Вісник львів. Ун-ту visnyk LVIV univ - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Вісник львів. Ун-ту visnyk LVIV univ - сторінка №1/1

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія філол. 2004.Вип. 34. Ч. І. С. 159-167 Ser. Philologi. 2004. 34. Vol. I. P. 159-167 ____________________________________________________________________________________________


УДК 811. 161. 2 373. 611
Семантична структура параметричних прикметників



Надія Дідух



Львівський банківський інститут,

кафедра суспільних наук,

вул. Січових стрільців 11, Львів,79005

тел.(0322) 72 40 54
Розглянуто понятійну співвідносність лексико-семантичних варіантів параметричних прикметників з категоріями системи універсальних засобів відношення людини до світу. Виявлено потенційні центри словотворення, в ролі яких виступають лексико-семантичні варіанти параметричних прикметників.

Ключові слова: лексико-семантичний варіант, семантика, сема, семема, категорії буття.
У межах синхронного підходу до вивчення словотвору найперспективнішим є аналіз матеріалу на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), який дає змогу простежити реалізацію семантичного потенціалу твірного в похідних та визначити чинники, які впливають на можливості засвоєння семантичного обсягу твірного слова (мотиватор) похідним (мотиват). ЛСВ визначаємо як “єдність лексеми (форма) і семеми (зміст)” [Грищенко, Мацько 1997 : 136]. Таким чином, значеннєву структуру полісемантичних слів утворює певна кількість семем (елементарне значення). Розмежування та реалізація окремих ЛСВ багатозначного слова здійснюється завдяки взаємозумовленому зв’язку з іменниками, тобто в певному контексті, який “формується в реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню” [Там само : 137],де виступає лише один ЛСВ, представлений конкретною, актуалізованою семемою (Н: високі дерева - ЛСВ1). В.Виноградов зазначає, що “по суті скільки відокремлених контекстів вживання даного слова, стільки і його значень, стільки і його лексичних форм...” [Виноградов : 14].

Нашим завданням є виявити потенційні центри словотворення, в ролі яких виступають ЛСВ прикметників. Для зручності опису й аналізу мовного матеріалу в кожному ЛСВ параметричних прикметників (ПрП) визначаємо ядерні семи, тобто мінімальні семантичні компоненти, які поняттєво співвідносяться з головними категоріями системи універсальних засобів відношення людини до світу – простір, час, кількість, якість або ж їх основними комбінаціями – “розмір”, “локація”, “соціальне значення” і т.д. Категорії буття у філософії розуміють як “загальні , фундаментальні поняття, що відображають найсуттєвіші, закономірні зв’язки і відношення реальної дійсності і пізнання” [Філософський...1994 : 251]. Головними категоріями буття є поняття простору та субстанції. Простір – головний атрибут матерії, одна з перших реалій, які сприймає людина. Понятійні категорії визначають у лінгвістиці як “смислові компоненти загального змісту, що властиві не окремим словам і системам їх форм, а великим класам слів, що виражені в мові різноманітними засобами” [Лінгвістичний... : 385]. У мові понятійні категорії реалізуються у вигляді семантичних категорій – універсальних константів смислу. Ці категорії можуть бути представлені в модифікованому вигляді.

Категорія „простір” реалізується в підкатегоріях „розмір”, „об’єм”, „локація”.

Категорія „кількість” – „масовість”, „одиничність”.

Категорія „якість” – „піднесеність”, „інтенсивність” та ін.

Категорія „оцінка” – „соціальне значення”, „чиста оцінка”.

Незважаючи на те, що семантичні категорії простору, часу, кількості, якості, оцінки, умови, причини та ін. давно виділені науковим пізнанням, виокремлення тих чи інших категорій в результаті аналізу мовних засобів не втрачає своєї актуальності. Ключ до розуміння цих мислительних категорій лежить в аналізі мовних явищ.

Об’єкт нашого дослідження – лексико-семантична група (ЛСГ) ПрП, яка є фрагментом цілісної моделі мовних засобів, що виражають категорії буття.

Семантичну структуру вихідних лексем ЛСГ із семантикою розміру характеризують такі особливості:


  • розгалуженість семантики (2-13 ЛСВ);

  • наявність семи „розмір” в основних ЛСВ цих слів;

  • вторинні ЛСВ виражають в основному кількісну та якісну характеристику.

