Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянсько - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська... 1 347.02kb.
Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська... 1 259.07kb.
Система роботи вчителя фізики комунального закладу освіти «Березнуватівська... 1 115.41kb.
Уроку на тему: «Що може комп’ютер» 1 54.39kb.
Полятикіна Любов Павлівна, вчитель української мови та літератури... 3 424.64kb.
Відділ освіти Валківської районної державної адміністрації Огульцівська... 3 463.63kb.
Відділ освіти солонянської районної державної адміністрації 1 65.57kb.
Огір Н. М. вчитель вищої категорії кзо «Середня загальноосвітня школа... 1 149.68kb.
Річний план комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня... 9 2609.2kb.
Розпорядження голови районної державної адміністрації 24. 05. 1 155.12kb.
Запит цінових пропозицій Замовник 1 22.66kb.
Вихованість відчиняє двері і серця 1 118.6kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Відділ освіти Солонянської державної адміністрації кзо «Миропільська неповна середня - сторінка №1/1
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відділ освіти Солонянської державної адміністрації


КЗО «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»



Борисова Тетяна Володимирівна
вчитель початкових класів
Солоне

2011


Борисова Тетяна Володимирівна

вчитель початкових класів

КЗО «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»

З досвіду роботи «Методика проведення екскурсій»/30 ст.

В даному посібнику зібрано матеріал, який дає можливість озброювати школярів уявленням про навколишній світ.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину.

Шепіт зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дороге серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.

Але від природи ми отримуємо не тільки естетичну насолоду, а й цілющі поживні плоди.

Ще на ранніх етапах розвитку людини головним джерелом її харчування були рослини. Збираючи різноманітні коріння, трави, плоди, наші пращури намагалися за їх допомогою не тільки вгамувати почуття голоду, а й позбутися різних хвороб.

При організації туристсько-краєзнавчої роботи я проводила екскурсії в природу, різноманітні досліди, спостереження за рослинним і тваринним світом нашої місцевості. Мною були проведенні такі екскурсії: «Знайомство з квітковими рослинами», «Умови існування рослин і тварин нашого краю», «Різноманітність рослинного світу», «Спостереження за рослинами, тваринами, погідними умовами свого краю».

Перед проведенням екскурсії я ознайомлювала екскурсантів з темою, метою екскурсії, її планом, з тим обсягом знань, який отримають учні під час екскурсії. На екскурсії я розташовувала дітей так, щоб усі бачили той об’єкт, який вивчається. Де, як не на екскурсії, я могла б підняти питання про необхідність дбайливого ставлення до рослин. Я знаходила і показувала учням, як пошкоджена кора дерева чи обламана гілка позначається на житті рослини. Прикладом була молода осика, на якій кільцями знята кора, і молоді клени із зламаними верхівками.

Отже, під час екскурсії, я виховувала в учнів почуття відповідальності за рідну природу.

Велику роль в екскурсії відіграло розуміння прекрасного в природі. Засобами естетичного виховання при цьому була сама природа. Діти, особливо молодші школярі, часто не бачать, не помічають як краси навколишньої природи в цілому, так і окремих її компонентів. Тут мало дивитись - треба вміти бачити, мало слухати - треба ще й почути. Тому ми з учнями подорожували у світ природи в такий час і в такі місця, де можна було б забезпечити багатство сприймань красиве в навколишній природі є всюди – треба тільки вміти відкрити дітям цю красу. Отже, моїм завданням було включити в процес сприймання учнями природу всі органи чуттів: зір, слух, дотик. Ставила перед дітьми завдання, які спрямували їхню увагу на естетичні властивості об’єктів природи, зацікавлювали їх, стимулювали до порівнянь. У відповідний момент я обов’язково звертала увагу на форму різних рослин, на строкату ковдру луків, на посадку, що зеленіє вдалині, на темний перед дощем ставок, на грозові хмари, веселку після дощу та ін.

Естетичні почуття учнів виникали і при сприйманні ароматів природи. Діти відчули і медовий запах липи, і солодкуватий – білої акації, і ледь гіркуватий – клена, вдихнули тонкі пахощі розмаїття дикорослих квітів: васильків, льону, ромашки, грициків.



