Зеленська Світлана Вікторівна Моя Батьківщина – Україна Мета: розкрити основний зміст поняття «Батьківщина» - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Зеленська Світлана Вікторівна Моя Батьківщина – Україна Мета: розкрити основний зміст - сторінка №1/1
Понінківський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, гімназія»

Виховний захід



Моя Батьківщина – Україна

4 клас


i:\свєта\фотки-школа\україна 2013 4 клас\pic_0052.jpg

Вчитель початкових класів



Зеленська Світлана Вікторівна

Моя Батьківщина – Україна

Мета: розкрити основний зміст поняття «Батьківщина», допомогти учням зрозуміти його цінність та важливість для кожної людини; розширити знання про державні та народні символи; сприяти національному вихованню учнів; формувати громадянську і загальнокультурну компетентність; прищеплювати любов до національних естетичних цінностей; розвивати патріотизм, прославляти свою країну добрими словами; виховувати почуття гордості та поваги до України та своєї Батьківщини.

Епіграф (запис на дошці):



Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко

Мила моя Україна,


Краще тебе я не знаю
Ту,що зову Батьківщина,
Серцем, душею кохаю.
Тут моя батьківська хата,
Рідний, тесовий поріг,
Зустріч з тобою, як свято,
Добрий, святий оберіг.

Учитель: Світле почуття Батьківщини. Це твій Берег Дитинства.

Батьківський поріг, розквітла калина під вікном рідної хати, рідна мова, околиця села із задавнілою пам'яткою, протоптана стежина до сусіда, лелечине гніздо на клуні, усміхнене віконце теплої домівки, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці, терпкий запах картопляного диму…

Пронести через усе життя свій Берег Дитинства, невсипуще тягтися до нього, житии ним. Що є святіше й дорожче?

А живу я в Україні,

В рідній, милій стороні.

Ніжне сонце в небі синім.

Ніжне сонце, вільний вітер,

Далини ясна блакить –

Все для того, щоб радіти

І хотілось в світі жить.



Україна, рідний край,
Поле, річка,синій гай.
Любо стежкою іти –
Тут живемо я і ти!

-1-


Україно моя мила,

Ти моя рідненька,

Я тебе так щиро люблю,

Хоч я ще маленька.

Я – не просто українець!

Я – великий патріот!

Я люблю, як тата й маму,

Український весь народ.

Буду сонечку радіти,

Землю скривдити не дам.

Буду світ увесь любити

І рости на радість вам.



Пісня «Це моя Україна»

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.



1 Ведучий: Кожен із нас, розповідаючи або пишучи свою біографію, передусім називає власне ім'я та прізвише. А ще повідомляє, коли й де народився, хто його діди, батьки, брати, сестри. Іншими словами, говорить якого він роду-племені.

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, - завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знає в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

2 Ведучий: В Україні з давніх давен живе український народ. У своїй сім’ї він добросердно прихистив представників інших народів. Пліч-о-пліч з українцями живуть і росіяни, і поляки, і молдовани, й греки, євреї та німці… Всі вони мирно трудяться на благо нашої Батьківщини.

1 Ведучий: Завдяки багатолітній героїчній боротьбі Україна здобула незалежність. І тепер щороку 24 серпня ми відзначаємо це велике національне свято.

-2-


Нема на світі України

Без хвиль могутнього Дніпра,

Як українця - без калини,

Без солов'я і рушника.

Народ, що вік при бурі й сонці,

Віддав землі, як мати доньці,

Всі сили, працю і любов,

Щоб Україна знов і знов

Росла, цвіла!.. Щоб твердо стала

На шлях, який собі обрала,

І в незалежному житті

Долала всі шляхи круті.

• Простiр землi, яку заселяють українцi, є таким великим, що аби перетнути його пiшки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км.

Територiя України простягається iз заходу на схiд на 1316 км, а з пiвночi на пiвдень — на 893 км.

• За площею територiї (603,7 тис. кв. км) серед європейських держав вона поступається лише Росiї.

• Протяжнiсть державного кордону України становить 7 590 км, iз них на морськi кордони припадає 1 959 км.

• Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.

