Відділ освіти Єланецької районної державної адміністрації Методичний кабінет Районне методичне об’єднання вчителів інформатики - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Методичний кабінет Відділ освіти районної державної адміністрації... 3 684.85kb.
Погоджено: Відділ освіти Костянтинівської районної державної адміністрації 1 119.35kb.
Міністерство освіти і науки України Відділ освіти Лохвицької районної... 2 228.49kb.
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Шполянський... 2 629.16kb.
Відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації Районний... 11 2782.97kb.
Районний методичний кабінет 1 19.51kb.
Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації Методичний... 1 44.45kb.
Українська мова в загадках 2 453.41kb.
Відділ освіти чемеровецької районної державної адміністрації методичний... 9 1551kb.
Урок біології на тему: «Запилення» Розробила : вчитель біології 1 94.99kb.
Відділ освіти Борівської районної державної адміністрації Районний... 3 456.53kb.
Атмосфера газова оболонка землі, що оточує Землю та обертається разом... 1 214.55kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Відділ освіти Єланецької районної державної адміністрації Методичний кабінет Районне - сторінка №1/2
Відділ освіти Єланецької районної державної адміністрації

Методичний кабінет

Районне методичне об’єднання вчителів інформатики








Укладач:


Гундяк Л.І., методист методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації


Рецензент:

Бурлака Т.Ю., завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Єланецької районної державної адміністрації
Позірун Л.Г., керівник районного методичного об’єднання вчителів природознавства, вчитель Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Затверджено радою методичного кабінету відділу освіти Єланецької райдержадміністрації (протокол від ___.___.2013 року №___)

Зміст


  1. Впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

  2. Реалізація нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі “Природознавство” у 5 – х класах загальноосвітніх навчальних закладів

  3. Відмінності чинної і нової редакцій Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі “Природознавство”.

  4. Орієнтовне календарно-тематичне планування з природознавства. 5 клас

  5. Конспект практичного заняття «Розділення сумішей фільтруванням» .

Чемердовська Л.П., вчитель природознавства Єланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

  1. Конспект практичного заняття «Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових спостережень та дослідів». Дмитрюк Т.М., вчитель природознавства Єланецької гуманітарної гімназії

  2. Практична робрта «Складання Червоної книги своєї місцевості».

Позірун Л.Г., вчитель природознавства Калинівької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Впровадження нового Державного стандарту

базової і повної загальної середньої освіти
Якість освіти визначається новими стандартами. І вони не повинні бути чимось застиглим, навпаки — це жива матерія, яка кожні 15—20 років має змінюватись. Оскільки нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають іншими.

Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні»

Державний стандарт базової й старшої шкільної освіти, затверджено у листопаді 2011 року. Відтоді методичний кабінет відділу освіти Єланецької районної державної адміністрації розпочав підготовку до впровадження нових Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти.

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти… У чому ж полягає його новизна порівняно із попереднім Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти 2004 року, які відмінності чинної і нової редакцій Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.



Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Зміст середньої освіти є складною багаторівневою системою, що складається з 7 освітніх галузей, десятків навчальних предметів і сотень виховних заходів. Це 12 тисяч тем уроків, які повинен опановувати український учень протягом усього шкільного курсу навчання.



Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим.

Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів.

Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища».

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:

• забезпечує створення єдиного освітнього простору;

• посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;

• забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах;

• приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;

• створює умови для диференційованого навчання тощо.

Позитивними ознаками Стандарту є те, що:

• в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»;

• задекларовано перехід до компетентісного підходу до формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;

•збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;

• проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.

1. Модернізація змісту освіти.

2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

3. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі.

4. Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння навички та способи діяльності у практичному житті.

У розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зроблено спробу переорієнтувати навчальний процес з відтворювання набутих знань і розв’язування завдань відтворюючого рівня на формування й висловлювання школярами власної думки щодо прочитаного, їх здатності виявляти ставлення до певних подій, фактів, персоналій, процесів, вміння оцінити наукове відкриття, порівнювати, робити узагальнення тощо.

