Затверджено рішенням Вінницької міської ради від 11. 11. 2010р. №2975 - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Рішення від 06. 05. 2010р. №963 Про погодження прийняття в експлуатацію... 1 117.81kb.
Рішенням виконкому міської ради від 26 вересня 2008 р. №1806 "зареєстровано"... 1 155.6kb.
Львівська міська рада відкрите голосування пленарне засідання 18-ї... 1 135.08kb.
Персональний склад 1 191.1kb.
Рішення від 12. 01. 2011р. №38 Про погодження прийняття в експлуатацію... 1 77.53kb.
Рішення від 27. 01. 2011р. №144 Про погодження прийняття в експлуатацію... 1 72.87kb.
Рішення 2 сесія 6 скликання 24. 12. 2010р. №55 Про хід виконання п. 1 52.14kb.
Рішення про хід виконання Програми охорони земель на території Херсонської... 1 35.18kb.
Затверджено”: Рішенням Ніжинської міської ради ­­­­­ сесії скликання... 1 155.54kb.
Рішення міської ради №558 від 25. 05. 2010р. «Про надання адресної... 1 38.26kb.
Затверджено рішенням тендерного комітету від „13” вересня 2010р 1 333.22kb.
Постанова №1257-цд-1-е про накладення санкції за правопорушення на... 1 45.26kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Затверджено рішенням Вінницької міської ради від 11. 11. 2010р. №2975 - сторінка №1/13
Затверджено рішенням

Вінницької міської ради

від 11.11.2010р. №2975



СТАТУТ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

МІСТА ВІННИЦІ

Вінниця - 2010

Преамбула

Місто Вінниця і її територіальна громада мають славну багатовікову історію, яка творилася в боротьбі за право на самоврядування.

Залишки стародавніх городищ свідчать про те, що територія сучасної Вінниці була населеною з глибокої давнини.

Історичне існування міста Вінниці як укріпленої осади–«го́рода» розпочинається з 1363 року – вірогідної дати побудови укріпленого замку після перемоги Великого князя Литовського Альгірдаса (Ольгерда) над татарами в битві біля Синіх Вод і звільнення Поділля зпід влади Золотої Орди, про що збереглися літописні свідчення:

«У рік 6870 (1362) … Ольгерд переміг трьох царків татарських із ордами їхніми, себто Котлубаха, Качзея (Качбея), Дмитра, і одтоді з Поділля вигнав владу татарську».1

«…Коли так славну перемогу отримав Ольгерд над татарами, і усі поля, які раніше до Києва належали, від негідників очистив, повернувся він до Литви з частиною війська вельми заслуженого, а друге військо залишив на Поділлі, над якими поставив начальниками своїх племінників, Новогородських князів Коріатовичів: Олександра, Костянтина, Федора і Юрія, і усі прилеглі Руські країни, з Поділлям доручив їм, і дав до влади і панування, бо вони добре послужили на цій війні з татарами. А оскільки замків на Поділлі ще жодних не було, а якщо і були, то були знищені татарами …Коріатовичі, князі Литовські, інші замки на Поділлі збудували: Брацлав, Вінницю, Меджибіж, Бережани, Хмільник, Теребовлю і т. п. проти частих нападів татар і волохів…».2

У 1393 році Великий князь Литовський Вітовт відібрав Поділля у Федора Коріатовича, ліквідував удільне Подільське князівство, «…а на інших на всіх Подільських землях і городах князь великий Вітовт своїх старост посаджав, у Брацлаві і у Сокольці, і у Вінниці». 3

В цей час починається формування у Вінниці міського стану (міщанства) і, відповідно, Вінницької міщанської громади, яка від середини ХV століття набуває самоврядних прав, зокрема, право на торги та ярмарки, право на певні торговельно-промислові заклади, право власності на міську землю. З початку ХVІ століття в місті регулярно обирали війтів.

Після Люблінської унії (1569 рік) Вінниця стала центром Вінницького староства, в якому знаходився королівський замок під орудою королівського старости. Хоча королівський староста юридично не мав нічого спільного з містом і міщанською громадою, але між ним і органом місцевого самоврядування йшла вперта боротьба за право врядування, яка завершилася 30 травня 1640 року, коли привілеєм польського короля Владислава ІV Вінницькій міщанській громаді було надано магдебурзьке право.

У 1598 році до Вінниці були перенесені воєводські установи, і місто стало центром Брацлавського воєводства Речі Посполитої.

В часи Визвольної війни з 1 липня 1648 року Вінниця стала центром сотні Кальницького полку, а у 1653-1667 роках була полковим містом Української козацької держави – Війська Запорізького.

Внаслідок Руїни, від початку ХVІІІ століття вінницькі міщани через економічні чинники фактично втрачають права самоврядування і перетворюються на землеробську громаду, залежну від старости. Боротьба за відновлення статусу міщанської громади розпочинається від середини ХVІІІ століття і завершується у 1790 році, коли Вінниця одержала підтвердження привілеїв за магдебурзьким правом.