..

Адже сприйняття запахів збагачує естетичні почуття дитини.



Крім того, я придумувала до кожної теми екскурсії досліди, короткочасні та тривалі спостереження, практичні роботи, які приводили до цікавих висновків. Під час їх проведення я звертала увагу учнів на запах, колір рослин, яку вони розглядали. Це допомагало розпізнати рослини. Для повторення вивченого матеріалу я використовувала вікторину. Це не тільки цікава гра, яка розширювала кругозір дітей. Деякою мірою вона сприяла перевірці знань, що одержали учні під час екскурсії.





Мандрівка

у водне королівство

Мета. Узагальнити та закріпити знання дітей про воду, її стани, про явища природи, пов’язані з водою, поняття про шкідливість вживання брудної води, важливості води для всього живого на нашій планеті; виховувати чуйність, дбайливість, бережливе ставлення до води.

Обладнання. Глобус, водоймище, прозорий посуд, паперовий фільтр, папір.

Хід заняття

(На столі стоїть глобус, у кутку імітоване водоймище, в

ньому схований водяний).

Вчитель. Діти, подивіться, будь ласка, що я вам принесла. Хто знає, що це? (Глобус).

Зараз я покручу глобус, а ви побачите більше? Чому? Що позначено на глобусі блакитним кольором?

(У кімнаті гасне світло, лунає шум, виблискує сяйво. Влітає невідомий предмет).

Вчитель. Ой, діти, що це таке ? Щось дивне. Навіть я ще такого не бачила. Давайте разом з вами з’ясуємо, що це за річ.

(Педагог бере «головоломку», роздивляється і ніби випадково суміщає деталі одного кольору. У групі під звук булькаючої води з’являється водяник).



Водяник. Хто це посмів мене потурбував в моєму водяному королівстві? І що вам від мене потрібно? Вчитель. Вибачте нас, будь ласка, ваша водяна величність, але ми не хотіли вас турбувати. Ми самі не знаємо, чому до вас потрапили якщо буде ваша ласка, може ви нам допоможете потрапити додому? Подивіться ось на це.(Показує «головоломку»).
Водяник. Так, я знаю, що це таке. Це мій помічник і розвідник. Ця головоломка літає по різних місцях і

Дізнається, як люди ставляться до моєї улюблениці – водиці, чи бережуть її та що про неї знають. І якщо головоломці здається, що водицю ображають, не бережуть, я збираю кривдників до себе. Тому, якщо на своєму шляху в казку ви зустрінете казкових мешканців і зумієте їм допомогти, навчите любити та поважати водицю, так і бути, я всіх відпущу додому. Я так люблю водицю, п’ю її щодня діжками, ніжуся під дощиком, сніг їм ложками замість морозива і навіть живу у ній.

(Опускається у «воду» і булькає у ній).

Вчитель. Ой, мигає різними кольорами наша чарівна головоломка. Вона кличе нас у подорож.

(З’являється дідусь із казки «Ріпка». Він дуже засмучений).



Вчитель. Доброго дня, дідусю! Чому ти такий засмучений?

Дід. Та ось посадив ріпку. І сонечко світить та гріє, і земельку я розпушив, добрив насипав, а ріпка моя не росте. Яне можу зрозуміти чому. Може, малята мені підкажуть, що я забув зробити?

(Діти говорять, що дідусь забув полити ріпку. Ніхто не може жити без води).



Вчитель. І не тільки рослини, тварини, але й людина без води жити не може. А що таке вода? (Рідина).

Давайте спробуємо дізнатись про водичку більше. Візьміть скляночки з водою і понюхайте. Чи має вона запах? (Ні).

А тепер спробуйте на смак. (Не має смаку).

Ось вона яка, рідина без запаху і смаку, а без неї не може бути життя на Землі.

А з чого беруть водичку тварини? (З трави, п’ють воду).

А як ви гадаєте, ми з вами багато споживаємо води? Щоб про це дізнатись, проведемо дослід.