Сучасні дослідження [Грищенко, Мацько... 1994; Линник 1982; Кардащук 1999] в галузі полісемії визначають багатозначне слово як мікросистему, в структурі якої всі ЛСВ взаємозумовлені і ґрунтуються на ієрархічних відношеннях, тобто розрізняють основні і вторинні, похідні, значення, які базуються на переосмисленні головного й пов’язуються з ним відношеннями семантичної варіативності. “Сукупність цих ЛСВ, первинних (синхронно) у структурі аналізованих слів як лексем, становить перевинну структуру ЛСГ. Саме в межах такої структури можна точніше визначити спільні риси й відмінності, що характеризують подібні за семним складом лексико-семантичні варіанти різних лексем” [Линник :1982 : 80].

На основі матеріалу словникових дефініцій виділяємо ЛСВ ПрП за ядерними компонентами, що входять у їхню структуру.



Високий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику відстань знизу вгору” (високі дерева).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який перебуває на далекій чи значній віддалі від землі” (висока стеля).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Дуже великий, більший від звичайного кількістю” (високий процент).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ4 – „Дуже великий, більший від звичайного інтенсивністю” (високі темпи розвитку).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Надзвичайний, винятковий” (висока думка про когось).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Дуже добрий, відмінний, розвинений”(висока проба);

у ЛСВ7 – „Небуденний, сповнений глибокого змісту” (високі справи, високий стиль);

у ЛСВ8 – „Тонкий, пронизливий” (високі ноти).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ9 – „Важливий за своїм соціальним значенням, видатний, почесний” (висока посада, високий посланець).



Низький

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої” (низька гора).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який міститься на невеликій від землі віддалі”(низька стріха).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Невеликий щодо кількості”(низькі заробітки).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ4 – „Незначний щодо інтенсивності, сили” (низька швидкість).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Негідний, підлий, безчесний”(низькі люди).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який не досяг певної норми, рівня”(низьке використання, низька свідомість);

у ЛСВ7 – „Властиве негідній людині”(низькі почуття);

у ЛСВ8 – „Який звучить грубо”(низький голос).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ9 – „Який не належить до знатного роду, привілейованих верств населення”(низького роду).


Широкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику ширину” (широка дорога, широкий одяг).


у ЛСВ2 – „Який має широкий простір” (широкий світ, широкий степ).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Великий кількістю, значний обсягом” (широкі матеріали, широка мережа магазинів);

У ЛСВ4 – „перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох, масовий” (широка публіка, широке обговорення).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Здійснюваний легко, невимушено” (широкий уклін, хода);

У ЛСВ6 – „перен. Який набагато переважає звичайний рівень, міру; сильний” (широкий вітер);

У ЛСВ7 – „Різноманітний, багатогранний”(широкі інтереси, широкий профіль);

У ЛСВ8 – „Значний глибиною, силою” (широка натура, широка любов)

У ЛСВ9 – „лінгв. Який вимовляється з великим відкриттям рота і низьким підніманням язика” (широкий голосний звук).

Вузький


Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику ширину” (вузька щілина).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Який має обмежені можливості, межі” (вузьке коло людей).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Позбавлений широких поглядів” (вузькі інтереси);

У ЛСВ4 – „Пов’язаний з певною галуззю” (вузька галузь);

у ЛСВ5 – „лінгв. Який вимовляється з невеликим розкриттям рота” (вузьке і).


Великий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Значний своїми ромірами, величиною” (великі вікна).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Значний кількістю, численний” (великий гурт).

Сема „час” у ЛСВ3 – „Значний за часом” (великий день).

Сема „вік” у ЛСВ4 – „розм. Який вийшов з дитячого віку” (великі діти).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ5 – „Який має чималу силу прояву, інтенсивність” (великий мороз).



Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який набагато переважає звичайний рівень, міру” (великі труднощі, великий талан);

у ЛСВ7 – „Який має важливе значення” (велике майбутнє).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ8 – „Визначний за суспільним становищем” (велика людина).

Сема „оцінка” у ЛСВ9 – „Загальновідомий, діяльність якого високо оцінена” (великий Кобзар).
Малий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Невеликий розміром, незначний величиною” (мала риба).

Сема „кількість ” у ЛСВ2 – „Невеликий кількістю, нечисленний” (малі гроші).

Сема „час” у ЛСВ3 – „Короткий, недовготривалий” (мала година).

