновком Комітету, законопроект відповідає зобов'язанням України в рамках Ради Європи.

Зокрема, згідно з пунктом 5 статті 5 Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво кожна Договірна Держава визначає компетентні органи за допомогою заяви, яку роблять під час підписання або в ході здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти чи свого документа про прийняття, затвердження або приєднання. Будь-коли в подальшому до цієї заяви можуть бути внесені зміни.



* * *

Комітет з питань європейської інтеграції рекомендує парламенту ратифікувати Угоду між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз.

На засіданні зазначалося, що Угода, зокрема, передбачає розширення категорій громадян України, які матимуть право на спрощене оформлення безкоштовних, багаторазових віз (представники неурядових громадських організацій, релігійних громад, професійних об'єднань, учасники офіційних програм ЄС з транскордонного співробітництва), удосконалення порядку оформлення віз для представників засобів масової інформації; визначення чітких термінів дії багаторазових віз, встановлення можливості термінового оформлення віз (протягом 3 діб), а також скасування візового режиму для власників службових паспортів України, після запровадження в них біометричних даних.

Члени Комітету підкреслили, що ратифікація Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз призведе до подальшої лібералізації візового режиму для українців, що подорожують до ЄС, посилення контактів між громадянами України та держав-членів ЄС, що, в свою чергу, сприятиме інтенсифікації двосторонньої співпраці України з ЄС в культурній, гуманітарній, політичній та інших сферах.

Ратифікація Угоди, на думку Комітету, стане важливим кроком у напрямку до майбутнього запровадження ЄС безвізового режиму для українських громадян.

Відповідний законопроект зареєстровано за №0287.



* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать праву Європейського Союзу та міжнародно-правовим зобов'язанням України.

Зокрема, Комітет розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань національної безпеки (реєстр. №11350), метою якого є приведення актів законодавства у відповідність із новою редакцією Воєнної доктрини України.

На засіданні зазначалося, що законопроект за предметом правового регулювання належить до сфери безпекової політики і регулюється у законодавстві Європейського Союзу Договором про функціонування Європейського Союзу, Резолюцією Європейського Парламенту щодо реалізації Європейської стратегії безпеки в контексті європейської політики безпеки та оборони, Статутом Організації Об'єднаних Націй і Статутом Міжнародного Суду.

Комітет дійшов висновку, що законопроект не суперечить праву Європейського Союзу та міжнародно-правовим зобов'язанням України.

Також Комітет розглянув проект закону про метрологію та метрологічну діяльність (реєстр. №11369), метою розроблення якого є розмежування регуляторних, наглядових (контрольних) та господарських функцій у сфері метрології; розмежування адміністративних та господарських адміністративних послуг; гармонізація законодавчих актів у повному обсязі з документами Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML), актами законодавства Європейського Союзу з питань метрології та документами Європейської співпраці із законодавчої метрології (WELMEC); звуження сфери нормативного регулювання метрологічної діяльності; розширення застосування механізмів акредитації для підтвердження компетенції суб'єктів, що здійснюють метрологічну діяльність; створення державної метрологічної інспекції.

Члени Комітету зазначили, що законопроект за предметом правового регулювання належить до сфери технічні правила та стандарти, правовідносини якої регулюються директивами Європейського Парламенту та Ради: 2004/22/ЄС щодо вимірювальних приладів; 98/34/ЄС, яка встановлює процедуру надання інформації в галузі технічних стандартів та регламентів та правил щодо послуг інформаційного суспільства; 2011/17/ЄС, яка відміняє Директиви Ради 71/317/ЕЕС, 71/347/ЕЕС, 71/349/ЕЕС, 74/148/EEC, 75/33/EEC, 76/765/EEC, 76/766/EEC та 86/217/EEC щодо метрології, а також Угодою Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у торгівлі (затверджена Рішенням Ради 94/800/ЄС від 22 грудня 1994 року).

Комітет дійшов висновку, що законопроект не суперечить праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках COT.

Зокрема, підкреслили члени Комітету:

визначення термінів статті 1 проекту закону не суперечить відповідним визначенням термінів статті 4 Директиви 2004/22/ЄС;

цілеспрямованість законодавчого врегулювання метрології у забезпеченні належного контролю якості та безпечності продуктів, захисту життя та охорони здоров'я, що зазначено в статті 4 проекту закону, відповідає статті 2 Директиви 2004/22/ЄС; процес та методики вимірювання, зазначені в статті 8 проекту закону, не суперечать таким підходам до відповідності вимірювання, встановлені в статті 9 Директиви 2004/22/ЄС;

вимоги до національних еталонів та їх статусу (стаття 7 проекту закону) узгоджуються з вимогами до гармонізованих стандартів та нормативної документації статті 13 Директиви 2004/22/ЄС; вимоги до засобів вимірювальної техніки статті 9 проекту закону не суперечать статті 1 та 3 Директиви 2004/22/ЄС;

структура метрологічної служби, яка зазначена в статтях 10-14 проекту закону, не суперечить вимогам до формування такої структури в ЄС, відповідно зазначеним в статтях 12-16 Директиви 2004/22/ЄС;

положення статей 16-20 проекту закону щодо оцінки відповідності органами метрологічної служби, сфера їх обов'язків узгоджуються зі статями 6, 7 Угоди Світової організації торгівлі про технічні бар'єри у торгівлі.



* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про амністію у 2012 році.

Члени Комітету розглянули два законопроекти - подані Кабінетом Міністрів і народним депутатом А.Яценюком відповідно.

Законопроектом (реєстр. №11289), поданим Кабінетом Міністрів, передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які скоїли злочини невеликої тяжкості, або є найбільш незахищеними та вразливими у соціальному плані, а саме: на неповнолітніх, а також жінок та чоловіків, які мають дітей віком до 18-ти років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку визнаних інвалідами, до інвалідів першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання тощо.

Внаслідок застосування амністії згідно з положеннями цього законопроекту з місць позбавлення та обмеження волі передбачається звільнити близько 1,5 тисячі осіб вказаної категорії.

Альтернативним законопроектом (реєстр. №11289-1), поданим народним депутатом А.Яценюком пропонується визначити правові основи звільнення осіб від відбування покарання на підставі акту амністії, механізм взаємодії кримінально-виконавчої служби з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Проектом, зокрема, передбачається застосувати відповідно до умов, визначених Законом "Про застосування амністії в Україні", амністію стосовно індивідуально невизначеної, але чітко окресленої за формальними ознаками категорії осіб.

Документом пропонується оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на найбільш незахищені та соціально вразливі категорії засуджених, зокрема неповнолітніх, вагітних, осіб похилого віку, інвалідів, тощо.

Проектом передбачається зменшити перелік злочинів, вчинення яких унеможливлює застосування амністії.

Крім того, прикінцевими положеннями проекту пропонується внести зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів та Закону "Про застосування амністії в Україні". Необхідність вказаних змін автор аргументував потребою усунути порушення вимог статті 22 Конституції України, допущених у процесі внесення змін до наведених законів у 2011 році.

Члени Комітету, проаналізувавши обидва законопроекти, ухвалили рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу урядовий законопроект.

Народні депутати також пропонують врахувати висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради щодо доцільності застосування амністії до військовослужбовців та осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за протиправні дії у сфері обігу документів, печаток та штампів.

На засіданні Комітету зазначалося, що метою законопроекту (реєстр. №11382), поданого Кабінетом Міністрів, є посилення кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані з обігом документів, печаток і штампів. Зокрема, пропонується збільшити розмір штрафних санкцій та строків обмеження волі. Відповідні зміни передбачається внести до статті 358 Кримінального кодексу України.

Проектом також пропонується скасувати адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 189 "Порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень", 189-2 Порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток"Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Народні депутати під час обговорення звернули увагу на те, що Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1216 внесені зміни до особливого порядку виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян відповідно. З переліку предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, виключено штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи.

Таким чином, наголошували члени Комітету, здійснення контролю за господарською діяльністю з виготовлення штемпельно-граверними майстернями печаток і штампів визнано недоцільним.

Тому, вважають народні депутати, необхідно внести відповідні зміни до чинного законодавства, скасувавши адміністративну відповідальність за протиправні дії у сфері обігу документів, печаток та штампів.

Водночас, зазначалося на засіданні Комітету, уряд вважає за необхідне посилити кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів і бланків та збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

Народні депутати погодилися з необхідністю внесення відповідних змін.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме убезпеченню функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, упорядкує правові засади правозастосовної діяльності органів внутрішніх справ.



* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення зміни до статті 6 Закону "Про державне оборонне замовлення".

Законопроектом (реєстр. №11212), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується встановити, що державні замовники мають погоджувати пропозиції щодо виконання робіт оборонного призначення не тільки з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства оборонного комплексу (як це передбачено чинною нормою), а й з "уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", до складу якого входять зазначені підприємства.

Відповідні зміни передбачається внести до абзацу другого частини четвертої статті 6 Закону "Про державне оборонне замовлення".

Члени Комітету підтримали проект, прийняття якого дозволить забезпечити створення правових підстав щодо врегулювання відносин у сфері планування та формування оборонного замовлення між державними замовниками та уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, підвищення ефективності діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України.



* * *

Комітет з питань охорони здоров'я рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів.