• Україна — це держава. Вона має свою Конституцiю — Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці. Її прийнято Верховною Радою України 28 червня 1991 року.

Україна є суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою.

Україно мила, краю мій чудовий!


Чи є в цілім світі ще така краса?
Весно наша рідна, в запахах бузкових,
В голубім серпанку дівчини коса.
Вся в садах вишневих у пахучих м’ятах.
В розлогих долинах яблунь пахне цвіт,
Земле ти вродлива, земле ти багата,
Де такої вроди знайдеш диво цвіт?

Україно, земле рідна,


Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.

-3-


Ти, як мати найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша


–Наша отча сторона.

Україно! Ти для мене диво!


І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Пісня «Батьківщина»

Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині,

І річки бистру течію,

І руту-м’яту при долині;

Пропахлі вітром колоски,

Гінке, п'янке безмежне поле,

І мамин хліб, і ті стежки,

Якими вранці йду до школи,

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті…

Люблю Вітчизну я свою,

Вона – найкраща в цілім світі!

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

2 Ведучий: Що означають слова «батьківщина», «вітчизна»? Сказати відповідь: «Це моя країна», - значить сказати мало. Це однаково, коли б казати про кого-небуть «людина» і більше нічого не додати.

Важко визначити, що таке батьківщина в кількох словах. Адже в це слово люди вкладають широкий зміст, маючи на увазі і країну, де вони живуть, і все-все, що стосується цієї країни.

Ніколи не перерахувати всього, про що думають люди, вимовляючи слова «наша батьківщина», «моя вітчизна». Всі безмежні простори країни, всі гори і річки, всі долини й озера, всі квітучі поля і пустелі – все це наша з тобою Батьківщина.

-4-


1 Ведучий: Її зими і весни, кожна осінь і кожне літо – це також наша Вітчизна. Люди, які живуть у нашій країні, їхня мова, їхні звичаї, їхній характер, їхні пісні – це теж Вітчизна.

Все, що колись відбувалося на нашій землі, всі радощі і горе, битви і перемоги – наша Батьківщина.

Є багато країн на землі,

Є в них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.



Інсценізація пісні "Ой, у лузі червона калина»

Ой, у лузі червона калина похилилася (виходить дівчинка-Україна з калиною в руках, в кінці рядка опускає калину).

Чогось наша славна Україна зажурилася (опускає голову і сідає на стільчик).

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну

Гей, гей розвеселимо (дві дівчинки підходять до "України" і одягають їй намисто і віночок на голову).

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів ("Україна" обходить круг повільним кроком і стає в центрі, діти похитують руками вгорі).

То прославить по всій Україні січових стрільців ("Україна" робить те саме, всі похитують руками вгорі).

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну

Гей-гей розвеселимо ("Україна" крутиться припадаючим кроком, всі діти витягують жовто-блакитні стрічки і помахують ними, на повторення підходять до неї козаки і піднімають на стільчику).

Учитель: Кожний народ має свою мову

В нас, українців, - українська мова!


В ній найсвітліші, лагідні слова.
Й матусі ніжна пісня колискова,
Як сонечко, нас щедро зігріва.
Українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно - чиста,
І тепла, наче мамина рука.

-5-
Я вчуся нею гарно розмовляти,


Читаю вірші і пишу слова,
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.

Вона дзвенить у срібному джерельці,


У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці,
Її ми дуже любимо усі.

Моя чарівна мова промениста,


Вона у пісні й казочці звучить.
Найкраща в світі рідна і барвиста,
А як без неї на Землі прожить?

Інсценізація «Зустріч друзів»

Прибігає одного разу Василько до Михайлика і каже:


Василько. Пашлі надвір. Там такі класні сорєвнованія.
Ведуча. Михайликові хотілося виправити товариша, але побоявся, що той образиться, і не поправив.
Михайлик. Ходімо.
Василько. Ти за кого будеш боліти?
Михайлик. Та, напевно, за своїх уболіватиму.
Наталка. Пацани! Подождіть мене. Подивіться, який у мене гарний цвіток для побєдітєля!
Ведуча. Михайлик аж на обличчі змінився, але знову не захотів образити друзів.
Михайлик. Слухай, Васильку, а твої батьки у відрядженні?
Василько. Да. А чьо ти хотів?
Михайлик. Та хотів попросити у твого тата один підручник. А коли вони повернуться?
Василько. Да на неділі.
Михайлик. Ти знаєш, я ніколи не міг збагнути, де ти таку мову вивчив, чи курси якісь закінчив. Мені соромно, що мій друг не поважає своєї мови, калічить її. Задумайся, Васильку, в якій країні ти живеш (Йде від друзів).
Наталка. Ну і двоюшнік ти, Василько. Навчись говорити.
Василько. А ти сама як розмовляєш: двоюшнік, цвіток. Де ти таких слів набралася?
Наталка. Злий ти, піду до Михайлика. (втікає).
Василько. Наташко, зачекай. Я ж не хотів тебе образити.

-6-


Ведучий. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.
Учень. Як хочеш, друже, шану всюди мати,
Навчися рідну мову шанувати.
Вона - твоє обличчя, твоя доля.
На це була свята Господня воля.

2 Ведучий: Країна знаходиться у центрі Європи. Межує з Росією, Білорусією, Польщею,Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Румунією.

Найбільші міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ.

А як називається столиця нашої Батьківщини? (Відповіді дітей)

1 Ведучий: Найстарішим містом світу вважається Ієріхон. Найвеличнішим – Рим, найрелігійнішим – Єрусалим. Київ – це найстаріше слов’янське місто.

Чудовий день. Ясна пора.

Легенький вітерець повіяв.

На кручах сивого Дніпра

Стоїть столиця наша – Київ.

Квітує свічами каштан,

На храмах грає позолота.

Ось Володимир, ось Богдан,

Он сяють Золоті ворота.

Летить у небі голуб-птах,

Над ним хмарки, немов пір’їни,

Й тріпоче синьо-жовтий стяг,

Як вільне серце України.

Учитель: А чому нашу столицю Києвом назвали?

Дівчинка – знавець історії:

Літопис розповідає, що тут жили три брати – ватажки полянських племен. Кий зі своїм родом – на одній горі, Щек – на другій горі, а Хорив – на третій. І була у них сестра Либідь. І побудували вони місто, та й назвали його на честь найстаршого брата Кия. Самого ж слова «місто» тоді ще не було. Його заміняло слово «град», тобто укріплення, огорожа.

От і вийшло, що новозбудований град був Київ, бо належав Кию. Пройшло багато часу. Слово «град» зникло, як і огорожі довкола міст, а назва міста залишилася.

-7-


Україно, рідна ненько,

Ти цвітеш, немов в гаю.

Тобі силу, мою пісню,

Своє серце віддаю.

Україно, Україно,

Рідна ти земля.

Київ милий, Київ славний,

Ти любов моя!



Учитель: Наша держава має національні символи, які люди шанують і бережуть.

2 Ведучий: Герб нашої держави України – тризуб – має глибокі корені в історії українського народу, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980-1015рр.). Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира й інших пам'ятках культури. Протягом століть був поширений в усіх князівствах Київської Русі як символ князівської влади.

1 Ведучий: Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що і хрест: Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного для всіх джерела. Тризуб широко шанується в Індії, Ірані та в інших народів. Так що ми можемо пишатися нашим гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.

Тризуб, гострі три зубці,

Малювали молодці.

Молодцям сестричка Яна

Малювати помагала.

Вийшло гарно й дуже просто:

Всі зубці стирчали гостро.

Ну, а потім вийшло так:

Два, що менші, - по боках,

Третій, більший, - всередині.

Змалювали на картині,

Об'єднали їх ізнизу

І став гербом гордий тризуб.

Учитель: Прапор України також має вікові корені: чисте небо – символ миру (синій колір) та пшеничне поле – символ достатку і працелюбності (жовтий колір).

-8-


2 Ведучий: Таким чином, і герб у вигляді тризуба, і синьо-жовтий прапор України є символікою загальнонаціональною, яку повинен шанувати кожний громадянин України.

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов'ю

Прапор ніжно-кольоровий.