У цьому Державному стандарті введено та розкрито значення таких понять як:

1) громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11) комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

Цей Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378), із спрямуванням освітніх галузей на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей.



Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо.

Новий Державний стандарт включає такі освітні галузі, як “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.



Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань.

Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:


  • функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);

  • функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту);

  • управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).

Опанування цих та інших функцій, формування готовності вчителя до роботи в умовах запровадження нового Державного стандарту, підвищення їх про фесійеної компетентності – ці та інші завдання стоять наразі перед учительською спільнотою та методичними службами.


Розроблено у відповідності до завдань і пріоритетів, визначених:

  • Конституцією України;

  • Національною доктриною розвитку освіти України;

  • Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від 23.11.11 року)

  • Законами України «Про освіту»; «Про вищу освіту», «Про післядипломну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

  • Указом Президента України № 226/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;

  • Державною програмою «Вчитель»;

  • Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОНУ № 930 від 06.10.2010 р.);

  • Проектом Концепції розвитку післядипломної освіти;

  • Концепцією гуманітарного розвитку України на період до 2020 року;

  • Проектом Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

  • Програмою «Освіта Єланеччини. 2010-2015 роки»

Реалізація нового Державного стандарту

базової та повної загальної середньої освіти освітньої галузі “Природознавство” у 5 – х

класах загальноосвітніх навчальних закладів

Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує курс природознавства початкової школи. Передбачається, що здобуття нових знань, а також узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечать достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як самостійних предметів у 6-9 класах.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” в 5 класі – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:



  • формування ключових і предметних компетентностей;

  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

  • засвоєння і поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під упливом людини;

  • оволодіння й удосконалення уміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;

  • виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;

  • застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Типовими навчальними планами для вивчення навчального предмета «Природознавство» в 5 класі передбачено 2 навчальних години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час, що може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство – комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи. Природні й штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».



Особливості організації вивчення навчального матеріалу

Навчально-пізнавальний процес необхідно спрямовувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття», «Дослідницький практикум» та «Міні-проекти».

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці.

«Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування задач практичного спрямування.

Підготовка «Міні-проектів» здійснюється як на уроці так і в позаурочний час, так само відбувається їхня презентація. Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до самостійного здобуття нових знань і застосування їх шляхом розв’язування проблем у конкретній практичній діяльності. Усі запропоновані міні-проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають спостереження за природою, дидактичні ігри, власні дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі завдання, уроки, що їх проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, дня прильоту птахів, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати власну діяльність, сприяють розвитку уяви і фантазії.

У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих досліджень.

Відмінності чинної і нової редакцій

Державного стандарту базової та повної

загальної середньої освіти освітньої галузі

Природознавство”.



ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

(від 14 січня 2004 р. N 24)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України (від 23 листопада 2011 р. № 1392)

Мета освітньої галузі:

Основною метою освітньої галузі є розвиток учнів за допомогою

засобів навчальних предметів, що складають природознавство як

наукову галузь, формування наукового світогляду і критичного

мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів

природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення умінь

застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в

природокористуванні.



Завданнями реалізації змісту освітньої галузі в основній

школі є:

ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства та

усвідомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом

природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті

основних законів і закономірностей, що дають змогу описати і

зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

набуття учнями досвіду практичної та експериментальної

діяльності, застосування знань у пізнанні світу;

формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження

природи, гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно

виважено взаємодіяти з довкіллям.



Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

рівні і форми організації живої і неживої природи, які

структурно представлені в кожній компоненті освітньої галузі

специфічними для неї об'єктами і моделями;


закони і закономірності природи;
методи наукового пізнання, специфічні для кожної з

природничих наук;


значення природничо-наукових знань у житті людини та їхня

роль у суспільному розвитку.