Як зазначалося під час обговорення. проект (реєстр. №11299) розроблено з метою врегулювання питання обігу і маркування харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми (ГМО).

Документ, зокрема, містить пропозиції:

заборонити обіг харчових продуктів, що містять ГМО або отриманих з їх використанням, до моменту здійснення державної реєстрації цих ГМО;

відображати на етикетці харчових продуктів інформацію стосовно ГМО лише у випадках наявності в них зареєстрованих в установленому порядку генетично модифікованих організмів або складових (інгредієнтів), які було вироблено із зареєстрованих ГМО, в обсягах, що перевищують 0,9%.

Члени Комітету наголосили, зокрема, на тому, що такий підхід до маркування продукції з ГМО застосовується у законодавстві країн Європейського Союзу, Російської Федерації, США, Канади та інших країн світу. Зокрема, згідно з вимогами Регламентів Європейського Парламенту і Ради від 22 вересня 2003 року № 1829/2003/ЄС та № 1830/2003/ЄС, харчові продукти, що вироблені з ГМО і містять генетично модифіковані джерела, підлягають обов'язковому маркуванню у випадку, якщо продукт містить понад 0,9% ГМО окремо за компонентами. У випадку, якщо вміст ГМО не перевищує цей рівень, продукт може бути введений на ринок без спеціального маркування.

Учасники обговорення зазначили, що до 2010 року в Україні також було встановлено аналогічні вимоги до маркування продукції з ГМО згідно із відповідною урядовою постановою. Проте, після прийняття законів від 17 грудня 2009 року № 1778-VI "Про внесення змін до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)" та № 1779-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів", в Україні було запроваджено вимогу щодо обов‘язкового маркування усієї харчової продукції написом "без ГМО" або "з ГМО»". На думку членів Комітету, практика застосування норм зазначених законів засвідчила їх неефективність.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання.

Законопроектом (реєстр. №11351) пропонується внести зміни до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якими уточнюється: порядок комплексного проведення планових заходів державного нагляду (контролю); порядок зупинення виробництва (виготовлення) та реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг суб‘єктами господарювання; умови проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Крім цього, передбачається включити до сфери дії цього закону відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Зокрема, чинний закон пропонується доповнити положенням, згідно із яким "у разі відшкодування суб'єктом господарювання шкоди, завданої ним фізичним та юридичним особам, державі, за умови, що за допущені порушення вимог щодо провадження господарської діяльності не встановлено кримінальної відповідальності, позаплановий захід державного нагляду (контролю) не проводиться".

Члени Комітету вважають, що реалізація положень законопроекту дозволить закріпити на законодавчому рівні відповідальність посадових осіб контролюючих органів за недотримання ними процедури здійснення державного нагляду (контролю) та сприятиме розвитку конкуренції і зменшенню адміністративного тиску на суб'єктів господарювання.



* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти Закон "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" з урахуванням пропозицій Президента України.

Закон прийнятий Верховною Радою України 18 вересня 2012 року (реєстр. № 8484).

Законодавчим актом пропонується, зокрема, внести зміни до абзацу першого частини четвертої статті 33 Закону "Про охорону праці", замінивши слова "центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці" словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці".

У разі набрання чинності цим положенням закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, буде наділений повноваженнями щодо здійснення нормотворчої діяльності, розроблення та затвердження правил, норм, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці або змін до них, щодо координації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Президент України зазначив, що такий підхід не відповідає законам "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", які згідно з Конституцією України визначають організацію, повноваження та порядок діяльності Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, закріплюють систему центральних органів виконавчої влади.

Крім того, за Законом "Про центральні органи виконавчої влади" центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в одній чи декількох визначених Президентом України сферах, є міністерство; міністерство як орган, що забезпечує формування державної політики у відповідних сферах, визначає пріоритетні напрями розвитку, забезпечує нормативно-правове регулювання, вправі видавати накази нормативно-правового змісту.

Глава держави пропонує доопрацювати закон, передбачивши покладення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повноважень щодо здійснення нормопроектної діяльності, зокрема, розроблення проектів правил, норм, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці або змін до таких актів, внесення відповідних пропозицій на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у зазначеній сфері.

У цьому зв'язку він пропонує доповнити закон положенням щодо викладення абзацу четвертого частини четвертої статті 33 Закону "Про охорону праці" в такій редакції:

"розробляє проекти правил, норм, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці або змін до них та вносить відповідні пропозиції на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у зазначеній сфері".

