Видання містить художні твори, публікації з періодичних видань про життя та творчість видатного українського письменника, байкаря - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Видання містить художні твори, публікації з періодичних видань про життя та творчість - сторінка №1/1
Бібліографічний нарис присвячений 200 – річчю від дня народження Євгена Павловича Гребінки .

Видання містить художні твори, публікації з періодичних видань про життя та творчість видатного українського письменника, байкаря.

Укладач: Орловська Л.В.

Відповідальний за випуск: Козленко Н.А.

Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати iсторiю Малоросiï, придивитися до характерiв ïï героïв, прислухатися до ïï пісень, де ремство душi виливається в


таких жалiбних звуках, як пiсня степовоï чайки, як стогiн матерi над могилою сина, i ви думаєте: невже народ з таким залiзним характером, з такими глибокими почуттями може лише смiятися?

/Є. Гребiнка/


Народився майбутній байкар 2 лютого 1812р. на хуторі Убіжище Пирятинського повiту на Полтавщині у сім'ї вiдставного штаб-ротмiстра Павла Iвановича Гребiнки. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 — 1831), тут розпочалася його літературна діяльність.
Значний вплив на формування Гребінки, як майбутнього письменника, мала його активна участь у літературному житті гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обговорювалися літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера гімназистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один із них виходив за участю Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням сучасників, з'являлися його твори, переважно сатиричні. Згодом він став основним співробітником рукописного журналу “Аматузія”.

Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого полку, Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею. У цей час з'являються друком його окремі байки, уривки з перекладу “Полтави” О.Пушкіна.

З кінця 30-х рр. Є Гребінка виступає як невтомний організатор українських літературних сил.

Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще в Ніжині, є переклад українською мовою “ Полтави ” О.Пушкіна (Петербург, 1836). Свій переклад Є Гребінка назвав “ вільним ”; це виявилося, зокрема, у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких подробиць, у трактуванні окремих образів тощо.

Гребінці належить також кілька українських ліричних поезій, що виникли на ґрунті народної творчості (“ Човен ” (1833), “ Українська мелодія ”,

“Заквітчалася дівчина...”, “Маруся ” та інші).

У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав'язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема О. Пушкіним, І. Криловим, І. Тургенєвим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори у себе вдома.
У Петербурзі Є. Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає зі своїми творами на сторінках “Современника”, “Отечественных записок”, “Литературной газеты”, “Утренней зари” та інші.

Велику роль відіграв Є. Гребінка в житті та в творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі та виданні «Кобзаря» (1840).

На літературних вечорах у Гребінки Т. Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами російської культури.
З 1837 року працює вчителем росiйськоï мови у Дворянському полку.
Популярність Є. Гребінці як прозаїку принесла збірка “Рассказы пирятинца” (1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному дусі за фольклорними мотивами — українськими народними легендами, казками, переказами.

Збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск ïх у додатках до журналу "Отечественные записки". Одержавши відмову, iз зібраних для додатків матеріалів, укладає альманах "Ластiвка", який вийшов 27 квітня 1841 року. На сторінках альманаху були опубліковані твори Т. Шевченка, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Н. Забіли та інших авторів. Тут же було вміщено два напівбелетристичних нариси Гребінки — передмова “ Так собі до земляків ” і післямова “ До зобачення ”. Упорядкований і надрукований Є. Гребінкою альманах «Ластівка» (1841) засвідчив існування літератури українською мовою.

З українською тематикою пов'язані також повість “Нежинский полковник Золотаренко” (1842) (в основу повісті покладені історичні події, що відбувалися одразу після возз'єднання України з Росією) та роман “Чайковский” (1843), що є одним із значних досягнень Гребінки-прозаїка.

Того ж року в журналі "Отечественные записки" вийшла Гребiнчина повість "Записки студента"”, написані у формі щоденника і присвячені темі “Маленької людини” ( ця ж тема порушується у романі “Доктор”), а в "Утренней заре" - повість "Кулик".


