Сутність гри як засобу фізичного виховання старших дошкільників - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Фізичного виховання І спорту україни саїнчук микола миколайович 3 444.44kb.
Моральне виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки 1 292kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 1 173.96kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 6 788.34kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 8 1753.68kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 10 1661.67kb.
Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 1 174.62kb.
Варіативний модуль з плавання для навчальної програми з фізичної... 1 184.99kb.
Звіт роботи методичного об'єднання вчителів фізичного виховання До... 1 21.2kb.
Історичні аспекти фізичного виховання в нту 3 565.54kb.
Будинок творчості дітей та юнацтва 1 184.08kb.
Поведінка школярів, що відхиляється від норми 1 211.05kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Сутність гри як засобу фізичного виховання старших дошкільників - сторінка №1/1
І.В. Львова

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент О.С.Соколовська

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
СУТНІСТЬ ГРИ ЯК ЗАСОБУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Дошкільний період є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні фізичного здоров'я і культурних навиків, що забезпечують його вдосконалення, зміцнення і збереження в майбутньому. Саме тому фізичне виховання дошкільників повинне формувати рівень здоров'я дитини і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини, в які входить наступне: позитивне відношення дітей до фізичних вправ, ігор і загартовуючих процедур, до правил особистої гігієни, дотримання режиму дня, початкові знання та пізнавальний інтерес до фізичної культури; початкові навички природних рухів загально-розвиваючого характеру, основи ритміки, правильної постави, уміння орієнтуватися в просторі, участь в колективних діях (іграх, танцях і святах), культура поведінки, самостійність, організованість і дисциплінованість, навички самообслуговування, догляду за інвентарем для занять. Зміни, що відбулися в політичному та освітньому устрої країни, потребують нових підходів у вирішенні даної проблеми.

Закони України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Національна доктрина розвитку освіти», Базовий компонент дошкільної освіти спрямовані на фізичне виховання дошкільників, на охорону та зміцнення психічного і фізичного здоров'я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво-необхідних рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров'я.

Недостатня оздоровча спрямованість навчально-виховного процесу загалом і фізичного виховання зокрема у дошкільних навчальних закладах зумовлюється різними причинами: перевантаженням дітей заняттями, скороченням прогулянок на свіжому повітрі через збільшення тривалості занять, незбалансованим харчуванням, проведенням занять без урахування хронобіологічних ритмів дітей, їх типів, психофізіологічних вікових особливостей, можливостей рухливих ігор.

Дошкільне дитинство здавна називають віком гри. Деякі вчені вбачали джерела гри дитини в її природних прагненнях до відпочинку, використання «надлишку сил», до вправляння інстинктивних, механізмів, потрібних для майбутнього життя, до одержання задоволення тощо. Загалом для них характерним є натуралістичне розуміння гри дитини як інстинктивного за своєю природою явища, ігнорування якісної різниці між грою тварин й ігровою діяльністю людської дитини, історичного походження специфічних особливостей останньої. Були й спроби вийти за межі натуралістичного тлумачення походження гри дитини. Автори цих спроб (П. Лесгафт, К. Ушинський) намагалися показати значення суспільного середовища в розвитку дитячих ігор, зокрема важливу роль праці в становленні їх змісту (Г. Плеханов).

Гра як соціальне явище, що виникло в процесі історичного розвитку людства з трудових дій, відображає реальну дійсність, удосконалюється з розвитком відносин “людина — суспільство”. Вона є активною, свідомою, цілеспрямованою діяльністю, яка втілює потребу дитини в активності [4, с. 305].

Психологи, розглядаючи гру як провідну діяльність дошкільника, виходять з визнання соціальної обумовленості її розвитку (П. Блонський, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Лєонтьєв). Гра соціальна за своїм походженням і змістом, вона є історичним утворенням, пов'язаним з розвитком суспільства, його культури. Гра — особлива форма життя дитини в суспільстві, причому справжнього життя, дуже важливого для неї. Вона являє собою діяльність, в якій діти виконують ролі дорослих, відтворюючи в ігрових умовах їх життя, працю та стосунки між ними. Через гру діти дошкільного віку задовольняють свої потреби у спілкуванні з дорослими, у спільному житті з ними.

Гра зароджується в дитини ще в ранньому віці. З переходом до дошкільного віку усвідомлюваний дитиною світ значно розширюється. До нього входять не тільки предмети і явища найближчого оточення, а й ширше коло предметів, з якими діють дорослі і які ще не доступні дитині. Водночас зростає її тенденція до самостійності. Дитина відкриває для себе світ дорослих і прагне в ньому жити [3, с. 91].

В грі формуються всі сторони особистості дитини, відбуваються значні зміни у її психіці, що сприяють переходу до нової, вищої, стадії розвитку. Цим пояснюються величезні виховні можливості гри, які багато в чому залежать від професійної майстерності педагога.

Також гра посідає щільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби.

Л. Виготський вважав, ігрова діяльність, як основна діяльність тісно пов’язана із розвитком особистості дошкільника, вона обумовлює важливі зміни у психічних процесах особистості дитини, яка розвивається, а також є «джерелом розвитку і створює зону найближчого розвитку» [1, с. 17].

У грі є всі необхідні умови для виявлення життєвої позиції дитини. Основним мотивом ігрової діяльності є потреба пережити важливі для дитини сторони діяльності. На думку видатного педагога К. Ушинського, гра – це самостійна діяльність дітей, що відкриває їм шлях до перетворення навколишнього, до активних дій. Він писав, що «В дійсності дитя, не більш ніж дитя. Істота, що не має ніякої самостійності, сліпо і самовіддано захоплена плином життя; у грі ж дитя вже зріла людина, що потребує свої сили і самостійно розпоряджується своїми ж творіннями»[5, с. 251].



Отже, ефективне фізичне виховання старших дошкільників відбудеться саме під впливом гри.
Література

  1. Богініч О. Л. Фізичне виховання дошкільників засобами гри: Навч. – метод. посіб.- К.:Шк.світ, 2007. – 120 с.

  2. Бурова А. П. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку – Тернопіль: Мандрівець, 2010. - 256 с.

  3. Костюк Г. С. Вікова психологія – К.: Радянська школа. 1976. - 270 с.

  4. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка / Т.І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2006. – 456 с.

  5. Ушинский К. Д.Человек как предмет воспитания. Собр. сочинений//: В 8 т-. М.-Л., 1950. Т.1. – 440 с.

  6. Хухлаєва Д. В. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку К.: Вища школа, 1979 – 200 с.