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита, з волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

Учитель: В основу сучасного державного Гімну України покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна».Послухайте, будь-ласка, його мелодію. (Звучить мелодія Гімну – всі встають)

Що таке Україна?

За віконцем калина.

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

1 Ведучий: Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

-9-


Посадіть калину…коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля.

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину …на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба почерк журавля.

Посадіть калину… коло тину,

Щоб злагода цвіла!

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину…

Коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом.

Дітям буде вороття.

Посадіть калину…

В чистім полі.

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю

Хай же й воля любить нас.

Посадіть калину…

Біля школи,

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.



«Калинова пісня»

Учитель:Діти, зараз давайте відгадаємо загадку і дізнаємось, про що буде йти мова.

З квітів його виплітають,

Ним голівку покривають.

Щоб дівчиноньку зберіг –

Український оберіг.

(Віночок)

1 Ведучий:Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.

-10-


Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжняя перлина.

Як намисто я вінок сплету.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати

І вінок найкращий в світі

Буде ненька-Україна мати.

Кожна квітка, наче на долоні

Але кожна й таємницю має.

Друже мій, послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.



(наперед виходять діти, тримаючи в руках квіти, після читання віршів прикріпляють їх до фланелеграфа, утворюючи вінок)

Вінок Україні сплітаємо, друже!

Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.

Де б не цвіла, але ружа віднині

Серце своє віддає Україні.

Пишна троянда, чи скромна шипшина –

З ружі почнемо вінок України.

Мальва в вінку, як в садочку квітує

Мальва себе, як надію дарує.

Квітка смерть перемагає,

Тож ніколи не вмирає.

От безсмертником і зветься

На здоров’я нам дається.

Барвінок до вінка в’яжи

У квітці цій – життя душі.

Як небо квітка ця блакитна,

В вінку займає місце гідне.

До вінка вплетем калину –

Нагадає хату рідну,

Нагадає землю рідну –

До вінка вплетем калину.

Волошка в віночку –

Від неба, від літа.

Волошка – це квітка,

Що вміє дружити.

Волошка нас в свята

Церковні вітає,

В відварі з волошок

Нас мати купає.

-11-


Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,

А навкруги бурштину – білі вії.

На запитання всі вона відповіда

Цю ніжну квітку не лякають зливи.

Як без вишні не садок,

Так без маку – не вінок.

Цілу купу нарвемо –

Всім віночки сплетемо.

Квіти яблуні, квіти вишневі

Доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими – ніжно-рожеві

Подивіться, яка це краса.

Ці віночки-обереги

Знати всім з дитинства треба.

Це барвистий спів землі,

Пам’ятай його завжди.



Танець з віночками

2 Ведучий:Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.

1 Ведучий:А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» – бажали людям щастя.

Пісня «Вишиваю рушничок»

(дівчата вишивають рушнички)

Ми своїми вправними руками

Вишиваєм рушничок нетканий.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові.

Синя нитка – птиці пролітають,

А червона – мальви розцвітають.

В мене голочка слухняна

День у день працює зрання,

Щоб квітки на рукаві

Зацвітали, мов живі.

Вміє голка вишивати,

Підрубити фартушок,

Помережить рушничок.

-12-

Рушникове обличчя веселе



Обліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

Танець з рушниками

Учитель:Любі діти! Ви дуже гарно розповіли нам про нашу Батьківщину – Україну. Тож давайте ще раз підведемо невеличкий підсумок нашого свята і дайте відповіді на запитання:

1. Край, де ви народились, живете i зростаєте. (Батькiвщина.)

2. Знак, що символiзує мiць держави. (Герб.)

3. Хто автор слiв Гiмну України? (Чубинський.)

4. Людина, яка належить до певної держави, пiдпорядковується законам, перебуває пiд її захистом. (Громадянин.)

5. Столиця України. (Київ.)

6. Найголовнiша пiсня країни. (Гiмн.)

7. Один iз державних символiв. (Прапор.)



Учитель:Молодці! Я думаю, що після сьогоднішнього свята ви ще більше станете любити свою Батьківщину – нашу рідну Україну. Гордіться своїм корінням, не забувайте наші звичаї і традиції, вивчайте рідну мову. Ви – майбутнє нашої держави.

-13-