Вранці ми з вами п’ємо чай. (Вилити у трилітрову банку чай чи каву). Обідаючи, споживаємо бульйон або юшку з супу, борщу. (Злити юшку в банку). П’ємо компот. (Вилити). Під час вечері знову п’ємо сік, молоко, чай. Ще протягом дня ми їмо фрукти, овочеві салати. Ось зібраний сік із яблук, моркви, капусти. Цей сік ми теж виллємо в банку. А ще я додам сюди звичайної питної води, яку ми п’єио, коли відчуваємо спрагу. Дивіться, скільки рідини потрібно людині щодня, щоб нормально житии і працювати, відпочивати, добре почуватися.

Тепер ти, дідусю, зрозумів, чому не росте ріпка?



Дідусь. Спасибі, любі малята. Піду поливати ріпку.

Адже Водяник тепер відпустить мене додому.



Вчитель. Знову світиться головоломка – кличе нас до нового випробування.

(З’являється Іванко з казки «Сестриця Оленка та братець Іванко»).



Івасик. Куди це поділась моя сестриця Оленка? Мені так хочеться пити, а криниці я ніде не бачу. Мабуть, я

нап’юся з цього козячого копитця. (Нахиляється).



Вчитель. Івасику, що ти збираєшся робити? Невже справді будеш пити цю воду?

Івасик. Угу, а що, не можна?

Вчитель. Діти, чому не можна пити воду з копитця?

Зараз ми покажемо, яка водиця в копитці. Хай на власні очі побачить та запам’ятає.

(Дослід по очищенню води).

Івасик. Більше я ніколи не буду пити воду з калюжі.

Водяник. Які ви, малята, розумні та сміливі, я вами задоволений, тому Івасика відпущу додому. А ви мені ще не все про водицю розповіли.

Вчитель. Діти, наша головоломка знову світиться. Напевно, щось нам хоче повідомити.

(Заходить Снігуронька).



Снігуронька. Добрий день, діти! На подвір’ї так сумно, моїх подруг сніжинок немає. От я і вирішила зайти до вас у гості, трішки погратися. Можна? (Гра). Ой, лишенько! Що це зі мною діється? (З рук капає вода).

Щось я почуваю себе недобре.



Вчитель. Діти, що це з нашою Снігурочкою? (Вона тане).

А чому це відбувається?

Як ми можемо допомогти Снігуроньці? (Сховати в холодильник, вивести на вулицю).
Снігуронька. Спасибі за поміч. І поки я не перетворилася на водичку, а потім на хмарку, вирушаю у дорогу. До побачення!

Вчитель. Ваша водяна величносте, тепер ви нас відпустите додому?

Водяник (хлипає). Ви мене зовсім розчулили. Які ви добрі та розумні. Я до вас так звик, що не хочу від себе відпускати, (Подумав). Ну добре, я вас відпущу, але спочатку ви відповісте на декілька запитань, а на згадку про себе залишите щось.


  • Кому дуже потрібна вода для життя?

  • Що необхідно робити, щоб вода була чистою?

  • Як слід берегти воду? В якій воді приємніше купатись у річці?

  • Що станеться, якщо зникне чиста вода?

Які молодці. Відповіли на всі мої запитання.

Вчитель. Наші діти вміють дуже добре малювати водяні малюнки, вони не прості, а чарівні, бо

виконуються з допомогою нашої чарівної водички.

(Вчитель пояснює, діти приступають до малювання по мокрому та з використанням мильних бульбашок.

Дарують роботи Водянику).



Прогулянка до чарівного лісу

Мета. Закріпити знання віршів про природу, про умови, необхідні для життя та росту рослин; розвивати кмітливість, творчі та художні здібності, фантазію, пам’ять; виховувати любов до природи, цікавість.

Обладнання. Фізкультурні перешкоди, ліс, скринька, таблиці.

Хід заняття

Вчитель. Діти, сьогодні ми вирушаємо у цікаву, веселу мандрівку до лісу. На своєму шляху зустрінемо багато дивного і цікавого. Ми підемо з вами не просто в ліс, а в чарівний ліс, але щоб дістатися до чарівного лісу, треба пройти по ось такій стежині. Тільки сміливі, сильні зможуть здолати всі перешкоди. Ну що, вирушаємо?

(Гра «Подолай перешкоди»).



Вчитель. Молодці, малята, всі подолали важкі перешкоди. Ой, подивіться, куди ми з вами потрапили.