Зміст освітньої галузі може реалізовуватися як окремими

навчальними предметами (астрономія, біологія, географія, фізіка,

хімія та інші галузі природознавства), що відображають основи

відповідних фундаментальних наук, так і завдяки інтегрованим

курсам.

Зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування в свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу.
Змістове наповнення хімічної компоненти забезпечує засвоєння

учнями знань про речовини та їх перетворення, найважливіші хімічні

закони, методи дослідження в хімії, роль хімії в суспільному

виробництві та житті людини, розвиток експериментальних умінь та

формування на цій основі наукового світогляду, вироблення навичок

безпечного поводження з речовинами у буденному житті.



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Довкілля як частина природного та антропогенного середовища життя людини. Явища природи. Об'єкти природи і штучні системи.

Всесвіт. Методи пізнання природи. Загальні закономірності природи Природничо-наукова картина світу:

Уявлення про загальні

закономірності природи та

природничо-наукову картину

світу, загальну будову

Всесвіту, цілісність природи.

Знання про довкілля людини,

його компоненти та

взаємозв'язок між ними.

Природні та штучні системи.

Уміння спостерігати та

описувати природні явища,

пояснювати на основі загальних

закономірностей природи причини

їх виникнення



Мета освітньої галузі:

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.


Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;



формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

закони і закономірності природи;

методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;

екологічні основи ставлення до природокористування;

екологічна етика;

значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку;

рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.


Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвит­ку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Загальноприродничий компонент
Об’єкти і явища природи.
Природні і штучні системи:

знати різноманітність об’єктів і явищ у природі, властивості тіл, речовин, природних і штучних систем, розуміти взаємозв’язки між об’єктами і явищами природи, уміти порівнювати об’єкти природи за кількома ознаками, розпізнавати, описувати явища природи, пояснювати причини та повторюваність явищ природи, застосовувати набуті знання у практичній діяльності та повсякденному житті,


виявляти бережливе ставлення до об’єктів живої і неживої природи, оцінювати значення природних і штучних систем у природі та житті людини

Методи пізнання природи. Природознавство — комплекс наук про природу:

знати прилади і пристрої, що використовуються у процесі вивчення об’єктів і явищ природи, науки, які вивчають природу, методи пізнання природи (спостереження, дослідження, експеримент), уміти проводити прості досліди з метою вивчення об’єктів і явищ природи, користуватися найпростішими вимірювальними приладами і дотримуватися правил безпеки виконання дослідів, застосовувати набуті вміння у процесі пізнання природи, під час виконання навчальних і практично зорієнтованих завдань, виявляти ставлення та оцінювати роль природничого знання у різних галузях людської діяльності



Земля — планета Сонячної системи.
Умови життя на Землі:

знати про Всесвіт і Сонячну систему як його складову, головні умови життя на Землі,


розуміти зв’язок між небесними і земними явищами природи, значення факторів середовища для живих організмів,
уміти пояснювати будову і рухи Землі, вплив факторів середовища на живі організми

Людина і природа.
Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи:

знати компоненти середовища існування людини, природу рідного краю, екологічно небезпечні фактори для здоров’я людини, екологічні проблеми людства, розуміти значення природних умов для життя і діяльності людини, призначення Червоної книги і природоохоронних територій, уміти пояснювати наслідки впливу діяльності людини на природу, застосовувати знання для забезпечення безпеки життя і охорони навколишнього природного середовища, висловлювати судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів, виявляти ставлення і брати особисту посильну участь у збереженні природи




Орієнтовне календарно-тематичне

планування з природознавства





Орієнтовна

дата

Назва теми

Примітки

ВСТУП (5 год.)

1




Природознавство - комплекс наук про природу




2




Методи вивчення природи




3




Обладнання для вивчення природи Практичне заняття. Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів




4




Джерела природознавчої інформації Практичне заняття. Ознайомлення з різними типами довідкових видань з природничих наук: енциклопедії, словники, довідники величин, визначники, карти, Інтернет-ресурси тощо




5




Міні-проект. Відомі вчені-натуралісти




6




Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання




7




Практична робота. Вимірювання маси та розмірів різних тіл




РОЗДІЛ І. ТІЛА. РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

8




Речовини. Фізичні властивості речовин.