Сема „вік” у ЛСВ4 – „Невеликий віком, малолітній” (малі діти).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ5 – „Незначний силою, ступенем вияву” (мала радість).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який не має великого значення, неістотний” (малі досягнення);



у ЛСВ7 – „перен. Позбавлений внутрішньої глибини” (малий розум).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ8 – „Який займає невисоке суспільне становище” (малий панок).


Товстий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику, значну товщину” (товста книга).

у ЛСВ2 – „Який має значний діаметр поперечного перерізу; виликий в обхваті” (товстий бук, товста купчиха).

у ЛСВ3 – „розм. Значний завширшки” (товсті брови).

Сема „якість” у ЛСВ4 – „розм. Низький, густий, басистий” (товстий голос).


Тонкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику товщину” (тонкий лист).

у ЛСВ2 – „Який має невеликий діаметр поперечного перерізу; малий в обхваті” (тонкий канат, тонка пані).

у ЛСВ3 – „Невеликий завширшки, вузький” (тонкий вус).

у ЛСВ4 – „Який складається з дрібних часточок” (тонкий порох).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Здатний глибоко розуміти приховані деталі чого-небудь” (тонкий дипломат).

у ЛСВ6 – „Який має гарні манери, ввічливий” (тонкий чоловік).

Сема „якість” у ЛСВ7 – „перен. Не густий, з невеликою щільністю” (тонкий туман).

у ЛСВ8 – „Високий за звучанням” (тонкий голос).

у ЛСВ9 – „Приємний своєю вишуканістю” (тонкий смак).

у ЛСВ10 – „Дуже чутливий” (тонкий нюх).

у ЛСВ11 – „Який важко розрізнити; в якому важко розібратися” (тонкі жалощі).

у ЛСВ12 – „Складний, делікатний, що вимагає глибокого розуміння” (тонка справа).

у ЛСВ13 – „Виконаний майстерно” (тонка робота).


Грубий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Великий за об’ємом та поперечним перерізом” (груба пам’ять)

у ЛСВ2 – «Який складається з окремих частин елементів великого розміру” (грубий пісок).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Твердий, жорсткий, з нерівною поверхнею” (грубі руки).

у ЛСВ4 – „Грубо обладнаний, оздоблений” (груба коробка).

у ЛСВ5 – „Низький, неприємний для слуху” (грубий голос).

у ЛСВ6 – „Не зовсім точний, приблизний” (грубі вимірювання).

у ЛСВ7 – „ Який виходить за межі елементарних правил” (грубі помилки).

Сема „оцінка” у ЛСВ8 – „Некультурний, неввічливий” (грубий тон).


Глибокий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „який має велику глибину2 (глибокий ставок).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який міститься на значній глибині, далеко від поверхні”(глибоке дно).

у ЛСВ3 – „Розташований далеко від якого-небудь місця”(глибокий тил).

Сема „час” у ЛСВ4 – „перен. Дуже давній; стародавній”(глибока давнина).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Який відзначається глибиною”(глибока думка).

Сема „оцінка” у ЛСВ6 – „Якому властива позитивність дій, вчинків, думок”(глибока інтелігенція).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ7 – „Який досяг високого ступеня, сильний” (глибокий смуток).

Мілкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику глибину”(мілкий брід).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Місце з невеликою глибиною”(мілке залягання породи).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „перен. Який не має істотного значення”(мілкі інтереси).

Довгий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „який має велику довжину”(довге волосся).

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який займає великий відрізок часу, довгочасний” (довга розмова).


Короткий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має малу довжину, невеликий” (коротка шия)

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який триває недовго, короткочасний”(коротка перерва).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Стисло викладений, небагатослівний”(коротка звістка).

Куций

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Недостатньої довжини” (куций жупан)

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який триває недовго, короткочасний” (куций день).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „перен., розм. Надто обмежений, недостатній” (куца демократія).

Крупний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Великий за об’ємом та поперечним перерізом”(крупна пані);

у ЛСВ2 – „Який складається з окремих частин елементів великого розміру” (крупне зерно).


Дрібний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „малий розміром”(дрібний ростом).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Малий, незначний щодо вартості”(дрібна монета).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Який складається з однорідних малих частинок, предметів” (дрібне намисто);

у ЛСВ4 – „Який складається з частоповторюваних елементів” (дрібний сміх);

у ЛСВ5 – „Малопомітний в економічному відношенні” (дрібне господарство);

у ЛСВ6 – „перен. Незначний, другорядний”(дрібна послуга).