Який яскравий, чарівний ліс. Вам тут подобається?

А яке повітря в лісі? Чисте, свіже. Чи легко вам дихається?

(Чути голоси сполоханих пташок).

Діти, що трапилось? Так, мабуть пташки нас злякалися і лісові звірята теж. Вони думають, що ми можемо їх скривдити. А що треба сказати, щоб чарівний ліс нас не боявся? Так, чарівні слова!

(Промовляють разом з дітьми слова: «Лісе, лісе, перелісся, перед нами розступися - і у лісі, і у лузі ми приподі вірні друзі!»).

Чуєте, і пташки заспокоїлись, не кричать так сильно і голосно. Давайте із вами трішечки відпочинемо. Наш ліс чарівний, тому під кожним кущиком, деревом знаходиться якась таємниця, сюрприз.


  • Діти, а я знаю, що серед вас є діти, які самі можуть складати вірші.

(Пропонує дітям самим придумати віршика).

  • Подивіться, ось під кущем якась книжка, давайте розгорнемо її. (Гра «Що зайве?»)

  • А ось мавпочка тримає якусь картину. Зараз ми подивимось. Ці незвичайні звірі живуть у цьому лісі.

(Гра «Впізнай тварину»).

(З’являється бджілка).



Бджілка. Добрий день, діти!

Вчитель. Добрий день, Бджілко, що трапилось, чому ти така схвильована?

Бджілка. У нашому бджолиному царстві трапилось лихо! Зла Фея зачарувала наш ліс, і в ньому не ростуть квіти. А ми, бджоли, не можемо жити без квітів. Я не знаю, до кого мені звернутись по допомогу! Може ви, малята, мені допоможете?

Вчитель. Діти, допоможемо Бджілці? (Так).

  • А без чого можуть вирости квіти? (Без сонечка).

  • Давайте покличемо сонечко. (Закличка).

  • А ще без чого не виростуть квіти? (Без дощику).

  • Так, без дощика, давайте і дощик покличемо. (Закличка).

  • А щоб росли і діти як квіти, ми робимо масаж.

(Масаж: сонце, дощик, вітер, град, сонце, гроза).

Вчитель. Бджілко, а що то в тебе за скринька?

Бджілка. Це подарунки для учнів, які зможуть мені допомогти і намалюють для лісу чудові квіти.

Вчитель. Діти, давайте не гаяти часу і приступимо до роботи. Квіти, не забувайте, повинні бути чарівними, незвичайними, казковими. (Діти вільно розміщуються, малюють під спів пташок).

  • Подивись, Бджілко, які гарні квіти намалювали наші учні. Тобі подобаються?

(Вчитель запрошує учнів і Бджілку на хоровод. Бджілка дякує дітям, віддає їм скриньку і пропонує скуштувати чаю з квітковим медом).

Вчитель. Діти, а скриньку просто так не відчинити, в неї клямка чарівна, до неї необхідно підібрати шифр. Ось він який.

(Скринька відчиняється, діти пригощаються цукерками і йдуть пити квітковий чай з медом).



Що накоїв хлопчик у лісі

Мета. Навчити дітей не чинити шкоди птахам, тваринам, уміти бачити та радіти красі, всьому, що живе на землі; продовжувати вчити дітей самостійно аналізувати ситуації, приймати правильні рішення; виховувати дбайливе ставлення до тварин, рослин, птахів, бажання берегти природу.

Обладнання. Гніздо, дерева, криниця, гриби, яблука, відерце, шапочки пташки і квіти.

Хід заняття

Вчитель. Подивіться, діти, до нас залетів листочок. А з якого дерева? Діти, листочок щось мені шепоче на вушко. Він каже, що разом з вітром він мандрує гаями, лісами і хоче всіх нас запросити на прогулянку, Сідайте всі у поїзд.

(Діти займають місця у поїзді. Діти їдуть поїздом до килима, де лежать листочки).



  • Подивіться, які гарні листочки, а хто це розмалював?

  • Чому вам подобається ця пора року?

  • Який другий місяць літа?

Діти. Літо – справжня чарівниця.

Які чудові фарби, подивіться,

Поклало літо на гаї, ліси.