9




Властивості твердих тіл, рідин і газів




10




Атоми і хімічні елементи




11




Молекули. Рух молекул. Дифузія




12




Різноманітність речовин. Поняття про прості і складні речовини




13




Неорганічні і органічні речовини




14




Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей.




15




Практична робота. Розділення сумішей фільтруванням




16




Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність




17




Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття




18




Ритмічність явищ.Єдність і взаємозв’язок явищ в природі




19




Міні-проект

Опале листя: користь чи шкода?




20




Урок узагальнення і систематизації




РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (11 год.)

21




Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил




22




Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства. Небесні тіла. Зоря - самосвітне небесне тіло




23




Відмінності між зорями. Міжзоряний простір




25




Планети та планетні системи. Сонячна система




26




Відмінності між планетами




27




Зоряні системи - галактики




28




Відмінності між галактиками. Скупчення галактик




29




Всесвіт та його складові




30




Людина і Всесвіт. Астрономія - наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень




31




Міні-проект

Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?




32




Урок узагальнення і систематизації.




РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ - ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ (31 год.)

Тема 1. Земля як планета(16 год.)

33




Гіпотези та сучасні уявлення про виникнення Землі




34




Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі




35




Рухи Землі. Пори року




36




Місяць - супутник Землі. Сонячні і місячні затемнення




37




Способи зображення Землі. Масштаб Практичні заняття:

Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, меридіанів, півкуль.




38




Практичне заняття:

Знаходження на карті та глобусі материків і частин світу; географічних об‘єктів




39




Ґрунт, його значення. Утворення ґрунту




40




Властивості ґрунту. Догляд за ґрунтом




41




Повітря - суміш газів. Значення повітря




42




Властивості повітря




43




Вода на Землі. Значення води у природі




44




Використання води людиною.




45




Властивості води. Три стани води. Кругообіг води




46




Вода - розчинник. Розчинні і нерозчинні речовини




47




Розчини в природі.




48




Міні-проекти (за вибором)

«Краплина» ( або Де ми втрачаємо воду?) «Професія» дощового черв’яка




49




Урок узагальнення і систематизації




Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год.)

50




Організм і його властивості. Клітинна будова організмів




51




Різноманітність організмів: Рослини, Тварини,

Г риби, Бактерії Практичне заняття:

Визначення назв найбільш поширених на Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів- визначників





52




Умови життя на планеті Земля




53




Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи




54




Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.




55




Різноманітність середовищ життя. Наземно- повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому




56




Водне середовище життя. Пристосування організмів до життя у воді




57




Ґрунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя у ґрунті




58




Вплив на організми чинників живої природи




59




Взаємозв’язки між організмами. Співіснування організмів




60




Угруповання організмів. Екосистеми




61




Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

Практичне заняття.

Ознайомлення з найбільш поширеними й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості.




62




Міні-проект (за вибором)

Бактерії корисні і шкідливі Тварини минулого




63




Екскурсія (відповідно до місцевих умов) до зоопарку, живого куточку, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму




64




Урок узагальнення і систематизації




Тема 3. Людина на планеті Земля (6 год.)

65




Людина - частина природи. Зв'язок людини з природою




66




Зміни в природі, що виникають внаслідок природних чинників і діяльності людини




67




Екологічні проблеми та їх вирішення (збереження біологічного різноманіття, боротьба із знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від різних видів забруднення)




68




Охорона природи. Червона книга України. Практична робота.

Складання Червоної книги своєї місцевості.




69




Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи Землі




70




Міні-проекти (за вибором)

Чи не перетвориться Земля на пустелю? Будь природі другом!





Практична робота

Розробила Позірун Л.Г., вчитель природознавства Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів


наступна сторінка >>