1842 року пише повiсть "Сеня".
У 1843 роцi Гребінка вiдвiдав Україну, був у Харкові, разом з Т.Шевченком побував у маєтку Т.Волховськоï в селі Мосiвцi. Того ж року в журналі "Отечественные записки" надруковано роман "Чайковський" з епіграфами, взятими iз Шевченкових творів.
1844 року Є. Гребінка одружився з Марією Василівною Ростенберг. Того ж року вийшов його роман "Доктор".
1845 року познайомився з П. Кулiшем, написав нарис "Петербургская сторона".
У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли повість "Заборов" та "Приключения синей ассигнации". В цей період з’явилися також повісті “Лука Прохорович”, “Верное лекарство”, “Сила Кондратьев” ( надрукована в “Современнике”), кілька нарисів: “Петербургская сторона”, “Провинциал в столице”, “Хвастун” та інші.

З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. До кінця 1848 року він видав вiсiм томів.

Помер Гребінка 3 грудня 1848 року в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали.

Видатні люди про Гребінку

Його сатира не широка і не їдка, хоч зовсім не безідейна, гумор вільний і далекий від шаржу...”.



/I .Франко/
Кажуть, що до сатири Гребінка рідко сягає. Так, але буває й гумор, що б'є досить сильно і влучно, і цей гумор має у Гребінки безперечно національний, не позбавлений лукавості характер”.

/М. Рильський/


Як байкописець, займає Гребiнка визначне мiсце в нашiм письменствi. Його байки визначаються ярким нацiональним i навiть спецiально лiвобережним украïнським колоритом, здоровим гумором i не менш здоровою суспiльною i лiберальною тенденцiєю. Вiн йшов шляхом, прокладеним в росiйськiй лiтературi Криловим, але йшов досить самостiйно, не наслiдуючи Крилова, вносячи в своï байки украïнський пейзаж i свiтогляд украïнського мужика”.

/I. Франко/


Увiбравши народнi традицiï, творчо сприйнявши досвiд Крилова, Сковороди, Гулака-Артемовського та iнших попередникiв, прямуючи шляхом реалiзму i народностi, Гребiнка пiднiс байку до нового, вищого рiвня, що мало велике значення для розвитку новоï украïнськоï лiтератури та лiтературноï мови”.

/М. Рильський/







Про Гребінку Є. П.


  1. Євген Гребінка (1812 - 1848) //Топська М. Любов – наснага, любов – журба... – Донецьк, 2007. – с.57-79.




  1. Гребенка Е.П. //Русские писатели А-Л. т-1. – М.: Просвещение, 1990. – с.216-217.




  1. Гребінка Євген Павлович //Шаров І. 100 видатних імен України. – К.: Альтернатива, 1999. – с.97-101.




  1. Деркач Б.А. Євген Гребінка // Історія української літератури XIX століття: У 3 кн. Кн.1: Навч. посібник/ За ред. М.Т. Яценка. – К.: Либідь, 1995. – с.188-211.



Твори Гребінки Є. П.



  1. Гребінка Є. Рибалка //Український сатирикон: Зб. сатир-х та гум-х творів укр. пись-в. К.: Веселка, 2000. – с. 226-227.




  1. Гребінка Є. Дядько на дзвониці //Український сатирикон: Зб. сатир-х та гум-х творів кр. пись-в. - К.: Веселка, 2000. – с. 227.




  1. Гребінка Є. Школяр Денис //Український сатирикон: Зб. сатир-х та гум-х творів укр. пись-в. - К.: Веселка, 2000. – с. 226.




  1. Гребінка Є. Ведмежий суд //Український сатирикон: Зб. сатир-х та гум-х творів укр. пись-в. - К.: Веселка, 2000. – с.226.




  1. Гребінка Є. Віл //Обрії. – К.: Радянська школа, 1991. – с. 18-19.




  1. Гребінка Є. Вовк та вогонь //Обрії. – К.: Радянська школа, 1991. – с. 19-20.




  1. Гребінка Є. Мачуха і панночка // Срібна книга казок. - К.: Веселка, 1992. – с. 70-80.




  1. Гребінка Є. Козак на чужині // Дзвінок з минулого. - К.: Веселка, 1991. – с. 85.




  1. Гребінка Євген (1812 - 1848) //Шляхи сподівань. – К.: Грамота, 2003. – с. 99-106.