У лісі спокій, ніжна тиша,

Птахів чути голоси.

Вчитель. Пройдемо, дітки, тихо-тихо, щоб не порушити дивної краси. Подивіться, хто це тут? (Відповіді дітей).

Вчитель. А що ви знаєте про їжачка? Які запаси на зиму готує? Але подивіться, який він сумний, може щось сталося? (Слухаю, що скаже їжачок).

Вчитель. Діти, їжачок назбирав собі грибів, яблук. Але проходив мимо хлопчик, побачив, як збирає їжачок гриби та яблука і розкидав усі запаси по лісу. Що ж робити?

(Пропозиції дітей. Дівчата збирають гриби, а хлопчики яблука).



Вчитель. Чи добре ми вчинили? А як повівся хлопчик, як можна його назвати?

(Діти дають оцінку своїм діям і вчинкам інших).



Вчитель. Ой погляньте, тут зів’ялі квіти. Плачуть наші квіти. В них зав’яли пелюстки. Стебла поламалися, листочки пом’ялися. Хто ж це тут такий ходив? І погано так вчинив.

Дитина- квітка. Хлопчик тут малий гуляв.

Нас зірвав він, потоптав.

Всіх на землю кинув,

Засихати покинув.



Вчитель. Як же їм допомогти?

Що можна зробити? Чи можна рвати багато квітів? Для чого садять квіти? Які квіти вам подобаються?

( Діти дають відповіді на питання).

Вчитель. А де ж той хлопчик, що вчинив так погано?

Дитина – квітка . Він пішов у ліс.

Вчитель. Дякуємо, квітко. А ми сядемо у поїзд і поїдемо до лісу.

( Поїзд їде, на зупинці розгляд картин).



Вчитель. Подивіться на першу картину. Що замітає їжачок? Хто все це залишив? Чи можна так робити? Чому?

( Роздивляємося всі картинки, підводжу дітей до висновку. Їдемо далі поїздом на галявину).



Вчитель. Чую голоси пташок, але чим вони схвильовані? Що тут сталося, скажи нам, пташко?

Дівчинка – пташка.

Хлопчик тут один бував.

Бігав сильно тут, кричав,

Птахів всіх він налякав,

Ще й гніздечко зруйнував.

Що ж мені тепер робити,

Де ж я, бідна, буду жити?



Вчитель. Діти, подивіться, що накоїв неслухняний хлопчик. Діти, птахи дуже працелюбні, вони самі будують гніздо. Але у птахів немає рук, як же вони переносять соломинки?

( Відповіді дітей).



Вчитель. Дуже багато разів доводиться птахам літати туди – суди, щоб побудувати свою домівку. Чи добре вчинив хлопчик з гніздом? Чому? Яку користь приносять птахи? Чи можна голосно кричати в лісі?

Вчитель. Бережіть птахів, не ображайте їх, тому що птахи – наші друзі.

( Дидактична гра « Вгадай по голосу». Ходять по колу і співають).

Ми співаємо в гаю

Мамо – пташко, ти часу не гай,

Хто співає ти скоріше вгадай.

( Цінь – цвірінь).

( Поїзд з дітьми їде далі).

Вчитель. Подивіться, тут криничка.

Подивіться, тут криниченька,

В ній холодна водиченька,

Хто не йде – водичку п’є,

Вона сили додає.

( Діти достають відро, а там сміття).



Вчитель. Ой, яка брудна вода! Скрізь тут плаває сміття. А чи можна забруднювати воду? Чому? Яку користь вона приносить?

1 – а дитина.

Без води не може мама приготувати нам обід.

Без води не може Галя личко вимити, як слід.

2 – а дитина.

Без води рости не можуть в полі жити колоски.

Без води берізки в лузі всі нахилять гілочки.

3 – а дитина.

Без води життя немає, переконані ми в тім,

І тому водичку, діти, берегти потрібно всім.

Вчитель. Нумо, виберемо сміття. А звірі будуть приходити до криниченьки і дякувати нам. А нам час повертатися.

Дитина.

Вам у природу ходити,

І мандрувати любі діти,

Вмійте природу любити,



Кожній стеблині радіти.