Сема”соціальне значення” у ЛСВ7 – „заст. Який займає невисоке суспільне чи службове становище”(дрібний урядовець).

Просторий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який займає велику площу”(простора хата).

Сема „якість” у ЛСВ2 – „перен. Нічим необмежений, вільний”(просторе життя).


Тісний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Такий, у якому мало вільного місця, малі розміри”(тісне подвір’я).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Розташований на невеликій віддалі”(тісні береги).

Сема „час” у ЛСВ3 – „перен. Короткий, малий”(тісний день).

Сема „кількість” у ЛСВ4 – „Обмежений кількісно”(тісне коло чоловіче).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Який складається з осіб чи предметів, що стоять, містяться на близькій відстані один від одного”(тісний натовп);

у ЛСВ6 – „Який міцно охоплює”(тісні обійми);

у ЛСВ7 – „перен. Близький, зі спільністю ідей, інтересів”(тісна дружба);

у ЛСВ8 – „заст. Важкий, несприятливий”(тяжкі часи).



Аналіз мовного матеріалу виявив такі семантичні особливості ПрП:

  • Розмір предмета позначається через вказівку на кінцеві точки простору, у який вміщено предмет (напр.: високий – низький), або шляхом опису всієї поверхні чи площі предмета (напр.: товстий – тонкий).

  • Члени лексико-семантичної групи із семантикою розміру вступають в антонімні та синонімні відношення.

Прикметники високий-низький є антонімами у всіх своїх ЛСВ, а в решти лексем не всі ЛСВ мають антонімні відповідники (напр.: лексема товстий має більшу, ніж тонкий, кількість ЛСВ, аналогічно і тісний – просторий), хоча частково збігаються за категоріальною належністю.

Окремі ЛСВ прикметників співвідносяться як синоніми:

ЛСВ1- короткий (куций) хвіст, лист

ЛСВ2 – короткий (куций) день, перерва

ЛСВ1 – товста (груба) купчиха , пані, дерево

ЛСВ4 – товстий (грубий) голос

ЛСВ1 – висока (велика) гора, дерево

ЛСВ1 – великий (крупний) помідор



Проте, коли ідеться про синонімні відношення, завжди потрібно враховувати мовну ситуацію чи контекст (напр.: не є синонімами великі (крупні) діти).
Понятійна співвідносність ЛСВ ПрП з категоріями системи універсальних засобів відношення людини до світу.



Категорії / лексеми

розмір

локація

вік

Оцінка

соціальне значення

кількість

інтенсивність

якість

час

Високий
















  




Низький
















  




Широкий

 













 




    




Вузький




















  




Великий
















 



Малий

















 



Короткий

























Довгий


























Куций

























Глибокий



 


















Мілкий

























Дрібний



















   




Крупний

 

























Тонкий

   







 










      




Товстий

  
























Грубий

 


















    




Просторий


























Тісний



















   


 - основний ЛСВ (ядро)

 - наявність категорій у певних ЛСВ
____________________________________________________
1.Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М., 1947. С.14.

2.Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я., Тоцька Н.І., Уздиган І.М. Сучасна українська літературна мова. К., 1997.

3. Кардащук О. Види відношень у структурі багатозначного слова // Вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 52/53. Слов. Філологія. Чернівці: Рута., 1999.

4. Линник Т.Г. Параметричні прикметники і їх становлення. К: Наук. думка.,1982. 197 с.

4. Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.

6. Філософський енциклопедичний словник. М., 1994.

7. Шевчук О.М. Словотворчий потенціал прикметників із просторовим значенням та його реалізація в сучасній російській мові: Автореф….канд. філол. наук. К., 1992.


The semantic structure of parametric adgectives
Nadiya Diduh
Lviv Bank Institute,

Department of social sciences,

Sichovi Stril’tsi st., Lviv 79005

phone:(0322) 72 40 54
The article deals with the clearing up thee correlation of lexico-semantic variants of parametric adjectives with the categories of the system of universal means of attitude to the world. The potential centers of world building, the role of which play lexico-semantic variants of adjectives, are found.

Key words: lexico-semantic variants, sema, semema, the semantic, category of being.

Стаття надійшла до редколегії 15.05.2004


Прийнята до друку 13.06.2004



___________________________

© Дідух Н., 2004