Після другого поділу Речі Посполитої (1793 рік) Вінниця перейшла під владу Російської імперії, у якій у 1793 – 1796 роках була центром Брацлавської губернії, а у 1796 – 1797 роках – центром Брацлавського намісництва. В цей час бере початок поділ міста на адміністративні частини. У 1796 році Вінницю було розділено на три квартали, за якими з середини ХІХ століття закріпилися назви: Нове місто, Старе місто і Замостя.

З наданням Вінниці статусу повітового міста (1797 рік) міське самоврядування було реорганізовано з обранням обмежено самоврядних органів. У 1846 році новоутвореній Вінницькій міській думі було надано муніципальні функції колишнього міського магістрату. Після ліквідації станових судів для міщан (1861рік) та скасування станового принципу виборів до міських органів (1870 рік) з мешканців міста строком на чотири роки почали обиратись гласні міської думи, а також посадові особи міської управи.

Під час Першої світової війни Вінниця стає адміністративним центром Подільської губернії.

В роки революції та громадянської війни (1917-1920 роки) владу в місті здійснювали як колишні дума та управа, так і новостворені Вінницька міська Рада робітничих і солдатських депутатів та революційні комітети. Велике значення для національного громадсько-культурного піднесення міста мало неодноразове перебування у Вінниці уряду Української Народної Республіки та Директорії (протягом 1919 – першої половини 1920 років з перервами).

У 1923 році місто стає центром округу, а з 1932 року Вінниця є центром Вінницької області. У 1930 – 1937 роках Вінницькій міській раді були підпорядковані населені пункти Вінницького району.

Під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 роках) значної шкоди місту завдали німецькі окупанти, які встановили у Вінниці особливий режим у зв'язку з розміщенням неподалік ставки "Вервольф". 20 березня 1944 року місто Вінницю було звільнено від німецько-фашистських загарбників.

У 1945 – 1948 роках місто поділялося на три райони: Ленінський, Кіровський і Свердловський. У 1972 році адміністративний поділ міста на райони було поновлено і на день прийняття Статуту у Вінниці існують три адміністративних райони.



Із здобуттям Україною незалежності (1991 рік), приєднанням держави до Європейської хартії місцевого самоврядування та прийняттям Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997 рік), розпочався новий етап розвитку самоврядності територіальної громади міста Вінниці.
Вінницька міська рада

як представницький орган територіальної громади міста Вінниці,
втілюючи у життя її волю;
спираючись на більш ніж шістсотрічну історію міста Вінниці – визначного духовного, історико-культурного центру України, обласного центру Вінницької області, давнього осередку європейського муніципального руху в Україні;
будучи спадкоємицею усього матеріального і духовного багатства, що створено попередніми поколіннями вінничан;
усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом, Українським народом, Українською державою, перед минулими, сучасним і прийдешніми поколіннями мешканців міста Вінниці;
дбаючи про зміцнення засад місцевого самоврядування як необхідної складової розвитку громадянського суспільства і як ефективного механізму забезпечення прав, свобод, потреб членів територіальної громади міста Вінниці;
вважаючи принципи демократичного державного ладу та засад місцевого самоврядування гарантією реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні справами держави та громади;
забезпечуючи здійснення принципів відповідальності, підзвітності та підконтрольності органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою міста;
керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими міжнародними договорами та правовими актами, ратифікованими Верховною Радою України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства України, а також рекомендаціями інститутів Ради Європи з питань місцевого самоврядування,
з метою
врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування у місті Вінниці;
встановлення порядку реалізації на території міста Вінниці гарантованого Конституцією, Європейською хартією про місцеве самоврядування та законами України права на здійснення місцевого самоврядування;
запровадження у діяльність органів місцевого самоврядування міста Вінниці сучасних європейських стандартів та досвіду місцевого самоврядування і локальної демократії;
створення умов для втілення гарантованого державою права міської громади самостійно, під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення, виходячи з реальних потреб міської громади;
формування дієвих механізмів участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення та контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;
закріплення у якості пріоритету діяльності органів міської влади та інших суб'єктів, що діють на території міста, реалізації та захисту прав і законних інтересів членів міської громади;
досягнення міжнародних стандартів якості життя кожного мешканця міста;
закріплення статусу Вінниці як міста, відкритого для зв'язків та тісного співробітництва із зовнішнім світом,
УХВАЛЮЄ
Статут територіальної громади міста Вінниці,
основний нормативно-правовий акт міської громади у системі локального нормативного регулювання суспільних відносин, здійснюваного органами місцевого самоврядування на території міста Вінниці,
акт прямої дії, який має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування,
обов’язковий для виконання всіма розташованими на території міста Вінниці органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Вінниці.



наступна сторінка >>