Президент України також пропонує переглянути положення абзацу п'ятого частини четвертої статті 33 Закону "Про охорону праці", виключивши з переліку повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повноваження щодо здійснення координації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Глава держави зауважив також, що поза увагою закону залишилися чинні норми частини четвертої статті 28 та частини першої статті 43 Закону "Про охорону праці", в яких визначаються окремі повноваження "органів державного нагляду за охороною праці" та "органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці".

"Відсутність комплексного вирішення питання щодо державного управління охороною праці в частині позначення відповідних центральних органів виконавчої влади на практиці ускладнить належне регулювання у цій сфері", - вважає Глава держави.

Президент України пропонує при внесенні змін до Закону "Про охорону праці" забезпечити послідовне, комплексне вирішення питання щодо державного управління охороною праці.

Члени Комітету погодилися із зауваженнями Президента України і пропонують врахувати його пропозиції.



* * *

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


Голова Верховної Ради України Володимир Литвин сумнівається у можливості "обнуління" партійних списків і списків кандидатів-мажоритарщиків.

"Думаю, що "обнуління" списків не буде. Це зробити доволі непросто, особливо у частині мажоритарщиків, які пройшли складні випробування і склали цей іспит з позитивним результатом", - сказав В.Литвин у понеділок, відповідаючи на запитання журналістів після засідання Погоджувальної ради, додавши: "Думаю, що емоції вщухнуть".

Подібні ініціативи керівник парламенту вважає "сумнівними експериментами, до яких не варто вдаватись". "Тим більше що постає питання про фінансування наступних виборів. Хто прийме рішення про виділення величезної суми коштів для їх проведення?", - сказав він, зазначивши, що необхідно проаналізувати, якою буде ситуація всередині країни у разі прийняття рішення про нові вибори.

Разом з тим, В.Литвин вважає цілком очевидним, що або нинішній склад парламенту, або Верховна Рада нового скликання повернуться до питання щодо створення Тимчасової слідчої комісії, яка б дослідила всі факти порушень під час виборчої кампанії. "Бажано, щоб на цю проблему подивилися комплексно, у тому числі у частині ефективності закону про вибори народних депутатів", - зауважив він.

"Сподіваюсь, що підсумки будуть підведені, результати опубліковані, внесені зміни до Регламенту Верховної Ради України для того, щоб можна було створити робочу групу, яка б зайнялася питаннями підготовки установчого засідання новообраного парламенту", - підсумував Голова Верховної Ради.

(Прес-служба)

* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підтверджує свою позицію щодо необхідності ухвалення Державного бюджету на 2013 рік нинішнім складом парламенту.

Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів у понеділок після Погоджувальної ради голів фракцій та керівників комітетів. "Нинішня Верховна Рада повинна була б продемонструвати принциповість у плані прийняття бюджету на 2013 рік", - зазначив В.Литвин. "Розуміння цього є у всіх", - наголосив він, зазначивши, що цю тему він обговорював і з Президентом України, і з Прем'єр-Міністром України.

Ухвалення Державного бюджету нинішнім складом парламенту, на переконання В.Литвина, потрібно з огляду на те, що перспектива ухвалення цього документу більшістю новообраної Верховної Ради найближчим часом – "це ілюзія". Керівник парламенту наголосив, що "країна і люди не можуть чекати, поки депутати знайдуть спільні позиції в залі". При цьому він зауважив, що існуючий "високий накал емоцій" спричинятиме складнощі у частині прийняття будь-яких рішень у Верховній Раді.



(Прес-служба)

* * *

Відповідно до календарного плану, Верховна Рада України повинна працювати ще три пленарні тижні. На це звернув увагу Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідаючи на запитання журналістів у понеділок.

Він зауважив, що часовий розрив між 28 жовтня і початком роботи новообраної Верховної Ради досить тривалий. В.Литвин нагадав, що відповідно до закону до 12 листопада Центральна виборча комісія повинна встановити остаточні результати виборів, після чого усі незгодні мають право протягом п'яти днів подати власні обґрунтування до Вищого Адміністративного суду, який за два дні має розглянути це питання, хоча, сказав, він, "є певні часові розбіжності у термінах". Попри все, зазначив керівник парламенту, не пізніше 20 листопада ЦВК повинна офіційно оприлюднити результати виборів у офіційних виданнях, після цього кандидати у народні депутати, які суміщають свої мандати з іншими видами діяльності, які забороняє Конституція, повинні визначитися. Отже нова Верховна Рада маже зібратися не скоріше 10 грудня, а з урахуванням усіх термінів - 17 грудня", - підсумував В.Литвин.

В.Литвин зазначив, що з 1990 року Верховна Рада України не проводила пленарних засідань після того, як відбувалися парламентські вибори: "Кілька разів проводилися прощальні засідання, усі фотографувалися і розходилися кожен своєю широкою дорогою".



(Прес-служба)

* * *



<< попередня сторінка