Світайло Ніна Дмитрівна, к філос н., доц., Павленко Володимир Петрович,ст викл., Сумський державний університет «демографічний перех - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міністерство охорони здоров’я україни державний вищий навчальний... 2 382.12kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий... 1 41.76kb.
С. К. Фурман >11. 01. 2013 порядок денний 1 9.61kb.
Міністерство охорони здоров’я україни державний вищий навчальний... 3 739.71kb.
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2013 Міністерство... 16 2011.36kb.
Сумський державний університет гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм 6 1127.4kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий... 1 50.97kb.
Програма навчальної дисципліни історія української культури 3 690.75kb.
Навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного... 9 2462.62kb.
Програма з курсу "Історія української культури" для студентів 2 377.36kb.
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет 11 2294.13kb.
Методичні рекомендації щодо викладання географії та економіки у 2012/13... 1 17.57kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Світайло Ніна Дмитрівна, к філос н., доц., Павленко Володимир Петрович,ст викл., - сторінка №1/1
Світайло Ніна Дмитрівна, к. філос.н., доц.,

Павленко Володимир Петрович,ст. викл.,

Сумський державний університет
«ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПЕРЕХІД» ТА ЗМІНИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ

Східна Європа, нарівні з іншими країнами Євросоюзу вийшла із стану так званої демографічної рівноваги між високою народжуваністю та високою смертністю, наслідком якої була порівняно молода вікова структура суспільства, і поступово переходить до нового типу рівноваги – із низькою смертністю та низькою народжуваністю, а відтак і старою віковою структурою. Цей демографічний перехід є закономірним, хоча і тяжким випробуванням для нових демократичних країн, адже вимагає від них зміни принципів і механізмів пенсійного й соціального забезпечення, знаходження нових можливостей збільшення державного бюджету і залучення нових ресурсів у сферу суспільного виробництва, інтенсифікації цього виробництва, а значить і підвищення соціальної мобільності (як географічної, горизонтальної, так і вертикальної, між соціальними класами) і, зрештою, політичної децентралізації та модернізації. І це найменше, що треба зробити, аби уникнути соціальної, економічної та політичної деградації.

І ці зміни зовсім не є неможливими або малоімовірними, зокрема для України. Навпаки, саме вони і задекларовані у якості державних цілей та пріоритетів (серед яких і євроінтеграція), і саме вони реалізуються у всіх тих реформах і зрушеннях, що їх зазнає Україна протягом останніх десятиліть. Можна навіть сказати, що ці зміни неминучі, і вони обов’язково відбудуться, хочемо ми цього чи ні. А тому питання має ставитись не так: погані це зміни чи добрі, а тим більше – як їм протидіяти. Питання лише в тому, що несуть нам ці зміни і як правильніше до них підготуватись. Отже, якщо відкинути драматичні заяви про депопуляцію і прогнози зникнення народів і країн, то залишиться сухе наукове питання: як дані зрушення відіб’ються на соціальному значенні і соціальній ролі різних верств населення, і зокрема – чоловіків та жінок.

Детальніший аналіз дозволяє простежити таку картину гендерних трансформацій. Раніше роль жінки практично повністю зводилась до народження дітей, і саме їх кількість та здоров’я допомагали розвитку суспільства. А отже, її інша роль у суспільному виробництві не була необхідною, а навіть була зайвою. Відтак, складались стереотипи про природність для жінки ролі домогосподарки і її нездатність до ділового, службового просування, успішної кар’єри.

Сьогодні, як показують країни, що далеко посунулись на шляху демографічного переходу (Europe in figures — Eurostat yearbook 2010) жінки заводять сім’ю і дітей набагато пізніше, і кількість дітей мають, зазвичай, мінімальну. А, отже, жінки і хочуть, і навіть повинні, приймати активну участь у суспільному виробництві, і робити самостійну кар'єру у різних сферах життя – науці, бізнесі, політиці. У цьому новому типі демографічної рівноваги зростає питома вага людей старшого віку, а серед них зростає і кількість жінок. Тим самим збільшується і соціальна необхідність суспільної активності жінок, у т.ч. і старшого віку. Водночас, така активність неминуче означатиме зменшення часу, який жінки можуть і будуть витрачати на родину, виховання дітей, інші домашньо-побутові справи. Наразі такі зміни в Україні насправді мають місце і призводять до вельми негативних явищ, таких як збільшення кількості дітей, що залишаються без достатнього сімейного піклування і уваги, кількості неповноцінних, «занедбаних» сімей тощо. І причиною цього є те, що певні сімейні і виховні функції, які жінки перестають виконувати у попередньому обсязі, чоловіки на себе наразі не беруть, вважаючи їх жіночими і недостойними та принизливими для їх соціального статусу.

Отже, логічно було б не лише припустити, але й стверджувати, що соціальний статус сімейно-домашньої роботи, у тому числі по вихованню дітей, потрібно терміново підвищувати, адже очікувати повернення «жінок у родину» не варто,- цей процес є незворотнім.



Варто підкреслити, що при розгляді проблем гендерної рівності потрібно не зосереджуватись лише на вимогах збільшення представництва жінок у органах влади, в бізнесі, на кервних посадах в усіх сферах суспільного життя. Більш системний погляд на ці процеси вимагає врахування того, що жінка об’єктивно полишає певні соціальні ролі, які виконувала до цього часу, а, значить, ці ролі і функції мають бути перекладені на чоловіків. А для того, щоб чоловіки опанували ці ролі і ефективно виконували нові для них функції, держава і громадськість повинні набагато більше уваги і пошани надавати родинно-домашній роботі, а також передбачити і реальні матеріальні стимули для тих, хто нею займається.

Цілеспрямована державна політика у напрямку більш активного залучення чоловіків до виконання родинно-виховної роботи окупить будь-які затрати, оскільки зменшить кількість зруйнованих сімей і соціально дезадаптованих дітей, а також надасть жінкам більше можливостей для дійсно активної і повноцінної трудової та громадської діяльності. А це, у свою чергу, дозволить мінімізувати соціальну напругу у суспільстві, викликану переходом до нового типу демографічної рівноваги.